Труба запрацює у вересні

У нову українську спецслужбу намагалися влаштуватися зрадники і сепаратисти

Голова ДБР Роман Труба відмовив зовнішній комісії у розгляді питання про призначення 27 переможців, фото: dbr.gov.ua
У вівторок, 28 серпня, директор уже добряче забутого Державного бюро розслідувань (ДБР) Роман Труба провів брифінг, під час якого зробив одразу дві сенсаційних заяви. По-перше, оголосив, що відмовив конкурсній комісії у розгляді питання про призначення 27 осіб на керівні посади відомства. По-друге, похвалився, що незабаром розпочнуть функціонувати одразу сім територіальних управлінь ДБР. Яким чином вони запрацюють без керівників – не зовсім зрозуміло. Зрештою історія створення нової української спецслужби й так доволі дивна.

Під прицілом: порушники найвищого рівня

У листопаді 2017 року указом Президента України керівником ДБР  був призначений 43-річний Роман Труба – мало кому відомий колишній прокурор Пустомитівського району Львівської області. Тоді ж було оголошено конкурс на посади в центральному апараті нової спецслужби. Плани були грандіозні – нова спецслужба, яка розслідуватиме порушення, скоєні посадовцями найвищого рівня.
Як не дивно, вперше ідею створення нового слідчого органу озвучив ще… Віктор Янукович. “Одним із важливих питань реформування правоохоронних органів є створення Державного бюро розслідувань України – нового органу, до функцій якого має перейти розслідування злочинів, скоєних державними службовцями високого рангу, працівниками правоохоронних органів i суддями”, – заявив він у 2013 році.
Щоправда, відповідний закон був прийнятий уже після його втечі – в листопаді 2015-го. Задум ніби непоганий. Передбачається, що до підслідності ДБР належатимуть державні службовці найвищого рангу: Президент України, повноваження якого припинені, чинні прем’єр та міністри, голова Ради національної безпеки та оборони, очільник Нацбанку, керівники НАБУ та САП, народні депутати, прокурори, судді, генерали МВС та інші.
Важливе уточнення: працівники ДБР розслідуватимуть тільки некорупційні злочини високопосадовців. Тобто якщо звичайний громадянин влаштував п’яний дебош зі стріляниною, цю справу розслідуватиме Національна поліція, а якщо хуліганом виявився народний депутат чи прокурор, то він ходитиме на допити до ДБР. Натомість усе, що стосується вимагання чи отримання хабарів або незаконного збагачення, й далі залишається у компетенції Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Скандальний конкурс

28 серпня очільник ДБР скликав брифінг, на якому повідомив, що вирішив відмовити зовнішній конкурсній комісії у розгляді питання призначення 27 осіб на керівні посади у ДБР. “Комісія на засіданні 18 липня цього року прийняла рішення про знищення результатів поліграфу. Я тричі звертався до зовнішньої комісії надати результати поліграфу, а також акт про знищення цих результатів – мені було відмовлено у наданні будь-яких матеріалів і в першу чергу акту про знищення цього дослідження”, – повідомив п. Труба.
“Я як директор ДБР не можу оцінити особисті та моральні якості кандидатів – саме без результатів психофізіологічного дослідження… У ЗМІ є багато інформації критичного характеру щодо кандидатів, деякі кандидати є фігурантами журналістських розслідувань… Я прийняв рішення відмовити конкурсній комісії у розгляді питання про призначення 27 осіб на керівні посади у ДБР”, – повідомив очільник відомства.
За його словами, частина кандидатів фігурують у журналістських розслідуваннях та кримінальних провадженнях. Зокрема, один із кандидатів фігурує у кримінальному провадженні щодо державної зради. “Так, я не помилився, саме у кримінальному провадженні щодо держзради! Слідчий, який проводить розслідування, звертався із запитом у зовнішню комісію для того, щоб отримати будь-які результати. Яка була відповідь – я цього не знаю”, – сказав п. Труба. Він додав, що також є кандидат, який разом із членами своєї родини фігурує у кримінальній справі щодо легалізації коштів, які здобуті злочинним шляхом. “Інший кандидат тісно спілкується з представниками сепаратистів. Також є факт, коли два кандидати, які є кумами, разом розпочинали свій кар’єрний шлях, разом виграли конкурс на керівні посади до ДБР. Це не звинувачення, а так, ремарка”, – додав очільник відомства. Також він наголосив, що Національне агентство з питань протидії корупції (НАЗК) має перевірити майно, гектари землі та кошти зазначених кандидатів на керівники у ДБР.

