Залишатися вдома доведеться довше

Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації по всій країні та продовжив карантин ще на 30 днів – до 24 квітня

фото: Олег Огородник (3)
Усе йшло того, що загальнонаціональний карантин продовжать. І несподіванки не сталося: Кабінет Міністрів на засіданні 25 березня ухвалив рішення про запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів, щоби вже окремо не ухвалювати рішення щодо окремих областей. Відповідно карантин діятиме до 24 квітня. І такі заходи можуть бути як продовжені після цієї дати, так і припинені раніше передбаченого терміну.
Тут потрібно в черговий раз нагадати про те, що режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану, про що «Львівська Пошта» вже писала. Запровадження режиму надзвичайної ситуації фактично є констатацією її виникнення. І прем’єр Денис Шмигаль наголошує на тому, що режим надзвичайної ситуації не обмежує конституційні права громадян, а лише консолідує зусилля для подолання загрози.
  
Однак обмежувальні заходи в Україні на час карантину вже є ближчими до режиму надзвичайного стану та обмежують конституційні права українців! Влада поки що такої неузгодженості з Основним Законом намагається не помічати, постійно говорячи про щораз жорсткіші обмеження.
  
«Окремо до кінця дня п’ятниці, 27 березня, ми повинні зупинити будь-який пасажирський рух через кордон України в обидва боки», – заявив Денис Шмигаль 25 березня. Глава уряду доручив Міністерству закордонних справ, Міністерству внутрішніх справ і Мінінфраструктури в терміновому порядку відпрацювати рішення щодо закриття кордонів України для будь-якого пасажирського сполучення і винести це питання на позачергове засідання Кабінету Міністрів.
 

Збільшення розміру субсидій

Кабмін також намагається показати, що виконує свої попередні обіцянки. 25 березня урядовці прийняли постанову щодо розширення програми надання житлових субсидій. «Урядовий портал» повідомляє, що громадянам, які були звільнені з роботи в період обмежувальних заходів, буде призначена житлова субсидія.
«Уряд розуміє відповідальність та робить усе, щоб обмежувальні заходи якнайменше вдарили по гаманцях громадян та економіці України. Ми, зокрема, забезпечили всі умови для зниження ціни на газ, прийнявши рішення про зниження оптової ціни на газ на 14%. Очікуємо відповідні рішення на місцях. Сьогодні ми збільшуємо субсидії на оплату комунальних послуг та спрощуємо порядок їх надання. В середньому збільшення розміру субсидій для українських родин становитиме орієнтовно 300 гривень», –  зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Однак для цього потрібно, щоби парламент ухвалив закон про стабілізаційний фонд. А поки що в уряді розповідають, як має працювати механізм отримання субсидій у нинішній ситуації. Зокрема, згадана постанова передбачає, що для отримання субсидії громадянам, які втратили роботу в період карантину, потрібно зареєструватися в службі зайнятості як безробітним (це можна зробити онлайн, сказав Денис Шмигаль). Субсидії споживачам надаватимуть на підставі відповідних заяв та інформації центрів зайнятості щодо їхнього перебування на обліку. Для розрахунку житлової субсидії враховують розмір призначеної допомоги з безробіття без урахування отриманої заробітної плати.
«Також заборонене на період обмежувальних заходів припинення надання житлових субсидій. Крім того, призначатимуть житлову субсидію на наступний період усім домогосподарствам, які отримували її в опалювальному періоді 2019/2020 років без відповідних звернень громадян. А на період обмежувальних заходів розрахунок житлових субсидій здійснюватимуть із урахуванням збільшених на 50% соціальних нормативів у зв’язку з подовженням часу вимушеного перебування вдома і збільшенням споживання електроенергії, природного газу, гарячої води тощо», – повідомляє «Урядовий портал».
Окрім того, ухвалене рішення про те, що з 1 травня базовий відсоток плати за комунальні послуги не збільшуватимуть із 15 до 20%. «У нас є базовий відсоток плати за комунальні послуги – 15%. Це так, як сьогодні нараховують субсидію. Але з 1 травня планували встановити 20%. Пропонуємо залишити 15%, оскільки перепризначаємо всім субсидії, а також для того, щоб не втратити соціальну спрямованість», – зазначила міністерка соціальної політики Марина Лазебна.

