Маємо те, що маємо…

Більшість українців вважають президента Зеленського головним рушієм реформ. Але які реформи нинішня влада почала успішно здійснювати?

Попри те, що нинішня влада провалила комунікацію із суспільством, не пояснює українцям свої дії та плани, в закритому режимі готує законодавчі рішення, більшість наших громадян і далі покладають на неї великі сподівання і вірять у те, що зараз нашою державою керують великі реформатори.
Головним рушієм реформ громадяни однозначно вважають президента, також до основних рушіїв зараховують уряд, парламентську фракцію партії “Слуга народу”, населення, громадські організації, волонтерів – такими є результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучерева спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019-го. Результати оприлюднили цього тижня під час круглого столу “Чи стане 2020 рік роком успішних реформ”.

Рушії та гальма

“Як ніколи основним двигуном реформ із великим розривом вважають президента. Раніше президент також входив до двигунів реформ, але поряд з іншими”, – зазначила директорка Фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна.
«Різко зросли сподівання на президента (із 24% до 60%) та на більшість у Верховній Раді (з 10% до 30%), натомість значно зменшилося визнання як рушіїв реформ країн Заходу (з 25% до 12%) та МВФ і Світового банку (з 24% до 12%).  Найкращий баланс в оцінці громадянами ролі у проведенні реформ (тобто переважання в оцінках ролі рушія) виявився у президента (+52%), населення (+23%), громадських організацій і волонтерів (+21%), уряду (+20%), більшості у Верховній Раді (+18%). А найгірший баланс у визначенні «рушії-гальма» в олігархів (–48%) та чиновників (–42%)», – стверджують автори дослідження.
Респонденти мали змогу обирати кілька варіантів відповідей на питання щодо рушіїв та гальм реформ. Так само, як і щодо реформ, котрі нинішня влада почала успішно здійснювати. Тут картинка з оцінками опитаних українців цікава. Відносно успішними були визнані лише антикорупційна реформа (10%), децентралізація (10%), реформа охорони здоров’я (9%), реформування армії (9%) і земельна реформа (8%). Жодної успішної реформи не назвали 51% опитуваних (у 2018-ому – 41%).
Дослідження показало, що українці за нової влади стали більш оптимістичними. «Віра в успіх реформ наприкінці 2019 року є більшою, аніж торік: зараз зовсім не вірять в успіх 13%, рік тому – 23%.  Водночас цілком упевнені в успіху 13%, решта або вірить, проте має сумніви (38%), або не вірить, але ще має певну надію (31%). Більшість громадян (80%) вважають, що Україна здатна подолати наявні труднощі, щоправда, на найближчі кілька років, 25%, 55% вірять у можливість успіху в більш далекій перспективі. Зовсім не вірять у спроможність країни подолати труднощі лише 11%. Дещо зросла і готовність українців терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ (32% у 2018-ому і 49% наприкінці 2019-го). Щоправда, лише 14% готові терпіти стільки, скільки буде треба (у 2018-ому таких було ще менше – 9%), натомість 35% готові потерпіти, але не більш ніж рік (24% у 2018-ому).  Не готові терпіти труднощі, бо не вірять у реформи, 25% (30% у 2018-ому), 21% не готові терпіти, бо їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне (у 2018-ому таких було більше – 32%)», – переконують автори дослідження.
Серед органів влади позитивно оцінюють діяльність щодо реалізації необхідних реформ лише президента (60% – позитивні оцінки, 25% – негативні). Діяльність уряду оцінюють переважно негативно (45% – негативні оцінки, 36% – позитивні), так само, як і діяльність парламенту (50% негативних оцінок і 31% позитивних).
Щодо найважливіших реформ, то тут пріоритети наших громадян не змінюються вже п’ять років поспіль. Найважливішою респонденти знову назвали антикорупційну реформу. Далі за рівнем важливості, на думку респондентів, є сфера охорони здоров’я, пенсійна реформа і реформа системи соціального захисту, реформа органів правопорядку, люстрація чиновників, реформа армії, зміцнення обороноздатності.
Серед проблем, які найбільше заважають розвитку України, респонденти найчастіше називали корупцію та війну на Донбасі, а також засилля олігархів у економіці, відсутність професіоналів у владі та міграцію, виїзд працездатного населення з країни.
Зазначимо, що опитування охопило 2018 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України за винятком анексованого Криму і окупованих територій Донбасу. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Для порівняння були подані дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерева з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.

