Діалог, а не політичні маніпуляції

Україна закликає Польщу до обговорення трагічних сторінок спільної історії

фото: loda.gov.ua
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наприкінці цього тижня відвідав із робочою поїздкою Львів. Урядовець відвідав поховання Героїв Небесної Сотні та учасників АТО на Личаківському цвинтарі, меморіал воїнам Української Галицької армії та польських військових поховань. Після цього в суботу, 3 березня, він очолив  делегацію в Польщі, аби віддати шану українцям, які загинули під час трагедії в селі Павлокома на захід від Перемишля в березні 1945 року.
З відходом Червоної армії розпочалися активні польські напади на українські села, метою яких було змусити людей виїхати з Польщі. На початку березня 1945-го підрозділи польської Армії Крайової під керівництвом поручника Юзефа Біса разом із групами навколишніх польських сіл напали на Павлокому і розстріляли 366 українців. Не вбивали лише хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Людей зганяли до місцевої церкви, а потім виводили до викопаних ям і там розстрілювали. Під час цієї трагедії вижили лише 36 українців.
Суперечки щодо питання встановлення пам’ятника жертвам Павлокоми, особливо щодо напису на ньому, тривали досить довго. Рішення тривалий час блокували мешканці села. Нарешті 13 травня 2006-го тут відбулося його урочисте відкриття. Замість того, щоби спільно нести відповідальність за трагічні сторінки україно-польської історії, польська влада відверто демонструє однобоке
 
 фото: loda.gov.ua
бачення цього питання, відбілюючи власну сторону, а українську змальовуючи винятково чорними фарбами. Фактично Польща намагається поставити знак рівності між національно-визвольною боротьбою українців і злочинами проти цивільного польського населення, що загострює відносини між двома державами і грає на руку Кремлю.
Перший тривожний дзвінок пролунав у 2016 році, коли польський парламент визнав Волинську трагедію геноцидом і визначив день ушанування пам’яті загиблих. Після цього розпочалося руйнування пам’ятників українським борцям за незалежність на території Польщі і відверті антиукраїнські мітинги, складання “чорних списків” нев’їзних громадян.
Далі польські сейм і сенат ухвалив “антибандерівський” закон, що набув чинності у перший день весни. Тим паче, його норми не дають можливості зрозуміти, що саме є злочином, а що – ні. Згідно з цим документом, кожному, хто на території Польщі публічно вживатиме термін “польські концтабори”, визнаватиме співучасть польської держави або її народу в Голокості, заперечуватиме “злочини українських націоналістів”, загрожує штраф або ув’язнення до трьох років.
“Польська влада приймає закони, які, начебто, мають визначити, якою була наша спільна історія. Але в нас є сміливість сказати, якою насправді вона була. Я готовий разом із представниками польської влади вшанувати пам’ять загиблих поляків, але чи готові вони зі мною зробити це щодо загиблих українців? Те, що робить сьогодні Польща – це не людське відношення, це політика.
 
 фото: zbruc.eu
Ніхто не може вказувати нам, яких героїв шанувати, які події схвалювати, а які засуджувати. Це виняткове право українців”, – зазначив під час візиту до Львова Павло Клімкін.
Він підкреслив, що засуджує злочини, вчинені в ході українсько-польських конфліктів – і ті, що спрямовані проти українців, і ті, що проти поляків. На його думку, якщо польські політики далі наполягатимуть на забороні в Україні Степана Бандери й УПА, то таким чином вони мали б заборонити Юзефа Пілсудського з його жорстокою “пацифікацією” українців Галичини та Армію Крайову, чиї загони здійснювали криваві каральні акції проти українських сіл.
Зі слів Павла Клімкіна, історія має бути предметом діалогу істориків, а не політичних маніпуляцій. “Цей діалог має вестися з друзями. Поляки хочуть визнавати свою історію лише позитивною. Це їхнє тлумачення, проте вони хочуть нав’язати його іншим. Такі кроки польської влади розкритикували США та ЄС. Нам потрібні відчуття і розуміння власної історії. Ми хочемо визнати складні моменти українсько-польської історії і готові до їх обговорення. Я сподіваюся, що утисків українців у Польщі не буде. Але якщо такі ризики з’являться, МЗС України захистить кожного нашого громадянина”, – наголосив урядовець.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7776 / 4.38MB / SQL:{query_count}