Позачергова робота

Співпраця з МВФ та бюджетні зміни для виконання обіцянок влади: парламентарі мали б знову зібратися на засіданні під куполом Ради наступного тижня

Незважаючи на те, що Верховна Рада України (ВРУ) вирішила до завершення карантину відмовитися від чергових пленарних засідань та працювати лише в режимі відеоконференцій у комітетах, комісіях, депутатських фракціях і групах, нардепам таки доведеться найближчим часом зібратися в сесійному залі. Можливо, й не раз. Ми вже були свідками серійних позачергових засідань парламенту 30 березня (у цей день відбулися аж три позачергові засідання, останнє затягнулося на 31 березня), однак ключові питання залишилися поки що не закритими.

«Дійти» до МВФ

Мовиться про те, що так званий «антиколомойський» законопроєкт, який передбачає неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам та регулює можливість виплат їм фінансової компенсації, парламентарі 30 березня підтримали лише в першому читанні. А ухвалення відповідного закону є ключовою вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ) для надання Україні вкрай необхідної в нинішній ситуації нової кредитної програми.
Ще однією ключовою вимогою міжнародних кредиторів було законодавче рішення щодо відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Питання неоднозначне, однак у ніч на 31березня ВРУ ухвалила відповідне рішення, та без підтримки опозиційних фракцій «Європейської солідарності» та «Голосу» цього б не сталося. Останні пояснювали своє голосування тим, що «слуги народу» в кризовій ситуації (а голосів у президентській силі, незважаючи на формальну монобільшість, не вистачає, ба більше – загострюється боротьба між різним групами впливу всередині фракції) нарешті врахували їхні правки, і тепер мовиться про поетапне впровадження ринку землі з 1 липня 2021-го. Та найважливіше зараз питання – підтримка нашої держави з боку МВФ.
Однак у парламенті зареєстрували аж десять проєктів постанов (вісім від представників фракції «Батьківщини» і два від позафракційних) щодо скасування рішення про відкриття ринку сільгоспземель. І поки нардепи не зберуться і не розглянуть ці проєкти постанов, буде заблокована можливість підписання закону про ринок землі головою ВРУ та президентом.
Тож, як бачимо, як мінімум два важливі питання мають розглянути нардепи на наступному позачерговому засіданні. Але й це не все. До прикладу, залишаються ще кадрові «діри» в уряді. Цього тижня, хоч і з другої спроби, парламент таки призначив нових міністрів фінансів та охорони здоров’я (попередні міністри пропрацювали менш ніж місяць), але в президентській команді вирішили в останній момент відкликати кандидатуру на вакантну посаду міністра енергетики. Тож кадрові ігри влади під час кризи ще триватимуть…

Бюджетні маніпуляції

Важливим питанням залишається анонсоване владою перекроювання держбюджету. Ми вже чули багато заяв від влади, навіть були ухвалені рішення щодо підтримки різних категорій громадян на час карантину, однак без ухвалення змін до бюджету забезпечити виконання більшості обіцянок буде неможливо.
Цього тижня був показовий момент: парламент ухвалив новий закон щодо підтримки населення та бізнесу в умовах карантину через поширення коронавірусу, але відкинув пропозиції уряду щодо змін бюджету та створення стабілізаційного фонду. Новий закон – це розширена версія антикризового документа від 17 березня і продовження терміну дії низки його норм. У новому законі, підписаному президентом, зокрема, передбачені: надбавка до 300% заробітної плати медичних працівників, що борються з поширенням коронавірусу; надбавка до 100% зарплати працівників соціального захисту, котрі надають послуги громадянам, що залишаються вдома; допомога з часткового безробіття працівникам малих та середніх підприємств, яких не звільнили з роботи, але зарплата яких і тривалість робочого часу скорочені роботодавцем (докладніше про норми нового антикризового закону – у інфографіці, підготовленій пресслужбою ВРУ).
Різні парламентські фракції спільно напрацювали цей документ, а уряд мав продемонструвати, як забезпечуватиме всі обіцяні додаткові виплати. Однак запропоновані Кабміном бюджетні зміни передбачали нерівномірний перерозподіл статей видатків бюджету. Спочатку мовилося про те, щоб забрати майже всі гроші з освіти, науки та культури, про що вже писала «Львівська Пошта». Уряд доопрацьовував свої пропозиції, але все одно нічого путнього станом на 30 березня з цього не вийшло, тож парламентарі провалили голосування за урядовий проєкт змін держбюджету і відправили його на повторне перше читання. Отже, доведеться доопрацьовувати ці зміни.

