Українська мова знову в центрі уваги

Судді скасували скандальний мовний “закон Ківалова – Колесніченка”. Що далі?

фото: 112.ua
Конституційний Суд України нарешті визнав неконституційним закон “Про засади державної мовної політики” від 3 липня 2012 року авторства Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка через порушення процедури голосування. Цей сумнозвісний документ спричинив хвилю обурення суспільства відразу після ухвалення, оскільки фактично обмежував права української мови в публічній сфері, натомість суттєво розширював права регіональних мов і мов національних меншин, зокрема російської.

Правовий вакуум у мовній сфері

У лютому 2014-го парламентарі скасували цей закон, прийнявши відповідний законопроект, однак ані тогочасний в.о. президента Олександр Турчинов, ані згодом сам Президент Петро Порошенко його не підписали і не ветували. І ось тільки тепер скандальний мовний закон скасували.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запевняє, що у нацменшин в Україні немає підстав для занепокоєння через таке рішення. “Жодних занепокоєнь із приводу скасування “закону Ківалова – Колесніченка” ні у наших угорців, ні в Угорщині загалом бути не повинно. І не потрібно ставити це в послідовність, як вони це роблять: спочатку закон про освіту, потім скасування “закону Ківалова – Колесніченка”. Розширення прав української мови в публічній сфері – це бажання зробити для угорців так, щоб у них були всі шанси реалізувати себе в Україні”, – зазначив під час скайп-конференції із закарпатськими ЗМІ Павло Клімкін.
Вочевидь, найближчим часом мовне питання знову опинилося в центрі розгляду парламентарів, оскільки після того, як “закон Ківалова – Колесніченка” остаточно втратив чинність, у нашій державі утворився правовий вакуум у цій сфері. Сучасного законодавства, яке закріплювало б статус української мови як єдиної державної, немає. Так, є 10 стаття Конституції України, у якій мовиться про те, що державною мовою України є українська, а закон “Про мови в Українській РСР”, прийнятий 1989 року, ще раніше визнали недійсним. Тож тепер парламентові необхідно подолати правову невизначеність у мовній царині.
Верховна Рада уже найближчим часом може взятися за голосування одного з трьох зареєстрованих законопроектів щодо зміцнення статусу української як державної в публічній сфері або розглянути зовсім інший документ. Наприклад, були пропозиції не ухвалювати окремий закон для врегулювання цього питання, а тільки внести відповідні зміни в уже чинні.
Наприклад, минулого тижня парламентарі розглянули проект закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавчого регулювання в галузі зовнішньої реклами”, згідно з яким, мовою всієї реклами мала бути лише українська, за винятком назв брендів. Але депутати не тільки відмовилися підтримати цей документ, а й не захотіли відправити його на доопрацювання в профільний комітет або ж авторам.

Що пропонують мовні законопроекти

Якщо розглядати зареєстровані в парламенті мовні законопроекти, можна зауважити, що їхні норми фактично дублюють одна одну. Загалом у пояснювальних записках до цих документів зазначено: запропоновані зміни спрямовані на врегулювання застосування української мови як єдиної державної в публічних сферах суспільного життя, але не будуть поширюватися на релігійні обряди і спілкування в побуті. Водночас вони гарантуватимуть регіональним мовам і мовам національних меншин захист на одному рівні з державною.
Запропоновані мовні зміни повинні торкнутися, зокрема, засобів масової інформації та реклами. Передбачається, що рекламні повідомлення повинні публікуватися, а всі теле- і радіопередачі транслюватися українською мовою, програми іншими мовами – дублюватися українською. Виняток законодавці зробили лише для пісень. Газети і журнали повинні бути україномовними, а на бажання засновника ЗМІ можуть видаватися в декількох мовних версіях, одна з яких – державною мовою. Це має кардинально змінити інформаційний простір, де наразі російська мова є панівною, а кількість україномовних видань невпинно скорочується через економічні чинники. Культурно-масові заходи також пропонують проводити лише державною мовою. Театральні вистави в державних або комунальних театрах іншими мовами повинні супроводжуватися субтитрами українською. У кінопродукції, створеній в Україні, допускається використання реплік іншими мовами, але з перекладом.
Для контролю за виконанням закону про державну мову депутати пропонують уряду створити національну комісію зі стандартів державної мови. За дотриманням мовних стандартів повинні стежити мовні інспектори, які складатимуть акт про виявленні порушення. У разі недотримання норм закону пропонується накладення штрафу до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 10 тисяч гривень).
“Українська мова досі не утвердилася як державна, досі не створене реальне україномовне середовище. Ніхто не скасовував правила: чия мова – того й держава. Якщо в нас пануватиме не українська мова, то це вже буде не Українська держава. Не можна допустити сценарію, за яким ухвалювали закон про освіту, коли одразу після прийняття ми побігли вибачатися чи радитися до сусідніх або віддалених держав. Ми тут господарі і повинні будувати демократичну, правову, по-європейськи зорієнтовану Україну. На це має бути спрямоване й мовне законодавство. Жодних небезпек у перехідному періоді не буде, якщо ми не почнемо створювати їх самі. Адже ніхто не відміняв Конституції, ніхто не відміняв спрямування на утвердження україномовного простору в усіх сферах життя суспільства, чи то в медійній, чи то в сфері адміністрування, чи то в науці, чи то в освіті  – українська мова має панувати скрізь”, – зазначив у коментарі Укрінформу директор Інституту української мови НАН Павло Гриценко.

Кримські татари – за українську мову як єдину державну

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив про підтримку ініціативи оголошення 2018-го Роком утвердження державної мови. “Зміцнення позицій державної мови не тільки не заперечує захисту та розвитку мов корінних народів і національних меншин України, але й сприяє завершенню формування української політичної нації. Її складовою частиною є кримськотатарський народ – корінний народ України”, – написав він у листі Президентові Петру Порошенку.
Ось як обґрунтували кримські татари потребу Року утвердження державної мови у зверненні до глави держави: “В умовах російської агресії державна мова відіграє потужну мобілізаційну роль щодо відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь. Проголошення 2018-го Роком утвердження державної мови сприятиме консолідації суспільства, продемонструє партнерам і союзникам України в усьому світі нашу твердість та впевненість у власних ідеалах, силах та єдності”.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9009 / 4.42MB / SQL:{query_count}