Шпигунські пристрасті

Останні дні були багаті на події в стилі Джеймса Бонда

фото: bild.de
Днями Північно-Кавказький окружний суд у Ростові-на-Дону засудив колишнього офіцера російського Чорноморського флоту Леоніда Пархоменка до 14 років ув’язнення з позбавленням військового звання. Його визнали винним у шпигунстві на користь України. Знову “довга рука” Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України чи новий прояв антиукраїнської істерії в Росії?

Капітан другого рангу у відставці

Леоніда Пархоменка затримали в листопаді 2016 року. За версією слідчих ФСБ РФ, капітан другого рангу у відставці за грошову винагороду передавав українській розвідці відомості, що становлять державну таємницю. Інформація стосувалася діяльності бази ЧФ РФ у Севастополі. Подробиці звинувачень невідомі: суд проходив у закритому режимі, сам підсудний своєї провини не визнав.
А тепер найцікавіше. Як стверджує слідство, капітан другого рангу Леонід Пархоменко шпигував на користь України… в 2003 – 2005 роках, коли і Крим, і Севастополь входили до складу України. Понад те, в 2005-ому він вийшов у відставку і вже не мав доступу до секретної інформації.
Про цю справу взагалі мало що відомо, хіба те, що на підсудного чинили великий тиск. За інформацією члена Московської Гельсінської групи Євгена Єнікеєва, в серпні 2018 року Пархоменко, перебуваючи в московському ізоляторі “Лефортово”, оголосив голодування. У розмові з правозахисником Пархоменко заявив, що в результаті дій слідчого почали цькувати його сім’ю. Також він заявляв про побиття.
Україна спростовує, що Леонід Пархоменко в будь-якій формі співпрацював з ГУР МО. “ФСБ Росії в черговий раз вдається до провокації з використанням бази даних, яка є на території окупованого Криму. Мовиться про особисті справи колишніх військовослужбовців, які проходили військову службу або в Збройних силах України, або в ЧФ РФ. Цього разу жертвою провокації став колишній військовослужбовець РФ”, – заявив після затримання Пархоменка у листопаді 2016-го тодішній речник Міноборони України Андрій Лисенко.

Полковник ВПС

Цього тижня стало відомо, що українська контррозвідка викрила законспірованого агента ГРУ, колишнього високопоставленого офіцера ЗСУ Сергія Лазарева, який три роки працював на РФ під кодовим псевдо “Сократ”, а зараз сподівається на обмін, мовиться в сюжеті ТСН. Колишній полковник українських Військово-повітряних сил (ВПС) зізнається, що завжди сприймав Україну як “філію Росії”, що українізація викликала у нього “відторгнення на фізичному рівні”. “Неприємно. Українською мовою все. Російською кажеш – підозріло на тебе дивляться. Мені було некомфортно і я сам шукав шляхи, виходи і способи передачі інформації”, – розповів Лазарев. “Шляхи і виходи” він знайшов у Росії. В місті Шебекіно (Бєлгородська область РФ) у помешканні рідної сестри він зустрівся з майбутнім куратором Денисом, офіцером Головного управління розвідки (ГУР) РФ. Куратора цікавила секретна база військової авіації України, а Лазарев цікавився російської пенсією. Зрадник обмінював військові таємниці України на дозвіл на проживання у РФ.
Три роки поспіль “Сократ” надавав росіянам дані про українські ВПС. Точний обсяг переданої інформації невідомий. Спритник проколовся на тому, що занадто активно почав цікавитися авіабазою у Василькові. Це стратегічний об’єкт, який контролює небо над Києвом, тож контррозвідка нарешті звернула увагу на допитливого полковника. Наразі Сергій Лазарев перебуває в Лук’янівському СІЗО, слідство в його справі триває.

