Паралельна реальність президента

Володимир Зеленський після спроби прориву російськими військами українських позицій на Луганщині заявив про те, що ми «впевнено наближаємося до миру»…

фото: president.gov.ua
Зранку 18 лютого (починаючи з п’ятої години ранку) російсько-терористичні війська атакували позиції українських військових біля населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний, що поблизу Золотого на Луганщині, неподалік від ділянки, на якій восени минулого року відбулося розведення сил і засобів. Ворог застосував міномети калібру 120 мм, гранатомети, великокаліберні кулемети та спробував просунутися через лінію розмежування. Бій тривав близько п’яти годин. За повідомленнями пресцентру штабу Операції об’єднаних сил (ООС), загинув один наш військовий, ще четверо отримали легкі порання. Трохи пізніше начальник Генштабу Збройних сил України (ЗСУ) Руслан Хомчак повідомив про те, що внаслідок цієї ворожої атаки загинув один український військовий, троє отримали поранення, ще двоє – контузію.
Також повідомлялося, що у ворога один загиблий і п’ятеро важкопоранених. Окупаційні війська вдалося зупинити, і штаб ООС звітував про те, що повністю контролює ситуацію.
Зауважимо, що про початок російської атаки на Луганщині головний редактор сайту Цензор.НЕT Юрій Бутусов повідомив на своїй сторінці у Facebook ще до того, як це зробили у штабі ООС. «Противник на широкому фронті накриває бойові порядки 72-ї та 93-ї механізованих бригад у районі ділянки розведення Золоте – Оріхове – Новотошківське. На одному з опорних пунктів був ближній бій з російською штурмовою групою. Наша артилерія відкрила вогонь у відповідь, підтягуються резерви. Таких широкомасштабних бойових дій на фронті не було з 2018-го року», – писав Бутусов.

фото: president.gov.ua

Президент і «провокація»

Реакція президента України Володимира Зеленського на російську атаку з’явилася  близько 11.00 18 лютого. «У п’яту річницю Дебальцівської трагедії бойовики та окупанти влаштували цинічну провокацію. Сьогодні зранку вони атакували позиції Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний. Обстріли велися зі зброї, забороненої Мінськими угодами. Воїни Збройних сил України дали гідну відсіч агресору. На жаль, з нашого боку є втрати. Станом на зараз бій завершено. Це не просто цинічна провокація, метою якої є натиснути на дебальцівську рану, яка ніколи не загоїться повністю. Це спроба зірвати мирний процес на Донбасі, який почав просуватися хоч і невеликими, але невпинними кроками», – така заява з’явилася на Facebook-сторінці Володимира Зеленського.
Було проведено засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО), після якого президент на брифінгу вчергове вирішив продемонструвати, що він хоче жити в паралельній реальності. Про російську агресію Зеленський знову не згадав, а останню ворожу атаку вже назвав просто «провокацією».
«У нас було засідання РНБО. На порядку денному були й інші питання, але ми почали з провокації, яка відбулась сьогодні вранці на контактній лінії. У нас потужна армія. Провокації бувають, але армія сильно відповіла. Ситуація постійно контролюється нашою армією, начальником Генштабу. Ми впевнені, що ця провокація не змінить курс, бо тільки зі сильною армією можна сідати за стіл переговорів. Курс до того, що ми йдемо, впевнено наближаємось, до припинення війни і до миру. Що стосується ще одного питання. До речі, хотів би сказати співчуття нашому одному загиблому бійцю. І хай наші поранені… Все воно буде добре», – сказав Зеленський і далі вже перейшов до теми коронавірусу.
Начальник Генштабу Хомчак заявив про те, що ворожа атака відбулася не на ділянці розведення сил і засобів, а також про те, що наші військові не втратили свої позиції. «Все посилено, все працює, тому жодних переживань відносно цього немає, і розганяти «зраду», що почалась якась незрозуміла війна... Це зовсім не так», – зазначив Хомчак.
Після слів президента про провокацію начальник Генштабу заявив, що це була не провокація. «Сьогодні була не провокація, сьогодні вони реально... Сьогодні п’яті роковини дебальцівських подій і для супротивника. Вони це показують для всього їхнього світу, що це була їхня перемога. І сьогодні ми розцінюємо так, що вони хотіли ці спостережні пости захопити, показати, напевно, своєму населенню, перед ким вони звітують, що «ми можемо, ось ми захопили, просунулися вперед на 500 метрів, на 300 метрів». Це війна, і для воюючих дорогий кожен метр. В оперативному плані це нічого не змінює в обстановці. Але для людей, які на війні, кожен метр, який вони обороняють, він политий кров’ю і дуже дорогий», – зазначив Хомчак.

