Світло + вугілля + газ + тепло

Із наступного року за комуналку платитимемо ще більше

Завтра, 14 грудня, одним з питань порядку денного засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) передбачена ухвала рішення про збільшення тарифу на електроенергію. Зокрема, вартість вугілля, яке входить до собівартості виробництва електроенергії, хочуть збільшити на 11,7%, а закладену в тариф вартість транспортування вугілля за формулою “Роттердам+” ще на 6%.

Хотіли, як краще…

Нагадаємо, що із 1 травня 2016 року в Україні діє формула “Роттердам+”, яка прив’язує ціну на вугілля для генерації теплової електроенергії до ринкового індикатора ARА2 (біржова ціна в портах Амстердам – Роттердам – Антверпен, саме сюди доставляється південно- та північноамериканське вугілля для продажу в Європі) плюс вартість доставки в Україну.
Запровадили її нібито з найкращих міркувань. Більшість українських теплоелектроцентралей (ТЕЦ) та всі 15 теплоелектростанцій (ТЕС), які виробляють електроенергію та забезпечують опалення житлових будинків, можуть використовувати як сировину тільки енергетичне вугілля певних марок, а сім із 15 ТЕС – тільки вугілля марки “А” або антрацит. Мінімальний обсяг енергетичного вугілля, потрібного для їхньої нормальної роботи упродовж місяця становить у середньому 3,1 млн т. До початку війни на Донбасі обсяг видобутку цього виду сировини в Донецькій та Луганській областях сягав 5 млн т на місяць.
Однак після початку бойових дій виявилось, що майже 40% антрациту добувають на підприємствах, розміщених у районі міст Шахтарськ, Сніжне, Ровеньки, Свердловськ, Антрацит, Красний Луч, тобто на окупованій території.
У Києві вирішили: ні копійки бандитам! Але постало питання: чим палити котли ТЕС? Вугільні чиновники взяли у руки глобуси: замість сусідньої Польщі Україна чомусь почала імпортувати вугілля з далеких Південно-Африканської Республіки, а потім із США. Але після приходу до Одеського порту кількох балкерів із африканським та американським вугіллям в Україні розгорілися гучні скандали: занадто дорого, незрозуміло, кому платимо за доставку, розвантаження тощо. Тож було ухвалено інше рішення, яке, за задумом чиновників, мало б стимулювати вітчизняних шахтарів, адже згідно формули “Роттердам+” ціна 1 т енергетичного вугілля українського видобутку зростала приблизно на 10 USD. Нібито дрібничка, але з врахуванням потреби в 3 млн т щомісяця, погодьтеся, набігає чималенька сума.

…але вийшло ще гірше

Проте формула “Роттердам+” одразу почала викликати багато нарікань. Адже після окупації частини Донбасу майже увесь обсяг (за різними даними, від 60% до 85%) обсягу вугілля групи “А” на підконтрольній Україні території видають на-гора три підрозділи компанії ДТЕК, що належить Рінату Ахметову – шахта “Комсомолець Донбасу”, а також холдинги “Ровенькиантрацит” і “Свердловантрацит”. Тобто оті додаткові 10 USD на кожній тонні й так не бідний олігарх заробляв на вугіллі, яке ніколи не бувало в Роттердамі.
Першим став дибки Ігор Насалик, міністр енергетики та вугільної промисловості України, який вже в липні 2016 року заявив, що його відомство відмовляється від розрахунку ціни на вугілля за схемою “Роттердам+” і закладає в основу вартості палива для українських споживачів середню ціну на біржі в Польщі. Тоді ж його підтримав прем’єр-міністр Володимир Гройсман, за словами якого схема “Роттердам+” є неприйнятною. У 2017-ому очільник Генеральної прокуратури України Юрій Луценко стверджував, що ця формула становить корупційну загрозу для держави. Але все намарне: формула діяла.
Аж нарешті 23 серпня цього року НКРЕКП таки скасувала застосування формули “Роттердам+”. Щоправда, уточнивши, що це рішення набуде чинності лише з моменту запуску нового ринку електроенергії (коли?). А в жовтні 2018 року директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник заявив, що отримав економічний звіт фахівців, у якому йдеться, що сума коштів, отриманих унаслідок незаконного використання скандальної формули, сягнула 15 млрд грн.

Перший у списку найбагатших

Але повернімося до електроенергії. Як написав на своїй сторінці у Facebook голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус, ухвалення рішення про збільшення тарифу на електроенергію призведе до того, що фактичний монополіст на ринку генерації теплової електроенергії – компанія ДТЕК Ріната Ахметова – заробить додатково 6,5 млрд грн протягом наступного року. Довідка: ДТЕК – одна з найбільших енергетичних корпорацій у Східній Європі, їй належить дев’ять з 15 українських ТЕС, а також 17 шахт та вугільнозбагачувальні комплекси.
“Таким чином, наш вугільний “немонополіст” ДТЕК Ахметова, який видобуває 85% усього українського вугілля, буде усім у тарифи закладати своє вугілля ще дорожче”, – зазначив Андрій Герус. Він також додав, що прибуток ДТЕК за останні два роки зріс у 2,6 раза. Принагідно зазначимо, що Рінат Ахметов традиційно очолив Топ-100 найбагатших українців, який наприкінці жовтня цього року оприлюднив журнал “Новое время” спільно з інвестиційною компанією Dragon Capital. Його статки оцінили в 12,5 млрд USD (зростання – плюс 76% у порівнянні з попереднім роком).

