Глобальні виклики та українські реалії

Найгірший день для світової економіки з 2008 року: до чого готуватися нашій державі?

Світова економіка переживає шок. 9 березня було зафіксоване рекордне падіння цін на нафту, слідом за цим обвалилися світові фондові ринки, які й так переживали паніку через поширення коронавірусу. Експерти вже назвали 9 березня «чорним понеділком» і впевнились у тому, що світової економічної кризи, ще раніше «анонсованої» на 2020 рік, не вдасться уникнути.
Звичайно, все це позначиться на Україні, й нині, поки у багатьох наших співгромадян виникає питання щодо того, чи на тлі здешевлення нафти зменшуватимуться ціни на пальне на наших заправках, насправді потрібно подумати про те, наскільки готова наша держава «зустріти» масштабні виклики. Західна преса писала про те, що Володимир Зеленський обрав найменш відповідний момент для зміни уряду, але він зробив це. І зауважимо, що президентська команда вчергове продемонструвала свою непрофесійність: новий Кабмін було сформовано фактично без економічного блоку. Зараз ця влада призначає т.в.о. міністрів, продовжує шукати повноцінних очільників низки міністерств, але головним залишається питання: а чи взагалі розуміє Зеленський і його найближче оточення, що відбувається навкруги? Та далі про усе за порядком…

«Цінові війни» Саудівської Аравії та Росії

Спочатку спробуємо коротко пояснити нашим читачам, що відбулося із цінами на нафту. На тлі поширення світом коронавірусу падає попит на «чорне золото». На початку лютого агентство Bloomberg  повідомляло про те, що Китай (звідки і почалося поширення коронавірусу), який є найбільшим імпортером нафти у світі, внаслідок поширення хвороби та зупинки виробництва зменшив споживання нафти на 20%. Відповідно країнам, які  зосереджується на продажі «чорного золота», потрібно було думати над тим, як втримати ціни на тлі зменшення попиту. 5 березня ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти) погодила обмеження видобутку нафти на додаткові 1,5 мільйона барелів на добу в другому кварталі цього року. Але потрібно ще було домовитися із Росією, яка не є членом ОПЕК, а має лише статус спостерігача у цій організації (йдеться про формат ОПЕК+). І Росія відмовилися зменшувати видобуток нафти. Кремлівські функціонери висловлювали побоювання, що скорочення видобутку може відкрити ширші можливості для США з їхньою сланцевою нафтою. «Хід Кремля виявився несподіваним для інших учасників альянсу – на переговорах міністри енергетики країн ОПЕК були в такому шоці, що не знали, що сказати», – повідомляло агентство Bloomberg із посиланням на анонімного учасника згаданих перемовин.
І одразу після цього російського демаршу Саудівська Аравія, яка є найбільшим у світі експортером нафти і «заправляє» в ОПЕК, заявила про те, що знижує ціну на всі сорти нафти для всіх замовників. Із 1 квітня скасовуються й попередні домовленості про скорочення видобутку на 1,7 млн барелів, які були досягнуті в кінці 2016 року. Тож Саудівська Аравія також вже заявила про те, що наступного місяця планує збільшити видобуток нафти до понад10 млн барелів на добу. Зараз Саудівська Аравія видобуває 9,7 млн барелів на добу.
6 березня ціни на нафту найпоширеніших марок Brent і WTI впали на 9%. А вже після вихідних, 9 березня, було зафіксоване падіння цін на понад 30%. Вартість бареля нафти (159 літрів) марки Brent, яку видобувають у Північному морі, склала 32,83 долара. Це на 12,44 долара нижче, ніж ціна на цю ж нафту станом на 6 березня. Ціна американської сирої нафти сорту WTI також знизилася на 12,44 долара – до 28,84 долара. Й експерти наголошували на тому, що це найбільше відсоткове падіння на ринку нафти від початку війни у Перській затоці 1991-го.
9 березня на цьому тлі падали найважливіші фондові індекси різних країн. Як повідомляє Німецька хвиля, відразу після відкриття Франкфуртської біржі в понеділок головний німецький індекс DAX впав на 7,4%, до 10 690,08 пункта. Водночас знизилися котирування акцій всіх 30 концернів, які представлені в DAX. Зокрема, цінні папери Deutsche Bank і Adidas втратили на самому початку торгів більше 12%. Найважливіший індекс Лондонської біржі FTSE 100, що відображає показники 100 найбільших британських компаній, втратив після початку торгів 8,8% та опустився до 5897 пунктів. Головний індекс Паризької фондової біржі CAC 40, на якому представлені 40 провідних концернів Франції, знизився після відкриття торгів на 6,4%, до 4809,68 пункта. Раніше того ж дня обвалилися фондові ринки країн Азії.
10 березня ціна нафти марки Brent  зросла на 7,3% – до 36,87 доларів за барель. Нафта марки WTI подорожчала на 6,9% – до 33,28 доларів за барель. Після рекордного падіння цін напередодні це могло би сприйматися як стабілізація ринку, але агентство Reuters пише про те, що зростання цін може бути тимчасовим, оскільки попит на нафту, як і раніше, падає через економічні наслідки спалаху коронавірусу.
Представники російської влади вважають, що для відновлення цін на нафту знадобиться кілька місяців, але у травні-червні можуть відбутися перемовини у форматі ОПЕК+, і може бути укладена якась нова угода. Водночас у Саудівській Аравії дають зрозуміти росіянам, що без згоди на зменшення видобутку нафти ніякої нової зустрічі не буде. «Я не бачу сенсу в проведенні зустрічей у травні-червні, які лише продемонстрували би нашу нездатність проявити увагу до того, що ми повинні були зробити в подібній кризі та вжити необхідних заходів. На вільному ринку кожен виробник має продемонструвати свою конкурентоспроможність, зберегти й збільшити свою частку ринку», – заявив міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман, інформує Reuters.
Схоже, що росіяни, які звикли жити у своєму міфічному світі, вчергове хотіли продемонструвати, що вони можуть боротися на будь-якому «фронті», але їм показали їхнє місце. Саудівська Аравія від зниження цін втрачає, як і Росія, але демонструє, хто є головним на нафтовому ринку. І зауважимо, що на тлі цієї «цінової війни» різко обвалився російський рубль. Курс рубля впав до чотирирічного мінімуму.

