Перезавантаження ДБР

Парламент ухвалив закон, який передбачає зміну керівництва Державного бюро розслідувань

фото: thebabel.com.ua
Парламент 3 грудня нарешті ухвалив зміни до закону про Державне бюро розслідувань (ДБР). Важливо, що нардепи підтримали правку щодо можливості слідчим Генпрокуратури, які займалися справами Майдану, перейти у відповідний підрозділ ДБР поза конкурсом. Оскільки від 20 листопада Генпрокуратура втратила повноваження розслідувати кримінальні провадження (справи мали бути передані до інших правоохоронних органів: Державного бюро розслідувань, Служби безпеки і Національного антикорупційного бюро), то фактично йшлося про зупинку розслідувань злочинів проти учасників Революції Гідності. Розслідування із новими слідчими означало би починати все майже зі самого початку, до того ж на проведення конкурсів для слідчих ДБР знадобилося б немало часу. Але зараз цю ситуацію із зупинкою розслідувань начебто вдалося вирішити. Ініціатором законопроєкту про внесення змін до закону «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності ДБР, до якого і була додана правка щодо переходу слідчих Генпрокуратури до ДБР, є президент Володимир Зеленський. Тож проблем із президентським підписом під законом не має бути. Але в українській політиці завжди дуже багато «але». І нинішня влада, як і всі попередні, вирішуючи якесь важливе питання, водночас закладає багато «підводних каменів». Така ситуація зараз виникла і з перезавантаженням ДБР.

Вся відповідальність на одному

Нинішнього скандального директора Бюро Романа Трубу разом із його заступниками буде звільнено. Нардепи підтримали відповідну правку ще 15 листопада.  Але загалом проголосований документ передбачає збільшення впливу президента на ДБР, а також збільшення повноважень майбутнього директора Бюро.
Навіть незважаючи на те, що повинен ще відбутися конкурс на посаду нового керівника ДБР, і в конкурсній комісії повинні бути міжнародні експерти, останні не матимуть вирішального права голосу. У цій конкурсній комісії буде дев’ять членів: по троє від президента, парламенту та міжнародних організацій за поданням уряду.
А вже весь світ знає, як наш гарант любить призначати «стовідсотково своїх людей» на керівні посади. І заступників майбутній директор ДБР фактично призначатиме собі сам. Як і звільнятиме, коли захоче. Йдеться про те, що так звана зовнішня конкурсна комісія допомагатиме із визначенням голови Бюро, а вже заступників визначатиме комісія, сформована самим ДБР. Голова парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський пояснював, що такий механізм пришвидшить призначення керівного складу ДБР й «підвищить незалежність цього органу».
«Директору ДБР надаються повноваження одноосібно ухвалювати рішення та нести всю повноту відповідальності за результати діяльності Бюро. Посилюється контрольна функція парламенту: Верховна Рада, зокрема за результатами розгляду звіту директора ДБР за календарний рік, може визнати роботу органу незадовільною, що може стати підставою для його звільнення з цієї посади», – зазначав вже згаданий Денис Монастирський. За його словами парламенту потрібно ще кілька днів, щоб «відпрацювати закон».
Після цього документ має підписати голова Верховної Ради Дмитро Разумков, а далі почнуться 15 днів для підписання закону президентом Зеленським. Він, звичайно, може і заветувати його, однак ми вже зазначали, що гарант сам ініціював зміни до закону про ДБР. Після офіційної публікації закону президент впродовж п’яти днів має призначити в.о. директора ДБР. А далі ще чотири місяці на проведення конкурсу і призначення президентом повноцінного керівника Бюро.
На думку низки експертів, Роман Труба, незважаючи на те, що вже не один місяць веде «полювання» на експрезидента Петра Порошенка, перестав викликати довіру у нинішньої влади.
«Спочатку його кандидатуру Пашинський (!) запропонував Турчинову; потім НФ пролобіював Трубу за своєю квотою на посаду голови ДБР; потім Порошенко його призначив і «перевербував», щоб нині голова Бюро став зброєю Портнова. І гріх, і сміх» – зазначав у матеріалі для «Дзеркала тижня» головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов.
І показово, що у день ухвалення у другому читанні змін до закону про ДБР президент Зеленський у Facebook заявив про те, що «права рука» директора ДБР підозрюється в отриманні хабаря розміром 150 тис. доларів, і це ще один аргумент на користь необхідності перезавантажити керівництво Бюро. ЗМІ повідомляли про те, що раніше пройшли обшуки у близького соратника Труби Ігоря Щербини.
Також зазначимо, що 3 грудня анонімний Telegram-канал «Трубу прорвало» оприлюднив чергову порцію аудіозаписів начебто із кабінету директора ДБР. Якщо вірити цим записам, то роботу Бюро вже повністю контролює Офіс президента. Однак невідомо чи колись буде доведена автентичність цих аудіофайлів. Сам Труба називав їх фейком.

