Парламент в облозі: який сценарій переможе?

Активісти вимагають від нардепів обмежити депутатську недоторканність, внести зміни у виборче законодавство і створити спеціалізований антикорупційний суд

фото: 112.ua
Новий пленарний тиждень парламенту видався гарячим. У вівторок, 17 жовтня, на площі навпроти Верховної Ради зібрався, за даними Нац­поліції, чотиритисячний мітинг. Учасники протесту вимагають від народних обранців термінового втілення “великої політичної реформи” – обмеження депутатської недоторканності, внесення змін у виборче законодавство (запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками) та створення окремого спеціалізованого антикорупційного суду.

Силового розгону не буде – Луценко

У результаті тривалих дискусій нардепи вирішили поставити на розгляд після ухвалення медичної реформи питання обмеження депутатської недоторканності та виборчу реформу. “Мирні маніфестації – надзвичайно важливий елемент демократії. Я з розумінням ставлюся до акцій і з повагою до їх учасників. Надзвичайно важливо – я вимагаю цього від усіх правоохоронних органів – забезпечити мирний характер акції. У жодному разі не можна допустити, щоби безвідповідальні політикани повторили трагічні події 31 серпня 2015-го, що призвели до загибелі чотирьох нацгвардійців”, – наголосив Президент Петро Порошенко.
Зауважимо, що вже у вівторок увечері відбулися сутички між правоохоронцями, які стежать за порядком, і активістами. Є постраждалі з обох сторін. Загалом акція розвивається в мирному руслі. Частина мітингувальників облаштувала під стінами парламенту наметове містечко і не збирається розходитися до остаточного виконання вимог. Генпрокурор Юрій Луценко обіцяє, що “силового зносу наметів не буде”.
Аби не нагнітати ситуацію, Петро Порошенко йде назустріч активістам. Він уже скерував до Верховної Ради як невідкладний законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України, який скасовує недоторканність народних депутатів. Відповідно до цих змін, народним обранцям гарантується політична недоторканність: вони не несуть юридичної відповідальності за результати голосування чи висловлювання в парламенті та його органах (окрім відповідальності за образу чи наклеп).
Водночас зі статті 80 Конституції запропоновано прибрати норму про те, що “народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані”. В разі ухвалення відповідний закон набуде чинності з 1 січня 2020 року, тобто стосуватиметься наступного складу парламенту. Разом із цим, зі слів спікера ВРУ Андрія Парубія, в парламенті зареєстрований ще один законопроект про зняття недоторканності авторства 158 нардепів. Ці два документи опрацьовує профільний парламентський комітет.
Петро Порошенко також закликав депутатів створити робочу групу і напрацювати законопроект про створення антикорупційного суду. Нагадаємо, що раніше в парламенті було зареєстровано два відповідні проекти закону, але, згідно з експертною оцінкою Венеціанської комісії, вони мають бути відкликані, натомість Президент повинен внести новий законопроект відповідно до рекомендацій “венеціанки”. Наразі депутати розглянули частину з близько 900 правок до медичної реформи. Її вони планують ухвалити сьогодні, 19 жовтня, після чого хочуть перейти до розгляду законопроектів щодо обмеження депутатської недоторканності.

Політична складова протесту

До мітингу під Верхов­ною Радою долучилися, зокрема, “Рух нових сил”, “Батьківщина”, “Самопоміч”, “Громадянська позиція”, 5.10, “Демальянс”, невелика кількість прихильників “Свободи” та “Національного корпусу”. Загалом це зацікавлені в дострокових парламентських виборах політсили. Лідером однієї з них є екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі, котрий під час мітингу закликав Порошенка… піти у відставку. Нагадаємо, влітку Петро Олексійович позбавив Міхеїла українського громадянства, яке сам йому надав у травні 2015-го. Розлючений Міхо прорвався через кордон України і тепер усерйоз заявляє про наміри протистояти “чинній злочинній українській владі”. Однак експерти не вважають його серйозним політичним гравцем.
На думку політтехнолога Катерини Одарченко, протести покликані спробувати створити об’єднану політичну силу. “Коаліція з Анатолієм Гриценком, який має близько 4% підтримки, “Демальянсом” чи іншими проектами дає сподівання, що перспектив у руху Міхеїла Саакашвілі буде більше. Таким чином він зможе залучити більше коштів, адже велику політику без грошей робити важко. Колишній грузинський президент веде подвійну гру: спочатку була партія “Хвиля” з Віктором Чумаком, згоди між собою вони не дійшли, після чого був створений “Рух нових сил”. Це ознака того, що Саакашвілі не витримує лідерів біля себе, тому навряд чи сьогоднішня акція стане кроком до створення значного системного об’єднання. У Грузії йому це вдалося, оскільки поряд були не лише пасіонарні лідери, а й професійна команда політичних менеджерів. Якби якесь об’єднання могло відбутися, це сталося б давно. Вже почали б якусь фонову кампанію на кшталт тієї, що зараз проводить Сергій Тарута”, – зазначила в коментарі “Слову і Ділу” Катерина Одарченко.
Політтехнолог Тарас Березовець переконаний: вимоги активістів до влади є прийнятними й обґрунтованими, але цілі й методи учасників акції дуже відрізнятимуться. “Немає і не може бути тривалого спільного порядку денного в “Самопомочі”, Саакашвілі, “Батьківщини”, партії 5.10, не кажучи про прихильників Андрія Портнова. Якщо відкинути політичний порядок із трьох вимог, це не більш ніж димова завіса, за якою маячить головна мета – дострокові вибори. Спочатку Ради, а потім і Президента. Учасники мітингу не повинні мати ілюзій, що це зіграє їм у плюс. Поки все виглядає так, що всі стануть учасниками масовки Міхеїла Саакашвілі”, – зазначив експерт на своїй Facebook-сторінці.
Євген Магда, політолог, виконавчий директор Центру суспільних відносин:
– Наразі акція біля парламенту – це рух вхолосту. В її організаторів не простежується чіткий план дій, нема єдиної координації. Найгірше те, що в них не помітно відповідальності. Всі учасники об’єднані в “мозаїку”, де кожен сам за себе. Дивно, що організаторами протесту водночас виступають експертні громадські організації і політичні партії. Представники опозиції не налаштовані домовлятися – це їхній принциповий вибір. Не бачу підстав для серйозного підсилення коаліції чи опозиції. До президентських і парламентських виборів іще далеко – відповідно півтора і два роки. Якщо всі кинуться займатися виборами, роботу парламенту буде паралізовано, що не в інтересах України. Обговорення зняття депутатської недоторканності цілком можливе, а от щодо переходу на відкриті партійні списки є сумніви, адже їх бояться всі лідери політсил.
Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:
– Акція під стінами Верховної Ради – тест на здатність опозиції до спільних дій. Навряд чи протест одразу призведе до реструктуризації парламенту. Найімовірніше, сприятиме поляризації ВРУ. Суперечності, змагання інтересів усередині опозиції вже помітні. Петро Порошенко діє достатньо гнучко, розуміючи, що ризики силового протистояння спрямовані насамперед проти нього. Він готовий шукати компроміси, але чи готова до цього радикальна частина опозиції? Частково вимоги активістів будуть виконані. Складно буде зі зняттям депутатської недоторканності і запровадженням відкритих партійних списків, оскільки “мажоритарники” не хочуть поступатися власними інтересами. Головне, щоб учасники протесту не заважали голосувати за свої вимоги. Акція біля парламенту може затягнутися. Її можуть спробувати загострити або ж протестні настрої поступово спадуть. Подивимося, який сценарій переможе.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8547 / 4.43MB / SQL:{query_count}