Що буде з ціною на пальне?

Проблеми Росії, яка воює проти України на справжньому фронті, нас, звичайно, не можуть не радувати. Але що можемо отримати ми із цієї ситуації? Зараз у інформпросторі активно обговорюється можливість зниження вартості пального з огляду на здешевлення нафти. «Зрозуміло, що очікувати на таке ж стрімке падіння цін на АЗС не доводиться, адже між сирою нафтою і автомобільним баком є сила-силенна ланок: транспортування – переробка – знову транспортування – АЗС тощо. Однак і практика негайного підвищення цін на бензин у випадку подорожчання нафти і дуже повільного зниження цін після здешевлення сировини теж може бути. І не лише в Україні – найбільші конкурентні відомства світу теж борються з такими проявами. Антимонопольний комітет України буде прискіпливо вивчати динаміку цін на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами. Адже ціну не лише на сиру нафту, але й на крупний гурт бензину та дизпального очікує суттєве падіння», – таку заяву поширив АМКУ 10 березня.
Експерти зазначають, що треба звертати увагу на багато факторів. «Однозначна перевага для України – енергозалежної держави – зниження витрат на нафту, нафтопродукти і газ. На скільки? Пропорційно динаміці на світовому ринку. Відразу скажу, що це не буде 30%. Нафта – лише одна складова в ціні нафтопродуктів, на яку припадає 30-40%. Відповідно зниження цін на нафтопродукти має скласти 10-15%. У нашому випадку треба стежити за котируваннями нафтопродуктів, а не нафти, темпи змін не завжди пропорційні. А тепер головний аспект: нафта і нафтопродукти купують за валюту. Вищесказане справедливо в валютному еквіваленті, та якщо ми говоримо про ціни на колонках, питання впирається в валютний курс. Яким він буде? Проблема в тому, що разом із нафтою зазвичай  обвалюються ринки важливих для нас експортних позицій – металургійної та аграрної продукції. Приплив валюти в країну зменшується, і це штовхає курс валют вгору. А з ним і ціни на імпортні товари, зокрема паливо. Якщо припустити, що курс залишиться незмінним, то з урахуванням наявного ще до останніх подій потенціалу для зниження (а він чималий) ціна на дизпаливо може впасти до 20 грн/л (сьогодні в середньому 25,8 грн). Але може статися і так, що нинішня ціна буде за щастя, якщо валютний курс полетить. Як складеться пасьянс цього разу, складно сказати, ринки змінюються. На відміну від попереднього краху нафтових цін в 2015-2016 роках, сьогодні є вкрай важливий фактор коронавірусу, який реально чинить серйозний вплив на попит. Ну і ніхто не знає, як тепер складеться діалог у межах нафтовидобувного картелю. Гляди, росіяни заявлять, що, мовляв, лихий попутав, і скоротити видобуток за пропозицією арабських колег було не такою вже й поганою ідеєю» – пише на своїй сторінці у Facebook директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.