А що зі стабілізаційним фондом

На реалізацію урядового рішення щодо розширення програми надання субсидій потрібні додаткові 1,1 млрд грн із держбюджету. І зрозуміло, що це не єдині додаткові витрати, які зараз доведеться покривати державі. «Львівська Пошта» в минулому номері вже писала про виклики для українського бюджету і загалом для нашої економіки.
Без ухвалення змін до держбюджету, без ухвалення вже згаданого закону про стабілізаційний фонд, який обіцяє прем’єр Денис Шмигаль, більшість обіцянок влади можуть залишитися обіцянками. Шмигаль заявляв про те, що стабілізаційний фонд становитиме близько 200 млрд грн. Але докладної офіційної інформації щодо ймовірних бюджетних змін станом на день 26 березня ще не було. Голови парламентських фракцій мали зустріч із представниками уряду, на якій обговорили питання їх розгляду на позачерговому засіданні Верховної Ради України (ВРУ). Однак після цієї зустрічі голова ВРУ Дмитро Разумков розповів журналістам, що законодавчі рішення лише напрацьовували, що якогось фінального варіанта ще не було. Різні ЗМІ повідомляли про те, що нардепи відкинули пропозиції уряду щодо зміни бюджету і стабілізаційного фонду.
«Обговорювали питання, які стосуються стабілізації економіки. Уряд визнає, що витрати бюджету внаслідок коронавірусу будуть дуже серйозними, і, зі слів народних депутатів, пропонує суттєве скорочення видатків за всіма статтями та створення стабілізаційного фонду. Власне під час сьогоднішньої зустрічі домовилися лише про створення антикризового штабу, який буде опрацьовувати законопроєкти, що рятуватимуть українську економіку. До цього штабу входитимуть депутати, представники Кабінету Міністрів, представники Офісу президента. Головувати пропонують прем’єр-міністру Денисові Шмигалю», – повідомив 26 березня Еспресо.TV.
Пропозиції уряду в інформпростір «зливали» деякі нардепи. Зокрема, парламентар від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко на своєму телеграм-каналі повідомляв про те, що уряд пропонував зменшити доходи держбюджету на 115 млрд грн і збільшити витрати на 96 млрд грн. Дефіцит бюджету може збільшитися на 202 млрд грн.
«Для покриття дефіциту пропонують збільшити внутрішні запозичення на 147 мільярдів гривень (найімовірніше, мовиться про приховану емісію) та зовнішні – на 131 мільярд гривень», – зазначив Олексій Гончаренко.
Стабілізаційний фонд мав би становити 124 млрд грн, але, зі слів нардепа, цей фонд буде розподіляти Кабмін «практично в ручному режимі». Гончаренко сказав, що уряд відмовляється від «програм розвитку освіти (включаючи програму «Нова українська школа»), регіонального розвитку (ДФРР, субвенція ОТГ на інфраструктуру, соцеконом), підтримки сільгоспвиробників». Також пропонують зменшити фінансування дорожніх робіт на майже 8 млрд грн і скасувати підтримку національного кінематографу, театрів, Українського інституту книги. Також, з його слів, зменшують видатки на спорт, включаючи осіб з інвалідністю. Звернув нардеп Гончаренко увагу й на те, що спочатку на проведення місцевих виборів були закладені 2 млрд 156 млн грн, а запропоновані урядом зміни зменшують цю суму до 1 млн 291 тис. грн.
На те, що «за наявними даними планують перерозподілити (тобто забрати) більшість видатків, які так чи інакше спрямовані на розвиток у сфері освіти і науки», звертала увагу на своїй сторінці у фейсбуці колишня міністерка освіти та науки Ганна Новосад: «Субвенцію на створення професійно-технічних навчально-практичних центрів – 259 млн грн. Фонд розвитку закладів вищої освіти – 250 млн грн. Субвенцію «Спроможна школа для кращих результатів»  – 1,5 млрд грн щодо загального фонду (тобто програми не буде). Субвенцію на підтримку молодих учителів – 1,5 млрд грн. І тепер – тримайтеся… субвенцію на «Нову українську школу»  – 1,4 млрд. Кошти для запуску грантового фінансування науки через Національний фонд досліджень. Залишають лише зарплати. Мінус 500 млн грн. Загалом усі кошти, які були в бюджетній програмі МОН «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень» – під нуль. Я розумію, що секвестр неуникний, що треба перерозподіляти кошти на медичне забезпечення. Розумію. Але чому в першу чергу «влітає» гуманітарній сфері? Як секвестр в освіті/культурі/науці корелюється з відповідними заходами у правоохоронній сфері, до прикладу? Знаю, що треба скорочувати бюджет, але чіпати принаймні три останні позиції – це просто стріляти собі в ногу. Ми втратимо один рік реформи школи, бо я дуже сумніваюся, що в 2021-ому хтось закладе більш ніж 3 млрд, аби надолужити НУШ за два роки. Ну і «різати» зараз науку… в мене цензурних слів нема. Як не хочете фінансувати інші напрямки науки, то спрямуйте ті 500 млн Національного фонду досліджень виключно на медичні напрямки. Ніт, треба забрати все».
Що ж, потрібно буде уважно стежити за тим, чим, зрештою, обернуться боротьба уряду з коронавірусом і перерозподіл статей держбюджету. Можливо, влада все ж таки зверне увагу на реакцію суспільства після того, як у інформпростір потрапили урядові пропозиції, можливо, їхній доопрацьований варіант буде все ж таки зважений. Бо поки що видно не боротьбу з коронавірусом та економічною кризою, а спробу боротися з майбутнім нашої держави.

