Чия перемога?..

Після того, як парламент нарешті ухвалив закон про антикорупційний суд, у Венеційській комісії привітали Україну, в МВФ заявили, що проаналізують остаточний текст документа, а українські експерти нагадали, що потрібен ще один закон…

фото: president.gov.ua
Нарешті це сталось. У четвер, 7 червня, український парламент таки ухвалив Закон “Про вищий антикорупційний суд”. На табло висвітлилось 315 голосів “за”. А після голосування перший віце-спікер Ірина Геращенко ще заявила, що від нардепів Ніни Южаніної та Мустафи Найєма надійшли повідомлення про те, що їхні картки не спрацювали під час голосування, але вони теж проголосували “за”, тому потрібно говорити про те, що закон підтримало загалом 317 парламентарів. (Тут зазначимо, що ще вдень 8 червня на офіційному сайті ВРУ була цифра 315 без уточнень).

Реакції політиків

Бачимо, що закон підтримала конституційна більшість парламенту, давно такого не було. Президент Петро Порошенко також був у парламенті під час цього голосування, тепер і він, і його фракція БПП, і ще одні коаліціянти із “Народного фронту” мають чим хвалитись. 
“Антикорупційний суд з таким рівнем незалежності, з таким рівнем захисту, з таким, я сподіваюсь, рівнем ефективності, ми маємо зробити якомога швидше. Дехто мене критикував, коли я звернувся з проханням завершити процедуру створення антикорупційного суду в Україні вже в 2018 році. Це не є обіцянка. Це є наша з вами спільна справа”, – ось, зокрема, заява Петра Порошенка, яку він зробив у парламенті 7 червня.
 
 фото: radagov.ua (2)
Окремо треба зазначити, що і прем’єр Володимир Гройсман, котрий погрожував своєю відставкою у випадку провалу у парламенті закону про антикорупційний суд, тепер також може відчувати себе переможцем. Тепер Гройсман обіцяє, що уряд швидко вирішуватиме всі питання, які стосуватимуться забезпечення фінансування створення антикорупційного суду.
“Єврооптимісти” із парламентської фракції БПП традиційно встигають і Президента критикувати, і ухвалене рішення парламенту хвалити. “Ухвалення закону ще раз показало, що Україна переросла свого президента… Президент не хотів закону. Він його уникав більше двох років. Він витрачав цінний час країни на створення інституції, яка мала би вже виносити вироки крадіям, яких розслідує НАБУ. На жаль. Спочатку ігнором закону, який зареєстрували ми. Потім – так званими палатами. Потім – “антикорупційний суд – для африканських країн”. Але! Президента змусили до ухвалення закону. Прогресивні депутати, активне громадянське суспільство, журналісти й міжнародні партнери. Це реально та коаліція, без якої реформи в країні були би неможливими”, – зазначила на своїй сторінці у Facebook нардеп-“єврооптиміст” із фракції БПП, член партії “Демократичний альянс” Світлана Заліщук.
Зрештою, хваляться законом про антикорупційний суд усі, хто голосував “за”. Та смішно у цій ситуації виглядає фракція “Батьківщини”, адже Юлія Тимошенко, називаючи цей закон фейковим водночас підтримала його, як і більшість парламентарів від її політсили (14 із 20 депутатів). 
Не підтримали закон лише дві фракції – “Опозиційний блок” та Радикальна партія. В обох “за” проголосували лише по два нардепа. Щоправда серед “радикалів”, це вже давно “не свій” Артем Вітко, який заявляв про вихід із фракції, але на сайті ВРУ ще не зазначено, а ще Оксана Корчинська, яка вже неодноразово голосувала не так, як решта фракції. Серед “опоблоківців” закон підтримали одіозні Вадим Рабінович та Нестор Шуфрич, які теж начебто виходили із фракції і вже давно піарять свою партію “За життя”.

За що проголосували?