Що далі?

Зазначимо, що «чорний понеділок» вплинув на курс української гривні. 10 березня долар подорожчав відносно до гривні на 34 копійки – до 25,35 грн у продажу. Курс євро в продажу виріс на 42 копійки – до 28,80 грн.
Та що буде далі? Директор економічних та соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, як передає BBC-Україна, зауважує, що певна девальвація цього року відбулася би навіть без світової кризи. Він прогнозує, що найближчими тижнями курс може зрости до 26 гривень за долар. Середньорічний курс, ймовірно, не перевищить 27 гривень за долар. Однак потрібно звертати увагу на багато факторів. Експерт зазначає, що тепер до слабкої економічної динаміки в країні, падіння промисловості та зниження інтересу до українських облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) додаються зовнішні обставини, і все це може надалі мати «деструктивні наслідки, не тільки для самої валюти, але і для всієї української економіки».
«Схоже, різке падіння ціни на нафту, найбільше падіння за останні років 30, стане тим шоком, який не зможуть перенести ослаблені коронавірусом ринки. Якби не було коронавірусу і впали ціни на нафту, то це можна було би навіть вважати приємним сюрпризом. Росії гірше, Україні краще. Але все не так просто. Росія сама спровокувала цей обвал нафтових котирувань, борючись за частку ринку. І зробила це саме тому, що на тлі коронавірусу впав попит на нафту. У підсумку ми отримали «чорний понеділок». Американські біржі впали на 7-8%. Це найбільше падіння за десятиліття… Тепер ймовірність того, що ринки переживуть коронавірус без відходу в фінансову кризу і рецесію мінімальна. Посилює ситуацію те, що всі давно чекали кризу. І тепер може спрацювати ефект самоздійснюваного прогнозу. Економіка – це ж великою мірою психологія. І якщо критична маса економічних агентів вирішить, що настала пора кризи, то вони почнуть ухвалювати такі рішення, які цю кризу зроблять неминучою. Україна завжди страждає від турбулентності в світовій економіці. Ми – маленька відкрита економіка, заточена на продаж сировини. Будь-яка фінансова криза в світі означає і кризу в Україні. З одного боку, падають доходи від експорту, з другого боку, капітали тікають з України насамперед. Надто ризикована країна. У підсумку, удар по валюті, потім девальвація тягне за собою інші проблеми. Приклад 2008 року ще повинен бути в пам’яті», – пише на своїй сторінці у Facebook інвестиційний банкір Сергій Фурса, який зазначає, що Україна потрапляє в «ідеальний шторм».
Він нагадує, що підтримка Міжнародного валютного фонду (МВФ) допомагала Україні пройти періоди криз без дефолту у 2008-ому та після 2013-го. Але зараз нинішня українська влада робить все, щоб програми МВФ не було. «Ревізія ключових реформ та невиконання взятих на себе зобов’язань, насамперед неприйняття «антиколомойського» закону, віддаляє нас від МВФ. Водночас 16 березня ми можемо отримати рішення Верховного Суду, перше з рішень у справі Привату, яке відкриє скриньку Пандори. І процес може стати незворотним. І якщо зараз ще є шанс зупинити розворот від МВФ, якщо зараз можна зупинити ревізію реформ, якщо поки що ухвалені персональні рішення суперечили тільки духу програми, але не її букві, то потім це може стати неможливим… У підсумку, ми входимо в світову фінансову кризу, яка дуже боляче вдарить по економіці України, відштовхуючи нашого ключового партнера, чия підтримка критично важлива в моменти криз. Гірше не придумаєш. І якщо терміново не провести ревізію цієї політики, то удар від кризи буде сильнішим у кілька разів. Чи є якісь плюси в цій безрадісній ситуації? Є. Незважаючи на те, що телевізор наповнений людьми, які розповідають про падіння української економіки, на поточний момент у нас хороший запас міцності. Переважно завдяки реформі банківської сфери і НБУ. Резерви Нацбанку на піку за останні років 9, державний