Для кого Порошенко продавив “безвіз”?

17 травня у Страсбурзі в присутності Президента України буде підписаний законодавчий акт, котрий вмикає українцям зелене світло для подорожей у країни Європейського Союзу

фото: unian.ua
Для України це означає не лише виконання Петром Порошенком однієї зі своїх головних передвиборчих обіцянок – це означає, що Україна повернулася до європейської сім’ї.
Не вірте політикам та експертам, котрі говорять про дріб’язковість цієї події. Насправді це рішення змінює дуже багато!

Економіка

Угода про Асоціацію уже впливає на українську економіку. Зона вільної торгівлі стимулює відкриття нових підприємств в Україні. Так, протягом 2015 – 2016 років в Україні відкрилося 56 нових заводів. Серед них – японські, відкриті на західному кордоні, зокрема на Тернопільщині та Львівщині. Це реакція інвесторів  на реформи та наші успіхи в євроінтеграції. А це – тисячі нових та добре оплачуваних робочих місць. До речі, саме так Угорщина використовувала своє становище під час власної євроінтеграційної епопеї.
Крім того, Україна є складовою європейського енергетичного простору. Це означає, що на нашу країну поширюється європейське законодавство. Тобто Україна має забезпечити ліквідацію монополій на енергоринку (Закон “Про ринок газу” уже прийнятий, а Закон “Про ринок електроенергії” має бути ухвалений). Тоді українці зможуть самі вибирати, в якої компанії купувати газ та електроенергію. І тоді наші енергокомпанії більше ніколи не зможуть просто поставити перед фактом підвищення тарифів. Інакше втратять клієнта.
Згадайте, скільки зусиль та грошей  у радянські часи коштувало встановити телефон і скільки після скасування монополії! Понад те, конкуренція і європейське законодавство завдадуть удару по тій же корупції в енергосекторі, де наші газові принцеси та енергетичні королі нажили мільярдні статки. А тепер просто придивіться, хто виступає проти реформ у енергетиці та проти  зближення з ЄС.

Що отримають українці?

Сьогодні опоненти Пет­ра Порошенка кажуть, що “безвіком” зможуть скористатися лише два-три відсотки громадян. Виходить, що 3,5 мільйона українців уже отримали закордонний  біопаспорт тільки для того, щоб його “засолити” в банці? Решта 3,5 мільйона, які вже мають візи, платили за них винятково “по приколу”. До речі, ці самі 3,5 мільйона становлять 10% дорослого населення, а не 2-3%.
При цьому черги за новими паспортами чомусь тільки збільшуються. Чому? Відповідь проста: це можливість спланувати бюджетний відпочинок і без перешкод поїхати на вихідні за кордон. Прокинувся, наприклад, у Тернополі, Чернівцях чи у Львові, випив кави, а обідаєш уже в Парижі, Афінах або Празі.

“Безвіз” – виконана обіцянка Порошенка

На цю тему можна говорити довго. Так само довго можна говорити і про реакцію нашого політикуму. Вона досить дивна – наприклад, так звані “єврооптимісти” та  “антикорупціонери” писали до Брюсселя листи з вимогою відкласти надання Україні безвізового режиму, а тепер приписують цю заслугу собі.
Юлія Тимошенко намагається всіляко знівелювати цю подію, заявляючи, що всього лиш 15% зможуть скористатися перевагами “безвізу”. Інші заявляють, що “безвіз” запустили ще “папєрєднікі”. І річ не в тому, що вони тільки встромляли палиці в колеса та  висміювали Президента України, котрий протискав цей проект через європейську бюрократію та вважав своєю особистою справою ще з 2009 року, коли був міністром закордонних справ України.
До слова, мало хто знає, що підписання Угоди про Асоціацію влітку 2014 року висіло на волосині, і тільки шалена дипломатична активність та настирливість глави держави дозволила реалізувати її підписання. Якби ми завагалися хоча б на кілька місяців – наслідки могли б бути катастрофічні. Просто згадайте референдум у Нідерландах та “Брексит”.
Утім значна частина наших політиків досить щиро критикують і “безвіз”, і європейський вибір. Адже саме для них просування до ЄС означає кінець їхніх “договорняків” і тіньового контролю за політичними та фінансовими процесами. Європейські правила та європейська конкуренція ставлять на цьому жирний хрест.
Не вірите? Подивіться на Румунію та Болгарію. Коли ці країни отримали свої угоди про Асоціацію, то були бідніші та корумпованіші, аніж нинішня Україна.
Олександр Леонов,
виконавчий директор
Центру “Пента”

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.3034 / 4.38MB / SQL:{query_count}