Хочемо в НАТО

Парламент ухвалив новий закон про нацбезпеку. На реформу СБУ ще доведеться зачекати…

Наш парламент нарешті ухвалив довгоочікуваний новий закон «Про національну безпеку». 21 червня 248 народних обранців віддали свої голоси за цей документ, що повинен поступово наближувати нашу державу до ЄС і НАТО, а також допомогти поглибленню співпраці із США. 
Документ готували у спів­праці із західними партнерами України, які після першого читання розкритикували президентський законопроект, але до другого читання нашій владі начебто вдалося погодити правки із послами ЄС, НАТО і США. Хоча тут треба зауважити, що й після ухвалення закону в цілому до нього можуть бути питання з боку Заходу. Зрештою, документ «рамковий», і для повноцінних реформ у сфері безпеки потрібно буде ще ухвалювати зміни до цілої низки законів.

Демократичний цивільний контроль

Наразі мовиться насамперед про закладення обрисів нової політики у сфері безпеки. “Цей закон багато чого змінює в системі оборони національної безпеки. Він ламає теперішню систему, змінює систему воєнного управління, тому що з’являється головнокомандувач. Розділяються посади начальника штабу, головнокомандувача і верховного головнокомандувача. Вибудовується чітка ієрархія. Розмежовуються повноваження з Міністерством оборони. Буде прописано у законі, що міністр і його заступники будуть цивільними особами, щоб мати баланс із органом військового управління. Це такий спосіб цивільного, громадського контролю. Окрім того, передбачається низка новацій, яких узагалі не було, – створення національної розвідувальної програми. До цього в нас не було такої програми і через це була контроверсійна діяльність між розвідувальними та контррозвідувальними органами…. Також я б наголосив, що у нас повинна з’явитися національна програма розвитку військово-промислового комплексу, чого також не було. А також програма цивільного захисту населення. Ці новації є дійсно важливими та роблять зміну парадигми в тому, що у нас було в оборонному комплексі. У законі закріплюється відсоткова ставка від ВВП на систему безпеки й оборони”, – зазначив у ефірі Радіо Донбас.Реалії керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.  

Щодо закріплення відсоткової ставки ВВП на оборону, то тут мовиться про 5% ВВП щороку. До речі, країни-члени НАТО мають витрачати на оборону 3% ВВП, хоч не всі з них дотримуються цієї норми, за що і наражаються на постійну критику з боку США. Україна ж далі веде неоголошену війну проти Росії, захищається від агресії Кремля, саме тому сектор безпеки й оборони має бути пріоритетним в контексті бюджетних витрат.
У законі передбачається, що громадські об’єднання зможуть отримувати інформацію про сферу нацбезпеки від державних органів. Зрозуміло, що громадський контроль обмежуватиметься питанням державної таємниці. При цьому секретар парламентського Комітету з нацбезпеки Іван Винник заявляв, що відкритими стануть 90% всієї інформації про фінансування сектору оборони і лише 10% залишаться державною таємницею.
“У підзвітності платникам податків  у питанні витрат коштів на безпеку та оборону, на жаль, не буде ніяких зрушень. У прикінцеві положення не було внесене зобов’язання уряду переглянути закон про державну таємницю. Закритість закупівель військової техніки залишається”, – а це вже позиція експерта групи з нацбезпеки і оборони “Реанімаційного пакету реформ” Віктора Плахути, інформує Німецька хвиля. Хоча тут треба зазначити, що це питання в нинішніх умовах хоч і не оголошеної, але фактичної війни є не таким вже й однозначним. 
Щодо цивільного міністра оборони, то це насправді не новина для України, але з 1 січня наступного року це має стати нормою. І всі заступники міністра оборони також мають бути тільки цивільними особами. “У нас були цивільні міністри оборони, наприклад Юрій Єхануров. Зараз розмежовуються повноваження міністра оборони. Міністр оборони не бере участі у плануванні стратегічних, тактичних, бойових дій. Для цього є начальник штабу і головнокомандувач, і командувач Сил об’єднаних операцій, який вже є і його штаб уже функціонує.
Міністр оборони розвиває стратегічну галузь, саме міністерство й відповідає за формування процесів оборонної політики. У міністерства, окрім воєнної сфери, є інші повноваження: соціальне забезпечення, юридичний департамент. Є багато структур, які входять у міністерство, але вони не залучені безпосередньо до бойових дій. Ця функція залишається за міністром оборони”, – зауважує вже загаданий керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Але тут треба розуміти, що військовослужбовець може звільнитися із ЗСУ і вже наступного дня стати керівником Міноборони в статусі цивільного. Нардепи відмовилися чіткіше прописати відповідну норму і не передбачили, скільки років має минути з моменту звільнення із армії потенційного кандидата в міністри оборони.

Важке питання СБУ

Як писала “Львівська Пошта” в минулому номері, найбільше суперечок ще перед ухваленням закону про нацбезпеку було щодо повноважень Служби безпеки України. І наші антикорупційні організації, і західні партнери України наполягали на тому, що в СБУ потрібно забрати всі функції щодо боротьби з корупцією та економічною злочинністю, що на практиці часто перетворювалося на утиски бізнесу (і представники бізнесу часто скаржилися на СБУ),  а залишити тільки захист державної таємниці, контррозвідку та запобігання тероризму. 
Зрештою, нардепи залишили норму про “захист економічної безпеки України”. Таке формулювання дуже обтічне і залишає СБУ шляхи впливу на бізнес. Але представники парламентської коаліції переконують, що мовиться про запобігання спроб Росії підірвати українську економіку і що норма була погоджена із західними партнерами. Також коаліціянти кажуть, що не потрібно було прописувати реформу СБУ в законі про нацбезпеку, а в перехідних положеннях до цього закону передбачили, що через шість місяців має з’явитися законопроект про внесення змін уже до закону про СБУ. Начебто тоді й відбудеться довгоочікувана реформа СБУ. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7658 / 4.4MB / SQL:{query_count}