Медична реформа: правда і міфи

Урядовці пояснюють переваги нового закону про реформування системи охорони здоров’я. А чи вірять у позитивні зміни самі пацієнти?

фото: livestrong.com
Тиждень тому парламент запустив довгоочікувану медичну реформу. Але вже зараз в інформаційному просторі і серед населення ширяться чутки про начебто суттєве подорожчання лікування, закриття лікарень після запровадження відповідних новацій. Деструктивні настрої зазвичай вигідні особам, які впродовж тривалого часу наживалися на розбалансованій системі охорони здоров’я. До того ж, як показує практика, чим більше противників реформи на поверхах влади, тим ефективнішою вона є. Що цікаво, найактивніше критикують ті, хто не може запропонувати гідну альтернативу.
Українці часто піддаються на маніпуляції суспільною думкою насамперед через незнання основних положень законів і побоювання чогось нового. Міністерство охорони здоров’я України розвінчує міфи, які виникли довкола медичної реформи. Так, уливати свіжу кров в українську медицину потрібно було давно. Це підтверджують низька якість медичних послуг і високий рівень смертності в нашій країні.

Частину медичних послуг оплачуватиме держава

Щоразу, коли мова заходила про зміни в медичній галузі, урядовці наголошували, що “потрібно більше коштів” на лікувальні заклади, зарплати, ліки. Проте довгий час ніхто не міг (або ж не мав сміливості) їх відшукати і зробити так, щоб вони витрачалися за призначенням, а не йшли в чужі кишені. Й ось тепер кроки для вирішення цієї ситуації втілилися у відповідні закони.
Популісти часто говорять, що після запровадження медичної реформи медицина в Україні стане платною і надзвичайно дорогою. Але потрібно пам’ятати, що безкоштовної медицини в нашій країні давно не існує. Сьогодні українці платять за все, ледь переступивши поріг лікувального закладу. Через це людям доводиться (особливо малозабезпеченим) відмовлятися від лікування або відкладати його через нестачу грошей. Навпаки, після реформи з’явиться реальна безоплатна допомога, адже уряд пропонує розраховувати на наявні фінансові ресурси, запроваджуючи новий однаковий для всіх принцип фінансування медицини “гроші ходять за пацієнтом”.
Фактично людина зможе отримувати певну частину гарантованих медичних послуг, що будуть чітко прописані на законодавчому рівні, тож пацієнту ніхто не зможе в них відмовити – екстрена медична допомога (різке погіршення стану здоров’я, серцевий напад, інсульт, гострий апендицит, ниркова недостатність, запалення легень тощо), первинна медична допомога, термінова хірургія, паліативна медична допомога (насамперед адекватне знеболювальне) – з 1 січня 2018-го; медична реабілітація, медична допомога дітям до 16 років та жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами – з початку 2020-го.
Нагадаємо, програму гарантованих безоплатних медичних послуг розроблятиме МОЗ за погодженням із Мінфіном України, а затверджуватиме парламент у складі закону про держбюджет на наступний рік. Також будуть передбачені послуги, які не оплачуватиме держава (наприклад, естетична стоматологія і пластична хірургія). Норму про співоплату медпослуг виключено з тексту закону.
Кожна медична послуга матиме визначений тариф, який лікарні чи лікарю за посередництвом Національної служби здоров’я (до речі, НСЗ ще треба створити) платитиме держава за лікування пацієнта, так як це робить будь-яка страхова компанія. Модель НСЗ має найменші корупційні ризики, оскільки як центральний орган виконавчої влади буде підконтрольна Рахунковій палаті, Державній аудиторській службі, Національному антикорупційному бюро та Нацагентству з питань запобігання корупції. Фактично це основа для запровадження в Україні страхової медицини на державному рівні.
Кожен зможе самостійно обирати медичний заклад і лікаря первинної ланки (сімейного, терапевта, педіатра), в яких отримуватиме медичне обслуговування. Сімейний лікар – це людина, якій довірятимуть пацієнти, яка стежитиме за станом здоров’я і за потреби скеровуватиме до фахівця вузької спеціалізації. В разі недовіри його можна змінити.
Такий крок має покласти край нелегальним платам за медичні послуги та важкості купівлі більшості ліків власним коштом, коли лікарні нагадують магазини. Водночас медична реформа дозволяє розгорнути пряме фінансування медицини, а не так, як зараз: поки гроші від держави пройдуть “воду, вогонь і мідні труби”, на лікування пацієнту залишиться “дуля з маком”.

