Відставні «новиє ліца»

Сергій Тігіпко замість Олексія Гончарука: новий поворот сюжету в тривалій епопеї з ймовірним звільненням прем’єра

фото: obozrevatel.com, kmu.gov.ua
За пів року прем’єрства Олексія Гончарука в інформпросторі вже неодноразово з’являлися «хвилі» повідомлень про його звільнення. На те, що в уряду річний імунітет від відставки (до 4 жовтня) ніхто не звертає уваги. По-перше, президент Зеленський не надто зважає на такі законодавчі перепони, що було доведено розпуском Верховної Ради 8-го скликання і призначенням люстрованого Андрія Богдана на посаду голови Адміністрації президента (швидко реорганізованої в Офіс президента). До того ж якщо прем’єр «сам вирішить» подати у відставку, то імунітет уряду вже немає ніякого значення.
По-друге, одразу після призначення Гончарука низка політичних експертів прогнозувала, що той довго на посаді не затримається, адже вся нинішня владна команда завдячує своїми посадами телевізійному іміджу Зеленського, тому в момент, коли президенту потрібно буде виправляти несприятливу для себе ситуацію із рейтингами суспільної довіри, саме зміна уряду може бути використана для підтвердження сценарію «цар хороший – бояри погані».
Останні оприлюднені соціологічні дослідження демонструють падіння довіри до президента, але в нього ще є запас, а от падіння довіри українців до уряду та прем’єра зокрема виявилося дуже різким. Гончарук, якому малювали образ молодого технократа-реформатора, виглядає відверто випадковою людиною на чолі уряду, зрештою, це саме можна сказати чи не про весь склад нинішнього Кабміну.
По-третє, Гончарук на чолі уряду вважається креатурою вже згаданого Андрія Богдана, якого вже немає в Офісі президента України (ОПУ), і одразу після звільнення останнього різні ЗМІ писали про те, що новий голова ОПУ Андрій Єрмак найімовірніше переконає президента щонайменше «перекроїти» склад Кабінету Міністрів. По-четверте, вже восени в Україні мають відбутися місцеві вибори, і президентській команді потрібна хоча би видимість якихось здобутків роботи влади, бо просто бренду Зеленського на місцевому рівні навряд чи буде достатньо. А ротацією кадрів вже не одна наша влада замінювала свою роботу.
Повідомлення про те, що Банкова проводить співбесіди з потенційними новими міністрами, в інформпросторі циркулюють постійно. Та цього тижня одразу кілька українських ЗМІ з посиланням на свої джерела повідомляли про те, що знову ж таки може йтися не лише про заміну деяких міністрів, і що ідею зміни прем’єра серйозно продовжують розглядати в Офісі президента. Та найцікавіше те, що різні джерела найбільш ймовірним наступником наймолодшого прем’єра в історії сучасної України (Гончаруку 35 років) називали «вічно молодого і перспективного» екссоратника втікача Януковича – 60-річного Сергія Тігіпка. Той працював в уряді Азарова, підпадає під дію закону про люстрацію, але зараз, за бажання влади, такий момент вони знайдуть як обійти.
Цього тижня стало відомо про те, що набуло чинності рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) за позовом кількох колишніх державних службовців про те, що звільнення за законом «Про очищення влади» порушило права українських чиновників. Це рішення не може скасувати нашого закону про люстрацію, але відкриває лазівку для обходу цього закону. А також для виплат компенсацій величезній кількості чиновників часів Януковича.