борг помірний, більш того, велика його частина перейшла в гривню, що сприятиме стійкості в момент девальвації. Водночас якість кредитних портфелів банків краща за всю історію, велика частина проблемних боргів уже зарезервована. Таким чином, ми входимо в кризу в набагато кращій формі, ніж були в 2008 році і в 2013 році. Але без підтримки МВФ це лише купить нам час. Трохи часу. А потім буде в рази болючіше. І якщо хтось буде говорити, що рішенням всіх проблем є дефолт, то ця людина точно не ваш друг. Дефолт – це не вирішення проблем, це мати і батько всіх проблем», – додає Сергій Фурса, зазначаючи, що дефолт не порадує нікого, окрім Коломойського.
Про те, що Україна не готова до глобальних викликів, у матеріалі для «Нового времени» пише головний редактор Ukraine Business News і колишній кореспондент New York Times Джеймс Брук. «Коронавірус і обвал цін на нафту загрожують штовхнути світову економіку в рецесію, і те, що в Україні немає міністра економіки або енергетики, зовсім не допомагає. Якщо світ звернеться до МВФ за допомогою цієї весни, то коли Україна протягом шести місяців не може домовитися з МВФ, теж не допомагає. Якщо в усьому світі вибухнуть продовольчі заворушення і політичні пожежі, в Україні може виявитися, що це пріоритет № 38 щодо її проблем», – йдеться у цьому матеріалі.
Думки різних експертів узагальнює у блозі на порталі site.ua викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, співзасновник платформи «Нова країна» Валерій Пекар. «Падіння фондових ринків не стало несподіванкою для багатьох фахівців – вони давно були перегріті. Несподіванкою стало таке раптове і сильне падіння («чорний понеділок»), але тут вже зіграло багато факторів, включно з нафтовими війнами. Все це означає скорочення світового споживання та міжнародної торгівлі. Незабаром ця хвиля дістанеться до нас у вигляді падіння цін на український експорт (і не лише сировинний, але й замовлення на ІТ-розробки), падіння курсу гривні, скорочення надходжень до бюджету (від митниці, заробітчан тощо) і так далі», – пише Віталій Пекар. Він також  нагадує про проблеми у співпраці з МВФ через намагання Коломойського повернути «ПриватБанк». Загалом Пекар прописує «сім хвиль шторму», у який потрапляє Україна. Серед них і криза державного управління. «Що ми мали пів року тому? Зростання світової економіки, сприятливі умови для українських реформ, підтримка МВФ, партнерство з США та ЄС, прихід другої хвилі реформаторів (першою слід вважати кінець 2014 – другу половину 2016-го). Що ми маємо тепер? «Ідеальний шторм», коли всі сили разом повернулися проти нас, а невизначеність лише зростає… Коли починається «ідеальний шторм», ви не можете нічого вдіяти, аби він швидше закінчився. Але ви можете бути до нього готовим і максимально посилити свою здатність відповідати на виклики. На рівні країни йдеться про ефективні інституції. На жаль, у нас нині період руйнування інституцій. Тому, як і на початку 2014 року, держава виявиться неспроможною. Все доведеться робити активним громадянам. Готуйте рукавички. Українська держава є дуже крихкою, але Україна є досить антикрихкою, що доведено Майданом, війною та всіма попередніми економічними кризами, починаючи з 1990-х. У нас є непогані шанси, але треба зрозуміти три ключові речі: 1) Не очікувати нічого від очільників держави: вони неспроможні. Вони спроможні лише здати нас Росії з потрохами, і ми мусимо не дати їм цього зробити. 2) Криза – це завжди і загроза, і можливість для людини, компанії та країни. 3) Наша сила в тих факторах, які допомогли нам встояти під час попередніх криз: стратегічне бачення, самоорганізація, середовище довіри, готовність до дій, зрілість. Тримайте міцно весло й усміхніться товаришу, що тримає весло поруч із вами», – зазначає Валерій Пекар.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1287 / 4.25MB / SQL:{query_count}