Лікарі стануть багатшими

Людина може звернутися до вузького спеціаліста і без посередництва сімейного лікаря, але в такому випадку їй доведеться самій сплатити повну вартість послуг лікаря і лікування. В разі звернення до вузького спеціаліста за направленням сімейного лікаря, педіатра, терапевта вартість лікування та необхідних медичних засобів відшкодує держава. Передбачається, що візити до низки спеціалістів (зокрема, гінеколога і психіатра) оплачуватимуться з держбюджету і без направлення сімейного лікаря.
“У процесі розгортання медичної реформи ми плануємо вийти на безоплатне забезпечення більшості необхідних ліків для пацієнтів. У країнах із розвиненою системою охорони здоров’я пацієнт не платить за необхідні препарати з власної кишені. Близько 80% ліків забезпечує держава за допомогою механізму реімбурсації. В Україні така модель працює за урядовою програмою “Доступні ліки” та програмою з відшкодування інсулінів”, – зазначила на своїй Facebook-сторінці Уляна Супрун.
Оплата послуг лікарів здійснюватиметься відповідно до кількості зареєстрованих декларацій із пацієнтом в електронній системі охорони здоров’я (e-Health). Середня ставка сімейного лікаря за людину з 1 січня 2018-го становитиме 370 гривень, з початку 2019-го – 450 гривень. Таким чином за передбаченої практики у 2 тисячі пацієнтів річний дохід лікаря первинної ланки становитиме 740 тисяч гривень у 2018-му та 900 тисяч гривень у 2019-му. Сюди входять оренда приміщення, оплата роботи лікаря, фельдшера та медсестри, прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів. У сільській місцевості, запевняє МОЗ, можна буде набирати більше пацієнтів.

Лікарів не звільнятимуть, лікарні не закриватимуть

Лікарів лякають, що медична реформа призведе до закриття лікарень і звільнення медиків, однак у законі немає жодного натяку на це. На першому етапі реформи Національна служба здоров’я укладе договори з усіма лікарнями, щоб ніхто не залишився без державного фінансування. З часом конкуренція і принцип “гроші йдуть за пацієнтом” мають упорядкувати мережу медзакладів.
Малопотужні, погано оснащені і мало завантажені лікарні планують перепрофілювати під реальні потреби населення – на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси. Найкращим лікувальним закладам передбачене додаткове технічне та кадрове підсилення. Без роботи можуть залишитися лише спеціалісти, в котрих не хотітимуть лікуватися люди.
Медреформа сприятиме тому, що лікарі конкуруватимуть за пацієнта. Передбачені зміни покликані встановити справедливі стосунки між лікарем та пацієнтом, коли перший отримуватиме справедливу, гідну оплату праці, другий – якісні медичні послуги. Конкуруючи, лікарі матимуть стимул удосконалюватися, підвищувати кваліфікацію, а не заглядати пацієнту в кишеню. Молоді спеціалісти, котрі ще не матимуть значного практичного досвіду і напрацьованого імені, отримуватимуть від держави обов’язкову мінімальну ставку оплати праці, надалі самостійно нарощуючи власний дохід з урахуванням кількості пацієнтів.

Що заважає медичній реформи?