джерело: slovoidilo.ua

Контрольована «незалежність» Бюро?

Власне перезавантаження ДБР має відбутися через зміну його правового статусу – з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган. Як ще раніше зазначав експерт Центру політико-правових реформ, викладач Києво-Могилянської академії Володимир Петраковський у колонці на сайті zbruc.eu, такі зміни суперечать конституції України. «Статус «державний правоохоронний орган» є цілковито штучною юридичною конструкцією, що покликана виконати тільки одну функцію – вивести ДБР з системи органів виконавчої влади. Лише після цього «з’являється» можливість підпорядкувати орган президентові. Проте можливість насправді не з’являється, оскільки такий крок суперечить Конституції. Як констатував Конституційний суд у своєму рішенні від 13 червня 2019 року №5-р/2019, утворення постійно чинного незалежного державного органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією. ДБР є типовим органом правопорядку (органом досудового розслідування) і відповідно за своїм функціональним призначенням, організаційною моделлю, сферою діяльності та ординарним конституційним статусом відповідає ознакам органу виконавчої влади. Треба наголосити, що навіть проєкт закону «Про внесення змін до статті 106 Конституції України» (№1014), яким пропонують закріпити повноваження президента України призначати на посаду та звільняти з посади директора Державного бюро розслідувань, у разі його прийняття парламентом, не стане правою основою для розширення повноважень президента. Повноваження: визначати членів конкурсної комісії з обрання директора ДБР; забезпечувати роботу, організаційно-технічне та інформаційне забезпечення діяльності конкурсної комісії з обрання директора ДБР та її членів; затверджувати організаційну структуру ДБР, а також Положення про Раду громадського контролю та порядок її формування й надалі лишатимуться неконституційними. Проте найголовніше – згадані зміни до Конституції не змінять функціонального призначення, сфери діяльності та повноважень ДБР. Орган правопорядку (орган досудового розслідування) й надалі буде характеризуватися ознаками, які притаманні центральному органу виконавчої влади», – наголошував Володимир Петраковський.
Та от вже згаданий Олександр Лємєнов вважає, що краще вже нинішні зміни закону про ДБР, аніж залишити Романа Трубу на посаді директора ДБР. «Трохи розіб’ємо зраду щодо змін у ДБР. 1. Президент не одноосібно призначає директора ДБР. Так в нього є право лише на виконуючого обов’язки, між тим директор буде обраний на відкритому конкурсі за участі міжнародників (хоч вони і в меншості). 2. Заступники взагалі втрачають статус співкерівників ДБР. Це просто підлеглі. Чому? Бо квазі-колегіальність змінюється на одноособовість. 3. Квазі-колегіальність себе не виправдав, оскільки дві політичні партії поділили між собою посади. Тепер є чітко встановлена особа, що відповідальна за роботу ДБР. Заспокойтесь і пильно стежте спочатку за призначення виконуючого обов’язки директора, а згодом – за конкурсом в ДБР!» – зазначив Лємєнов на своїй сторінці у Facebook 3 грудня.
Також експерт вже поділився інформацією щодо кандидатів на цю посаду: «Наразі є чотири кандидата: 1) заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов (дружить з Портновим і засвітився на «плівках Труби»). 2) Ірина Венедиктова – депутатка від «Слуги народу». Чомусь джерела стверджують, що її тягне Портнов. 3) Олександр Білоус – прокурор з Миколаївської області. Гарний кандидат, але з іншого боку мені зазначили, що він нікуди не претендує. 4) Віктор Трепак – ексзаступник глави СБУ, долучався до кейсу судді-колядника Зварича, справи «діамантових прокурорів», затримання вбивці Гонгадзе генерала Пукача. Яка моя власна позиція? Все максимально очевидно, професійні якості та доброчесність – я обрав би Віктора Трепака. Але вибір за Володимиром Зеленським, що має зважити на всі ризики, особливо що пов’язані з Андрієм Портновим, яким збирається завершити розслідування по Євромайдану і розпочати стосовно «Беркуту».

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6575 / 4.16MB / SQL:{query_count}