Заскочити в останній вагон…

Півтора кроку до МВФ: парламент ухвалив закон, який передбачає відкриття ринку сільськогосподарських земель із 1 липня 2021-го та підтримав у першому читанні «антиколомойський» законопроєкт

Через рік після першого туру президентських виборів вже Володимиру Зеленському довелося робити свій важливий вибір: далі залишатися на боці олігарха Ігоря Коломойського, заплющувати очі на спроби останнього повернути націоналізований «ПриватБанк», реалізовувати ідею дефолту чи заручитися підтримкою Міжнародного валютного фонду (МВФ), піти проти Коломойського і спробувати рятувати українську економіку від катастрофи на тлі масштабної кризи, пришвидшеної епідемією коронавірусу.
У нинішній ситуації довелося обирати спробу порятунку економіки. Хоча треба зауважити, що проголосований парламентом у першому читанні 30 березня «антиколомойський» законопроєкт (оновлений варіант цього документу був погоджений урядом із МВФ) – це пів кроку до виконання вимоги міжнародних кредиторів. Потрібне буде ще одне голосування, щоб законопроєкт став законом, тому потрібно буде уважно спостерігати за тим, як розвиватиметься ситуація.
Ще одна ключова вимога від МВФ – законодавче рішення про відкриття в Україні ринку сільськогосподарських (с/г) земель. І це вже неоднозначне питання, адже як демонстрували результати різних соціологічні досліджень, більшість українців виступає за продовження мораторію на купівлю/продаж земель сільськогосподарського призначення. Ні нинішня влада, ні попередні не проводили інформаційної кампанії щодо пояснення нашим громадян суті земельної реформи. Та й законопроєкт, підготовлений «слугами народу», містив багато небезпек, про що неодноразово писала «Львівська Пошта».
Зрештою, вже у ніч проти 31 березня парламент ухвалив «компромісний» закон із правками від деяких опозиційних фракцій. Передбачається запуск ринку землі не цього року, а із 1 липня 2021-го, і в перші три роки його дії будуть суттєві обмеження. Всіх підводних каменів документа позбавитися не вдалося, й це ще не земельна реформа, бо потрібне ухвалення ще низки законів, які регулюватимуть правила гри на земельному ринку.
Загалом три позачергові засідання парламенту 30 березня (а останнє розтягнулося вже і на 31 березня) виглядали як спроби президента Зеленського «заскочити в останній вагон» можливостей домовитися з МВФ щодо вкрай важливої для України в нинішній ситуації кредитної програми. Але також ці засідання підтвердили й величезні проблеми Зеленського. Ніякої президентської монобільшості насправді немає. Для жодного із ухвалених рішень на цих трьох позачергових засіданнях у фракції «Слуга народу» не було 226 голосів. Немає у президента ніякої команди, тим паче професійної.
Менше ніж через місяць після призначення були змінені міністри фінансів та охорони здоров’я. І щоб призначити нових, знадобилося два позачергові засідання і особистий приїзд Зеленського у Раду. А щодо ключових питань, таких, як голосування у першому читанні «антиколомойського» законопроєкту і ухвалення закону, який веде до відкриття ринку с/г земель, то тут склалася дуже цікава ситуація – на допомогу прийшли фракції «Європейська солідарність» та «Голос».