Посли країн “Великої сімки” позитивно відгукнулися про ухвалення Верховною Радою законопроекту про медреформу. “Ми вітаємо ухвалення законопроекту про реформу охорони здоров’я в Україні та з нетерпінням очікуємо його якнайшвидшої реалізації. Це значний крок уперед, покликаний гарантувати покращення надання медичних послуг усім українцям, забезпечити ефективність лікування на всіх етапах – від первинного до третинного, і знищити корупцію. Прийняття відповідного документа – лише перший крок на шляху до покращення охорони здоров’я, попереду чимало роботи. Важливо гарантувати виділення достатнього фінансування для відповідного сектора та надання необхідної допомоги Міністерству охорони здоров’я”, – зазначено в заяві на сайті посольства Італії в Україні.
Але закон про реформування системи охорони здоров’я ще не набув чинності. Глава Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що в парламенті зареєстровано постанову від кількох депутатів про “неприйнятність медичної реформи”, тому, згідно з регламентом, він поки не може підписати документ. Із його слів, на найближчому сесійному засіданні постанову поставлять на відхилення, що дасть зелене світло підписанню медреформи.

Що думають львів’яни?

“Львівська Пошта” поцікавилася думкою львів’ян щодо нової медичної реформи. Здебільшого жителі Львова налаштовані скептично. Чимало ще не обрали сімейного лікаря. Проте ніхто не заперечує, що зміни у вітчизняній медичній галузі потрібні, щоправда, ставляться до них із насторогою, наголошуючи на можливих ризиках. Найоптимістичніше їх сприймає молодь.
“Безумовно, нашій медицині необхідні зміни задля отримання пацієнтом якісних медичних послуг. Хоча доволі складно уявити, як ці нововведення функціонуватимуть на практиці. Зараз купівля медикаментів є затратною, навіть із застудними захворюваннями “влітаю в копієчку”. Держава обіцяє поступово забезпечити громадян більшістю необхідних ліків. “Гроші ходять за пацієнтом” – звучить перспективно та багатообіцяюче. Але знову ж таки невідомо, як усе буде працювати”, – ділиться враженнями від медреформи Соломія Ковалів.
Її підтримує Ольга Іванчук: “Реформа потрібна, оскільки від безкоштовної медицини нічого не залишилося. Як може лікар, людина, котра рятує життя, проводить серед ночі операцію, отримувати таку малу зарплату?! Звісно, за такі мізерні гроші лікар не виконуватиме свої обов’язки добре. Кожна праця, а тим паче лікаря, повинна високо оплачуватися”.
Ольга наголошує, що її, зокрема, не влаштовує якість обладнання для діагностування, а точніше його відсутність. “Дуже часто в державних лікарнях немає необхідного устаткування, тому лікарі скеровують пацієнтів до своїх приватних кабінетів. У районних лікарнях немає необхідних реактивів для проведення аналізів. Лікарям і медперсоналу здебільшого доводиться власним коштом забезпечувати робочі місця необхідними інструментами. До того ж безкінечні черги доводять людину до сказу. Якщо справді зарплата лікаря буде залежати від кількості його пацієнтів, то він належним чином виконуватиме свою роботу, намагаючись зарекомендувати себе як кваліфікованого спеціаліста. Але треба розуміти, що держава також повинна забезпечити лікаря необхідним обладнанням”, – каже дівчина.
Люди з досвідом сумніваються, що держава зможе в передбаченому обсязі гарантувати фінансування безоплатного пакету послуг, і рекомендують їхати лікуватися за кордон. “Я впевнений, що після запровадження медичної реформи особливо нічого не зміниться. Обслуговування в українських лікарнях загалом хороше, однак за все доводиться платити, до того ж чималі кошти. Потрібно безліч грошей. А де держава їх візьме? Так, безкоштовно дадуть жменьку непотрібних таблеток…”, – зазначив у розмові з “Львівською Поштою” пенсіонер Володимир Оріховський. Схожу думку висловила Вікторія Гурієнко, наголосивши, що “попри будь-які реформи медичну галузь з’їдатимуть зсередини бюрократія і корупція”.
Звичайно, під час реалізації медичної реформи доведеться понабивати ґулі, адже відомо: не помиляється той, хто нічого не робить. Головне, що процес пішов. Тепер важливо, щоб медицина не стала іграшкою популістів-маніпуляторів, а українцям – ознайомитися з перевагами, які надає медична реформа.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.3328 / 4.47MB / SQL:{query_count}