Початок є. А де результат реформ?

Глава уряду каже, у проведенні реформ Україна накопичує власний досвід як успіху, так і помилок

фото: прес-служба Кабінету міністрів України
Минулий 2017 рік економісти називають непростим роком для України, а у деяких моментах доволі рушійним. Подекуди досягненнями та позитивними змінами у 2017-ому називають безвізовий режим з ЄС, реформи – медичну, освітню та пенсійну, а також масштабні ремонти доріг. Хоча останнім часом критиків у влади з’являється дедалі більше, та заперечувати початок змін в цілому не можна.
“Не рахував, скільки ж реформ ми проводимо, але скажу, що з 2014-го почалась жага змін. Думаю, жодна країна світу одночасно стільки реформ не проводить. Щоб краще розуміти, що ми робимо, скажу так: кожного дня мені доводиться займатися перезавантаженням державного апарату, децентралізацією – передачею повноважень і фінансів на місця, реформами енергетичного сектору, освіти, охорони здоров’я, юстиції, а також питаннями ЖКГ. Ми просто будуємо абсолютно нову країну. І накопичуємо власний досвід як успіху, так і помилок”, – зазначив цього тижня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в Києві на зустрічі з регіональними ЗМІ, куди запросили й “Львівську Пошту”.
Українські фермери можуть взяти кредит у розмірі до 3 млн гривень під 1% на три-п’ять років
Оцінювати проведення реформ він не захотів. Про різні настрої в суспільстві щодо реформ знає, але обіцяє продовжувати реформування держави. Підсумовуючи роботу уряду України в минулому році, серед досягнень виділив економічне зростання – на 2% зріс ВВП (за 9 місяців 2017-го), зростання доходів людей – на 19 % зросла реальна зарплата і становить 7104 грн, збільшення пенсій на 561 грн – середня пенсія становить 2447 грн. А також розвиток сучасної інфраструктури – відремонтовано та збудовано 2177 км доріг та зафіксовано приріст надходжень місцевих бюджетів на 31%.
Натомість нагадує, що державний борг на сьогоднішній день становить близько 66 млрд доларів. Ці кошти Україна повинна невдовзі віддати закордонним донорам. Зі слів прем’єр-міністра, на обслуговування боргів з державного бюджету витрачають 130 млрд гривень. Тоді як фінансування українського війська обходиться державі у 165 млрд гривень!
Попри це, Володимир Гройсман обіцяє, що 2018 рік буде роком оновлення, розвитку та продовження модернізації України. 

Медична реформа

Найбільше невдоволення у суспільстві викликає медична реформа. Як писала “Львівська Пошта”, медичні послуги формально надаватимуть на страховій основі (з 1 січня 2018-го – на первинному, з початку 2020-го – на інших рівнях). Міністерство охорони здоров’я за погодженням Мінфіну розроблятиме пакет гарантованих медичних послуг, які оплачуватимуться з держбюджету за єдиними тарифами. Таким чином держава платитиме не за утримання медзакладів, а за конкретне лікування пацієнтів, які укладатимуть контракт із сімейним лікарем.
За планом, у 2018-ому лікарі не повинні бути бюджетниками, а лікувальні заклади перетворяться на некомерційні підприємства, водночас залишаючись у державній власності, власності громад, самостійно заробляючи дохід. Відтепер держава перестане їх утримувати і не чиновник вирішуватиме, куди будуть іти гроші платників податків, а пацієнт, обираючи сімейного лікаря.
Та як зазначив Володимир Гройсман, насправді цього року реформування системи охорони здоров’я України лише починатимуть.
“Знаю, що сьогодні всі дуже незадоволені тим, як працює медична галузь – ні лікарі, ні пацієнти. Та хтось нав’язав думку, що прийняття закону наприкінці минулого року про медичну реформу – це вже реформа. Ні, це лише початок. Десятиріччями система була уражена різноманітними хворобами і не “лікувалася””, – пояснив він.
А також нагадав про програму “Доступні ліки”, за якою пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, діабетом II типу та бронхіальною астмою можуть безоплатно отримувати ліки в аптеках.