Йдеться про життя і здоров’я наших військових, про загострення бойових дій. Війна не розпочалася тільки зараз, вона триває з 2014-го, але на кожну російську атаку, на кожне загострення потрібно реагувати і звертати увагу міжнародної спільноти. А президент і начальник Генштабу, намагаючись переконати усіх в тому, що нічого серйозного не сталося, навіть не можуть висловити єдину позицію щодо російської атаки. Про яке взагалі «впевнене наближення до миру» говорить Зеленський? Те, яке він побачив в очах Путіна під час Нормандського саміту в Парижі 9 грудня.
«Сама згода з проведенням саміту в Парижі Москва зумовила готовністю України підтримати «формулу Штайнмаєра» в її російській редакції та імплементувати цю формулу в українське законодавство. Не для того, щоб повернути Україні контроль над Донбасом, а для того, щоб на законодавчому, а ще краще, як вимагають у Кремлі, на конституційному рівні продемонструвати – це «особлива територія». І самі ж українці це визнають. Тепер, коли ніякої згоди з прямими переговорами з керівництвом «народних республік» не спостерігається, а український парламент кілька місяців буде ухвалювати земельне законодавство і навряд чи зможе перейти навіть до обговорення імплементації «формули Штайнмаєра», в Москві явно втратили інтерес до підготовки нового саміту в «нормандському форматі». Зате не загублений інтерес до того, в чому Путін завжди знав толк, – до військового тиску на противника. Про можливість такого тиску – у разі, якщо Володимир Зеленський не піде на саміті в Парижі на пряму капітуляцію перед Росією, – говорили буквально в перші години після заключної пресконференції лідерів. І ось загострення на фронті настало. Питання тільки в тому, які висновки зробить Володимир Зеленський після цього нового витка війни: зрозуміє, що єдина можливість протистояти Путіну – це оборонятися від Росії та працювати над посиленням спільних дій зі Заходом або продовжить ще більш наполегливо шукати мир в очах російського президента», – зазначає відомий український журналіст, політичний оглядач Віталій Портников у матеріалі для belsat.eu.