Коли ж збереться Рада

І ще не відомо було, скільки часу мав уряд на доопрацювання бюджетних змін та коли зберуться на позачергове засідання парламентарі, щоби розглянути ці зміни. Різні ЗМІ, посилаючись на джерела в депутатському корпусі, раніше назвали кілька ймовірних дат цього засідання. Згідно з останніми повідомленнями, засідання ВРУ може відбутися 28 березня. Хоча спікер Дмитро Разумков 26 березня заявив про те, що дата ще не була визначена, як і не був сформований порядок денний найближчого позачергового засідання.
Також кілька днів у інформпросторі з’являлися повідомлення про те, що нардепи зі «Слуги народу» дуже бояться коронавірусу, тому засідання може відбутися не в сесійному залі ВРУ, а десь на відкритому просторі. Можливо, на стадіоні. Тут одразу ж пригадалося шоу, яке Зеленський влаштував замість дебатів під час президентської виборчої кампанії.
«Депутати бояться за своє здоров’я. Тому було два варіанти: або стадіон «Динамо» – той, що поруч із Маріїнським (причому Суркіс без проблем був готовий його віддати), або внутрішній двір ВРУ. Але нарешті вирішили, що зберемося в залі», – повідомила 26 березня Українська правда, посилаючись на неназваного співрозмовника.
Хоча парламентарка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук у ефірі «Громадського» розповідала про те, що обговорення питання засідання на стадіоні стосувалося не найближчого позачергового засідання, а вже якогось наступного.
Насправді, щоби збиратися на стадіонах чи вирішити питання аж ніяк не конституційної ідеї онлайн-засідань ВРУ, нардепам все одно треба буде спершу зібратися для ухвалення рішень у сесійному залі.
І зараз парламентарям у контексті найближчого позачергового засідання потрібно думати не про шоу, а насамперед про ухвалення рішень для розблокування отримання Україною фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Незрозумілою є ситуація і з законодавчим рішенням щодо відкриття ринку землі.
«Зокрема, аби інші фракції зняли свої правки, які блокують його прийняття, обговорюється можливість обмежити продаж тільки приватними паями та відтермінувати старт дії закону», – повідомило 26 березня інтернет-видання «Главком», посилаючись на джерела у фракції «Слуга народу».
Ключовим буде ухвалення чи неухвалення закону про недопущення повернення націоналізованих банків колишнім власниками – так званого «антиколомойського закону». «Львівська Пошта» вже писала про те, що 24 березня уряд зареєстрував відповідний оновлений законопроєкт, який був погоджений із МВФ. Однак одразу після цього в Раді з’явилися ще кілька альтернативних законопроєктів від нардепів, яких пов’язують з Ігорем Коломойським. Зокрема, свою законодавчу ініціативу зареєстрував нардеп зі «Слуги народу» Олександр Дубінський. Різниця між погодженим із МВФ законопроєктом та альтернативою від нардепів, наближених до олігарха, зводиться до процедури відшкодування компенсації колишнім власникам банків у випадку, якщо буде доведено, що держава завдала їм шкоди (ми ж розуміємо, що у нашому випадку все навпаки).