Пенсійна реформа

На початку жовтня Верховна Рада ухвалила пенсійну реформу. Досі багато хто з пенсіонерів не розуміє новий принцип нарахування пенсій. Як писало раніше наше видання, з 1 жовтня 2017-го прожитковий мінімум для пенсіонерів, які мають повний страховий стаж (наразі 15 років), становить 1452 грн. Водночас передбачається надання гарантій для інвалідів із дитинства, дітей-інвалідів, пенсіонерів без повного стажу й осіб, які не мають права на пенсію, – 1373 грн. Ліквідовано призначення спеціальних пенсій, скасовано оподаткування пенсій для пенсіонерів, що працюють, і зменшення розміру пенсій жінкам, які достроково вийшли на пенсію в 55 років. Водночас запроваджена автоматична щорічна індексація пенсій з 2019-го – на 50% від зростання споживчих цін і стільки ж від зростання середньої зарплати за календарний рік, із 2021-го – за три попередні календарні роки.
Розвиток сільського господарства неабияк важливий для нашої держави. Бо 17% ВВП в Україні формує агропромисловий комплекс
Із 1 січня 2018-го особи, в яких страховий стаж буде щонайменше 25 років, зможуть виходити на пенсію в 60 років, ті, котрі матимуть від 15 до 25 років – у 63 роки або ж “купуватимуть” необхідний страховий стаж (сьогодні вартість року стажу – близько 17 тис. грн). Тим, хто не матиме 15 років стажу, після 65 років призначатиметься тимчасова державна адресна соціальна допомога з урахуванням сукупного доходу сім’ї. Вимога до мінімального страхового стажу щороку збільшуватиметься на 12 місяців – до 35 років у 2028-oму.
“Тепер перерахунок і підвищення пенсій не залежить безпосередньо від політиків, а від системи. Закон прийнято. Торік підвищили середній розмір пенсій на 561 грн. З 2019 року думатимемо, як підвищити пенсії тим людям, які мають стаж чималий, а зарплата була малою. Особливо це стосується людей, які проживають в сільських місцевостях. Щоб було справедливо, потрібно взяти заробіток кожного окремо і по ньому зробити перерахунок”, – додав Володимир Гройсман.
Зокрема, як запевнив глава уряду, поступово зростатимуть виплати військовим пенсіонерам: “Система, прийнята урядом, дозволяє поступово збільшувати їм розмір пенсій. З 1 січня військові пенсіонери отримують щомісяця добавку у розмірі 1,5 тис. гривень. Потім ця сума ще зросте на 25%, а тоді ще раз так”.
Що стосується реформи освіти та науки, якій дав старт Закон України “Про освіту”, сто шкіл пілотують новий державний стандарт початкової школи в рамках реформи “Нова українська школа”. У цій частині 1,3 млрд грн становила субвенція на забезпечення середньої освіти.

Реформа сільського господарства

 Розвиток сільського господарства неабияк важливий для нашої держави. Бо 17% ВВП в Україні формує агропромисловий комплекс. У вересні Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 – 2020 роки”. Концепція спрямована на створення організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів і покращення матеріально-фінансового становища сільського населення.
“Ще торік вирішили, що 2,5 млрд гривень скеруємо на компенсацію вартості будівництва фондів. Тобто, якщо вирішили збудувати ферму чи молочно-товарний комплекс, отримаєте 25% компенсації від держави. Щоб не зменшувати поголів’я у селах, на кожну корову виділяємо в рік 1,5 тис. гривень. А сім’ї, яка вигодовуватиме теля до року часу, заплатимо 2,5 тис. гривень. Окрім того, якщо аграрне підприємство чи підприємець вирішить купити аграрну техніку (особливо землеобробну), яка вироблена в Україні, то отримає від держави як покупець 25% компенсації її вартості. Разом з тим, українські фермери можуть взяти кредит у розмірі до 3 млн гривень під 1% на три-п’ять років”, – пояснив прем’єр-міністр.
А невеликим господарствам, де в користуванні є до 500 га землі, з його слів, влада компенсує 80% вартості посадкового матеріалу. Тому розраховують, що в цьому році буде створено 3000 га садів.

Гройсман… поспівчував львів’янам

Що ж стосується Львова, зокрема питань сміття та пільгового проїзду в громадському транспорті, глава уряду України вважає, що це виключно компетенція місцевої влади. І фактично… поспівчував львів’янам.
“Комунальним громадським транспортом управляє місцева влада. З 2016-го року пільги на проїзд надають з місцевих бюджетів, адже перевезення пасажирів – відповідальність місцевої влади. Має бути е-квиток, щоб порахували кожного пасажира і вже зі своїх доходів вони повинні заплатити за кожну пільгову категорію, яку вважають за необхідне”, – резюмує Володимир Гройсман. Та додав, якщо львів’янам потрібно буде ще чимось допомогти, то готовий це зробити.  
Львів – Київ – Львів
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8398 / 4.43MB / SQL:{query_count}