А «турборежиму» не було

Експерти проаналізували показники роботи нинішньої та попередньої влади

Із кінця серпня і до кінця жовтня нинішня влада хизувалась так званим «турборежимом» парламентської роботи. Мовляв, подивіться усі, як ми швидко ухвалюємо закони. Водночас на норми регламенту Верховної Ради та якість законодавчих ініціатив команда Зеленського не завжди звертала увагу. Та під сумнів можна поставити навіть начебто надзвичайну швидкість їхньої роботи.
«Попри те, що новий президент працює вже пів року, а уряд і парламент по три місяці, наразі замало уваги приділяється статистичним показникам їхньої роботи. Натомість переважає емоційна оцінка їхньої роботи, яка не ґрунтується на цифрах. Зокрема, й щодо порівняння діяльності нової влади із так званими попередниками. Хоч насправді кількісні результати роботи часто є цілком співмірними. Попри активні розмови про «турборежим» кількісні показники роботи Верховної Ради IX скликання не набагато вищі від Верховної Ради VIII скликання. Водночас законодавча продуктивність роботу уряду Арсенія Яценюка, який було сформовано парламентською коаліцією, була майже вдвічі вищою, ніж в Олексія Гончарука, який є представником монобільшості. Це ж саме стосується роботи Петра Порошенка та Володимира Зеленського, в яких, до прикладу, майже однакова кількість закордонних візитів за перші пів року роботу. Водночас у медіа доносилася думка про значні дипломатичні прориви нової влади», – зазначає голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель, повідомляє пресслужба цієї організації.
КВУ провів аналіз діяльності нинішньої та попередньої влади за перші місяці їхньої роботи. Зокрема, експерти порівняли, як у перші три місяці працювали парламентарі IX та VIII скликань. А показники такі: ВР IX скликання – ухвалено 72 закони, подано 1193 законопроєкти, проведено 39 пленарних засідань; ВР VIII скликання – ухвалено 60 законів, подано 1831 законопроєкти, проведено 28 засідань.

фото: cvu.org.ua (2)

Якщо говорити про показники урядів, то у КВУ порівнювали роботу нинішнього Кабінету Міністрів України під керівництвом Олексія Гончарука та другий Кабмін Арсенія Яценюка. Й експерти звертають увагу на низький показник підтримки парламентом законодавчих пропозицій нинішнього уряду. «За перші три місяці роботи в Олексія Гончарука цей показник склав 14%, в Арсенія Яценюка – 26%. Урядом Олексія Гончарука за період 29 серпня – 21 листопада 2019 року було подано 63 проєкти законів, із яких набули чинності дев’ять. Ще два закони було підтримано Верховною Радою, але вони очікують на підпис президента. Із поданих проєктів законів половина стосувалися сфери податків, бюджету, економічної, фінансової та промислової політик. В уряду Арсенія Яценюка показник успішності законів склав 26% (подано за перші три місяці роботи, із 2 грудня 2014 року по 1 березня 2015 року, 65 проєктів законів, із яких було ухвалено 17). Щодо розподілу за сферами, то 49% проєктів законів, поданих урядом Арсенія Яценюка, стосувалися сфери податків, бюджету, економічної, фінансової та промислової політик», – зазначають у КВУ.


Щодо порівняння роботи п’ятого і шостого президентів України за пів року перебування на найвищому державному посту, то було враховано їхню діяльність у сферах зовнішньої політики, безпеки та оборони, а також взаємодії із парламентом. «Щодо зовнішньополітичної діяльності розглядався показник кількості закордонних візитів президентів. Володимир Зеленський за шість місяців (період з 20 травня по 20 листопада 2019 року) здійснив вісім закордонних візитів (до Бельгії, Німеччини, Канади, Туреччини, Польщі, США, Латвії та Японії). Петро Порошенко за період з 7 червня по 7 грудня 2014 року здійснив дев’ять візитів (Бельгія (двічі), Білорусь, Велика Британія, США, Канада, Італія, Словаччина, Молдова). У сфері безпеки і оборони було розглянуто частоту проведення засідань Ради національної безпеки і оборони. Загалом за перші пів року президента Петра Порошенка РНБО скликалося вдвічі частіше, ніж у Володимира Зеленського: вісім засідань проти чотирьох. У частині взаємодії з Верховною Радою було розглянуто успішність законодавчих пропозицій обох президентів. У Петра Порошенка законами стали 70% його законопроєктів, у Володимира Зеленського – 24%. Водночас кількісні показники зареєстрованих законопроєктів у Володимира Зеленського вдвічі більші ніж у Петра Порошенка – 45 проти 20. За період із 20 травня по 19 листопада Володимир Зеленський зареєстрував 45 проєктів законів, із яких було ухвалено 11, або 24%. Основну увагу президент приділив питанням правової політики та правосуддя – цій тематиці присвячено 42% поданих проєктів законів. Мовиться, зокрема, про законопроєкти щодо змін до Конституції. Третина законопроєктів стосувалися питань правоохоронної діяльності та антикорупційної політики. Для порівняння: Петро Порошенко за перші пів року роботи із 7 червня по 6 грудня 2014 року зареєстрував 20 законопроєктів, із яких було ухвалено 14, або 70%. Основна тематика – зовнішня політика і сфера безпеки та оборони (70% поданих документів)», – зазначають у КВУ.
Звичайно, суто статистичними показниками неможливо оцінити якість роботи представників влади. Але в будь-яких оцінках діяльності керівництва держави вже домінують політичні вподобання виборців. От тільки нинішня влада із початку своєї роботи хизується власне «турборежимом»…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6682 / 4.12MB / SQL:{query_count}