ЦВК: оновлена і збільшена

Новий склад Центральної виборчої комісії вже є, але зможе розпочати роботу тільки після складання присяги в парламенті

фото: rada.gov.ua
Чотири роки, два президентські подання, підкилимні перемовини і навіть публічний, але не зовсім послідовний демарш найбільшої парламентської фракції БПП ще перед закінченням минулої сесії ВРУ – ось шлях до оновлення Центральної виборчої комісії.
Та минулого тижня нашим парламентарям вистачило лише два пленарні дні для того, щоб вирішити це питання. Спочатку, 18 вересня, ВРУ розв’язала проблему “зайвого” кандидата до комісії в президентському поданні, а разом з цим – відсутність у цьому поданні пропозиції від фракції “Опозиційний блок” (відповідно до рекомендацій ПАРЄ та Європарламенту, при формуванні ЦВК мають враховуватися хоча б по одній, але пропозиції від усіх парламентських фракцій). Нардепи просто збільшили кількісний склад ЦВК з 15 до 17 членів комісії. Щоправда, зробили це із порушенням регламенту ВРУ та Конституції, і такі порушення ще можуть мати наслідки в майбутньому. Але про це трохи згодом.
Нардепи збільшили кількісний склад ЦВК з 15 до 17 членів комісії. Але зробили це із порушенням регламенту ВРУ та Конституції
А поки зауважимо, що парламент відхилив три проекти постанов про скасування рішення щодо розширення складу ЦВК (скасувати рішення вимагали представники фракції “Опоблоку” і “Батьківщини”), тож законодавчі зміни дуже швидко підписали спікер Андрій Парубій і Президент Петро Порошенко. І вже 20 вересня парламент звільнив 13 членів Центрвиборчкому, чиї повноваження мали б закінчитися вже давно, та призначив у комісію 14 нових. Тут уже все відбувалося відповідно до законних процедур: за кожного кандидата в члени ЦВК нардепи голосували окремо, кандидати набрали близько 300 голосів, а деякі й більше. Це підтвердило, що домовленості з приводу оновлення ЦВК вже були. Ці голосування ігнорувала лише фракція “Опоблоку”. Тож загалом ми отримали 14 нових членів ЦВК плюс ще два з попереднього складу комісії, чиї повноваження завершуються аж у 2021 році. Ще одне місце залишили для пропозиції від “Опоблоку”, якщо, звичайно, в цій політсилі вирішать піти на такий крок і нарешті відмовляться від кандидатури Михайла Охендовського – тепер уже колишнього голови ЦВК, який, нагадаємо, фігурує в справі про “чорну” бухгалтерію Партії регіонів.
Центральна виборча комісія може працювати, коли туди призначать 16 із 17 членів. Та 14-ти новим ще потрібно скласти присягу в парламенті. 20 вересня цього не відбулося, цей тиждень є непленарним, тож, найімовірніше, нові члени комісії можуть скласти присягу на парламентському засіданні 2 жовтня. Вони ще мали час, щоб звільнитися з попередніх місць роботи.

фото: tsn.ua

Що не так із збільшенням складу ЦВК?

