Гроші не на корупцію

Якщо наша влада зрештою не дослухається до Венеційської комісії та МВФ у питаннях створення антикорупційного суду, то про нові кредити може і не мріяти. І це загрожуватиме Україні новою фінансовою кризою

У середу, 23 травня, наш парламент таки розпочав розгляд у другому читанні законопроекту про антикорупційний суд. Нардепи встигли розглянути 235 із 1927-ти правок, що надійшли до документа. Спікер Андрій Парубій зазначав, що за сьогоднішній пленарний день, 24 травня, можливо пройти розгляд усіх правок і ухвалити закон. Голова ВРУ намагався бути оптимістом. Але тут треба зазначити, що напередодні українські ЗМІ ще продовжували повідомляти про відсутність компромісу між нашою владою і представниками Венеційської комісії та Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо ключового питання для створення справді незалежного суду – рівня права вето Ради міжнародних експертів у процесі добору українських антикорупційних суддів.
“Є дві неузгоджені позиції щодо голосування: засідання Міжнародної ради експертів та вищої кваліфікаційної комісії. Також питання, чи при розгляді трійкою суддів антикорупційного суду, один суддя із трійки має мати п’ятирічний стаж судді. Поки що ці питання залишаються актуальними. Зараз перемовини ще тривають, засідання правового комітету ще не відбувалось. Але компроміс буде 100% знайдений. Вранці, перед засіданням Верховної Ради, фракція буде визначатись щодо підтримки законопроекту про антикорупційний суд, в тому числі, із запропонованими правками поданих до другого читання. Остаточне рішення про антикорупційний суд фракція БПП буде приймати завтра на своєму засіданні”, – зазначив 23 травня нардеп від БПП, заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Сергій Алєксєєв, інформувала прес-служба президентської фракції у ВРУ.
Не обов’язково завершення цієї епопеї ми побачимо вже сьогодні, адже парламент ще може “розтягнути” розгляд правок до пленарного тижня у червні (з 5 по 8 червня), тим паче, таким чином можна “прикрити” затяжні перемовини з “Венеціанкою” та МФВ. Та далі вже тягнути час нашій владі навряд чи вдасться.

Чому важлива співпраця з МВФ?

“Пошта” вже писала про те, що від питання створення справді незалежного антикорупційного суду в Україні залежатиме міжнародна підтримка нашої держави. Як фінансова, так і політична.
Українська влада сподівається ще влітку цього року отримати п’ятий транш кредиту від МВФ. Фактично, з великою ймовірністю, це може бути останній транш із нинішньої програми співпраці з МВФ. Нагадаємо, ця програма стартувала у березні 2015-го і має завершитись у 2019-ому. Загалом за кредитною програмою передбачалось виділення Україні близько 17,5 млрд доларів, на цей момент наша держава отримала чотири транші на загальну суму 8,7 млрд доларів. Щоб отримати ще принаймні згадані 1,9 млрд доларів, нашій владі потрібно виконати дві вимоги: ухвалити закон про антикорупційний суд та “привести ціни на газ до ринкового рівня”. Звичайно, друге питання викликає великий спротив у всіх українців. Та експерти найважливішим для продовження співпраці з МВФ називають власне питання закону про антикорупційний суд.
Після завершення і неповного виконання нинішньої програми співпраці України з Фондом, наша держава потребуватиме нової кредитної програми. Про це зазначають і в Інституті міжнародних фінансів (IIF). Та якщо завершити зі скандалом нинішню співпрацю з МВФ, не ухваливши закону про антикорупційний суд, то навряд чи можна сподіватись на нову фінансову допомогу. І тут треба пам’ятати, що за найближчі три роки Україна має сплатити 23 млрд доларів за зовнішніми боргами. І як тут обійтись без продовження міжнародної допомоги?
“У найближчі роки Україна має сплатити рекордну суму за зовнішніми боргами: у 2018 – 2019 роках – 10 млрд доларів, у 2020 – 2021 ще 13 млрд доларів. Без нових кредитів державі не під силу розрахуватися за цими боргами. Вибір кредиторів невеликий: лише підтримка МВФ дає позитивний сигнал для інших міжнародних фінансових партнерів. Тож якщо припинення співпраці з МВФ стане реальністю, у нас залишиться лише один шлях – дефолт. Це значить глибока фінансова криза та руйнування економіки. Іншого вибору немає. І ті, хто кажуть “Протримаємось! Гривня стабільна, кошти у бюджеті є! Ніякий МВФ нам не потрібний!” відверто маніпулюють громадською думкою. Адже є економічні фактори, яким ми маємо завдячувати такій умовно стабільній ситуації. Насамперед це минулорічне розміщення українських єврооблігацій на 3 млрд доларів, яке уряду вдалося провести на хвилі підтримки України після надання останнього траншу МВФ. На порядку денному два найголовніші завдання для України. Це – домашня робота, без якої мова про наступний транш не йде: створення антикорупційного суду та приведення тарифів на газ для населення до ринкових. Строки реалізації цих завдань цілком реалістичні для того, аби вже влітку Україна отримала до 2 млрд доларів фінансування від МВФ. Із цих завдань справжню проблему для влади становить створення антикорупційного суду, адже він зламає вкорінені практики безкарності для посадовців. Якщо страх перед покаранням переможе страх перед глибокою фінансовою кризою через дефолт, нашу країну можуть чекати вкрай темні часи”, – зазначав виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради Реанімаційного пакету реформ Гліб Вишлінський у колонці на сайті Новое время.

