Якою може бути миротворча місія на Донбасі?

За так званим “планом Расмуссена” ООН могла б направити на окупований Росією схід України 20 тисяч “блакитних касок”, але не від держав-членів НАТО

фото: un.org
Учора, 16 лютого, розпочалась щорічна, вже 54-та, Мюнхенська конференція з безпеки. Близько півтисячі політиків та експертів із усього світу впродовж трьох днів обговорюватимуть загрози сучасних міжнародних конфліктів. І неоголошена війна, яку веде Росія на українському Донбасі, мала б стати однією із ключових тем конференції.
Відомо, що сьогодні, 17 лю­того, в рамках конференції має бути представлена доповідь щодо миротворчої місії ООН на Донбасі. Цю доповідь готував експерт ООН при Колумбійському університеті в Нью-Йорку Річард Говен на замовлення Rasmussen Global Foundation, яку очолює екс-генсек НАТО, позаштатний радник Президента України Петра Порошенка Андерс Фог Расмуссен. У багатьох ЗМІ доповідь вже охрестили “планом Расмуссена”. Доповідь була опублікована ще до Мюнхенської конференції.
Зрозуміло, що на безпековій конференції не ухвалюються рішення, але обговорення конкретного плану щодо миротворців також має значення.

Миротворці не від НАТО

Що ж передбачає цей новий миротворчий план? Пропонується, щоб контингент “блакитних касок” на Донбасі налічував до 20 тисяч осіб, в тому числі п’ять тисяч міжнародних миротворців повинні перебувати на україно-російському кордоні, щоб стежити за потенційними вторгненнями.
Також йдеться про направлення на Донбас ще від двох до чотирьох тисяч поліцейських. ЄС може зіграти ключову роль у цивільних і поліцейських аспектах місії, а також у наданні гуманітарної допомоги.
При цьому зазначено, що у власне миротворчому контингенті повинні брати участь держави, які не є членами НАТО, і на представництво яких погодились би і Україна, і Росія. Зазначається, що серед цих держав “можуть бути Білорусь, Казахстан, Монголія, але також Австрія, Фінляндія або Швеція, так само, як і низка південноамериканських держав. У миротворчі сили можуть входити і деякі члени НАТО, які сприймаються Росією як дружні, такі як Греція”.
“Для операції необхідно залучити низку європейських країн, таких як Швеція, країн, які мають досвід миротворчих операцій, таких як Бразилія, та країн, яким довіряє Росія, таких як Білорусь”, – заявляв Річард Говен, повідомило агентство Reuters. Він також зауважував, що деякі дипломати й експерти називали цифру у 50 тисяч миротворців, однак, на його думку, така кількість є нереалістичною.
У доповіді йдеться також про те, що миротворчі сили повинні мати мандат на обмежене застосування сили для захисту цивільних осіб і мирного процесу та стримування тих, хто буде йому заважати. Місія може або перебувати під безпосереднім командуванням ООН, або залучити незалежні військові міжнародні коаліційні сили з поліцейськими та цивільними елементами, очолюваними ООН.
У доповіді зазначається, що надійні миротворчі сили могли б забезпечити механізм дотримання мінських угод і вивести нинішню ситуацію на Донбасі з глухого кута. Введення миротворців мало б дозволити провести місцеві вибори на окупованих територіях. Але тільки після розгортання миротворчого контингенту. Припинення вогню на Донбасі має відбутися ще до розгортання миротворчої місії.
Цікаво те, що у доповіді йдеться про обов’язкову публічну згоду так званої влади самопроголошених республік на розгортання миротворчої місії.
“Якщо вдасться достатньо швидко розгорнути присутність на місцях, можна було б перейти до місцевих виборів за 12 місяців, а потім залишити миротворців на період охолодження, наприклад, на два роки загалом”, – також зазначав Річард Говен.