А тепер повернімося до порушень під час ухвалення нардепами рішення щодо збільшення кількісного складу Центральної виборчої комісії. Річ у тім, що відповідний законопроект, який вніс спікер ВРУ Андрій Парубій, був зареєстрований тільки 17 вересня, а вже наступного дня відбулося голосування за ці законодавчі зміни. Саме тому нардепи не мали можливості вносити правки чи реєструвати альтернативні законопроекти. А на це в них мало б бути 14 днів. Навіть у випадку визнання законопроекту невідкладним, вони могли б упродовж семи днів реєструвати альтернативні законодавчі ініціативи. Але не на цей раз…
“Коли законопроект вносять до Верховної Ради і наступного дня за нього голосують, коли Голова ВР розписує законопроект відразу на чотири комітети, чудово розуміючи, що лише один із них розгляне, тут має місце порушення статті 89 Конституції. Другий момент, коли інші суб’єкти права законодавчої ініціативи позбавлені не лише можливості внести альтернативний законопроект, але й можливості подати пропозиції та поправки за результатами першого читання до наявного законопроекту, що, своєю чергою, порушує статтю 93 Конституції України”, – зазначив тепер уже екс-заступник голови ЦВК Андрій Магера в ефірі Еспресо.TV.
Зрештою, не він один звертає на це увагу. Навіть представники парламентської більшості, які голосували “за”, визнають порушення, але виправдовуються, що так діяти було доцільно. “Є певні нюанси, але така практика існує, коли є терміновість прийняття тих чи тих рішень. Є процедура. Цю відповідальність узяв на себе Голова Верховної Ради, і ми вважаємо, що цю позицію можна юридично відстояти”, – заявляв заступник голови фракції БПП Сергій Березенко, інформує Цензор.НЕТ.
Експерти зазначають, що будь-яке рішення КС щодо збільшення складу ЦВК не мало б вплинути на питання законності виборів
Тут виникає багато питань, адже ця “терміновість” була і рік тому, і два, і три, і чотири. Навіть зараз, коли нардепи проголосували за оновлення складу ЦВК, люди, призначені до комісії, одразу не приведені до присяги, тому ще як мінімум на півтора тижня був відкладений початок роботи нового складу Центрвиборчкому. А цього часу було б достатньо, щоб зареєструвати невідкладний законопроект про розширення складу ЦВК, дати можливість противникам такого рішення зареєструвати альтернативні законопроекти, а потім, якщо у парламентської більшості і так вистачило голосів, відхилити всі інші ініціативи і просто ухвалити своє рішення. Без жодних питань, без порушення закону. Виникає враження, що спеціально створювалася ситуація, коли оновлення ЦВК можна буде оскаржувати в Конституційному Суді (КС)…
Тут зауважимо, що в “Опоблоці” уже заявили, що звертатимуться до КС, щоб той визнав закон про збільшення складу ЦВК неконституційним. Звичайно, процес розгляду цього питання в КС може зайняти багато часу, і вже президентські вибори відбудуться. Але представник фракції “Батьківщина” Ігор Луценко у ЗМІ вже лякає українців тим, що у випадку визнання закону про збільшення складу ЦВК неконституційним вибори також будуть неконституційними.
Небезпека тут, звичайно є, але низка експертів зазначає, що будь-яке рішення КС щодо збільшення складу ЦВК не мало б вплинути на питання законності виборів.
Так, експерт із конституційного права Олександр Москалюк в коментарі порталу “Слово і Діло” зазначив, що у випадку визнання Конституційним Судом закону щодо чисельності складу ЦВК неконституційним дія цього закону припиниться з моменту оголошення рішення КС, але тоді новий склад ЦВК залишиться й адмініструє президентські та парламентські вибори.