Думки експертів

Упродовж грудня 2019 – січня 2020 року Фонд «Демократичні ініціативи» спільно із секретаріатом Реанімаційного пакета реформ також провели експертне опитування щодо оцінок прогресу, темпів і прогалин реформ в Україні. Всього опитали 45 експертів. Для порівняння подавали дані експертного опитування, проведеного 24 листопада 2017 року і 3 – 8 лютого 2017-го.
Середня оцінка діяльності нинішньої влади в процесі здійснення реформ – 2,76 бала із 5 можливих. У листопаді 2017-го було 2,66, у лютому 2017-го – 2,52 бала.
«Окремі антикорупційні успіхи – «перезавантаження» НАЗК і ДБР, ліквідація «майданчиків Яценка», запуск Антикорупційного суду – поки є основними успіхами вже нової влади. Із важливих досягнень також можна виокремити те, що розпочалась імплементація земельної реформи, відбуваються зміни в ГПУ і тривають процеси децентралізації… Відсутність будь-якого позитивного прогресу в реформуванні суддів та встановленні верховенства права – ось давня проблема. Саме до цього й висуваються основні претензії експертів. Але існують проблеми можливого «відкату» реформи системи охорони здоров’я; провалу реформи державної служби та держуправління. Питання відкриття ринку землі також далеко не однозначне. Значна частина експертів наголошують на тому, що існує багато протиріч у земельній реформі, що загрожує серйозними негативними наслідками», – так автори дослідження узагальнили думки експертів.
Щодо ролі владних інституцій (президент, уряд, парламент) в процесі реалізації реформ, то лише уряд отримав більше позитивних оцінок, аніж негативних. Однак різниця в оцінці цих інституцій не така значуща. До кожного з них експерти ставляться як із обережним схваленням, так і з помірною критикою.
Головними рушіями реформ в Україні експерти назвали громадські організації та волонтерів, країни Заходу, міжнародні фінансові структури. «Всі ці рушії не можуть безпосередньо керувати процесом реформ, але стимулюють їхню імплементацію. Однак відразу за ними йдуть безпосередньо ті інституції, які справді відповідальні за реформи, – президент і уряд», – кажуть організатори опитування.
Основним гальмом реформ експерти також назвали олігархів та чиновників.
Першочергово вони назвали реформу органів правопорядку (судів, прокуратури, поліції). Далі йдуть реформування армії, зміцнення обороноздатності; реформа децентралізації та регіонального розвитку, реформа охорони здоров’я.
Щодо віри в успіх реформ, то тут четверо експертів відповіли, що впевнені в успіху, 25 вірять у це, хоча мають сумніви, 14 загалом не вірять, проте якась частка надіє ще є. І лиш одна відповідь була про цілковиту зневіру в успіху реформ та один експерт не відповів нічого.
Виокремлені й головні ризики для проведення реформ у найближчій перспективі: низький рівень кваліфікації як в уряді, так і в інших владних структурах, вплив олігархів на процес ухвалення рішень, чвари і суперечки в парламентській більшості (аж до її юридичного розпаду), наростаючий вплив Росії та відсутність у нашої влади єдиної візії та проєктів реформ.
«Найнагальніша потреба влади для успішності змін – чітке визначення пріоритетів реформ, формування спільної візії, яку будуть реалізовувати замість хаотичного реагування на проблеми. Важливо встановити верховенство права і забезпечити усунення недоброчесних суддів від роботи. А для якісного впровадження реформ треба активніше співпрацювати з громадянським суспільством і профільними експертами», – такою є узагальнена експертна думка щодо першочергових завдань влади.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
11.1065 / 4.15MB / SQL:{query_count}