Владі треба «дорослого»

Поки ж розглянемо, наскільки реалістичним може бути сценарій з Тігіпком в уряді. Зауважимо, що 26 лютого кілька ЗМІ писало про його прем’єрство з ймовірністю у 99%. Але остаточно це питання начебто мало бути вирішене впродовж найближчих двох тижнів.
Звичайно, ситуація може змінюватися кожного дня, й, можливо, після виходу цього числа «Львівської Пошти» з’явиться вже якась конкретніша інформація. Але загалом все це виглядало так, що нинішня влада щонайменше «зондувала ґрунт» під подібне призначення. Газета «День», із посиланням на свої джерела, 26 лютого писала про те, що кінцевого рішення щодо прізвища нового прем’єра в Зеленського поки що немає, а прізвища, які обговорюють медіа – це «санкціонований вкид», подивитися, як реагуватиме електорат і «народна любов».
«Він один із небагатьох дорослих людей у країні, хто може взяти на себе відповідальність за те, що відбувається», – так інтернет-видання «Лівий берег» 26 лютого передало слова неназваного джерела у владі щодо ймовірного призначення Тігіпка прем’єр-міністром.
Зауважимо, що президент Зеленський підтвердив те, що зустрічався з Тігіпком, але не уточнив, із якою саме метою. «Я дійсно з багатьма людьми веду співбесіди. І з паном Тігіпком я теж зустрічався. Це правда», – сказав президент журналістам в кулуарах форуму Age of Crimea 26 лютого.
Також свою зустріч з Тігіпком підтвердив Олексій Гончарук. «Як і з багатьма іншими я за останній місяць подивився близько 20 осіб. Нам дійсно потрібно посилення радниками, можливо, на якусь посаду в уряді, людьми, які дійсно розуміють, що таке промисловість. Скільки я себе пам’ятаю – мене звільняють. Я звик до таких питань. Уряд працює в нормальному звичному режимі. Ні, ніяких заяв я, ясно, не писав, із президентом відповідних тем не обговорював», – заявив він на брифінгу після засідання уряду 26 лютого (нагадаємо, що засідання уряду Гончарука закриті для преси).
А за повідомленням BBC-Україна, у пресслужбі Тігіпка факт перемовин про його можливе входження до уряду не підтвердили, але і не спростували – там заявили, що поки не коментують цю інформацію у медіа.

Фігаро тут, Фігаро там

Потрібно, мабуть, нагадати багатьом, хто такий Сергій Тігіпко, який в українській політиці ще з 1990-х років. Починав із комсомолу: в 1989 – 1991 роках був першим секретарем Дніпропетровського обкому комсомолу. В 1991 році почав займатися банківським бізнесом. Спочатку був заступником голови правління комерційного банку «Дніпро», потім п’ять років – керівником «ПриватБанку». Був позаштатним консультантом другого президента України Леоніда Кучми з питань грошової політики. У 1997 – 1999 роках був віцепрем’єр-міністром з питань економіки в урядах Павла Лазаренка та Валерія Пустовойтенка. Далі в уряді Віктора Ющенка пів року був міністром економіки. Із 2000 по 2005 рік очолював партію «Трудова Україна». У 2000-ому році на довиборах до Верховної Ради у виборчому окрузі в Павлограді на Дніпропетровщині став народним депутатом України. У 2002-ому пройшов до парламенту за списком кучмівського блоку «За єдину Україну!». Із 2002 по 2004 роки працював керівником Національного банку України. А на президентських виборах 2004 року очолив виборчий штаб Віктора Януковича. Після поразки Януковича Сергій Тігіпко зник із великої політики й займався бізнесом. Зосередився на управлінні фінансовою групою «ТАС», до якої входили «ТАС-Інвестбанк», «ТАС-Комерцбанк», «ТАС-Бізнесбанк», страхова компанія «ТАС», клініка сімейної медицини та низка інших активів. У 2007 році продав «ТАС-Інвестбанк» і «ТАС-Комерцбанк» шведському банку Swedbank за 735 мільйонів USD. У 2009-ому знову повернувся у політику вже з партією «Сильна Україна». На президентських виборах у 2010-ому посів третє місце з результатом 13%. Після тих виборів Тігіпко став віцепрем’єром в уряді Азарова. У 2012-ому Тігіпко розпустив партію «Сильна Україна», фактично «злив» її під Партію регіонів. У той рік Тігіпко пройшов до парламенту як третій номер списку ПР. 16 січня 2014-го він голосував за «диктаторські закони» Януковича (пізніше Тігіпко наївно намагався пояснювати, що тоді нардепи не знали, за що голосували). На президентських виборах у 2014-ому Тігіпко набрав 5% голосів, а до парламентських відновив партію «Сильна Україна», під прапорами якої разом із низкою «ексрегіоналів» до Ради тоді не потрапив. Після цього Тігіпко знову повернувся до бізнес-діяльності. ЗМІ повідомляли, що саме компанія Тігіпка у 2019 році придбала суднобудівний завод «Кузня на Рибальському», що раніше належав Петру Порошенку. І тепер начебто може відбутися чергове повернення Тігіпка у велику політику…