Треба зазначити, що і наступного дня після голосування, принаймні на момент підготовки нашого номера до друку, остаточного тексту закону про антикорупційний суд на офіційному сайті ВРУ ще не було. Та із пояснень низки нардепів, скринів тексту правок, які в останній момент перед голосуванням в сесійному залі розглянув профільний парламентський комітет, вирішення ключового питання щодо ролі міжнародних експертів у виборі українських антикорупційних суддів виглядає так: Громадська рада міжнародних експертів складатиметься не із семи, а із шести осіб. Не менше половини членів складу цієї Ради (тобто, мінімум троє експертів) зможуть ініціювати розгляд питання відповідності будь-якого кандидата в антикорупційні судді, і тоді на спільне засідання збиратимуться Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ). Остання, нагадаємо, складається із 16 осіб. Щоб кандидат в антикорупційні судді, щодо якого виникли сумніви у міжнародних експертів, остаточно не вибув із конкурсу, він має отримати підтримку більшості від спільного складу Громадської ради міжнародних експертів та ВККСУ, тобто 12 голосів, але при цьому, як мінімум три з них мають бути від міжнародних фахівців. Також зазначимо, що не менше трьох міжнародних експертів матимуть право ініціювати перед спеціальним спільним засіданням попередню співбесіду із кандидатом у судді, а участь у цій співбесіді мають взяти не менше шести членів ВККСУ. Ось така роль міжнародних експертів. “Позитивом є те, що потрібні голоси мінімум трьох міжнародних експертів, щоб схвалити рішення щодо кандидата. Тоді як українська влада наполягала на тому, що достатньо було б одного”, – зазначає юрист Transparency International Україна Максим Костецький, повідомляє “Главком”.
В інформпросторі з’являлись повідомлення про те, що представникам української влади вдалось знайти компроміс із МВФ вночі на 7 червня.
“Найголовніше ми домоглися вирішальної ролі міжнародного співтовариства при обранні суддів в Антикорупційний суд. На помсту, вже на фінішній прямій, нам, звичайно, по дрібному нагадали. У процедурі подолання вето, формі роботи Ради міжнародних експертів і суб'єктах, які будуть їх висувати. Але це дрібниці, насправді за півгодини до голосування частково вдалося виправити і це”, – писав на своїй сторінці у Facebook “єврооптиміст” із фракції БПП, член партії “Демократичний альянс” Мустафа Найєм.
Важливим є питання, а як же призначатимуться фахівці у Громадську раду міжнародних експертів. А призначатиме Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна має договори у сфері запобігання та протидії корупції. Тут одразу зазначимо, що членами цієї Ради зможуть стати й іноземці, й українці. Українські експерти наголошують на ризиках від такого механізму, але про це трохи нижче.

Як оцінили на Заході?

А поки зазначимо, що в МВФ не спішили публічно давати оцінку українському закону про антикорупційний суд. “Верховна Рада України схвалила законопроект про Вищий антикорупційний cуд, доповнивши цим новим засадничим компонентом антикорупційну стратегію влади України. Фахівці МВФ проведуть аналіз документу на предмет його відповідності домовленостям, досягнутим у контексті програми реформ, що підтримується МВФ”, – тільки така заява постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгмана з’явилася 7 червня на сайті Фонду.
На момент здачі нашого номера у друк інших заяв від МВФ щодо закону про антикорупційних суд ще не було. Так само і в Європейські Комісії зазначили, що ще вивчатимуть наш закон і проводитимуть консультації щодо цього питання з іншими міжнародними організаціями. Не було реакції від Світового банку.
Але от у Венеційській комісії Україну вже привітали. “З великим задоволенням – навіть скажу, що з великою радістю я дізнався про схвалення Верховною Радою закону про Вищий антикорупційний суд. За повідомленнями, які я отримав, закон ухвалили у відповідності з рекомендаціями Венеціанської комісії”, – йдеться у заяві президента Венеційської комісії Джанні Букіккіо, повідомляє BBC-Україна.
Також позитивний відгук Україна вже отримала від МЗС Німеччини.