Проти Коломойського

Нагадаємо, що у проєкті закону щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (неофіційна назва – «антиколомойський» законопроєкт) передбачається, що суд може визнати протиправними рішення Нацбанку, Фонду гарантування, Мінфіну, Нацкомісії з цінних паперів та Фондового ринку чи уряду про виведення з ринку банку, введення тимчасової адміністрації, його націоналізацію чи ліквідацію. Але водночас банк, який було визнано неплатоспроможним, виведено з ринку, ліквідовано, не зможе відновити свою роботу. І акціонери такого банку не зможуть повернути у свою власність виведений із ринку чи націоналізований банк. Вони зможуть сподіватися лише на грошову компенсацію. І прописана процедура визначення такої компенсації. Йдеться про відшкодування упущеної вигоди.
«Упущена вигода відшкодовується лише у випадку, якщо вона не була врахована під час оцінки реальних збитків. А вони, реальні збитки, визначаються у розмірі вартості акцій банку на день винесення рішення Нацбанку про віднесення його до категорії неплатоспроможних або відкликання ліцензії та ліквідації. Як визначається вартість акцій такого банку? Вона визначається у розмірі суми, яку би покупець, що володіє всією інформацією про стан банку, готовий буде сплатити за його акції, з урахуванням майбутніх перспектив банку, враховуючи реальний фінансовий стан банку, ринкові умови та вартість фінансування. Вартість акцій визначатиметься у фінансовому звіті банку, який складається міжнародною аудиторською фірмою, що відповідає критеріям НБУ. Аудиторська фірма призначається судом, який розглядає справу про стягнення завданої шкоди. Однак якщо на день ухвалення рішення НБУ щодо банку, його розмір зобов’язань перевищував розмір активів, то вважатиметься, що банк не міг продовжувати роботу, і акції банку нічого не коштували для будь-якого покупця. Водночас якщо розмір активів банку перевищував розмір його зобов’язань, то таке перевищення також не є доказом того, що акції банку мали вартість для будь-якого покупця», – йдеться у матеріалі БізнесЦензор.
Також передбачається можливість виплати моральної шкоди колишнім власникам банку. «Справа у тому, що можливість відшкодування моральної шкоди передбачена в Конституції України, і у випадку, якщо би таке обмеження допускалося, могло б йтися про неконституційність принаймні частини положень законопроєкту. Йдеться про невеликі суми стосовно шкоди як такої. У районі мільйона гривень – це максимум, які прецеденти ми могли дослідити», – зазначив в ефірі Громадського керівник Офісу правління Нацбанку Арсен Макарчук. Він зауважив, що потенційно може йтися і про сотні мільйонів гривень, але точно сказати зараз неможливо. Знову ж таки, потрібне буде рішення міжнародних аудиторів.
Але ще раз повторимо: цей документ парламент підтримав поки лише у першому читанні. «За» проголосувало 267 нардепів: 198 від фракції «Слуга народу», 25 від «Європейської солідарності», 17 від «Голосу», 15 від депгрупи «Довіра», 2 від депгрупи «За майбутнє» і 10 від позафракційних. Показово, що жодного голосу не дали фракції «Батьківщина» та «Опозиційна платформа – За життя». У фракції «Батьківщина» аж 10 нардепів натиснули кнопку «проти», включно з їхньою лідеркою Юлією Тимошенко. Вона ще перед голосуванням розкритикувала документ, заявивши, що він є неконституційним. Потрібно зазначити, що парламент скоротив терміни підготовки законопроєкту до другого читання.

