Фокус не вдався

У МВФ вимагають від української влади виправити скандальну норму про апеляцію в законі про антикорупційний суд

Тільки через два тижні після ухвалення нашим парламентом закону “Про Вищий антикорупційний суд” директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард привітала Україну з цим кроком. Її заява була опублікована на сайті МВФ 19 червня після телефонної розмови з Президентом України Петром Порошенком.
“Мене дуже надихає прийняття українським парламентом закону про Вищий антикорупційний суд, що є важливим кроком влади у боротьбі з корупцією. Новий закон прокладає шлях до створення незалежного та сильного антикорупційного суду, який разом з наявними інституціями (НАБУ та САП) сприятиме забезпеченню підзвітності та справедливості”, – мовиться, зокрема, в цій заяві.

Ще один законопроект

Але… є ще два великі “але”. Перше: директор-розпорядник МВФ наголосила на тому, що додатковий технічний закон власне про утворення антикорупційного суду український парламент має ухвалити щонайшвидше. Тут нагадаємо, що Верховна Рада України 7 червня  проголосувала за закон, який визначає засади створення та роботи антикорупційного суду, але не створює його. А ще, відповідно до Конституції України, новий суд утворюється, реорганізовується чи ліквідовується законом, проект якого вносить до парламенту Президент після консультацій з Вищою радою правосуддя. І цієї процедури не було дотримано. Президент це, звичайно, знав, але вирішив іти саме таким шляхом: хоч трохи позволікати навіть після ухвалення закону “Про Вищий антикорупційний суд”.
Зауважимо, що главі державі треба, як кажуть, зберігати обличчя. Зрештою, у західних ЗМІ він хвалиться, що веде боротьбу з корупцією в Україні, тож технічний законопроект про утворення антикорупційного суду 19 червня вже подав до парламенту і визначив цей документ як невідкладний. Але тут в гру знову вступили нардепи: 19 червня спікер Андрій Парубій тричі проводив “рейтингове” голосування про включення цього законопроекту до порядку денного, але достатньої підтримки цього питання (як мінімум 226 голосів) так і не було. Після провалу і спікер Андрій Парубій, і перший віце-спікер Ірина Геращенко заявляли, що, мовляв, нічого страшного не сталося, треба зачекати до 21 червня, тобто до сьогоднішнього дня. “Я поставлю в четвер включення до порядку денного сесії для ухвалення рішення. Тобто прошу комітет розглянути це питання. У четвер після питання про національну безпеку й оборону я запропоную включити законопроект про створення антикорупційного суду до порядку денного сесії”, – сказав голова ВРУ.
Як буде сьогодні, побачимо. Але замало включити питання до порядку денного, треба ухвалити закон. У будь-якому випадку Президент знову міг розповідати, що зробив усе від нього залежне, а за остаточне рішення відповідальні парламентарі.