фото: censor.net

Недомиротворці

Володимир Зеленський продовжує нам обіцяти «швидкий мир», але так і не може, чи не хоче, чи вдає, що не хоче зрозуміти неможливість домовитися з Путіним без капітулятивних поступок з боку України. І, звичайно, що в наших активних громадян, які це зрозуміти можуть, виникає багато питань до нинішньої української влади.
«Сьогоднішні події на фронті здатні зламати будь-які домовленості та вплинути на перебіг переговорів. Поки коментарі президента Зеленського носять якийсь жертовний характер. Мене турбує квола і немічна реакція української сторони. Це деморалізує армію і громадян України.
Що треба було робити в зв’язку із загостренням на сході:
 – Миттєво нанести ворогу збройний удар у відповідь.
 – Терміново ініціювати засідання ТКГ у Мінську.
 – Президент України мав звернутися до лідерів Нормандії та ініціювати негайну зустріч у «нормандському форматі».
 – Ініціювати наступне засідання Радбезу ООН.
 – Дати наказ закрити всі переходи через лінію фронту.
 – Припинити постачання на окуповану територію електроенергії та газу.
 – Дипломатичні представництва України мали негайно проінформувати уряди інших держав та ЗМІ.
Мене шокує те, що на шостому році війни начальник Генштабу дозволяє собі озвучувати фрази на кшталт «сили ОРДЛО, проросійські сили нанесли удар»... Він що, досі не може назвати речі своїми іменами? Кремль віддає накази! Президенту досі це незрозуміло?
Агресору недопустимо демонструвати слабкість – інакше всі ці домовленості залишаться на рівні хворих фантазій: «платформа для діалогу з Донбасом», «спільне патрулювання»... Тільки стратегія влади, сильна армія і агресивна дипломатія – запорука успіху», – пише на своїй сторінці у Facebook експредставник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську Роман Безсмертний, який нині є членом стратегічної ради «Руху опору капітуляції».
Недарма згадується «спільне патрулювання». Нагадаємо, що 15 лютого на одному зі заходів у межах Мюнхенської конференції з безпеки Зеленський заявив про те, що Україна погоджується на спільний контроль україно-російського кордону разом з ОБСЄ та «представниками» тимчасово непідконтрольних Києву територій Донбасу. Зеленський запевнив, що Україна не буде проводити місцеві вибори на непідконтрольній частині Донбасу без контролю за кордоном. А от такий спільний контроль начебто може розблокувати ситуацію із виборами.
18 лютого секретар РНБО Олексій Данілов спробував пояснити слова президента. «Мовиться про представників громад, які проживають на тій території. Це не військові, це не озброєні люди. Якщо хтось вважає, що це будуть люди з автоматами з їхнього боку – то це не відповідає дійсності. Сила буде тільки з боку України. Наш контроль спільно з ОБСЄ або іншою визначеною структурою», – заявив Данілов.
Та від такого пояснення питань не поменшало. А як визначатимуть «представників громад», яких залучатимуть до контролю за кордоном? А як перевірятимуть, чи ці «представники» не воювали на боці Росії і не вбивали наших військових? Загалом дуже багато пропозицій нинішньої влади ведуть до «прощення» бойовиків, яких використовує Росія, щоб прикрити свої війська на Донбасі.
От вам і «Національна платформа примирення та єдності», запуск якої із сьогоднішнього дня, 19 лютого, анонсував ще один колишній шоумен Сергій Сивохо, який зараз є радником секретаря РНБО з питань реінтеграції та відновлення Донбасу. Однак 18 лютого Сивохо заявив, що через «цинічну провокацію» в районі Золотого презентація цієї платформи переноситься на пізніший термін. Потрібно буде спостерігати, що саме передбачатиме і як реалізовуватиметься ця ініціатива, адже ніхто достеменно нічого не пояснював. У своєму відеозверненні з анонсом Сивохо розповідав лише про те, що потрібно допомогти людям по обидва боки лінії дотику, слухати та чути, «наводити мости».
У команді Зеленського намагаються «давити» на якісь етичні питання, однак тут треба чітко розуміти, що заяви про примирення з Донбасом можуть і, ймовірно, будуть використовуватися кремлівською пропагандистською машиною для підкріплення їхньої тези про «внутрішньоукраїнський громадянський конфлікт». Та в Україні, особливо представники влади, мають нарешті зрозуміти, що Україна не воює з Донбасом. Потрібно розуміти, що там є мирні жителі, які фактично стали заручниками російських окупаційних військ, і є колаборанти, які діють під російським керівництвом.
Навіть за умови виведення російських військ з Донбасу неможливо там провести місцеві вибори вже восени цього року, як це дуже хоче зробити нинішня наша влада на чолі з Володимиром Зеленським. Адже це може тільки легітимізувати нинішніх кремлівських маріонеток вже як офіційну місцеву владу. Навіть за умови виведення російських військ із Донбасу потрібен буде ще час, щоб реінтегрувати його в українську державу. Але наша нинішня влада продовжує розповідати про можливості швидкого миру і швидких виборів.
«Стосовно ситуації на сході. Президент зібрав засідання РНБО, на якому були ухвалені рішення щодо наступних кроків. Вони були озвучені на брифінгу. Всім, хто «розганяє» зраду, я хотів би сказати наступне: так, у нас в країні йде війна, вона не припиняється.
Те, що ця атака відбулась в п’яту річницю Дебальцівської трагедії – особливий цинізм. Глибоке співчуття родині загиблого.
Але саме тому ми сьогодні робимо все для того, щоб цю війну закінчити. Щоб зранку не приходили такі новини, щоб наші воїни повернулись до своїх родин живими. Так, ми прагнемо миру, але водночас ми збільшуємо фінансування на армію і активно працюємо над підвищенням її обороноздатності. Так, ми йдемо шляхом переговорів, але водночас і шляхом внутрішнього посилення: наша армія готова відповідати на подібні атаки і давати гідну відсіч агресору. Тримаймось разом!» – написав 18 лютого на своїй сторінці у Facebook  голова Офісу президента Андрій Єрмак.
Начебто правильна заява, логічніша, аніж те, що зміг видати президент Зеленський. Але знову-таки питання: ця влада хоч колись почне називати речі своїми іменами і перестане боятися визнавати російську агресію? Ця влада робить все, щоб війну, яка от так собі просто триває, завершити, чи ця влада робить все, щоб захистити українську державу, проти якої воює Росія? А це насправді різні речі.
«Після сьогоднішнього загострення на лінії нещодавнього розведення не хочеться злорадствувати, мовляв, я ж казав, але... Після того, як вони переконали тих наївних із нас у тому, що лише хочуть втюхать нам Донбас, вони пішли у наступ. Віроломно? Аякже! Для чого? А щоб заміряти реакцію «новеньких» у владі, є у них потенціал для спротиву чи лапки піднімуть? Я, звичайно, не військовий спеціаліст, але суто за прецедентом, думаю що росіяни будуть робити новий котел, тому це був не просто обстріл, а спроба прориву. І в умовах воєнно-психологічного тиску будуть примушувати до виконання «Мінська» на своїх умовах. Це може деморалізувати суспільство і армію. Отоді й відбудеться розгром. Не мир, а капітуляція. Якщо ми не будемо до цього готові. І ще одне. До моменту нашої капітуляції вони хочуть контролювати усю територію Донецької і Луганської областей. Це я не для того пишу, щоб когось налякати чи зневірити. А для того, щоб вивести з ілюзії. Немає такої мети у росіян – мир. Ну немає і все. Їхня мета – розгром України. Не лише військовий, а насамперед політичний. А «мир» Зеленського і тих, хто за нього голосував – це ілюзія. Це те, чого б хотілося, а його нема. І чим швидше ми це зрозуміємо, тим більшими будуть наші шанси на порятунок… Перша реакція Зеленського – не вірити своїм очам. Провокація... щоб зірвати його домовленості з Путіним. В його мозку вже давно панує «мир», – таку думку висловив на своїй сторінці у Facebook політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Оман «не відпускає»