Начальників немає, зате заступників – повно

І тут же – ще одна несподівана заява. “Незабаром ДБР розпочне свою роботу. Непризначення керівників територіальних управлінь і структурних підрозділів центрального апарату не стане перепоною для запуску ДБР. Цими днями розпочнуть функціонувати сім територіальних управлінь ДБР. Заступники в територіальні управління вже обрані, визначені переможці та їхні документи знаходяться у мене на столі, і спеціальна перевірка вже на завершальному етапі. Вони будуть призначені на днях, і з цього моменту почнуть функціонувати сім територіальних управлінь: у Києві, Краматорську, Полтаві, Мелітополі, Миколаєві, Хмельницькому та Львові”, – повідомив п. Труба. Так виглядає, що замість повноцінних начальників, їх очолюватимуть виконувачі обов’язків у ранзі заступників.
Виникає логічне запитання: чи легітимними будуть рішення, затверджені в.о. керівників територіальних органів? Тим більше, що й сам Роман Труба сидить у дуже хиткому кріслі. На 6 вересня цього року в Окружному адміністративному суді Києва призначено розгляд позову народного депутата Юрія Македона (фракція “Блок Петра Порошенка”) щодо незаконності призначення Романа Труби на посаду директора ДБР. Македон брав участь у конкурсі на посаду в ДБР, але не пройшов. “Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідної комісії щодо розгляду кандидатури, проведення рейтингового голосування, відбору та внесення подання прем’єр-міністру про призначення Романа Труби на посаду директора ДБР”, – повідомили в суді.
Не менш важливо, що Верховна Рада України навесні цього року так і не проголосувала за жоден із трьох законопроектів щодо змін до закону про ДБР. Лише у травні нардепи ухвалили в першому читанні зміни до закону, які де-юре дозволять відомству запрацювати. Однак коли закон буде проголосований у другому читанні – наразі не може спрогнозувати ніхто. Тож нова українська спецслужба й надалі залишається з не зовсім юридично зрозумілим статусом.

Мовою цифр

Прийом документів на конкурс у ДБР тривав із 2 березня по 2 квітня цього року. На 27 керівних посад подали заявки 685 претендентів. Понад 40% із них є представниками чинних правоохоронних органів. Про це свідчить інфографіка ресурсу Prosud, опублікована у травні цього року у Twitter.
Більшість із кандидатів є працівниками різних державних органів, лише 12,2% – це адвокати, бізнесмени та працівники освіти. Ще 9% –ніде не працевлаштовані. “Досить часто ДБР називають аналогом американського Федерального бюро розслідувань. От тільки виявляється, що багато осіб, які претендують на керівні посади в новому правоохоронному органі, є представниками старої системи”, – прокоментували ситуацію в Prosud.

Обвинуваченому екс-голові Державної фіскальної служби Роману Насірову залишили запобіжний захід у 100 млн грн застави. Відповідне рішення ухвалили судді Шевченківського суду на засіданні у вівторок, 28 серпня. Також суд залишив без розгляду клопотання Насірова про скасування його додаткових обов’язків, зокрема, не відлучатися з Києва, прибувати за кожною вимогою до суду, носити засіб електронного контролю, здати на відповідальне зберігання свій паспорт для виїзду за кордон. Крім того, в ході засідання прокурори продовжили зачитувати обвинувальний акт у справі колишнього очільника ДФС. Загалом вони прочитали вже 319 сторінок із 774. Наступне засідання заплановане на 14 вересня цього року.
Нагадаємо, Романа Насірова звинувачують у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Окрім того, йому інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки). Слідство вважає, що в період 2015 – 2016 рр. тодішній очільник ДФС дозволив компаніям нардепа-втікача Олександра Онищенка не сплачувати державі рентну плату за користування надрами. Ці дії Насірова завдали державі збитків на суму понад 2 млрд грн. У березні 2017 року Кабмін відсторонив Насірова від виконання обов’язків до закінчення розслідування САП і НАБУ. 31 січня 2018 року Роман Насіров був звільнений з посади голови ДФС.

28 серпня працівники Львівського бронетанкового заводу не пустили на територію підприємства директора Романа Тимківа та його заступника. Про це повідомили у відділі комунікації Патрульної поліції Львівської області, інформує Твоє місто. Після суперечки з працівниками директор поїхав, а потім з’явився наказ генерального директора ДК “Укроборонпром” Павла Букіна про звільнення Романа Тимківа з посади. 
Нагадаємо, що від червня цього року Роман Тимків був відсторонений від посади через звинувачення у махінаціях при ремонті танкових двигунів. Як повідомив речник Патрульної поліції Львівщини Мар’ян Шпитак, у директора бронетанкового заводу та його заступника закінчився термін відсторонення від посади, тож вони спробували повернутися на роботу.
14 липня торік НАБУ затримало директора заводу Романа Тимківа та його заступника за підозрою у реалізації корупційної схеми під час закупівлі танкових двигунів для потреб Збройних сил України (ЗСУ). Цього ж дня Львівський бронетанковий завод мав відвідати Президент України. Пізніше Петро Порошенко заявив, що за затриманими вели спостереження два місяці. Наступного дня суд в Києві взяв усіх затриманих під варту з можливістю внесення застави. Для Тимківа ця сума становила 2 млн грн. Згодом за нього внесли заставу і відпустили.
У липні цього року САП скерувала до Со­лом’янського районного суду Києва відповідний обвинувальний акт. “Зібраними доказами встановлено достатні підстави для розгляду судом обвинувачення щодо директора та заступника директора ДП “Львівський бронетанковий завод”, начальника Центрального бронетанкового управління ЗСУ генерал-майора Юрія Мельника, начальник одного з відділів цього управління і засновника комерційної структури, що брала участь у схемі”, – йшлося в повідомленні прес-служби САП. Така схема, на думку прокуратури, завдала державі збитків на понад 14 млн грн, хоча на початку розлідування детективи НАБУ стверджували, що розмір збитків становить 28,8 млн грн, однак згодом, після низки експертиз, зменшили його.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7318 / 4.46MB / SQL:{query_count}