Боротьба за право судити корупціонерів

Кандидати в антикорупційний суд уже пройшли перше оцінювання. Тим часом проявляються перешкоди для повноцінної роботи міжнародних експертів

джрело: Центр протидії корупції (antac.org.ua)
Цього тижня претенденти на посади антикорупційних суддів складали іспити. Так, 12 листопада кандидати до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) 2,5 години виконували письмове тестування на знання законодавства, а вже 14 листопада – практичне зав­дання, під час якого потрібно було впродовж 5,5 годин написати текст судового рішення.
Нагадаємо, що до ВАКС треба набрати 27 суддів і ще 12 – до Апеляційної плати ВАКС. На конкурс подали заявки загалом 342 особи (з них 102 хотіли змагатись за місяця в Апеляційній палаті ВАКС). Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), яка і проводить конкурс, до анонімного тестування допустила 270 претендентів, але прийшли здавати цей іспит 240 осіб. Після перевірки тестів у конкурсі залишилось 156 кандидатів (із них 48 до Апеляційної палати ВАКС). Скільки кандидатів залишиться після виконання практичного завдання – невідомо. Зрозуміло, що для опрацювання практичних завдань претендентів, суддівській комісії знадобиться більше часу, аніж виставити оцінки за тестування.

(Не)прозорий відбір

Наступними етапами відбору стануть співбесіди із кандидатами та психологічні тести. Максимальна кількість балів, передбачена за конкурсом – 1000. Але лише 210 – це ті бали, які можна було набрати на першому етапі (до 90 балів за тести і ще до 120 за практичне зав­дання). Іспити мали б бути найоб’єктивнішим критерієм при відборі кандидатів, але при запропонованій ВККС методології оцінювання, оцінки із першого етапу відбору можна, так би мовити, “перебити” оцінками з наступних етапів.
Українські антикорупційні експерти наголошують на тому, що члени ВККС можуть оцінювати кандидатів на власний розсуд і не будуть нічого нікому пояснювати. Чи допоможуть співбесіді кандидатів із психологами і проходження психологічних тестів зробити конкурс більш об’ктивним. У суддівській комісії зазначали, що так. Натомість українські громадські антикорупційні організації сумніваються.
“Було стільки нарікань і критики щодо закритості оцінювання під час добору суддів Верховного суду, що зараз було б логічно ВККС продемонструвати відкритість, аби було зрозуміло, звідки бали, на якому етапі, чому. Це все можна забезпечити. Але є побоювання, що зараз система балів буде не відкритою, а лише привідкритою”, – заявив виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин в коментарі Німецький хвилі.
Центр протидії корупції, ВО “Автомайдан”, Фундація “ДЕЮРЕ”, Transparency International Україна наполягали на тому, що суддівська комісія повинна не лише оприлюднювати загальні бали кандидатів за професійність, доброчесність та професійну етику та загальні оцінки, а показувати виставлені кандидатам бали кожним із членів ВККС за кожним із показників оцінювання. А також обґрунтування цих оцінок.

Чи зможуть допомогти міжнародні експерти?

