Дай п’ять!

Експерти закликають наступне скликання парламенту ухвалити п’ять базових рішень для ефективної деокупації та реінтеграції анексованого Криму й окупованої частини Донбасу

фото: Reuters
Незважаючи на те, що повернення під контроль України окупованих Росією Криму та частини Донбасу є завданням вкрай складним і важко сказати, що це може відбутися найближчим часом, повинна бути стратегія роботи в цьому напрямку. І поки ми не бачимо стратегії від нашої нової влади, поки нинішній президент Володимир Зеленський просто сподівається про щось домовитися із президентом РФ Володимиром Путіним, а представники команди Зеленського закидають у інформпростір небезпечні ідеї про особливий статус російської мови в Україні, представники українського громадянського суспільства запропонували політичним силам, які будуть представлені в наступному, дев’ятому скликанні парламенту, підписати угоду про співпрацю для деокупації, реінтеграції та зміцнення громадської довіри до тимчасово окупованих територій України. Виконання цієї угоди нашими політиками, звичайно, автоматично не приведуть до повернення окупованої частини Донбасу, а тим паче Криму. Але це завдання, які влада мала б виконувати на цьому шляху.

Базовий мінімум

Ініціаторами підписання відповідної угоди між представниками громадянського суспільства і майбутніми парламентськими партіями виступили виконавчий директор благодійної організації “Схід SOS” кримчанка Олександра Дворецька, правозахисник Олександр Дмитрієв, менеджер із адвокації ZMINA Центр прав людини Олена Луньова, виконавчий директор громадського холдингу “Група впливу” Тетяна Дурнєва і політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучерева Марія Золкіна. Цю угоду вже підтримали низка відомих громадських активістів, правозахисників та експертів.
Ініціатори цієї угоди пропонують майбутнім нардепам узяти на себе зобов’язання реалізувати “базовий мінімум” із п’яти кроків. Власне, ініціатива отримала назву “Дай п’ять!”. Мовиться про такі рішення:
1. Створити комітет Верховної Ради України з питань тимчасово окупованих територій для здійснення законопроєктної роботи для деокупації та реінтеграції, зміцнення громадської довіри та національної єдності.
Ініціатори угоди звертають увагу на те, що парламентський комітет є базовим робочим органом, що опікується розробкою і попереднім розглядом проєктів законів, підготовкою висновків і пропозицій до них. На сьогодні накопичилася критична маса питань, вирішення яких потребує системної та комплексної уваги українського парламенту. Тому виокремлення і створення спеціалізованого парламентського комітету дозволить сконцентрувати зусилля і максимізувати ефективність співпраці для успішної деокупації та реінтеграції.
2. Сприяти створенню робочої групи при депутатському комітеті Верховної Ради України для напрацювань механізмів упровадження перехідного правосуддя (transitional justice).
Пояснюється, що перехідне правосуддя – це міжнародна практика встановлення правил мирного життя, відшкодування збитків жертвам конфлікту, неупередженого судочинства і належного покарання злочинців. Готуючись до процесів деокупації, важливо вже зараз вивести обговорення механізму перехідного правосуддя із суто експертного кола на належний рівень уваги. Це дозволить не тільки розпочати реальну змістовну підготовку до повернення окупованих територій, а й дати сигнал українському суспільству, що відповідальності за скоєні злочини не вдасться уникнути, проте підхід у цьому питанні має бути індивідуальним, заснованим на передовому міжнародному досвіді подолання наслідків збройного конфлікту.
3. Ініціювати в парламенті трансформацію військово-цивільних адміністрацій у сервісні механізми військово-цивільної співпраці (civil-military cooperation) шляхом змін до чинного Закону України “Про військово-цивільні адміністрації”.
Автори угоди зазначають, що більшість військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) утворені за принципом політичної доцільності там, де влада бажала замінити або взяти під контроль місцеве самоврядування. Питання довіри до збройних сил у прифронтових територіях в процесі деокупації має бути налагоджене через співробітництво членів громад, а не зовнішнє управління, посилене горизонтальними комунікаціями із самоврядними органами та населенням, наповнюючи реінтеграцію, децентралізацію і самоврядність реальним змістом.
4. Передбачити в коаліційній угоді реорганізацію Міністерства інформаційної політики та Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, Міністерства зі справ ветеранів у Міністерство реінтеграції та національної єдності і призначення його очільника з числа представників громадянського суспільства, що вільно орієнтуються в наявному спектрі проблем.
Експерти зазначають, що сьогодні існує потреба у формуванні потужної міжвідомчої команди зі зміненою методологією роботи, що опікувалася б питаннями цивільної взаємодії, реалізації комплексної політики реінтеграції та посилення громадської довіри й національної єдності. Доцільність реформування двох міністерств, що системно зазнають критики громадськості з моменту їх створення, зумовлені необхідністю зміни архітектури роботи з проблемами тимчасово окупованих територій, а також потужної інформаційної кампанії для громадян в окупації. Приєднання до цієї нової структури Міністерства в справах ветеранів дозволить системно вирішувати проблеми, спричинені окупацією.
5. Підтримати законопроєкт щодо реалізації виборчих прав внутрішніх  переселенців.
Представники громадянського суспільства зауважують, що першим фундаментальним рішенням щодо прав внутрішньо переміщених осіб у новому парламенті може стати закон, що нарешті дасть можливість переселенцям повноцінно реалізувати право голосу на всіх виборах у приймаючих громадах. На сьогодні переселенці, які майже повністю інтегрувалися за новим місцем проживання, сплачують податки, користуються комунальними сервісами і не збираються повертатися в покинуті домівки, позбавлені права обирати голів та депутатів місцевих рад.
“Зі свого боку представники громадянського суспільства, що займаються розв’язанням проблем, зобов’язуються надавати всебічну підтримку та сприяти обраним народним депутатам у їхній законотворчій діяльності з деокупації, реінтеграції, зміцнення громадської довіри та національної єдності, що ґрунтується на положеннях Конституції України, принципах непорушності державного суверенітету та недоторканності державних кордонів”, – мовиться в тексті угоди.