ЄС нагадує

Про зобов’язання української влади щодо антикорупційного суду і невтішні наслідки у випадку невиконання обіцянок вчергове нагадали представники Європарламенту в день, коли наші нардепи нарешті почали розглядати у другому читанні законопроект про антикорупційний суд, але ще продовжували “торгуватись” з МВФ та “Венеціанкою”.
“Україна повинна імплементувати рекомендації Венеціанської комісії, особливо щодо юрисдикції суду і процесу відбору суддів. Це одна з передумов для продовження міжнародної та європейської фінансової підтримки України”, – йдеться у спільній заяві голови комітету Європарламенту в закордонних справах Ельмара Брока, постійного доповідача щодо України Міхаеля Галера та співголови парламентського комітету асоціації Україна – ЄС Даріуша Росаті, повідомляє Європейська правда. Також представники Європарламенту нагадали й про те, що українській владі потрібно скасувати обов’язкове е-декларування для громадських активістів-антикорупціонерів й вирішити питання з обранням політично збалансованої Центральної виборчої комісії. “Ці заходи допоможуть завершити основні антикорупційні реформи і стануть одним із важливих кроків на шляху до чесних виборів у 2019 році” – також наголошено у вже загаданій заяві європарламентарів.
Зазначимо, що цього тижня до України прибув Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган, який також прокоментував питання антикорупційного суду в Україні. “З нашої сторони точно немає жодного втручання у відбір будь-кого, хто претендує на посаду судді дисциплінарного суду, або судів першої чи другої інстанції. Йдеться про залучення міжнародних експертів, які мають досвід у відборі кваліфікованих осіб. При цьому важливо враховувати не тільки професійні здібності, але й особисту принциповість. Що важливо для нас, це як будуть діяти всі інституції, коли будуть діяти і які конкретні результати. Тому що ми бачили багато законодавчих ініціатив, ухвалення законів, боротьбу з корупцією, яку розв’язували різні партії. Але чого і досі не вистачає, то це конкретних результатів усіх цих намагань. Які справи були направлені до суду? Які справи були розглянуті судом? Суд має виносити вироки, мають бути особисті наслідки. Це те, що ми потребуємо зараз набагато більше”, – зазначив Йоганнес Ган в інтерв’ю радіо “Новое время”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8675 / 4.43MB / SQL:{query_count}