Оголосіть весь список

Чи відбудеться? На яку посаду? Прем’єра, віцепрем’єра? Ці питання на момент здачі цього номера нашої газети до друку залишалися відкритими. Зазначимо лише, що, окрім кандидатури Тігіпка, ЗМІ також «сватали» в наступники Гончарука «вічного» міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка. А також ексголову СБУ Валерія Хорошковського (як і Тігіпко – люстрований). Хоча Хорошковський, начебто ще раніше відмовився від таких перспектив.
«Отже, до яких варіантів вирішення прийшов Зеленський? Усіх облетіла кандидатура Сергія Тігіпка, але ця кандидатура ще аж ніяк не стала планом дій Зеленського. Тігіпко свій серед своїх для всіх українських олігархів і власників найбільших телеканалів, а це для рейтингу влади в Україні має ключове значення. Тігіпко був засновником банку «Приват» спільно з Коломойським, працював із Кучмою і Пінчуком, працював із Суркісом і Медведчуком, вступив у Партію регіонів, і в уряді Азарова працював (один період – разом із Порошенком). Клеймо ПР у суспільства вже забулося, але в Тігіпка є проблема, яка ставить весь цей проєкт під питання, – люстрація. Як обійти люстрацію? Шляхом подачі до суду згідно з рішенням Європейського суду з прав людини. Але якщо Тігіпко виграє такий суд – значить виникне прецедент повернення й інших високопоставлених керівників. За даними Цензор.НЕТ, Тігіпку запропонували посаду першого віцепрем’єр-міністра, яка досі в Кабміні Гончарука залишається вакантною. Утім, не слід переоцінювати значення вкидання імені Тігіпка – цілком імовірно, що це чергова хвиля. Серед кандидатів у прем’єр-міністри або на пост першого віцепре쬬’єр-міністра – міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Аваков дієздатний, але у нього великий антирейтинг, і це великий стримуючий чинник для Зеленського. Однак всі власники основних телеканалів з Аваковим у хороших відносинах. Юрій Вітренко, один із керівників «Нафтогазу», був одним із фаворитів і в серпні, коли президент обрав Олексія Гончарука. Його кандидатура дуже компромісна, але водночас в Офісі побоюються повторення експериментів на такій високій посаді. Валерій Хорошковський як кандидат у прем’єр-міністри поки не розглядається. Вважаю, що у президента можуть виникнути і нові варіанти на різні посади – не відкидаю, що почуємо й інших медійних людей. Саакашвілі, припустімо. Критерії кандидатів доволі розмиті. А медійність, репутація, компетентність і управлінський досвід у владі в нас поки що не поєднуються», – написав 26 лютого на своїй сторінці у Facebook головний редактор інтернет-видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.
Навіть незважаючи на те, чи увійде Тігіпко або будь-який інший екссоратник Януковича до уряду, те, що влада подібними інформаційними «вкидами» явно перевіряє реакцію суспільства, яскраво свідчить про крах політики «нових ліц» від Зеленського і Ко. Маючи монобільшість у парламенті, ця влада не може знайти й десяток достойних людей для роботи в уряді. Усі ці байки про несправедливо люстрованих «господарників», які зараз раптом виявилися дуже потрібними, ведуть до реваншу режиму Януковича. І це вже не перший випадок, у якому проявляється саме такий курс команди Зеленського…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
6.4400 / 4.19MB / SQL:{query_count}