фото: radagov.ua (2)

Що далі?

Поки західні фінансові донори та політичні союзники України ще чекали, щоб вивчити остаточний варіант закону про антикорупційний суд, експерти всередині країни продовжували нагадувати про ризики, які збереглись й після ухвалення цього документа. Зокрема, експерти Реанімаційного пакету реформ (РПР) зазначають, що влада зможе користатись складним механізмом права вето міжнародних фахівців та його подолання спільними засіданнями ВККСУ та Громадської ради міжнародних експертів при доборі антикорупційних суддів. “Закон дає можливість владі, якщо вона акумулює зусилля, сформувати суд з тих осіб, яких вона бажає там бачити, бо переможців конкурсу буде визначати ВККС фактично без участі міжнародників, а вона вже себе проявила під час виборів до Верховного Суду. Другий ризик – навіть якщо Антикорупційний суд справді буде сформований з найкращих доброчесних професіоналів, які будуть незалежними, то за моделлю, яка затвердження, касаційною інстанцією для Антикорупційного суду є Верховний суд. Тому якщо політична влада має вплив на суддів Верховного Суду, то вони зможуть скасовувати рішення антикорупційного суду”, – йдеться у коментарі головного експерта групи “Судова реформа” “Реанімаційного пакету реформ” та заступника голови правління Центру політико-правових реформ Романа Куйбіди, повідомляє сайт РПР.
Ми вже згадували про те, що делегувати кандидатів до Громадської ради міжнародних експертів зможуть лише ті міжнародні організації, з якими в України підписані договори у сфері боротьби з корупцією. У громадській організації Центр протидії корупції заявляють, що це означає, що відповідно до цієї норми делегувати своїх представників не зможуть, до прикладу, Світовий банк та Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). “Ми і досі не знаємо, що закладено у цьому законопроекті. Були врегульовані деякі питання стосовно компромісу з МВФ про відбір антикорупційних суддів, щоб міжнародне співтовариство мало не рекомендаційний голос, а вирішальну роль у доборі цих суддів. З одного боку, міжнародні експерти можуть заблокувати кандидата, який не відповідає доброчесності або професійним вимогам, але ж лишається питання: хто формуватиме міжнародних експертів? Виглядає, що ЄС, Світовий банк, тобто найбільш відомі міжнародні партнери, які надають системно допомогу протидії корупції в Україні, вилітають з процесу”, – зазначила 7 червня в ефірі Радіо Свобода виконавчий директор “Центру протидії корупції” Дарія Каленюк.
Є ще один, здавалося б технічний, але насправді дуже важливий нюанс, про який зараз просто “кричать” багато експертів. Українська Конституція передбачає, що для створення нового суду Президент має внести законопроект після консультацій з Вищою радою правосуддя. Цю процедуру треба дотримати. “Ця формальність передбачена Конституцією, але через це можуть затягнути суттєво створення суду. Тобто його можуть створити через рік, через два, коли-завгодно. Ми чекаємо подання у Верховну Раду вже. Це потрібно зробити до кінця пленарного літа, тобто до середини липня… Щоб почати процедуру запуску суду, потрібен ще один законопроект, дуже технічний, дуже простий, який має складатися з одного речення: “Створити Антикорупційний суд”, – зазначає вже згадана Дарія Каленюк.
Такого простого президентського законопроекту після консультацій із Вищою радою правосуддя ще не було зареєстровано у парламенті. Коли буде? Невідомо – чекаємо. Поки Президент Петро Порошенко говорив не про це. Намагаючись доводити, який він великий борець з корупцією глава держави 8 червня заявив, що потрібно можливість внесення грошової застави для підозрюваних по найбільш тяжких корупційних злочинах. Що ж, таке рішення підтримає українське суспільство. Але при цьому потрібно слідкувати за тим чи не буде затягуватись процес створення антикорупційного суду.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8349 / 4.48MB / SQL:{query_count}