Міська влада: хто працює найбільш публічно?

Львів повернувся до п’ятірки лідерів індексу публічності місцевих органів влади

Відкритість і публічність – важливі складові ефективної взаємодії влади та громадськості. За результатами загальнонаціональної кампанії моніторингу прозорості, відкритості, підзвітності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування “Індекс публічності”, яку традиційно щороку проводить Громадянська мережа ОПОРА, торік найвищий рівень публічності зафіксовано в Івано-Франківській міськраді. Зазначимо, що це місто за сукупністю усіх показників утримує пальму першості відповідного рейтингу з початку проведення цього дослідження, тобто з 2013-го, лише за підсумками 2016-го поступившись Луцьку.

Депутати стали публічнішими

Зі слів аналітика Громадянської мережі ОПОРА Олександра Неберикута, котрий координує кампанію вимірювання індексу публічності, впродовж останніх п’яти років відбувається повільне, але стійке зростання рівня прозорості, відкритості та підзвітності українських муніципалітетів (саме міські ради обласних центрів є об’єктом моніторингу ОПОРИ).
Порівняно з 2013 роком, середній показник публічності міськрад у обласних центрах України зріс із 51 до 64%. Цьому сприяло розширення політики залучення громадськості до ухвалення рішень, обговорення процесів та відкритості в бюджетній сфері.
“При цьому за весь період дослідження окреслилася група міст, які утримують позиції лідерів рейтингу і творять відносний стандарт публічності для решти муніципалітетів: Івано-Франківськ, Луцьк, Київ, Вінниця, Львів, Чернівці. Натомість найповільніше впроваджують практики публічності та належного урядування муніципалітети Ужгорода, Одеси, Черкас, Дніпра, Запоріжжя та Житомира, жодним чином не бажаючи конкурувати в плані кращих практик публічності”, – зазначив “Львівській Пошті” Олександр Неберикут.
Він наголосив, що під час дослідження Громадянська мережа ОПОРА оцінювала міськради не лише як інституції загалом, а й як окремі суб’єкти, що мають владні повноваження, – міських голів та органи виконавчої влади. За останні роки рівень публічності депутатського корпусу зріс на 22%, міських голів – на 11%, виконавчих органів рад – на 3%. За твердженням Олександра Неберикута, зараз депутати відповідальніше підходять до практики звітування, проте в цьому плані немає чіткої фракційної дисципліни. Як і раніше, основною проблемою є неврегульованість практик звітування посадовців і депутатів органів місцевого самоврядування, наголошують експерти. Відсутність відкритого та зрозумілого звітування без завчасного анонсування позбавляє містян можливості долучатися до процесу обговорення життя міста.
Найвиразніше динаміка зростання публічності депутатського корпусу проявилася після чергових місцевих виборів 2015 року. На думку аналітиків ОПОРИ, суттєве оновлення складу місцевих рад, коли туди прийшли люди з громадського сектору, позитивно вплинуло на зростання показників їхньої публічності. Порівняно з попередньою каденцією новообрані депутати відповідальніше підійшли до виконання своїх обов’язків щодо регулярної взаємодії з виборцями та їх інформування про свою роботу, констатують експерти.
З їхніх слів, виконавчі органи оприлюднюють не всю інформацію. Наприклад, у багатьох випадках нема переліку земельних ділянок, які планують під забудову. Деяку інформацію можна отримати лише за запитом. Координатор вимірювання індексу публічності у Львові Наталія Матківська під час прес-конференції у Львівському прес-клубі, зокрема, наголосила: “Найгірше, що виконавчі органи не оприлюднюють проекти своїх рішень, попри те що закон про доступ до публічної інформації вимагає від них робити це не пізніше ніж за 20 робочих днів до засідання. У випадку Львова маємо не лише порушення цих термінів, а й відсутність проектів як таких. Їх можна отримати буквально перед початком засідання виконкому”.
До слова, Львів за підсумками минулого року посів п’яту сходинку рейтингу індексу публічності із результатом 72% (аналогічний показник у Вінниці, Луцька та Чернівців). Львівську міськраду випередили муніципалітети Івано-Франківська (78%) і Києва (73%). До цього місто Лева входило у п’ятірку лідерів ще 2013-го.
“Найнижчий показник щодо індексу публічності у Львова був 2014 року – 49%. Це пов’язане з подіями Революції Гідності, коли Львівська міська влада була розбалансована, чи навіть перефокусована, і не займалася комунікацією з громадськістю. Свого часу Львів чи не перший оприлюднював звіти виконавчих органів, пропонував практику письмового звітування начальників управлінь міськради, але потім із незрозумілих причин від цього відмовився”, – зазначив Олександр Неберикут.

Міський голова Львова закритий для громадськості?

Серед міських голів найвищий показник публічності торік продемонстрував мер Івано-Франківська Руслан Марцінків (90%) та очільник Чернігова Владислав Атрошенко (82%). Міський голова Львова Андрій Садовий (70%) посів у рейтингу восьму позицію. Наталія Матківська наголосила, що цього року він покращив свій результат за індексом публічності. До активу Андрія Івановича експерти зарахували чимало інформації про використання коштів (відповідна інформація є на офіційному сайті Львівської міськради).
“Цього року міський голова Львова ініціював 11 досліджень громадської думки, що на 11 більше, аніж торік. Однак він не дотримується вимог законодавства щодо проведення звітування у форматі відкритої зустрічі. Це одна з ключових проблем його публічності. Відсутні також текстові звіти депутатів і виконавчих органів. Хоча Андрій Садовий і робить певні звіти під час закритих зустрічей із духовенством та відомими людьми, пересічний львів’янин доступу до тих зустрічей не має. А закон вимагає звітувати під час відкритих зустрічей із громадою! Крім цього, проблематично потрапити до нього на прийом: для цього потрібно подати перелік документів про те, що питання не було вирішене іншими управліннями чи судом. Практично безпосереднє спілкування міського голови з мешканцями обмежене!” – наголосила Наталія Матківська.
Однак за підсумками 2017-го експерти високо оцінили публічність виконавчого органу Львівської міськради (77% і друга позиція в рейтингу). Лідером тут є Вінницька міськрада (80%). Найбільшого прогресу в публічності у Львові досягли представники депутатського корпусу, покращивши свій результат порівняно з 2013 роком на 23%. Але вони й надалі демонструють нижчий рівень публічності з-поміж трьох суб’єктів владних повноважень, значно відстаючи від виконавчих органів. Найпублічнішим є депутатський корпус Луцької міськради (80%).
На переконання Олександра Неберикута, попри позитивні тенденції за весь час дослідження жодна міськрада не досягла показника понад 80% публічності (відповідно до методології, публічними вважають міста із результатом 81%-100%). Отож, навіть міста-лідери не цілком дотримуються усталених стандартів публічності та не використовують доступні можливості для зростання якості управління.
“Ключовим чинником успіху щодо забезпечення належного рівня публічності муніципалітету є не лише впровадження інноваційних практик публічності, але й дисципліноване та послідовне втілення виконавчими органами визначених законом процедур. Важливо, аби міські голови, депутати і високопосадовці чітко дотримувалися демократичних практик публічності. Тоді містяни більше довірятимуть місцевій владі”, – вважає Олександр Неберикут.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
7.0258 / 4.14MB / SQL:{query_count}