Майор Штазі

Та найбільшою сенсацією цього тижня стало те, що в архіві міністерства державної безпеки (більш відомої як Штазі, нім. – Stasi) Німецької Демократичної Республіки (НДР) у Дрездені знайшли посвідчення… Володимира Путіна, підписане ним особисто. Документ був виданий 31 грудня 1985 року і діяв до кінця 1989-го. Як пояснив директор дрезденського відділу архіву колишньої спецслужби НДР Конрад Фельбер, посвідчення це дозволяло Путіну заходити в будь-яку будівлю Штазі без перевірок і затримок та приховувати свою справжню службу в КДБ СРСР. “Наприклад, він міг ходити в їдальню міністерства державної безпеки соціалістичної Німеччини та смакувати дешеві обіди”, пише Die Welt.
Конрад Фельбер додає, що посвідчення це фактично означає, що Путін, принаймні номінально, був співробітником Штазі. Але це не означає, що він був німецьким агентом насправді. У статті 5 протоколу, підписаного 29 березня 1978 року міністром державної безпеки НДР Еріхом Мільке і тогочасним головою КДБ СРСР Юрієм Андроповим, мовиться: “Зв’язкові офіцери представництва КДБ у міністерстві держбезпеки НДР будуть виконувати свої завдання на основі документів, виданих міністерством держбезпеки НДР, які дозволять їм входити у службові приміщення міністерства”.
Нагадаємо, що Путін служив у КДБ з 1975 року. У 1985-ому його перевели в НДР, де він офіційно був офіцером місцевого відділу КДБ для підтримки зв’язку зі Штазі. Як пише Die Welt, це була другорядна і незначна робота, але Путін примудрився зробити непогану кар’єру: капітан – майор – підполковник. Досі не зрозуміло, чим насправді займався Путін у Дрездені.
Одне можна сказати напевне: він особисто брав участь у знищенні таємних документів у грудні 1989 року, коли громадяни НДР захопили будівлю Штазі в Дрездені, а також оточили сусідній відділок КДБ, розташований всього за 50 метрів. Коли повсталі німці намагалися проникнути всередину, він ,“тоді 37-річний підполковник Путін, який був значно худішим, аніж сьогодні, вдався до типової радянської тактики під назвою “маскування”. Це такий маневр для відволікання уваги. Він збрехав, що був лише перекладачем, хоча насправді на той час Путін був як мінімум заступником начальника відділу КДБ. Демонстранти заспокоїлися і пішли”, пише Die Welt.

Олег Мельничук, капітан рейдового буксира Військово-морських сил України (ВМСУ) “Яни капу”, захопленого прикордонною службою ФСБ РФ 25 листопада разом із малими броньованими катерами “Бердянськ” та “Нікополь” в нейтральних водах Чорного моря, відмовився давати свідчення і назвав себе військовополоненим. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив його адвокат Едем Семедляєв. Адвокат написав, що в своїх свідченнях Олег Мельничук зазначив, що, відповідно до Женевської конвенції, є військовополоненим, жодної вини він не визнає і відмовляється давати будь-які свідчення. Раніше від дачі свідчень відмовився і командир малого броньованого артилерійського катера “Бердянськ” старший лейтенант Роман Мокряк. Він також заявив, що вважає себе і команду судна військовополоненими. Те саме заявив і капітан другого рангу Денис Гриценко, який здійснював загальне командування групою українських кораблів, що робили плановий перехід із Одеси до Маріуполя.
Нагадаємо, що 24 військовослужбовців ВМСУ згідно з рішенням Київського районного суду окупованого Сімферополя заарештували на два місяці за обвинуваченням у “незаконному перетині кордону РФ групою осіб за попередньою змовою”. Максимальне покарання за статтею – шість років позбавлення волі. Одразу після рішення суду українців перевезли із Сімферополя до московських слідчих ізоляторів “Лефортово” та “Матроська тиша”. 
У середу, 12 грудня, адвокат Олександра Маркова, яка відвідала в СІЗО “Матроська тиша” полоненого українського моряка Андрія Ейдера (він унаслідок гарматного обстрілу кораблями РФ отримав важкі осколкові поранення ніг), написала у Facebook про стан здоров’я 18-річного хлопця. З її слів, Андрій пересувається без милиць, але кульгає, а один із осколків не видалений досі. Про ампутацію пальців на ногах (про що заявляли деякі посадовці ВМСУ) не мовиться. Як каже адвокат, Андрій Едер “виглядає досить бадьоро, тримається дуже гідно і мужньо”. Також правозахисниця повідомила, що українцеві більше не доводиться слухати “Русское радио”, в ненависті до якого він зізнався раніше. Тепер у його камері звучить музика з радіостанції “Європа Плюс”. “Після попередніх публікацій в ЗМІ з приводу радіо Андрій жартує і сподівається, що не зіпсував “Русскому радио” рейтинги”, – додала Олександра Маркова.
Тим часом прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що позиція США про те, що зустріч президентів Володимира Путіна і Дональда Трампа може відбутися тільки після повернення Україні її кораблів та моряків, захоплених 25 листопада у міжнародних водах Чорного моря, не може бути підставою для скасування слідства у справі “про незаконний перетин кордону РФ”. Зі слів Пєскова, в Кремлі упевнені, що зустріч російського і американського президентів “необхідна як Москві, так і Вашингтону”.
Нагадаємо, що зустріч президентів США та РФ мала відбутися на полях саміту G20 в Аргентині, який тривав із 30 листопада по 1 грудня, однак в останній момент Дональд Трамп її скасував. Тоді у Вашингтоні заявили: ця зустріч може відбутися, щойно інцидент у Керченській протоці буде врегульований.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8392 / 4.43MB / SQL:{query_count}