«Всі ті, що постраждали від незаконних рішень, мають право на компенсацію збитків від таких рішень. Це загальне право, яке стосується будь-яких правових взаємовідносин у принципі. Тобто що б не вирішив суд, Коломойський не отримає акції банку назад, але може вимагати компенсацію в суді. Саме тут у нас «законодавча діра», яку і просить закрити МВФ… Розглянемо закон Шмигаля (як може власник вимагати компенсацію в регулятора у разі, якщо він доведе у суді, що націоналізація відбулася незаконно?). Все просто: акціонерові потрібно довести, що в нього був реальний банк, а не «смітник». Акціонер має показати наявність капіталу в банку… Коли держава націоналізувала Приватбанк, їй довелося докапіталізувати банк (щоб там був адекватний рівень капіталу згідно з вимогами НБУ) на 155 млрд грн. Ось така діра була в Приватбанку на момент націоналізації. Так ось, цей самий рівень капіталу повинен буде визначити міжнародний аудитор. До того ж аудитор зобов’язаний брати до уваги супутні документи. У кейсі Приватбанку це буде аудит Кролла і результат перевірки НБУ. А в них, як ми вже знаємо, докладно розписана величезна схема виведення грошей колишніми акціонерами (Коломойським і Боголюбовим). Ось чого вимагає МВФ. Щоб не «чесні» українські суди, а міжнародні аудитори зробили висновок, чи був капітал у банку, чи ні. Якщо капітал дійсно був, то власникові належиться виплата компенсації, якщо ні, то компенсувати йому нічого. Найголовніша відмінність, яка відразу впадає у вічі, це те, що в законі Дубінського саме суд визначає наявність капіталу в банку. Причому на основі будь-яких документів, які вважатиме релевантними. Він може ігнорувати аудит Кролла, ігнорувати аудит НБУ, а брати до уваги тільки те, що вважатиме за потрібне. Власники можуть найняти аудиторів «роги і копита», які дадуть висновок про те, що на момент націоналізації капітал у банку дійсно був, і суд прийме рішення на користь колишніх акціонерів», – пише на сайті «Новое время» член Ради громадського контролю НАБУ Марк Савчук.
До речі, внесення альтернативних законопроєктів також впливає на відтермінування позачергового засідання ВРУ. Адже профільному парламентському комітету потрібно розглянути всі ініціативи. Тож надалі уважно спостерігаємо за тим, коли ж нардепи зберуться, який порядок денний сформують і за що проголосують. Тоді й побачимо, наскільки великий вплив має зараз Коломойський на українську владу…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.3048 / 4.24MB / SQL:{query_count}