Ціна помилки

«Формула Штайнмаєра» з російським акцентом: нинішня українська влада може загнати себе у пастку з виборами на окупованому Донбасі

фото: Reuters
Президент України Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Вадим Пристайко за останні кілька днів зробили низку неоднозначних заяв, що суперечать одна одній. Наша нинішня влада демонструє, що хоче форсувати мирні перемовини з Кремлем у межах «нормандської четвірки», але плутається у своїх позиціях. І дедалі більше заплутує українське суспільство. На такому тлі зростає небезпека того, що «миротворчість» Зеленського може бути оформлена у шкідливі для України домовленості з агресором. А ціною помилки нинішньої владної верхівки може стати контроль Кремля над майбутнім нашої держави.

Формула, якої не було

12 вересня Володимир Зеленський на спільній пресконференції з президентом Фінляндії Саулі Нііністьо у Києві заявив, що «формулу Штайнмаєра» і всі пункти Мінських угод розглядатимуть і ухвалюватимуть рішення лідери чотирьох держав». Малася на увазі зустріч лідерів країн «нормандської четвірки» (Україна, Росія, Франція, Німеччина). Зеленський сподівається на проведення такого саміту ще до кінця вересня. Хоча російські ЗМІ пишуть про те, що «нормандський формат» збереться вже у жовтні.
Сьогодні ж, 18 вересня, має відбутися чергове засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську, воно може стати ключовим на нинішньому етапі перемовного процесу. Принаймні так ситуацію напередодні змальовувало російське видання “Комерсант”: неназвані співрозмовники видання, що були ознайомлені зі подробицями підготовки чергової зустрічі у білоруській столиці, розповідали, що сподіваються на узгодження термінів розведення військ на Донбасі та документального затвердження єдиної редакції “формули Штайнмаєра”.
Загалом цими днями у Росії та в Україні настільки часто згадують прізвище ексміністра закордонних справ Німеччини, а нині президента цієї країни Франка-Вальтера Штайнмаєра, що йому вже, мабуть, гикається. Тут потрібно нагадати, що так звана “формула Штайнмаєра” з’явилася в інформпросторі після саміту “нормандської четвірки” у жовтні 2015-го. Тоді ще глава німецького МЗС запропонував начебто компромісний порядок виконання політичної частини мінських домовленостей, що стосується місцевих виборів на окупованій частині Донбасу та надання регіону особливого статусу.
Якщо описувати коротко, то все зводиться до того, що спочатку мають відбутися місцеві вибори на Донбасі, а у день виборів особливий статус має почати діяти тимчасово. Далі, якщо ОБСЄ зробить позитивний висновок щодо цих виборів, особливий статус має запрацювати на постійній основі. І тільки після цього Україна має отримати контроль над кордоном із Росією на Донбасі. Тобто йдеться про вибори без виведення російських військ з Донбасу та без роззброєння російських найманців. Які тут європейські стандарти виборів?
Але потрібно розуміти, що такий порядок дій – це фактично російське трактування “формули Штайнмаєра”. Насправді взагалі важко говорити про якийсь компромісний “порядок дій”, досі не було жодного документу, в якому б чітко була прописана ініціатива, що отримала назву “формула Штайнмаєра”. Українські дипломати, що брали участь у мирних перемовинах у 2015-ому, зазначають, що Франк-Вальтер Штайнмаєр тоді взагалі не сформулював такої позиції, що могла стати основою якогось документа. А далі Росія почала тиснути своїм інтерпретуванням розкрученої в інформпросторі пропозиції німецького міністра.