Питання до плану

План є, але реакція на нього може бути різною. Низка експертів в Україні вже заявили, що пропозиції щодо формування миротворчого контингенту є неприйнятними. Як сприймати білоруські сили у миротворчій місії? І Білорусь, і Казахстан разом із Росією входять до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Виходить, що представникам НАТО не можна бути миротворцями на Донбасі, хіба що тільки Греції, бо Кремль буде за, а от країнам ОДБК можна, а це взагалі суто проросійська коаліція.
Голова Громадської ліги “Україна-НАТО” Сергій Джердж також зазначає, що є питання і до можливої участі бразильських миротворців. “Згадайте космодром “Алкантара” – кілька мільйонів доларів Україна вклала в цей проект спільно з Бразилією, а потім, вже на фінальному етапі, Бразилія під тиском Росії відмовилась від участі, тому що Росія пообіцяла Бразилії свою космічну участь. Але стан російської космічної галузі ми на сьогодні знаємо, і цей космодром успішно занепадає. Бразилія знаходиться теж у групі країн БРІКС і орієнтується на політику Росії”, – зауважив Сергій Джердж, повідомляє Радіо Свобода.
Багато питань і до кількісного складу місії. Якщо 50 тисяч миротворців це нереалістично, то чи зможуть тоді 20 тисяч “блакитних касок” контролювати і виконати усі покладені завдання на понад 17 тисяч квадратних кілометрів нині окупованої частини Донбасу  разом із понад 400 кілометрами неконтрольованого україно-російського кордону?
Питань безліч. І важливо пам’ятати, що рішення про розгортання миротворчої місії має ухвалити Радбез ООН, а там Росія має право вето. Тож неприпустимий для себе варіант Кремль не допустить. Цього тижня прес-секретар Путіна Пєсков відмовився коментувати так званий “план Расмуссена”, заявивши, що в Кремлі ще не бачили повної доповіді. А от заступник міністра закордонних справ РФ Карасін вже заявив, що згадана доповідь недостатньо співвідноситься з положеннями мінських домовленостей.
Нагадаємо, що в Кремлі підтримують миротворчу місію на Донбасі лише для охорони міжнародних спостерігачів ОБСЄ і тільки на лінії розмежування на Донбасі. Чи зміниться позиція РФ? Після останньої зустрічі із помічником Путіна Владиславом Сурковим наприкінці січня спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер заявив, що результатів перемовин все ще не було, але, на його думку, Росія може бути “відкритішою” до ідеї погодитися на розміщення миротворців спочатку на лінії зіткнення, а потім поступово розширювати місію на всю територію Донбасу. Сурков заявляв, що американські пропозиції стали більш конструктивними, аніж раніше. Він говорив про поетапний план розгортання миротворчої місії одночасно з реалізацією мінських угод. Сурков зазначив, російська сторона подумає і коли ухвалить якесь рішення, то відбудеться їхня наступна зустріч із Волкером.
Тут також треба звернути увагу на те, що нардеп Мустафа Найєм на своїй сторінці у Facebook повідомив про те, що 16 лютого в Мюнхені йому вдалось поспілкуватись із Куртом Волкером і з цієї розмови йому стало зрозуміло, що формат миротворчої місії із згаданого так званого “плану Расмуссена” дивним чином дуже наближений до суті реальних переговорів між Волкером і Сурковим.
“Розгортання місії передбачається в кілька етапів. Імовірно це будуть три стадії – початок місії і забезпечення умов для її розгортання (до 2-ох місяців), просування та встановлення контролю над кордоном (від двох місяців) і початок підготовки інфраструктури для проведення місцевих виборів (до шести місяців). Що важливо, наразі всі сторони згодні, що рішення про розгортання миротворчої місії має приймати Рада безпеки ООН один раз на весь період дії контингенту, а не після кожного етапу, що не дозволить Росії шляхом накладення вето призупинити місію на будь-якому етапі. Як зазначають автори звіту, єдиний спосіб дізнатися, чи можуть миротворчі сили впоратися з місцевими сателітами Росії – це почати розгортання місії і реагувати на ситуації мірою просування місії. Між тим, виходячи з минулого досвіду, є достатні підстави вважати, що миротворчі сили таки можуть впоратися із ситуацією на Донбасі, якщо, звичайно, для цього будуть створені політичні умови”, – пише Найєм. Що ж, цікаво буде поспостерігати за реакцією всіх зацікавлених сторін вже після презентації доповіді на Мюнхенській конференції. А поки зазначимо, що український міністр закордонних справ Павло Клімкін ще 16 лютого заявив, що він не згоден з деякими положеннями доповіді Расмуссена, але загалом це “гідний” документ.
“На її основі можна починати серйозні розмови, а не займатися такими трюками, як Росія займається, кажучи, що давайте спочатку вздовж лінії дотику, а потім ми це все провокаціями заблокуємо, а потім будемо вимагати, щоб ситуація або йшла так, або ми з вас витискуємо щось таке… Кількість миротворців важлива, але основне – що Росія забирається з Донбасу, виводячи свої сили і зброю, і передає контроль за окупованими територіями міжнародному співтовариству, яким чином це буде відбуватися, за якою послідовністю. Спочатку миротворці мають досягти того, щоб Росія вийшла, вся зброя була зібрана – або вивезена, або потрапила під контроль не тільки СММ, а й миротворців. А далі – хто буде арештовувати, контролювати, роззброювати? Має бути поліцейський компонент”, – зазначив Клімкін, інформує Українська правда. Водночас він додав, що Росія не хоче віддавати контроль за ситуацією на Донбасі міжнародному співтовариству: “Все зрозуміло: вони хочуть залишити Донбас під своїм контролем, легітимізувати його, а потім намагатися його, як своєрідного троянського коня, запихати у склад України. Такого не буде”.

Зустріч “нормандців”

Також зазначимо, що 16 лю­того на полях Мюнхенської конференції мала відбутись окрема зустріч Павла Клімкіна із главою МЗС Росії Сергієм Лавровим, а після цього перемовини у форматі “нормандської четвірки” (Україна, Росія, Німеччина, Франція) на рівні глав МЗС. Український міністр закордонних справ повідомляв, що на цю зустріч не встигне прибути керівник французького зовнішньополітичного відомства Жан-Ів Ле Дріан, але буде присутнім його представник.
“Для мене головні речі – це безпека. Ситуація на Донбасі погіршується. Дедалі більше обстрілів з важкої зброї, особливо з важких мінометів. Ми впевнені, що це невипадково. Це робиться умисно, щоб показати, що ситуацію можна контролювати з тієї сторони. Буду говорити про звільнення наших заручників. Буду говорити про гуманітарну складову, оскільки те, що там відбувається, це жах. Важливо, що зустріч відбудеться. Мені необхідно представити наші ключові елементи… З Лавровим буде тематика трохи інша, оскільки заручники – це фантастично важливо, зараз це все блокується... Підніму обов’язково питання про наших політичних ув’язнених, оскільки в рамках “нормандського формату” він завжди відмовляється обговорювати це питання. Звичайно, буду говорити з ним про те, яким чином має виглядати миротворча місія. Чесно скажу: якогось прориву не очікую, але намагатимемося тиснути, як тільки можна”, – заявляв Павло Клімкін, інформує Радіо Свобода.
На момент здачі номера у друк ще не було інформації про перебіг  всіх цих перемовин.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8043 / 4.46MB / SQL:{query_count}