Бюджет із діркою

«Слуги народу» можуть скільки завгодно хизуватися проголосованими змінами до держбюджету, але це не антикризові кроки. Якщо не буде продовжена співпраця з МВФ, то соціально-економічна криза лише посилюватиметься

Чергова спроба переписати на позачерговому парламентському засіданні Державний бюджет – 2020 таки завершилася результативно. От тільки результат може назвати «успішним» хіба що президентська команда. І навіть незрозуміло, чому «слуги народу» на засіданні Верховної Ради України (ВРУ) 13 квітня раділи більше: тому що запропоновані урядом зміни до бюджету пройшли чи тому що вперше за останній час власне у монобільшості назбиралося хоча би мінімально необхідні 226 голосів?.. 
У будь-якому випадку країна отримала фактично новий бюджет на цей рік. Окрім вже згаданих 226 нардепів від президентської фракції, його також підтримали 15 представників депгрупи «Довіра», п’ятеро із депутатської групи «За майбутнє» і троє позафракційних (тут треба зауважити, що спікер Дмитро Разумков та перший віцеспікер Руслан Стефанчук формально є позафракційними).

«Дефіцитіще»

Коротко розглянемо головні бюджетні рішення. Доходи бюджету зменшуються на 119,7 млрд грн, або на 11%, і становлять 975,8 млрд грн. Натомість видатки зростають на 82,4 млрд грн, або на 7%, до 1 266,4 млрд грн. І тепер граничний обсяг дефіциту Держбюжету зросте у понад тричі – до 298,4 млрд грн.
Передбачено створення так званого фонду боротьби з коронавірусом, який складе 64,7 млрд грн (ще три тижні тому прем’єр Денис Шмигаль говорив про стабілізаційний фонд на близько 200 млрд грн, а у попередньому урядовому проєкті змін до бюджету, відхиленому парламентом, йшлося про суму майже 100 млрд грн). Його розпорядником буде Міністерство фінансів, але повідомляється, що рішення про виділення коштів із фонду буде ухвалюватися урядом за погодженням із профільним парламентським комітетом.
Фінансування Пенсійного фонду збільшено на 29,7 млрд грн. Також більше грошей має отримати Міністерство охорони здоров’я –15,8 млрд грн. В уряді зазначають, що це дозволить, як і обіцялось, підвищити виплати медикам.
І що цікаво: хоч і не суттєво, але збільшуються видатки на Міністерство внутрішніх справ. Плюс 195,21 млн грн. З одного боку, це лише на 0,2% більше, аніж було раніше закладено в держбюджеті, з другого боку, влада дуже хоче нас переконати у надважливій ролі саме МВС у боротьбі з коронавірусом.
«Міністерство внутрішніх справ багато хто критикує у тому, що там немає скорочення видатків, і що це є політичне рішення. У нас є збільшення видатків на Міністерство охорони здоров’я. Міністерство внутрішніх справ – це таке саме міністерство, як і МОЗ, яке вперше задіяне в протидії коронавірусу. Тому за таких важких умов ми не можемо говорити про скорочення. Ці міністерства найбільше потребують грошей саме в цій ситуації. І протидія коронавірусу – це протидія через ці міністерства», ¬– заявив 13 квітня в ефірі Українського радіо голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, представник фракції «Слуга народу» Данило Гетманцев.
Аж на мільярд гривень збільшені видатки на Державну судову адміністрацію. А от витрати на Міністерство розвитку громад навпаки урізали на 6,8 млрд грн, також зменшені витрати Мінкульту на 5 млрд грн і Міністерства освіти і науки – на 4,95 млрд грн.
Якщо говорити про скорочення фінансування по конкретних напрямках, то найбільше урядовці разом із депутатами скоротили видатки на виплату пільг та житлових субсидій (-8,2 млрд грн); фінансування Державного фонду регіонального розвитку (-2,6 млрд грн); розвиток фізичної культури та спорту (-2,3 млрд грн); субвенція на розвиток об’єднаних територіальних громад (-2,1 млрд грн); функціонування Фонду енергоефективності (-1,6 млрд грн); субвенція на соціальний захист педагогічних працівників (-1,55 млрд грн); виплату допомоги багатодітним і малозабезпеченим сім’ям, особам із інвалідністю тощо (-1,3 млрд грн); перепис населення (-1,2 млрд грн); субвенцію на місцеві вибори (-1,15 млрд грн); субвенцію на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (-1 млрд грн).
Щодо субсидій та виплат деяких видів соцдопомоги, то склалася дивна ситуація, бо бачимо заплановане скорочення видатків, але загалом видатки на соціальний захист мають збільшитися на 19,5 млрд грн. «На соціальні витрати навпаки видатки збільшені. Якщо ми говоримо про субсидії, мовиться лише про технічне перерахування відповідно до нормативів, що змінилися. І воно не свідчить про те, чи будуть субсидії зменшені, чи збільшені. Просто ця цифра була переглянута», – зазначав вже згаданий Данило Гетманцев у ефірі Українського радіо.
В уряді виправдовуються, що завдяки теплій зимі вдалося зекономити 8 млрд грн на субсидіях, тому цю суму просто перекидають у фонд боротьби з коронавірусом. І продовжують хвалитися обіцяною «тисячею гривень від Зеленського».
Міністр соціальної політики Марина Лабезна зазначила, що після набуття чинності змін до бюджету знадобиться близько п’яти днів, щоб розпочати одноразові виплати по тисячі гривень пенсіонерам, розмір пенсійної виплати яких менше 5 тисяч гривень, та громадянам, які одержують державну соціальну допомогу у зв’язку з інвалідністю та за віком замість пенсій.

