Ціни відпустять у “вільне плавання”

Уже влітку цього року Кабінет Міністрів має намір повністю відмовитися від пострадянської практики державного контролю цін на продукти харчування, на чому вже давно наполягають як представники ритейлу, так і різномантні асоціації виробників

У 2016 році в Україні був започаткований пілотний проект, в рамках якого було скасовано ціновий контроль на 17 груп товарів, що належать до соціальних (молоко, яйця, цукор, яловичина тощо). У Кабміні заявили, що цілком задоволені підсумками експерименту. Але постає питання: чого очікувати споживачам?
Держрегулювання в Україні регламентується постановами уряду 1996 і 2007 років, які забороняють торгові надбавки вище 15% на соціально значущу продовольчу продукцію. До таких товарів належать: борошно, хліб простої рецептури, макаронні вироби вітчизняного виробництва з нетвердих сортів пшениці, крупи, цукор, яловичина, свинина з кістками, м’ясо птиці в тушках, ковбаси варені I сорту, молоко жирністю 2,5%, сметана жирністю 20%, масло вершкове жирністю 72%, сир жирністю 9%, яйця курячі, олія.
Після проведених розрахунків у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі дійшли висновку, що регулювання не тільки не призводило до стримування цін, а й почасти мало зовсім протилежний ефект. Зі слів директора департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку Володимира Семеніхіна, із 2003 року зростання цін на соціально значущі продукти харчування значно випереджало середнє зростання цін на всі продукти харчування. “Щодо хліба, борошна і свинини середньорічне зростання цін становило 12% із 2003-го по 2013 рік. Тобто в середньому за 10 років ціни на ці регульовані категорії зростали на 2% швидше, що дало майже 20% накопиченого зростання, яке перевищує середній індекс цін продуктів харчування”, – зазначив Володимир Семеніхін у коментарі агентству УНІАН. 
У вересні минулого року уряд ухвалив рішення запустити пілотний проект скасування державного регулювання цін терміном на три місяці. Його підсумками Володимир Гройсман був задоволений: “Як показала практика, це виявилася досить корумпована система, де створювали штучні обмеження. Ніхто їх не дотримувався, ні на які ціни це не впливало, але давало чиновнику можливість впливати на реальний сектор, на реальних підприємців”.
Як зазначила в коментарі сайту finance.ua представник юридичної компанії “Центр конфліктології і Права” Тетяна Журавель: “Проект добре себе зарекомендував, істотного зростання цін, яке було б пов’язане саме з реалізацією проекту, не було. Так, ціни зростали, але такі підвищення були пов’язані із сезонними змінами, інфляцією. Кардинальних змін у бік підвищення не відбулося”. Так само вважають і чиновники Мінекономрозвитку. За їхньою інформацією, на момент дії пілотного проекту за інфляції 5,6% проти 1,4% (у 2015 році) ціни зростали повільнішими темпами – 4,5% проти 5,4%.
Найбільше зростання цін у четвертому кварталі 2016 року спостерігалося хіба на молочні продукти (10-22%) та курячі яйця (аж на цілих 50%). Але такі вражаючі показники, порівняно з 2015 роком, пов’язували виключно із сезонністю і ситуацією на ринках експорту, та аж ніяк не зі скасуванням регулювання.
Дійсно, ефективність держрегулювання завжди викликала обґрунтовані сумніви. Адже виробники давно навчилися обходити обмеження, скажімо, виробляючи молоко жирністю 2,6% (замість 2,5%, на яке ціна регулюється) або масло жирністю 73% (замість 72%). Не дрімали й продавці. “Приходять перевіряльники, запитують, за якою ціною закупив продукцію. Виписуєш “липову” накладну від ФОП (фізичної особи-підприємця), згідно з якою ти нібито закупив продукцію за завищеною ціною і тепер продаєш її з націнкою менше 15%. А як вони перевірять ФОП? Ніяк”, – розповів УНІАН приватний підприємець, який займається роздрібною реалізацією курятини.
Водночас в Україні спостерігається стрімке подорожчання продуктів харчування. І жодне регулювання тут навряд чи допоможе. “Ключові фактори, які впливають на ціну: перше – світова ціна на продукти харчування, друге – курс долара, третє – інфляція. Якщо інфляція в 2017 році буде 10-12%, ми побачимо, що продукти харчування подорожчають на 12%, а максимум – на 15%”, – розповів агентству “Преса України” генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. На зростання ціни на яловичину та свинину впливає той факт, що фермери і селяни масово вирізають худобу, вигодовувати яку стає щораз дорожче. Відповідно через скорочення поголів’я дорожчає і молочна продукція.
“Система держрегулювання цін – рудимент, від якого давно відмовилися всі цивілізовані країни”, – впевнена віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк. Такої ж думки дотримується і генеральний директор асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко: “Держрегулювання є нічим іншим, як пережитком радянського минулого”. Зі слів голови Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи, його відомство повністю підтримує плани щодо скасування держрегулювання, оскільки фахівці відомства не бачать зв’язку між масштабом цінового контролю і динамікою цін. Володимир Лапа вважає, що держрегулювання цін необхідно залишити тільки на комунальні тарифи та, можливо, на лікарські засоби.
Однак існують інші точки зору. Як заявив у коментарі сайту finance.ua голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко: “Щодо самого регулювання державою цін, то я обома руками за це. Однак у європейських країнах ціни на чимало позицій продуктів харчування не відрізняються від українських. Проте ми ж прекрасно розуміємо, що доходи наших громадян в рази менші за зарплати європейців. Наразі, коли наш народ потерпає від економічної, політичної та військової кризи, скасовувати держрегулювання цін на продукти не можна. Час для цього обрано дуже невдалий”.
До того ж занадто блідо виглядає нині Антимонопольний комітет України, який мав би боротися з монополіями та компаніями, що вступають у картельні змови з метою завищення цін на товари і послуги. Сьогодні АМКУ, за різними авторитетними українськими рейтингами, посідає одне з останніх місць серед державних інституцій у питаннях довіри до неї населення.
Поза тим, скасування держрегулювання цін усе-таки є ще одним кроком на шляху вирішення головної української проблеми – засилля бюрократії, та, як наслідок, корупції. Колись Державна інспекція з контролю за цінами (ліквідована постановю Кабміну в серпні 2016 року) вважалася чи не головним “коритом” нарівні з ДАІ, судами та прокуратурою.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7193 / 4.4MB / SQL:{query_count}