Поміж тим уряд хоче показати, що дбає про громадян, і ухвалює рішення, частину яких неможливо буде виконати без ухвалення парламентом змін держбюджету. На засіданні 1 квітня урядовці прийняли постанову «Про підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році».
Цей документ, зокрема, передбачає:
¬із травня індексацію пенсій на 11%;
із квітня щомісячну виплату у розмірі 500 грн пенсіонерам, яким більш ніж 80 років і розмір пенсійної виплати яких не перевищує 9205 грн. Для вказаних пенсіонерів зі страховим стажем 20 років для жінок та 25 років для чоловіків пенсійна виплата не може бути менша ніж 2600 грн. Пенсіонерам, яким 80 років виповниться після 1 квітня 2020-го, щомісячну компенсацію встановлюватимуть із дати досягнення такого віку;
встановлення мінімальної пенсійної виплати на рівні 2100 грн особам, які мають тривалий страховий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків).
Також в урядовій постанові мовиться про раніше обіцяну президентом Зеленським одноразову виплату по тисячі гривень у квітні:
пенсіонерам, розмір пенсії яких з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації пенсії, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника унаслідок Чорнобильської катастрофи та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не перевищує 5000 грн станом на 1 квітня 2020 року;
одержувачам державної соціальної допомоги – особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (окрім осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю, які одночасно з цією допомогою отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»);
одержувачам державної соціальної допомоги – особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
одержувачам тимчасової державної соціальної допомоги – непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Але що тут потрібно розуміти? В Україні є півтора мільйона пенсіонерів віком понад 80 років, пенсія яких не перевищує 9205 грн, і понад 10 мільйонів пенсіонерів, розмір пенсії яких менш ніж 5000 грн (і ще понад 400 тисяч отримувачів соцдопомоги). У Пенсійному фонді вже заявили, що готові до перерахунку пенсій першим (виплати розпочнуть щонайпізніше з 7 квітня), а от виплата по тисячі гривень іншій категорії пенсіонерів розпочнеться «невідкладно після внесення змін до держбюджету на 2020 рік». Необхідність бюджетних змін дуже добре розуміють в уряді. «Ми зробимо такі виплати відразу, коли будуть внесені зміни до державного бюджету і затверджені необхідні фінансові документи. Якщо це все відбудеться, то вже з 14 квітня 2020 року Пенсійний фонд нарахує всі ці виплати, і люди отримають по тисячі гривень», – зазначила очільниця Міністерства соціальної політики Марина Лазебна.
Що ж, уважно стежитимемо за цим процесом. Тут важливо, щоби бюджетні пропозиції були виважені, щоб не відбувався шантаж парламенту з боку уряду чи президента, мовляв, треба голосувати за будь-які зміни державного кошторису, бо люди не отримають додаткові виплати…

То коли ж позачергове засідання?

Зараз інформпростір рясніє повідомленнями про те, що наступне позачергове засідання ВРУ може відбутися наступного тижня. Зокрема, представник уряду в парламенті Василь Мокан у коментарі РБК-Україна заявив, що нардепи можуть зібратися 6-8 квітня.
«Ми проголосували за скорочені терміни доопрацювання (секвестру бюджету). Це означає, що протягом семи календарних днів. Згідно з регламентом, мине сім днів, і можна розглядати у Верховній Раді. Я прогнозую, що на наступному тижні буде ще одне позачергове засідання. Але, зрозуміло, конкретної дати поки немає. Я не знаю, чи буде це понеділок, вівторок чи середа. Буде офіційно, будемо збиратися. Проблем із кворумом, так само як і на цей раз, виникнути не повинно… Думаю, що вдасться знайти компромісний варіант щодо держбюджету, щоби його підтримали депутати не тільки фракції «Слуга народу». Друге – це те, що ми проголосували за скорочений термін розгляду законопроєкту «Про банківську діяльність» у другому читанні. Це також сім днів. Цілком імовірно, що й це питання порядку денного треба буде розглянути», – сказав Василь Мокан.
Водночас інтернет-видання Ліга.НЕТ, посилаючись на неназване джерело у керівництві фракції, повідомляє про 9 квітня як імовірну дату позачергового засідання ВРУ. Зі слів співрозмовника видання, парламент має намір розглянути в другому читанні «антиколомойський» закон, секвестр бюджету, який не був проголосований на минулому засіданні 30 березня, і проєкти постанов, які заблокували підписання закону про ринок землі. «Секвестр – це узгоджений із МВФ інструмент наповнення стабілізаційного фонду», – цитує Ліга.НЕТ представника президентської парламентської фракції.
Що ж, перед позачерговими засіданнями ВРУ 30 березня в інформпросторі також «гуляли» різні дати. Тож потрібно дочекатися офіційного оголошення. В будь-якому випадку варто розуміти, що влада, якщо вона справді хоче пом’якшити кризові виклики для нашої держави, не може дозволити собі зволікати з ухваленням важливих рішень…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6566 / 4.17MB / SQL:{query_count}