Що планують “у Зеленського”?

Зрозуміло, що для реалізації цього “базового мінімуму” необхідна насамперед підтримка президентської партії “Слуга народу”, яка отримає монобільшість у дев’ятому скликанні ВРУ. І поки незрозумілим залишається те, чи відгукнуться “слуги народу” на заклики представників громадянського суспільства.
Натомість у команді Зеленського вже озвучували плани щодо реорганізації парламентських комітетів, зокрема скорочення їхньої загальної кількості, об’єднання деяких комітетів і появу нових. До прикладу, видання theБабель інформувало про те, що обрані до парламенту члени партії “Слуга народу”, які зараз проходять інтенсивне навчання в Трускавці, вже отримали список майбутніх комітетів у ВРУ. І це ж видання, посилаючись на джерела в президентській партії, інформує про те, що в наступному скликанні парламенту має з’явитися новий “комітет з реінтеграції”. Ймовірно, мовиться про реінтеграцію окупованих територій. Водночас повідомляється, що не буде окремих комітетів із питань європейської інтеграції; культури і духовності; прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; промислової політики та підприємництва; у справах ветеранів та осіб з інвалідністю; фінансової політики і банківської діяльності, а також Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації.
Та насправді до початку роботи нового складу парламенту важко сказати, які комітети точно будуть у ньому і чи, зокрема, з’явиться комітет, що окремо займатиметься питаннями реінтеграції окупованих територій. Адже “слуги народу” не відзначаються послідовністю. Так, до прикладу, перший номер виборчого списку президентської партії Дмитро Разумков заявив у блозі на сайті “Лівий берег” про те, що варто було б об’єднати парламентські комітети – Комітет у закордонних справах та Комітет з питань європейської інтеграції. Але через якийсь час Разумков передумав і вже заявляв, що два ці комітети мають зберегтися.
Подібна ситуація з ідеями представників Зеленського щодо реформування діяльності уряду. Представники громадянського суспільства, як ми уже зазначали, пропонують реорганізацію Міністерства інформаційної політики і Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, Міністерства зі справ ветеранів у Міністерство реінтеграції та національної єдності. Натомість раніше президент Зеленський заявляв про те, що підтримує ідею об’єднання Міністерства культури, Міністерства інформаційної політики і Міністерства молоді та спорту. А нещодавно заступник керівника Офісу президента України (ОПУ) Кирило Тимошенко сказав, що саме за такою схемою в майбутньому уряді може бути створене одне Міністерство з гуманітарної політики.
Зрештою, потрібно дочекатися початку роботи нового парламенту та уряду. Тоді й побачимо, як буде насправді, якими будуть комітети ВРУ та міністерства і яке місце в цьому розкладі займатимуть питання реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Але варто звернути увагу на те, що вже згаданий заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко заявляв про те, що в них уже підготовлений варіант запуску “українського російськомовного каналу, яким зможемо покривати російськомовне населення в усьому світі”. Мовляв, так Україна зможе боротися за уми українців на окупованих територіях Донбасу та Криму і за уми росіян на території Росії. Зі слів представника ОПУ, такий канал мав би бути державним, але тривають перемовини з приватними каналами про передання прав на використання їхнього найкращого контенту. Мовиться фактично про ідею, яку ще раніше висловив президент Зеленський, що для Донбасу потрібно запустити окремий російськомовний канал.
