Ахметов залишився без “Укртелекома”

Держава повертає у власність підприємство з величезними боргами

Печерський райсуд Києва за позовом Фонду держмайна зняв арешт із 92,79% акцій “Укртелекому”. В тому числі суд скасував заборону на відчуження акцій. Ухвала оскарженню не підлягає і починає діяти з моменту її прийняття.
Таким чином усунуто практично останню перешкоду на шляху до повернення в державну власність телеком-гіганта, приватизованого свого часу Рінатом Ахметовим. Хоча Апеляційний суд у грудні 2017 року підтвердив рішення про повернення “Укртелекому” державі, активами компанії й далі розпоряджався колишній бенефіціар. Фонд держмайна не мав можливості перебрати на себе право власності, оскільки пакет акцій “Укртелекому” перебував під подвійним арештом, накладеним у рамках господарського провадження за клопотанням “Укрексімбанку” та в кримінальному провадженні, ініційованому Генпрокуратурою. Тепер цю перешкоду усунуто. Щоправда, залишилася ще касація, розгляд якої призначений на 15 травня. Однак багато експертів переконані, що насправді Рінат Ахметов у цій ситуації залишиться в плюсах.

Заплутана приватизація

Підготовка до приватизації державного телеком-гіганта тривала майже 15 років. За цей час внаслідок корупції та невдалих управлінських рішень керівництва компанія тільки дешевшала. У 2010-ому, коли президентом України став Віктор Янукович, процес підготовки вийшов на фінальну стадію.
Умови приватизаційного конкурсу формувалися таким чином, щоб не допустити до нього українських мобільних операторів та великі міжнародні телеком-холдинги. В підсумку переможцем стала маловідома компанія ТОВ “ЕСУ” – дочірня компанія австрійського концерну EPIC (European Privatization and Investment Corporation). “Темна конячка” із Австрії придбала 92,79% акцій “Укртелекому” за 10,6 млрд грн. Це, до речі, стало другим рекордом української приватизації. Дорожче – за 24,2 млрд грн – у 2005 році після реприватизації, оголошеної урядом Юлії Тимошенко, вдалося продати “Криворіжсталь”.
Невдовзі з’ясувалося, що приватизацію частково оплатила… держава – через облігації, випущені “ЕСУ” на понад 4 млрд грн, придбані державними Ощадбанком та “Укрексімбанком”, за які пізніше мав розрахуватися “Укртелеком”.
Через два роки група СКМ Ріната Ахметова та австрійська EPIC підписали договір купівлі-продажу 100% акцій компанії UA Тelecominvest Limited, яка є власником ТОВ “ЕСУ”. Причому угода була оформлена без погодження із Фондом держмайна, як того вимагають умови приватизації. Але хто б тоді звертав увагу на таку дрібничку? Адже до оборудки було залучено пул близьких до Януковича людей, а головним організатором схеми співрозмовники “Економічної правди” називали тодішнього голову Адміністрації Президента Сергія Льовочкіна.

Суцільні порушення

Уперше про повернення “Укртелекому” в державну власність заговорили в квітні 2013-го. Приводом для цього стало невиконання новим власником соціальних зобов’язань. Зокрема, на підприємстві почалися масові скорочення персоналу. Для порівняння: зараз в “Укртелекомі” працює 25,4 тис. осіб, а до приватизації його штат налічував майже 59 тис. працівників.
Крім того, згідно з приватизаційною угодою, власник повинен був побудувати і передати на баланс держави телекомунікаційну мережу спеціального призначення. Влітку 2012 року голова Держспецзв’язку звернувся з проханням до уряду та Президента профінансувати ці роботи за рахунок держави. “Укртелеком” отримав із бюджету 220 млн грн, але мережу урядового зв’язку так і не передав на баланс держави. 
“Ми давно вже все зробили. Держслужба спецзв’язку навіть нею користується, але не приймає на баланс”, – запевняв свого часу Німецьку хвилю директор з корпоративних комунікацій “Укртелекому” Михайло Шуранов. Однак перший заступник голови парламентської спецкомісії Ігор Лапін пояснив: “Укртелеком” не створив виділену мережу спецзв’язку на рівні окремого кабелю, як того вимагають технічні умови, а лише надав державі зашифрований канал у загальній мережі. Державні спеціалісти вважають, що це не забезпечить належної конфіденційності”.
У березні 2016 року члени спецкомісії Верховної Ради з питань приватизації опублікували докладні результати незаконної, за їхньою версією, приватизації “Укртелекому”. В травні 2017-го Фонд держмайна опублікував результати роботи своєї спецкомісії, яка теж засвідчила невиконання умов приватизаційного договору. Зокрема, наголошують у фонді, власник повинен був інвестувати в “Укртелеком” упродовж п’яти років з моменту придбання не менш ніж 450 млн дол. у вигляді грошей, майна та інтелектуальної власності. Цього зроблено не було.

Рештки телеком-гіганта

Урешті-решт в листопаді 2017 року Господарський суд Києва задовольнив позов Фонду держмайна до ТОВ “ЕСУ” щодо повернення у власність держави 92,79% акцій “Укртелекому” та виплати 82 млн дол. пені за невиконання інвестиційних зобов’язань.
Щоправда, нині колишній телеком-гігант перетворився на жалюгідне видовище. Останні чотири роки компанія генерує щорічний чистий дохід від реалізації продукції в межах 3,1-3,2 млрд грн. Однак більш ніж половина прибутку – абон­плата за послуги місцевого стаціонарного зв’язку. Ці доходи з кожним роком зменшуються на сотні мільйонів гривень. При цьому доходи від інтернет-послуг збільшуються лише на десятки мільйонів. Висновок очевидний: “Укртелеком” надто повільно розвиває ключовий бізнес – надання послуг інтернет-доступу, тим часом головне джерело доходу – міський зв’язок – стрімко занепадає.
“Якщо реприватизація відбудеться, то що державі залишиться від “Укртелекому”?” – ставить риторичне запитання президент компанії “СВ-консалтинг” Олег Стефанюк у коментарі “Економічній правді”. “Вони демонтують мідний кабель. Це велика цінність як кольоровий метал. Вони демонтують старе аналогове обладнання. В ньому теж є кольорові дорогоцінні метали. Вже дуже багато демонтовано”, – каже Олег Стефанюк. З його слів, “Укр­телеком” встановлює на вулицях нові комутаційні шафи замість старих великих телефонних станцій. Обладнання цих старих станцій оператор продає на видобуток дорогоцінних металів (у АТС радянських часів містяться рідкісні та коштовні метали: мідь, золото, срібло, платина, паладій, рутеній, тантал). Виставляють на продаж і приміщення. Перед приватизацією на балансі “Укртелекому” перебувало 19 169 об’єктів нерухомості, станом на лютий 2018-го – лише близько 11 000 (при втраті 2 тисяч об’єктів на окупованих територіях).
Тобто може вийти така сама ситуація, як із націоналізацією “ПриватБанку”, з якого колишній власник Ігор Коломойський встиг вивести сотні мільйонів гривень, передавши державі фінустанову із величезними боргами, перекривати які довелося за рахунок державного бюджету. До речі, облігації “ЕСУ” на 4 млрд грн, придбані Ощадбанком та “Укрексімбанком”, “Укр­телеком” так і не викупив. Тож після його повернення в державну власність робити це доведеться коштом держбюджету.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7699 / 4.14MB / SQL:{query_count}