“Назву “формула Штайнмаєра” було вперше використано в жовтні 2015 року після зустрічі “нормандської четвірки” у Парижі. Під час промови міністра закордонних справ Німеччини в залі не було нікого з лідерів держав. Озвучено було буквально таке: “Після ухвалення Верховною Радою України закону про вибори і набрання ним чинності, через 90 днів на окупованій території проводять вибори”. Все. Через деякий час, повернувшись додому, про це почали говорити зовсім інакше. Оточення президента Путіна говорило одне, зовсім інше на пресконференції було сказано канцлером Меркель і президентом Олландом, і зовсім інше – президентом Порошенком. Ще через три місяці до Тристоронньої контактної групи надійшов лист від міністрів закордонних справ Німеччини та Франції, в якому було викладено норму, що звучить так: “Після ухвалення закону України про вибори на Донбасі проходять вибори. Закон про особливості місцевого самоврядування застосовується до 20.00 у день виборів на тимчасовій основі, а з моменту верифікації місією ОБСЄ відповідності виборів нормам, закон про особливий порядок місцевого самоврядування діє на постійній основі”. У мене немає сумнівів, що ця позиція була розроблена в Кремлі й подарована Парижу і Берліну, після чого прийшла в ТКГ. Ніхто й ніколи на нормандському форматі не затверджував жодного тексту. В 2015 році на конференціях і в Парижі, і в Берліні було вирішено, що немає ніякої потреби вносити зміни до Конституції України для вирішення цього міжнародного конфлікту. Взагалі я б говорив про “формулу Штайнмаєра” як про якусь назву, за якою можна заховати все, що завгодно. Але я наполягаю на тому, що українська позиція має виходити з того, що ніяких змін до Конституції вносити не потрібно”, – розповів 14 вересня в ефірі телеканалу ATR вже двічі експредставник України у Мінській політичній підгрупі Роман Безсмертний.
Ексглава нашого МЗС Павло Клімкін вже заявив про те, що, мабуть, “формулу Штайнмаєра” до кінця не розуміє навіть сам Франк-Вальтер Штайнмаєр. А зараз йдеться про те, що Росія через вибори хоче легітимізувати своїх бойовиків у місцевій владі на Донбасі. Нинішній українській владі потрібно це розуміти, щоб не потрапити у пастку Кремля.
“Саму “формулу Штайнмаєра” не можна розглядати у відриві від інших важливих умов мінських домовленостей. Вона є тільки однією складовою загального процесу. Ключовим є те, що вибори мають відбутися за стандартами ОБСЄ. Отже, для нас важливо, щоби ця складова формули збереглася. За цими стандартами вони не можуть проводитись за наявності іноземних військ та найманців. Потрібні належні безпекові умови. Я не пригадаю, щоби БДІПЛ ОБСЄ спостерігали за виборами на фактично окупованій території. Це означає, що спочатку мають бути виконані безпекові умови Мінська, включно з виведенням військ, озброєння та найманців. Окрім безпекових умов, ключовими є модальності проведення виборів (у перекладі з дипломатичної мови – їхні параметри) – роль нашої ЦВК, права медіа, участь внутрішньо переміщених осіб, українських партій у цьому процесі. У всіх цих питаннях, до речі, стандарти ОБСЄ щодо чесних демократичних виборів є достатньо чіткими. Є вони чіткими й відповідно до українського законодавства – зверніть увагу на пункт 4 статті 10 закону про особливості місцевого самоврядування, який Російській Федерації вкрай не подобається. А у ньому йдеться і про свободу передвиборної агітації, і про доступ мешканців ОРДЛО до українських ЗМІ, і про безпекові умови, і про багато іншого. У такому розумінні “формула Штайнмаєра” не є чимось загрозливим. Але ризики, звичайно, все одно є, і вони дуже суттєві.
На мою думку, у жодному разі не можна допустити, щоб “формулу Штайнмаєра” нам продали як повноцінний план врегулювання. РФ також зробить все, щоб розмити поняття стандартів ОБСЄ щодо виборів: доводитиме, що серед них є і принципово важливі, і “не такі вже важливі” тощо. І, звичайно, ключовим є те,  як створити відповідні безпекові умови для проведення там чесних і демократичних виборів”, – зазначає Павло Клімкін у матеріалі для Європейської правди.
Очевидно, що зараз представники російської влади заново інформаційно розкручують необхідність реалізації примарної “формули Штайнмаєра”, плутаючись у тому, була вона кимось затверджена чи ні, щоб змусити нинішню українську владу до великих поступок. Мовляв, раніше були домовленості – тепер їх потрібно виконувати.