Напередодні поїздки Володимира Зеленського на Мюнхенську конференцію з безпеки було оприлюднено розслідування журналіста Михайла Ткача програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайла Ткача щодо січневої «відпустки» нашого президента в Омані. В журналістському матеріалі йшлося про те, що секретар Радбезу Російської Федерації Микола Патрушев прилітав до столиці Оману Маската, коли там перебував президент України Володимир Зеленський. Зокрема, російський силовик-високопосадовець прилетів у ніч проти 8 січня тим же чартерним літаком Bombardier Global Express 6000 із бортовим номером 9H-VJN, який через добу доправив президента України з Маската в Київ. У розслідуванні програми «Схеми» не стверджується, що Зеленський зустрічався в Патрушевим в Омані, але звертається увага на те, що така зустріч могла відбутися. Однак після оприлюднення журналістського матеріалу в Офісі президента України (ОПУ) заявили про те, що судитимуться з програмою «Схеми».
«Офіс президента України чекає від програми «Схеми» спростування відомостей, що не відповідають дійсності, та припущень, зроблених на їхній основі. Ми звертаємося до суду з позовом, у якому вимагатимемо спростувань і вибачень», – заявили в ОПУ 14 лютого.
 
 фото: radiosvoboda.org
Після цього свою позицію пояснила редакція програми «Схеми»: «Можливо, з позову ми зрозуміємо, що конкретно з озвученого в сюжеті, на думку ОПУ, є неправдою? Що Зеленський був в Омані? Що він повертався чартерним бортом 9H-VJN? Що саме цим бортом туди напередодні прилетів Патрушев із Москви? Що в Омані із Зеленським був Андрій Єрмак? Якщо ж в ОПУ хочуть спростувати зустріч Патрушева та Зеленського – то, по-перше, у матеріалі немає тверджень про те, що така зустріч відбулася. По-друге, позиція Офісу президента була повною мірою представлена у сюжеті. Більше того, від початку у всій історії з Оманом саме Офіс президента не договорював, приховував та навіть, свідомо чи ні, дезінформував суспільство. То відпустка, то робочий візит, якщо відпустка – навіщо у ній Єрмак, якщо відрядження – чому таємне, «Зеленський терміново вилітає» – а вилітає тільки через 10 годин і так далі. Навіть така, здавалось би, дрібниця як президентський штандарт на Банковій, який був піднятий, що мало сигналізувати громадянам про присутність глави держави в межах країни. Хоча він був за кордоном. Цілком логічно, що в журналістів залишалася низка запитань, на які досі немає відповіді. Тепер у своєму матеріалі ми навели невідомі раніше факти, які точно потребують публічних пояснень – про те, що в Оман прилетів секретар Радбезу РФ Микола Патрушев саме тоді, коли там був Володимир Зеленський, і саме тим літаком, яким президент був доправлений в Україну. Хіба це не суспільно важлива інформація? Замість того, щоб відповісти на запитання, які досі залишаються без відповіді, і прояснити досі незрозумілі моменти – Андрій Єрмак та Офіс президента у своїх заявах вдаються до дискредитації редакції та погрожують судом журналістам, які намагаються пролити світло на всю цю історію», – мовиться у заяві редакції програми «Схеми».

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
7.6507 / 4.27MB / SQL:{query_count}