Політика проти мови

Закон України “Про освіту” став заручником геополітичних ігор

фото: radiosvoboda.org
Щойно парламентарі прийняли Закон України “Про освіту”, як він потрапив під шквал критики з боку сусідніх держав. Предметом гарячих дискусій стала стаття про мову освіти – державну. Згідно з новим законодавством, у закладах дошкільного і початкового рівнів (1 – 4 класи) викладання рідною мовою національних меншин зберігається, водночас наголос робитиметься на оволодінні українською мовою. Проте у школі базового рівня (5 – 9 класи) навчання здійснюватиметься винятково українською, щоб діти були готові вступати до національних вишів і могли спілкуватися державною мовою.

Агресивні угорці

Такий крок розкритикували Угорщина, Румунія, Болгарія, Польща, Молдова, Греція та Росія (куди ж без неї?), громадяни яких проживають у нашій країні. Найагресивніша в цьому плані Угорщина. В угорському уряді український Закон “Про освіту” назвали “ганьбою і соромом”, “ножем у спину”, вважаючи, що він безпосередньо торкається прав 150-тисячної угорської меншини в Україні і “позбавить їх можливості вчитися рідною мовою, що загрожує їхньому виживанню на рідній землі”. Втрутилася в питання мови освіти й опозиційна правоекстремістська партія “Йоббік”, що тісно співпрацює з Кремлем, назвавши кроки української влади в освітньому законодавстві “шовіністичними”.
У відповідь очільник українського МЗС Павло Клімкін зазначив: угорці, котрі живуть на території України, як і представники інших нацменшин, повинні володіти українською державною мовою. Угорська сторона назвала такі пояснення “цинічними і неправедними”. Влада Угорщини пропонує Президенту України Петру Порошенку не підписувати закон у теперішній редакції, а спрямувати у Верховну Раду на доопрацювання.
Наш західний сусід уже поскаржився на документ міжнародним організаціям, зокрема, ОБСЄ, ЄС та ООН, а глави МЗС Болгарії, Угорщини, Греції і Румунії підписали листа керівнику МЗС України, де висловили занепокоєння через новий український закон про освіту. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто попросив міжнародні організації вжити необхідних заходів, щоб цей документ не запрацював. Він наголосив: з огляду на збереження територіальної цілісності України Київ може розраховувати на голосування Угорщини за продовження економічних санкцій проти Росії, однак решту важливих для України рішень та ініціатив на міжнародному рівні угорська дипломатія надалі не підтримуватиме.
Офіційний Будапешт має невгамовні апетити щодо Закарпаття, де проживає чимало угорської діаспори (деякі села тут повністю угорські) і за кожної нагоди підсилює свої інтереси. Останніми роками Угорщина вливає серйозні кошти в Закарпаття і водночас заявляє про автономію угорців у Закарпатській області, намагаючись легально стати господарем цього регіону. Такі настрої нашого західного сусіда подобаються Кремлю, що будь-якими способами намагається розхитати ситуацію всередині нашої країни.
До речі, Закон України “Про освіту” схвилював не лише уряди сусідніх держав, а й керівництво Закарпаття. Підіграє угорській владі голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, який закликав Петра Порошенка ветувати нову версію закону “Про освіту” через те, що він, начебто, супере­чить Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.
“Ми розуміємо, що цей закон спрямований на захист української, але насамперед проти російської мови, бо вона домінує в столиці і східних регіонах. На Закарпатті він б’є по нацменшинах. Документ не спрямований на захист 150 тисяч угорців, десятків тисяч румунів у Чернівецькій області чи молдаван і гагаузів на Одещині. Зараз вийшло так: те, що намагається зробити Росія вже декілька років, – посварити Україну з сусідами – робить сама Україна силами парламенту. Найкращий вихід із цієї ситуації – внести правку, що дія закону не поширюється на мови країн ЄС”, – озвучив офіційну позицію місцевої влади речник голови Закарпатської ОДА Ярослав Галас.

Жодного криміналу, але є нюанси

На думку експертів, новий Закон “Про освіту” не порушує прав національних меншин та міжнародних зобов’язань України, надає нові можливості для розвитку української мови і дозволяє дітям інших національностей інтегруватися в українське суспільство. Вони переконують: закон відповідає сучасній європейській практиці, де в більшості країн середня та вища освіта мовою національних меншин здійснюється не за рахунок держави. Для навчання винятково рідною мовою нацменшини можуть відкривати приватні навчальні заклади.
Письменниця Лариса Ніцой звернула увагу на недосконале формулювання статті про мову в Законі України “Про освіту”. Вона зауважила на своїй Facebook-сторінці, що депутати всупереч рішенню Конституційного суду написати “навчання – українською мовою, мова меншин може вивчатися” втулили в текст документа вкрай шкідливе для України “навчання мовами меншин”, що зумовлює суперечку.
На думку старшого наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень, доктора політичних наук Максима Розумного, в інших країн немає юридичних підстав для зауважень до нового Закону України “Про освіту”. Він зазначив, що наша держава свого часу ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов національних меншин, що не передбачає надання повної освіти, викладання всіх предметів мовою нацменшин.
“З прийняттям закону все виглядає так, що права меншин начебто зменшуються. Але насправді склалася подвійна ситуація: з одного боку, є об’єктивні передумови того, що люди говорять румунською чи угорською мовами, з іншого – не є нормальним, коли випускники українських шкіл належним чином не володіють українською мовою. Цей баланс у кожній країні вирішують по-своєму. Не думаю, що в Румунії або, тим паче, в Угорщині в українських дітей є можливість здобувати повну середню освіту українською мовою. Це питання можна вирішувати на паритетних засадах. Так склалося історично, що румунські й угорські громади в Україні мали можливість навчатися і здобувати середню освіту рідними мовами. Але Україна все-таки рухається в напрямку того, щоб давати повну середню освіту державною мовою. Це природний процес для будь-якої країни, і тут немає жодного злочину або криміналу”, – зазначив Максим Розумний у своєму блозі на сайті УНІАН.
Він вважає, що в цій ситуації необхідно шукати компроміс у межах ухваленого Закону “Про освіту”, не робити різких рухів, пояснювати і показувати, що жодного наступу на права нацменшин в Україні не відбувається. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман уже доручив Павлу Клімкіну і міністру освіти Лілії Гриневич провести зустріч із послами країн Євросоюзу і пояснити деталі Закону “Про освіту”.
“Ми готові надати Раді Європи статтю про мову Закону “Про освіту” для експертизи. Ця стаття не порушує міжнародних зобов’язань, які взяла на себе Україна. Ми переконані: на теперішньому етапі розвитку нашої держави і зважаючи на розширення освітніх прав дітей з національних меншин, ми робимо крок для розширення використання української державної мови в системі освіти”, – зазначила Лілія Гриневич, повідомляє Укрінформ.
Україні важливо відстояти право на зміцнення статусу української мови як єдиної державної і водночас запобігти перетворенню мовного питання на приховану зброю.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0456 / 4.41MB / SQL:{query_count}