“Виправити” апеляцію

Друге: та не тільки на необхідність ще одного закону звертали увагу в МВФ. “Не менш важливими є зміни для відновлення підтриманих у першому читанні вимог щодо розгляду Вищим антикорупційним судом усіх віднесених до його юрисдикції справ, зокрема тих, які є новими апеляціями щодо відповідних рішень, винесених судами першої інстанції”, – про це також мовилося в уже згаданій заяві Крістін Лагард.
Тут нагадаємо, що в ухваленому й опублікованому законі “Про Вищий антикорупційний суд” (набув чинності 14 червня) раптом з’явилася норма про те, що апеляції в справах НАБУ, розгляд яких уже розпочався в судах першої інстанції чи ще розпочнеться до дня початку роботи антикорупційного суду, розглядатимуть і в судах загальної юрисдикції, а не в апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Ця норма з’явилася в перехідних положеннях закону серед змін до Кримінального процесуального кодексу України. І це вже фокус від парламенту, адже в президентському законопроекті після першого читання передбачалося, що апеляції розглядатимуть у антикорупційному суді. Але питання, чи тільки нардепи відповідальні за скандальну правку з апеляцією.
“Це серйозна зміна в законі. Натомість у Адміністрації Президента не могли не зауважити таку зміну. Адже його ретельно аналізували перед тим, як  Президент підписав цей закон, і ніхто навіть не обмовився про цю серйозну зміну”, – зазначає голова антикорупційної організації State Watch Гліб Каневський, інформує Німецька хвиля.
Якою ж була реакція Президента? “Позиція Президента є абсолютно чіткою – вона викладена, і я прошу це перевірити, в законопроекті, який був зареєстрований 22 грудня. В законопроекті ця норма була викладена абсолютно чітко: всі справи, які на час створення антикорупційного суду передані в будь-які суди, мають бути негайно переправлені в антикорупційний суд… Яка позиція і ставлення Президента до цього? Вона не змінилася. Вона як була, що ми маємо всі справи передавати в антикорупційний суд, як була задекларована в моєму варіанті, так і залишається такою. Парламент є незалежним органом, і будь-яке його рішення з цього приводу я буду сприймати і схвалювати. Підтримають вони позицію Президента – буду щасливий. Ця норма – це є відповідальність і компетенція парламенту”, – про це Петро Порошенко заявив тільки 16 червня під час інтерв’ю українським телеканалам. Публічно він знову намагається перекласти все на парламент.
Одразу ж після опублікування закону антикорупційні активісти заявили, що правку щодо апеляції до другого читання було внесено в текст закону в останній момент перед голосуванням, що голова парламентського Комітету з правової політики та правосуддя Руслан Князевич не зачитував її в сесійній залі перед ухваленням закону, що її не обговорювали в комітеті; що не було у запропонованій комітетом редакції порівняльної таблиці до другого читання, опублікованій на сайті ВРУ і що це порушення домовленостей із західними партнерами.
Однак у парламентському комітеті заявляли, що правку публічно озвучували на засіданні парламенту і що вона відповідає висновкам Венеційської комісії. До речі, Президент Петро Порошенко також згадував про рекомендації комісії і про принцип “із чистого аркуша”, заявивши, що “комітет без будь-яких погоджень прийняв позицію, що він враховує таким чином цю рекомендацію”.
От тільки у Венеційській комісії вже заявили, що апеляції в обхід антикорупційного суду не вимагали. “З боку Венеційської комісії не було такої вимоги”, – запевнив секретар комісії Томас Маркерт, повідомляє Європейська правда.
Насправді це дуже важливо. Адже зрозуміло, чому в антикорупційний суд не передаватимуть справи, розгляд яких уже розпочався в судах загальної юрисдикції, – щоб не завалювати новий спеціалізований суд справами одразу ж із першого дня його роботи (цього дня ще треба дочекатися). Але те, що антикорупційний суд не розглядатиме й апеляції у вже існуючих справах, виглядає нічим іншим, як відвертою спробою “врятувати” тих чиновників і нардепів, яких уже зловили на махінаціях.
“Фактично це індульгенція усім топ-чиновникам, справи яких уже перебувають у судах або дійдуть туди найближчим часом. А це і колишній керівник Державної фіскальної служби Роман Насіров, і екс-нардеп Микола Мартиненко, і голова Державної аудиторської служби Лідія Гаврилова, і народний депутат Борислав Розенблат, і народний депутат Олександр Онищенко, і мер Одеси Геннадій Труханов, і багато інших. Загалом у провадженні Національного антикорупційного бюро перебуває 602 кримінальні провадження, 135 справ уже скеровані до суду. Одразу ж постає питання: а навіщо ж тоді створювати антикорупційний суд, якщо справи топ-корупціонерів і далі розглядатимуть у судах загальної юрисдикції? Відповіді на це питання українська влада не має. Тому ключовим моментом повинна стати наша з вами щонайшвидша можливість виправити дане становище й забезпечити апеляційний розгляд наявних справ проти топ-корупціонерів у Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду”, – пояснив юридичний радник антикорупційної організації Transparency International Україна Максим Костецький, інформує Дело.ua.
Виправити можна, Костецький описує два варіанти для влади: Президент подає проект закону про внесення змін до Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (щодо апеляційного оскарження у справах, підсудних Вищому антикорупційному суду) і Верховна Рада щонайшвидше приймає відповідні зміни. Або ж поправки стосовно апеляційного оскарження у справах, підсудних Вищому антикорупційному суду, вносяться під час розгляду в другому читанні проекту Закону України №7441 “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, який уже перебуває на розгляді Верховної Ради.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7580 / 4.43MB / SQL:{query_count}