Який ринок землі

Щодо ухваленого закону про ринок землі, то цей документ підтримало 269 парламентарів: 206 від фракції «Слуга народу», 23 від «Європейської солідарності», 13 від «Голосу», 12 від депгрупи «Довіра» і 5 від позафракційних. Фракції ОПЗЖ та «Батьківщина» знову провели багатогодинний марафон затягування розгляду правок, але це нічого не дало. Загалом у цих двох фракціях наполягали на тому, що ринок землі можна відкривати лише за рішенням всеукраїнського референдуму. І представники цих фракцій вже заявили про те, що скаржитимуться до Конституційного суду, зокрема і через порушення процедури розгляду питання на позачерговому засіданні ВРУ.
Представники «Європейської солідарності» та «Голосу» заявляли про те, що низку їхніх правок зрештою було враховано, тому вони і здебільшого голосували «за». Що ж передбачає цей «компромісний» документ?
Порівняно з попереднім варіантом документа, відкриття ринку землі переноситься із жовтня 2020-го на липень 2021-го. Зокрема, у перші два роки після цього право на покупку землі буде тільки у фізичних осіб. Юридичним особам забороняється купувати с/г землю.
У перші два роки буде діяти обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. Але з 2023-го обмеження становитиме до 10 тис. га в одні руки, як планувалося раніше.
У перші два роки буде діяти заборона на продаж державної землі. Щодо надання права іноземцям купувати землю позиція не змінилась – питання буде вирішене на референдумі.
Іноземцям заборонено купувати землю, що розташована ближче 50 км від державного кордону України незалежно від  результатів референдуму. До 2030-го мінімальна ціна передбачена на рівні не менше нормативної грошової оцінки.
Не зможуть купувати і з 2023 року українську землю компанії, власниками яких є громадяни країни-агресора – Росії, що входять до терористичних організацій.
Також заборона поширюється на компанії, що перебувають у власності іноземних держав або офшорів чи бенефіціара, яких неможливо встановити.
Купити українську с/г землю також не зможуть юрособи з країн, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом та компанії під санкціями.
Ми ще неодноразово повертатимемося аналізу цього документа. Станом на обід 31 березня на офіційному сайті ВРУ зазначалося, що він «готується на підпис». Та експерти вже наголошують на тому, що для земельної реформи потрібні й інші законодавчі рішення. Економічна правда нагадує, зокрема, про ухвалені у першому читанні законопроєкти щодо електронних аукціонів; «дерегуляційний» законопроєкт, що спрощує процедури передавання земель, децентралізує управління землями, передає державні землі за межами населених пунктів у комунальну власність громад та передає функції контролю Держгеокадастру відповідним місцевим органам; законопроєкт  «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», що відкриває вільний доступ до даних кадастру і забезпечує обмін інформацією між реєстром прав та кадастром; законопроєкт щодо просторового планування, що урегульовує питання встановлення меж громад, просторового планування їх територій – скасовує необхідність розроблення кількох споріднених за змістом видів містобудівної документації та документації зі землеустрою.
«Експерти вважають, що можливість передавання орендарем переважного права викупу землі іншим особам може призвести до появи певних схем концентрації землі. Якщо власник захоче продати свій пай, а виробник не матиме права його придбати, то орендар передасть переважне право іншій особі з метою викупу. У законі, ухваленому напередодні Радою, немає обмежень щодо концентрації землі в одних руках на рівні області, ОТГ. Враховуючи, що на першому етапі діятиме загальне обмеження на концентрацію до 100 гектарів землі в одні руки, це питання буде актуальним лише з 2023 року. Проте воно є. У законопроєкті до першого читання розмір концентрації землі у власності на рівні ОТГ визначався 35%, проте до другого читання ця правка зникла. Більшість агрохолдингів уже наразі перевищують цю норму в межах однієї громади. Правка про 35% зруйнує усталені орендні відносини. Очевидно, тому її і прибрали. Згідно з дослідженням старшого проєктного менеджера Офісу реформ Кабміну Андрія Мартина, у більшості областей (крім Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Херсонської та Чернівецької) питома вага орних земель, яка використовується найбільшими землевласниками, перевищує 35%, що є ознакою монополізму. Разом із тим, відповідно до законопроєкту, через два роки один власник може придбати 10 тисяч гектарів землі. Водночас 25% ОТГ в Україні мають площу, меншу 10 тисяч гектарів, а 60% громад є меншими за 20 тисяч гектарів включно зі землями всіх видів цільового призначення. Тобто існує ймовірність, що одна особа зможе викупити всі землі в межах однієї ОТГ і це може зробити громаду залежною від однієї компанії», – про такі підводні камені проголосованого у ніч проти 31 березня закону, йдеться у матеріалі Економічної правди.
Представники «Європейської солідарності» та «Голосу» вже заявляли про те, що в майбутньому ще сподіваються вносити зміни до проголосованого рішення. А поки все зводиться до того, щоб домовитися з МВФ про продовження співпраці. Тож тепер чекаємо на те, якою буде реакція МВФ на «земельне» рішення українського парламенту, і чи наші нардепи зроблять ще пів кроку до «антиколомойського закону»…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.3727 / 4.19MB / SQL:{query_count}