Великі сподівання в контексті прозорості конкурсу до антикорупційного суду покладаються на Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ), сформовану із шістьох осіб. Так, залучення незаангажованих іноземних фахівців зі сфери боротьби із корупцією до відбору українських суддів дає шанс на “кращі” результати. Але треба розуміти, що ГРМЕ працюватиме у певних рамках, вона не є членами конкурсної комісії, а допоміжним органом. 
Спершу нагадаємо, що ще 14 вересня п’ять міжнародних організацій запропонували свій узгоджений список із 12-ти експертів, які могли увійти до ГРМЕ.
Але лише 6 листопада наша суддівська комісія ухвалила склад ГРМЕ. До цієї Ради увійшли четверо фахівців із суддівсь­ким дос­відом: Аурелійус Гутаускас, Тед Зажечни, Мір’яна Лазарова-Трайковська, Сер Ентоні Хупер. А також двоє осіб із прокурорським досвідом: Лорна Гарріс, Флемінг-Крістіан Денкер.
Мінімум троє з них зможуть ініціювати розгляд питання відповідності будь-якого кандидата в антикорупційні судді критеріям доброчесності. В такому випадку на спільне засідання збиратимуться ГРМЕ та ВККСУ: щоб кандидат у антикорупційні судді, щодо якого виникли сумніви в міжнародних експертів, остаточно не вибув із конкурсу, він повинен отримати підтримку більшості від спільного складу Громадської ради міжнародних експертів та ВККС, при цьому мінімум троє з них повинні бути від міжнародних фахівців. І не менш ніж три міжнародні експерти мають право ініціювати перед спеціальним спільним засіданням попередню співбесіду з кандидатом у судді, а участь у цій співбесіді мають взяти не менш ніж шість членів ВККС.
Що важливо, міжнародні експерти, щоб здійснити свій аналіз кандидатів в антикорупційний суд, матимуть тільки 30 календарних днів після того, як ВККС оприлюднить результати практичних завдань.
“Право на інтерв’ю в ГРМЕ з’являється лише після ініціювання спільного з ВККС засідання для оцінювання кандидата.
Проведення спільних засідань ВККС і ГРМЕ може припасти на різдвяні й новорічні свята. Тобто на офіційні й неофіційні вихідні і ВККС, і міжнародних експертів, і самих кандидатів. Тут технічні деталі строків набирають надзвичайної ваги. Адже спільне рішення щодо кандидата, ухвалене ВККС і ГРМЕ поза 30-денним терміном, можна оскаржити в суді. Недотримання терміну дасть недоброчесним кандидатам шанс повернутися в конкурс”, – пише у матеріалі для “Дзеркала тижня” експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська.
Українські антикорупціонери звертали увагу на ще одну, насправді велику проблему в роботі міжнародних фахівців – обмежений доступ до розкодованих результатів тестування, практичних робіт конкурсантів, їхніх персональних даних з досьє та державних реєстрів. У ВККС  виправдовувалися. “Є вже секретаріат, який буде забезпечувати роботу Громадської ради міжнародних експертів. Ми надаємо своє приміщення, щоби їм було зручно працювати. Запитують, чи буде доступ у членів Громадської ради, наприклад, до практичних завдань. Відповідально заявляю – буде. Тому що Громадська рада міжнародних експертів буде оцінювати не лише доброчесність кандидатів, а й їхній професійний рівень також. Для того, щоби у них була ясність з цього приводу, ми готові надати ці роботи, тим паче, що закон це передбачає”, – заявив цього тижня в ефірі Громадського заступник голови ВККС Станіслав Щотка.
Але знову ж таки, не все так просто. Доступу до персональної інформації кандидатів немає у перекладачів міжнародних експертів. “Всі представники Громадської ради міжнародних експертів є іноземцями. Вони не знають української. В секретаріаті цієї ради є перекладачі, але їм кажуть приходити тільки без перекладачів, бо це персональні дані. Але ж без перекладу члени ГРМЕ не зможуть зробити своє судження про кандидатів”, – зазначила Анастасія Красносільська в коментарі Німецькій хвилі.
Вона також розповіла, що міжнародним експертам пропонують самим просити у конкурсантів згоду на доступ до їхніх персональних даних. Звучить це, звичайно, смішно, але, на жаль, насправді дуже схоже на українські реалії. І якщо проблему не вирішити, то міжнародні експерти залишаться “весільними генералами” при відборі українських антикорупційних суддів.
Що ж, конкурс до антикорупційного суду в розпалі, суддівська комісія продовжує хвалитись його прозорістю, українські експерти продовжують нагадувати про можливі маніпуляції, а перед міжнародними фахівцями постають проблеми браку часу та незнання української мови. Ключове питання залишається відкритим: чи буде український антикорупційний суд справді незалежним від впливу політичних еліт?

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2810 / 4.42MB / SQL:{query_count}