Хочуть кредит, але не хочуть нічого для цього робити

До ухвалених 13 квітня бюджетних змін є багато запитань. Зрозуміло, що влада мала продемонструвати, що хоч щось робить, та головне питання залишається відкритим: а що далі? Чи врятують нас ці бюджетні зміни від масштабної кризи? Ні. Голова фракції Давид Арахамія визнав, що ці зміни на два-три місяці, а далі все одно знову доведеться переглядати основний кошторис держави.
І що робити з величезним дефіцитом бюджету? Зараз вже йдеться про дефіцит 7,5% ВВП. У проголосованому документі йдеться про те, що дефіцит планують перекривати завдяки запозиченням сумою 296,7 млрд гривень.
«У цьому бюджеті ми заклали ресурс від міжнародних фінансових організацій, зокрема пряму бюджетну підтримку МВФ. Підтримка наших міжнародних партнерів дуже важлива, бо дає нам можливість повністю профінансувати всі необхідні видатки, насамперед заробітні плати лікарів, соціальний захист, видатки на інфраструктуру. Ми очікуємо від парламенту позитивного голосування і за так званий банківський законопроєкт, який прискорить отримання допомоги МВФ», – так прокоментував бюджетні зміни міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє пресслужба Мінфіну.
Тобто зараз влада вирішила жити у борг за гроші, яких поки не має. Бо немає впевненості у тому, що Україна точно отримає нову кредитну програму від Міжнародного валютного фонду. Ключова вимога МВФ – ухвалення «антиколомойського» закону – залишається заблокованою до виконання через понад 16 тисяч правок до відповідного законопроєкту, ухваленого лише у першому читанні. «Львівська Пошта» про це вже писала. А зараз показовим стало те, що ті нардепи із фракції «Слуга народу», які подали по понад тисячу правок до «антиколомойського» законопроєкту, після цього проголосували за бюджетні зміни, у яких триразове збільшення дефіциту планується перекривати новими запозиченнями. Фактично олігарх через депутатів насміхається над цілою країною.
Що буде з «антиколомойським» законопроєктом на момент здачі цього номера «Львівської Пошти» до друку залишалося незрозумілим. В інформпросторі лише з’являлися повідомлення від деяких «слуг народу» про те, що 15 квітня парламент може зібратися на ще одне позачергове засідання, щоб якось врегулювати процедуру розгляду надмірної кількості правок до законопроєкту. Однак нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк вже повідомляв і про те, що засідання 15 квітня не буде.
Крім того, перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко вже заявив, що навіть у випадку швидкого ухвалення змін до регламенту розгляд «антиколомойського» законопроєкту у другому читанні може відбутися хіба що «на наступному тижні після Великодня або на початку травня».
Як покривати дефіцит держбюджету, якщо взагалі не буде підтримки МВФ? Останнім часом у інформпросторі дедалі більше заяв про те, що потрібно просто «увімкнути верстат» і надрукувати більше грошей. Як інформувала Економічна правда, Рада Національного банку України ще 31 березня закликала правління Нацбанку надрукувати гроші, а потім позичити їх державі та роздати через банки. От тільки це дуже небезпечний шлях. Зазначимо, що голова Нацбанку Яків Смолій заявляє, що в «увімкненні верстату» немає сенсу і нагадує усім про 90-ті роки.
Однак зараз насправді невідомо, до якого рішення дійде президентська команда. «Немає сенсу ухвалювати новий бюджет без голосування щодо «антиколомойського» закону. Адже бюджет ¬– це про розподіл ресурсів. А первинно – де ці ресурси взяти. І логіка дій має бути такою. Ухвалення «антиколомойського» закону, потім отримання підтримки від МВФ, потім вже розподіл цієї підтримки. Немає сенсу, якщо ви збираєтеся йти шляхом здорової людини. Але якщо ви хочете послати МВФ або зробити так, щоб вас послали, ви можете ухвалити бюджет із величезним дефіцитом. Не отримати підтримки. Звинуватити в цьому всьому клятих імперіалістів. І запустити друкарський верстат, адже іншого способу покрити дефіцит бюджету у вас не буде. А на той час балакучі голови від влади продадуть ідею, що в емісії немає нічого страшного. Тим паче, робите ви її тільки тому, що кляті буржуї викручують руки і зазіхають на суверенітет. І плювати, що суверенітет у цьому випадку – це право суверена захищати олігарха, який обдурив країну на 5,5 млрд доларів. Біда тільки в тому, що все має свою ціну. І так, США друкують гроші що дурні, розкидаючи їх із вертольота. І ЄС друкують. Але це не може бути повторено в Україні. Тому що США друкують долари, світову резервну валюту. Тому що ЄС друкують євро. А Україна не може надрукувати долар або євро. Так вже трапилося. Ми можемо надрукувати тільки гривню. Ми країна третього ешелону. А що відбувається в країні третього ешелону, яка посилає МВФ, звинувачує всіх клятих імперіалістів і починає друкувати свою валюту? Там відбувається Венесуела», – про це на своїй сторінці у фейсбуці писав інвестиційний банкір Сергій Фурса ще до позачергової сесії парламенту 13 квітня.
Зрештою, ми побачили, що влада вирішила піти на триразове збільшення дефіциту бюджету без чіткого розуміння, що буде далі. Що ж, минулорічні сподівання мільйонів українців на те, що «гірше не буде», зараз виглядають просто смішними. І не можна зараз всі проблеми пояснювати лише пандемією коронавірусу.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7556 / 4.19MB / SQL:{query_count}