ЦВК і математика

Є ще один момент, на який варто звернути увагу: закон про збільшення кількості членів ЦВК містить фактично одне речення про те, що їх має бути 17, але жодним чином не уточнюється, скільки потрібно для кворуму в комісії. У законі про ЦВК мовиться про дві третини складу комісії, і тут нічого не повинно змінюватися. Але зараз дві третини членів оновленої ЦВК – це 11,3 людини. Зрозуміло, що потрібно говорити про 11 членів комісії для кворуму, але зараз через це у інформпросторі виникли суперечки. Нардеп від БПП, голова підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя Олександр Черненко пропонував правку про те, що в законі потрібно закріпити норму про 11 членів ЦВК для кворуму на засіданні комісії, але ця правка в поспіху навіть не розглядалася. Після цього Черненко пояснював у ЗМІ, що потрібно керуватися законами математики, і якщо в когось виникнуть питання, “комітет дасть роз’яснення”.
Посли країн «Великої сімки» уже привітали Україну з оновленням ЦВК
“Я щаслива з того, що відмовилися від сценарію незаконного звільнення 15-ти. Нагадаю, що “перестрочених” членів комісії та двох дійсних звільняли з одним формулюванням та за однією постановою, в результаті чого ми могли б мати підстави для судового оскарження процедури та поновлення всіх 15-ти на додачу до новообраних. У підсумку або дві ЦВК, або 30 членів. Натомість рішення, яке не є красивим, але прийнятним щодо збільшення чисельності, приймають із порушенням регламенту, а число членів комісії не ділиться, щоб визначити дві третини, наприклад. Однак законопроект 9090 вносить зміни лише щодо чисельності комісії, але не враховує решту процедур, які відбуватимуться за похідним принципом від кількісного складу. Процедура прийняття даватиме можливість оскаржити закон у КС, хоча практика свідчить, що це відбудеться задовго після виборів та не вплине на визнання незаконними тих рішень, які прийматиме комісія в період свого функціонування. Ще раз переконуюся, що не можна відкладати на завтра ідею, час якої настав. А це було зроблено десятки разів у епопеї з ЦВК”, – пояснила координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська на своїй сторінці у Facebook.
І зауважила, що, відповідно до міжнародних стандартів, кількість членів ЦВК не має значення. До речі, посли країн “Великої сімки” (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада) уже привітали Україну з оновленням ЦВК.

джерело: Слово і діло

Хто рахуватиме наші голоси?