Та чи може це бути втіленням ефективної інформаційної політики в гібридній війні з Кремлем? Тут виникає чимало питань…
“Про російськомовний український телеканал. 1. Ідея “Зекоманди” про створення такого телеканалу за бюджетні кошти з метою протистояти російській пропаганді виглядає дивно. 2. Росія має змогу витрачати значно більше на фінансування своїх пропагандистських телеканалів. 3. Чи є сенс витрачати бюджетні кошти на створення саме для російськомовного населення? Чи не є це закріпленням і поглибленням поділу українців тільки на україномовних і російськомовних? 4. Якщо мова йде про весь світ, а так і має бути, то, на мою думку, краще виділити достатньо коштів і зробити один класний англомовний український інформаційний телеканал. А субтитри можуть бути іншими мовами. 5. Боротьба з російською пропагандою є важливою, але без успішної економіки грошей буде бракувати на будь-які креативні і не дуже ідеї та проєкти. P.S. Де пропозиції та ідеї про майбутню українську економіку? Якою “Зекоманда” її собі уявляє? Що забезпечить Україні швидкі темпи розвитку економіки?” – написав на своїй сторінці у фейсбук політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Голова ГО “Детектор медіа” Наталія Лигачова сказала, що ідея Зеленського і Ко – це “телегетто” для жителів Донбасу. І водночас зауважила: якщо й утілювати ідею з російськомовним каналом, то не за державні гроші.
“Будучи сама в 2005 році прихильницею створення україноцентричного телеканалу російською мовою, вважаю, що в 2019 році ця ідея втратила сенс. Тоді такий телеканал міг утримати кримчан, скажімо, яким не було комфортно дивитися ТБ, стрімко українізувати при Ющенкові від переходу на російські телеканали. Кого зараз утримувати? Ті, що залишилися проукраїнськими, живучи в Криму і на окупованому Донбасі, якраз хочуть чути українську мову. Ті, що вже зазомбовані російською пропагандою, навряд чи почнуть дивитися україноцентричний канал тільки тому, що він російською мовою. Вони його стануть дивитися тільки тоді, коли там буде крутий контент. І такий контент треба створювати саме українською… Але! Я не буду особливо виступати проти російськомовного каналу, якщо його створюватимуть за приватні гроші. Але не за бюджетні! І навіть, сорі, що не грантові! Грантовими коштами донорам треба підтримувати українську мову в українському продукті. А так, якщо Коломойський, Пінчук чи хто там іще хочуть робити такий канал – велкам! Але поки що ця ідея більше схожа на те, що нова влада хоче під себе створити новий державний канал, на якому зможе розміщувати такий контент, завдяки якому робитиме лояльним саме до себе найбільш консервативний електорат за наші з вами податки. Камон?” – пише Наталія Лигачова у блозі на сайті “Детектор медіа”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7850 / 4.21MB / SQL:{query_count}