фото: president.gov.ua

Неможливі вибори

Найгірше в нинішній ситуації те, що й українська влада чомусь розглядає і подає суспільству “формулу Штайнмаєра” як погоджену попередниками домовленість. Так дуже легко перекладати відповідальність на інших. Хоч зараз саме в руках Зеленського і Ко масштаб наших поступок перед Росією.
Нинішній глава українського МЗС Вадим Пристайко 13 вересня у кулуарах 16-ї щорічної зустрічі “Ялтинської європейської стратегії” (YES) заявив журналістам про те, що українська влада хоче провести наступні місцеві вибори одночасно на всій території України, включно із окупованим Донбасом. А вже ввечері 13 вересня в ефірі телеканалу “Інтер” таки уточнив: “Ми не збираємось повторювати “фейкові вибори” на наших тимчасово окупованих територіях на сході України. Ми збираємось якомога швидше організувати чесні місцеві вибори, відповідно до законодавства України, та під відповідним міжнародним спостереженням”. Також Пристайко заявив про те, що Україна не закріплюватиме особливий статус для Донбасу в Конституції.
Побачимо, до чого дійде наша влада насправді, поки ж чуємо різні заяви, що більше схожі на перевірку реакції українського суспільства. У нинішній ситуації також не можна забувати про те, що президент Зеленський вже домігся відставки всього складу Центральної виборчої комісії. Нової ЦВК ще немає, але мало сумнівів у тому, що вона буде повністю підконтрольна главі держави. Такий розвиток подій наштовхує на думку про те, що “своя” ЦВК може знадобитися цій владі для того, щоб виправдати “нечисті” вибори на окупованому Донбасі чи для проведення якогось референдуму щодо питань домовленостей з Росією. “У Зеленського” подібні волевиявлення українців вже анонсували, щоправда, закону про референдум у нас наразі немає. Також показово, що представники нинішньої української влади так переймаються виборами на окупованому Донбасі, але водночас майже забувають про тему повернення Криму.
Володимир Зеленський 16 вересня після зустрічі з президенткою Словацької Республіки Зузаною Чапутовою у Києві розповів журналістам, чого очікує від майбутнього саміту “нормандської четвірки”: “Головні кроки – це вирішення питання – не підняття теми, а вирішення питання остаточного звільнення всіх наших полонених. “Всіх на всіх” – ми можемо так це називати. Другий крок – остаточне вирішення з чіткими термінами розведення військ: Золоте, Петрівське, а потім чіткі терміни, коли ми розводимо війська вздовж усієї контактної лінії. Третє – якщо ми обговорюємо місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях, ми повинні з вами розуміти, що будуть чіткі терміни виведення всіх-всіх військ з окупованих територій до виборів”.
Зауважимо, що Вадим Пристайко назвав формулу обміну утримуваними особами “всіх на всіх” нежиттєздатною. Він пояснив: якщо у списках з’являться кримінальні авторитети, “які є друзями тих, що перебувають з того боку, але не мають ніякого стосунку до цього конфлікту”, то списки на обмін погоджувати не будуть.
Тож поки представники нової української влади плутаються у заявах та чомусь вірять у можливість домовитися з Путіним без значних поступок з боку України, у позиції Кремля нічого не змінилося за останні п’ять років. Там чекають на нашу капітуляцію.
“Після помічника президента Росії Юрія Ушакова тепер і політолог Олексій Чеснаков, якого вважають “голосом” іншого президентського помічника Владислава Суркова, чітко пояснив: без письмової фіксації української прихильності до виконання “формули Штайнмаєра” ніякої зустрічі в “нормандському форматі” не буде… Якщо судити за одностайністю висловлювань, ми маємо справу зі консолідованою позицією російської політичної еліти, з позицією Володимира Путіна. Позиція ця виглядає просто: без повної і беззастережної капітуляції Володимира Зеленського та України зокрема нічого не буде. Ні зустрічей на вищому рівні, яких так жадає Зеленський. Ні деескалації конфлікту, ні припинення війни. Тому що “формула Штайнмаєра”, що пропонує Україні провести фіктивні місцеві вибори на Донбасі під фактичним контролем російських військових і їхніх найманців – це і є формула капітуляції. Формула “запихування” Донбасу до складу України зі збереженням російського контролю над окупованою територією.  Формула неминучої громадянської війни… У Володимира Зеленського незавидний вибір. Він може обрати капітуляцію і отримати громадянське протистояння або одразу ж, або – якщо українське суспільство виявиться не в силах відреагувати на зраду – вже після “реінтеграції” Донбасу на путінських умовах. Але в будь-якому такому випадку Зеленський увійде в історію України як президент громадянської війни. Зеленський може відмовитися від капітуляції.  Але тоді йому потрібно буде сказати своєму електорату правду про брехню. Правду про те, що війна тривала і триватиме не тому, що цього бажав Порошенко, а тому, що цього хоче Путін. Правду про те, що війна тривала і триватиме не тому, що на війні наживаються, а тому, що Росія хоче загибелі України. І вибачитися. І продовжити захищати Україну від ворога”, – зазначає відомий український журналіст Віталій Портников у блозі на сайті Еспресо.TV.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8130 / 4.22MB / SQL:{query_count}