Тепер поговорімо про персональний склад оновленої ЦВК. “Львівська Пошта” вже писала про цих людей, щойно з’явилося друге президентське подання. Але тепер вже треба про них нагадати як про новопризначених членів комісії. Іще раз нагадаємо про політичний квотний принцип, за яким в Україні, на жаль, формуються чи не всі органи влади.
До оновленої ЦВК ввійшло шість осіб, запропонованих фракцією БПП: кандидат юридичних наук Михайло Вербенський (у березні 2014 року був призначений на посаду директора Департаменту моніторингу та організаційно-інспекторської роботи МВС України, входив до Експертної ради з питань дотримання прав людини та реформування органів внутрішніх справ при МВС); заступник завідувача секретаріату Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя Ольга Желтова; юрисконсульт ТОВ “Адвокатська компанія “Моор і Партнери” Світлана Кустова (за часів VII скликання ВРУ була помічником на громадських засадах тоді ще нардепа Петра Порошенка); доцент кафедри конституційного та адміністративного права Київського нацуніверситету ім. Т. Шевченка Ольга Лотюк; завідувач відділу моніторингу діяльності місцевих органів влади та підтримки їхніх правотворчих ініціатив Департаменту місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації Президента Віталій Плукар і адвокат Олег Конопольський. Що стосується останнього, то тривалий час різні ЗМІ писали про те, що кандидатура Конопольського запропонована “Народним фронтом”, адже на президентських виборах 2010-го він був довіреною особою Арсенія Яценюка, а ще у 2009-ому до ЦВК Конопольського висував “Фронт змін”.
Ще троє осіб запропоновані фракцією “Народний фронт”: перший заступник міністра юстиції Наталія Бернацька (до заміжжя Севастьянова); нардеп Ірина Єфремова та помічник іншого нардепа від “Народного фронту” Миколи Величковича; доцент кафедри міжнародного права і спеціальних правових дисциплін Нацуніверситету “Києво-Могилянська академія” Леонтій Шипілов.
Після того, як 14 нових членів ЦВК складуть присягу, комісія повинна зібратися на засідання і обрати керівництво
Серед нових членів ЦВК, запропонованих іншими парламентськими фракціями, за винятком “Опоблоку”: від “Самопомочі” – директор з розвитку МГО “Інтерньюз-Україна”, із 2009-го експерт Венеційської комісії Євген Радченко (фактично “Самопоміч” відмовилася від квотного принципу і запропонувала до ЦВК представника громадського сектору); від фракції Радикальної партії – нардеп із цієї політсили Тетяна Юзькова; від фракції “Батьківщина” – доцент кафедри екологічного права юридичного факультету Київського нацуніверситету ім. Т. Шевченка Андрій Євстігнєєв; від депгрупи “Відродження” – суддя Дарницького районного суду Києва Алла Басалаєва; від депгрупи “Воля народу” – юрист, партнер юридичної фірми “Саєнко Харенко” Тетяна Сліпачук. Цікаво, що вона свого часу була членом конкурсної комісії для обрання керівних посад у Державному бюро розслідувань за квотою Президента, тож у ЗМІ її пов’язують і з командою глави держави.
Залишаються працювати у ЦВК Катерина Махніцька (дівоче прізвище Березюк) та Олег Діденко, призначені в комісію у квітні 2014-го за квотами “Свободи” і УДАРу відповідно.
Після того, як 14 нових членів ЦВК складуть присягу, комісія повинна зібратися на засідання і обрати керівництво. Голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель зазначав, що тут важливу роль відіграватимуть політичні домовленості між коаліційними БПП та “Народним фронтом”.
Було б дуже правильно і символічно, щоб на першому засіданні нової ЦВК після обрання керівних органів було прийняте рішення про призначення виборів у ОТГ, які були заблоковані
Опоненти Президента зараз заявляють, що владна команда зможе контролювати роботу оновленої ЦВК. Але тут треба розуміти, що зазвичай, якщо мовиться про махінації на виборах, то вони відбуваюся в дільничних та окружних комісіях. 
Що стосується того, як загалом оцінювати оновлений склад ЦВК, то вже згаданий голова КВУ Олексій Кошель у ефірі “5 каналу” заявив: “Цей склад дуже фаховий. Я можу оцінювати близько третини кандидатів, з якими знайомий, чи спільно працювали, чи брали участь в різних експертних заходах. Але загалом. Думаю, цей склад ЦВК міг би упоратися з низкою завдань, які стоять перед ЦВК. Але за умов підтримки парламенту”.
Крім того, експерт розповів про головні, на його думку, завдання, що стоять перед Центрвиборчкомом: “Перше – розблокувати вибори в об’єднаних територіальних громадах. Думаю, було б дуже правильно і символічно, щоб на першому засіданні нової ЦВК після обрання керівних органів було прийняте рішення про призначення виборів у ОТГ, які були заблоковані. Друге завдання – реформувати саму ЦВК, про що вперто говорять уже досить багато років. Тобто створити регіональні представництва ЦВК і розширити повноваження ЦВК. До прикладу, ЦВК у Грузії займається виборами не лише місцевими і загальнонаціональними, а й, наприклад, виборами до ВНЗ. Пригадуємо, скільки було корупційних скандалів під час виборів ректорів університетів. Третє завдання – невідкладна робота над пропозиціями щодо зміни законодавства про президентські й парламентські вибори. Тобто, незважаючи на те, що ми маємо досить якісне законодавство про президентські вибори, там є істотні прогалини. Найперше треба обмежити роль реклами і роль коштів на виборах. Друге (принципове) – забезпечити прозорість виборчих фінансів, щоб кандидати в президенти невідкладно звітували про всі свої витрати для того, аби зменшити роль “чорних” коштів на виборах, так званих тіньових ресурсів, зменшити роль, можливо, навіть російських коштів на виборах – такі ризики залишаються. Четверте ключове завдання (невідкладне) – безпека на виборах 2019-го. На початку червня цього року старий склад ЦВК звернувся до уряду, до парламенту з тим, щоб забезпечити додаткове фінансування для кібербезпеки державного реєстру виборців. Мовиться про невелику суму для держави – 36 мільйонів гривень. Станом на сьогодні минуло чотири місяці, а рішення не прийняте… Однак питання кібербезпеки – один із викликів, що стоять перед ЦВК і владою загалом”.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
4.3568 / 4.52MB / SQL:{query_count}