“Їм потрібно “вжарити” по перше число”

Тим часом в Україні триває й газове протистояння. На початку цього тижня керівництво Національної акціонерної компанії (НАК) “Нафтогаз України” скликало спеціальну прес-конференцію, на якій повідомило, що приватні оператори газорозподільчих мереж (ГРМ), тобто облгази, переважна більшість яких (приблизно 70%) контролюється групою “Регіональна газова компанія” Дмитра Фірташа (який нині чекає в Австрії можливої екстрадиції в США, де його підозрюють в економічних злочинах), створюють штучні перешкоди споживачам для того, аби вони не могли укласти угоду з іншим постачальником газу.
Коротко нагадаємо, що схема виглядає приблизно так: магістральними газопроводами керує “Укртрансгаз” (дочірнє підприємство НАК), а регіональними – оператори ГРМ (колишні обл- і міськгази), які були приватизовані ще за часів Януковича. Саме їм споживачі платять за споживання газу, а вже потім облгази перераховують кошти власнику ресурсу, тобто державі в особі НАК, попередньо знявши свою комісію. Причому всі оператори ГРМ – монополісти з постачання природного газу в своєму регіоні.
Але це й не увесь ланцюжок, яким державний газ надходить до кінцевих споживачів. На виконання закону “Про ринок газу”, ухваленого в жовтні 2015 року, всі облгази створили так звані газ-збути у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Таким чином, власники операторів ГРМ не тільки отримують комісію за транспортування та розподіл газу, а й контролюють всі грошові потоки.
Водночас, як заявив на прес-конференції заступник начальника департаменту енергоефективності НАК “Нафтогаз України” Олексій Хабатюк, облгази та газ-збути втягують споживачів у штучні борги: “Людина по лічильнику бачить один обсяг газу, а в платіжці – інший. Ця заборгованість робиться заднім числом – за три попередніх роки нараховуються додаткові обсяги”. Причому робиться це, за словами Олексія Хабатюка, не для того, щоб заробити зайву копійчину, а щоб позбавити споживачів можливості скористатися своїм законним правом і змінити постачальника газу.
Нагадаємо, що у вересні цього року “Нафтогаз України” створив три дочірні компанії для постачання газу безпосередньо промисловості, підприємствам теплокомуненерго і населенню, виключаючи з ланцюжка облгази. “Наша мета – забезпечити повну прозорість цих сегментів. Ми хочемо мати прямі відносини зі споживачем, щоб розуміти, хто наш газ відібрав, хто за нього заплатив, або не заплатив. Ми не хочемо посередників між нами і населенням”, – зазначив тоді головний комерційний директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко.
7 грудня під час години запитань до уряду у Верховній Раді прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що Кабмін створить спеціальну комісію для глобальної перевірки облгазів. “Їм потрібно “вжарити” по перше число. Вони – монополісти – просто вже сіли всім на шию і звісили ноги. Вони мають за це платити величезні штрафи, якщо вони знущаються над людьми”, – заявив прем’єр.
Далі – взагалі сенсація! “Я стурбований, бо бачив інформацію, що людям виставляють підвищені ціни за газ – більше 8,55 грн за 1 кубометр, і нараховують якісь борги. Хочу сказати на всю країну: платіть тільки за спожитий газ. Платіть не більше 8,55 грн за кубометр. Все інше – шахрайство з боку постачальних організацій”, – наголосив Володимир Гройсман. За його словами, НАК “Нафтогаз України” також дав пояснення, що ніяких боргів бути не може.
Нагадаємо, що у листопаді більшість побутових споживачів України отримали від своїх постачальників газу (газ-збутів) платіжки з донарахуваннями за жовтень та попередженням про донарахування за три попередні роки зі значними сумами. Причиною газ-збути вказали “приведення обсягу газу до еталонних умов вимірювання”, начебто на вимогу “Нафтогазу”. НАК, у свою чергу, наголошує, що жодним чином не причетний до рішення газ-збутів вимагати зі споживачів додаткові суми та засуджує такі дії.
Як бачимо, енергетичні війни в Україні тривають. Причина очевидна: бажання перерозподілити фінансові потоки. На жаль, так виглядає, що будь-який результат буде не на користь споживачів, тобто нас із вами.

На початку тижня НКРЕКП ухвалила рішення про затвердження із 1 січня 2019 року підвищених тарифів на теплопостачання, які зростуть на 4 – 21% залежно від підприємств теплокомуненерго. Зокрема, для абонентів “Львівтеплоенерго” вартість опалення зросте на 17% і становитиме 1338,58 грн за ГКал, для абонентів ЛКП “Залізничнетеплоенерго” – на 19% і становитиме 1318,08 грн за ГКал.

• Теплова генерація в Україні найбільш неефективна та дорога у світі, йдеться в звіті Powering down coal незалежного фінансового аналітичного центру Carbon Tracker. Згідно з документом, середній тариф для українських ТЕС за мегават-годину (МВт-год) становить 70 USD, тоді як у найближчих конкурентів України в рейтингу найдорожчої теплової генерації: Європейського Союзу, Південній Кореї та Японії тариф становить від 50 до 60 USD за МВт-год. Найменший тариф для ТЕС – в Індонезії (40 USD за МВт-год).
• У січні-вересні 2018 року ТЕС і ТЕЦ України збільшили споживання вугілля на 7,1% порівняно з аналогічним періодом 2017-го. Згідно з даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, загалом у 2017-ому ТЕС і ТЕЦ України спожили 6 млн т антрацитового вугілля і 18,7 млн т газового.
• 19 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про підвищення цін на газ для населення на 23,5%. Тому із 1 листопада вартість газу зросла із 6 958 грн за 1 тис. куб м до 8550 грн.
• Середня ціна імпортного природного газу в листопаді цього року становила 9471,92 грн (339,21 USD), у вересні – 8490,3 грн (304,4 USD).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2192 / 4.46MB / SQL:{query_count}