Рік Гройсмана: скільки ще?

Експерти прогнозують, що найближчим часом відставки уряду не буде. Тим часом прем’єр обіцяє збільшення пенсій із 1 жовтня

Річний імунітет від відставки уряду на чолі з Володимиром Гройсманом завершується. Але це зовсім не означає, що прем’єра разом із міністрами звільнять. Нині ситуація виглядає навпаки: відставка Гройсмана здивувала б більше, аніж продовження його роботи. Не тому, що глава уряду такий хороший, просто зараз в Україні така внутрішньополітична ситуація і розклади в парламенті, що відставка уряду спровокувала б чергове серйозне загострення урядово-парламентської кризи, аж до дострокових парламентських виборів. Президенту та не зовсім легітимній коаліції БПП і “Народного фронту” це не вигідно, тому вони робитимуть усе можливе, щоб уникнути негативного для них сценарію. Зараз у коаліції кажуть про те, що питання відставки уряду навіть не обговорюється.
Нагадаємо, що Гройсмана прем’єром (до речі, наймолодшим в історії сучасної української держави) та решту складу Кабміну парламентарі затвердили 14 квітня 2016-го (окрім міністра охорони здоров’я, це міністерство донині не має повноправного керівника). Імунітет від відставки Кабмін отримав не від самого факту свого призначення, а від того, що нардепи того ж 14 травня хоч і з третьої спроби, але затвердили урядову Програму діяльності. І от тепер, через рік, уряд має звітувати у стінах ВРУ про свою роботу, після чого вирішується питання продовження його роботи або відставки. У паперовому вигляді урядовці відправили свій звіт до парламенту ще раніше, його розглядають комітети ВРУ. 
Та повноцінного звіту Гройсмана та міністрів перед нардепами у сесійному залі, найімовірніше, ще треба почекати. Так вже для влади вдало склалась ситуація, що завтра, 14 квітня, буде останній день перед перервою у пленарній роботі парламенту аж до 16 травня. В цей проміжок часу передбачені лише робота у комітетах та фракціях, а також зустрічі із виборцями. У кінці квітня українська парламентська делегація має відправитись на сесію ПАРЄ. Саме цим виправдовувалось таке формування календарного плану ВРУ і така велика перерва в найближчий місяць між пленарними засіданнями. Звичайно, уряд міг би прозвітувати власне 14 квітня, але у владній команді, вочевидь, вирішили від цього відмовитись. Формально дату розгляду урядового звіту мають визначити нардепи, а новоспечений голова фракції БПП Артур Герасимов вже заявив, що “згідно з його інформацією, цього тижня звіту уряду не буде”.

фото: kmu.gov.ua

Голосів за відставку нема

Коли б цей звіт не відбувся, для підтримки нинішнього уряду коаліція може заручиться допомогою парламентських груп екс-регіоналів. Таке відбувається традиційно, зрештою саме в такий спосіб Гройсман і став прем’єр-міністром. І саме з такою допомогою ухвалювався держбюджет на цей рік. У БПП на початку року навіть заявляли, що ці два важливі голосування і стали доказами існування коаліції. Але насправді всі розуміють, що це лише докази неофіційного існування “ширки” у ВРУ.
Серед опозиціонерів різних мастей Гройсмана найбільше критикує фракція “Батьківщина”, вони в лютому вже навіть намагались зареєструвати проект постанови про його відставку. Трохи поспішили, бо в уряду ще був імунітет. Правові суперечки між спікером Андрієм Парубієм та лідеркою “Батьківщини” Юлією Тимошенко, про те чи можна прем’єра відправити у відставку окремо від всього Кабміну і чи потрібно в такому випадку 150 підписів нардепів для реєстрації проекту постанови, ні до чого не привели. Тут треба розуміти, що відставка глави уряду автоматично означатиме й відставку всіх міністрів.
Питання відставки найімовірніше підніматиметься надалі, але знову ж таки Тимошенко і всім, хто з нею, знадобляться 150 підписів тільки для реєстрації проекту постанови про недовіру уряду. Але набагато більше шансів на те, що коаліція правдами-неправдами збере необхідну кількість голосів на підтримку уряду, не допустивши просування опонентами питання відставки. Затвердження нової Програми діяльності уряду означатиме імунітет для нього ще на рік. Без Програми і навіть якщо дійде до голосування за недовіру уряду, у випадку провалу цього голосування, впродовж нинішньої сесії вдруге ставити це питання буде не можна, а отже уряд спокійно працюватиме мінімум до осені. Це також буде на користь владній команді. Як бачимо, можуть бути різні сценарії розвитку ситуації на користь Гройсмана.
Більшість політичних експертів нині зазначають, що в парламенті немає голосів для звільнення Гройсмана. Та й окрім “Батьківщини” так гостро це питання інші фракції і не піднімають. Зараз про необхідність відставки уряду говорять ще в “Опозиційному блоці”, Наталія Королевська цього тижня навіть заявила про ініціативу по збору підписів для цього. Але також маємо розуміти, що в “Опоблоці” співіснують різні групи депутатів із різними групами впливу, які й по-різному можуть підійти до питання відставки, підтримки чи нейтралітету під час звіту уряду. Тож зусиль “Опоблоку” і “Батьківщини” для відставки Гройсмана може не вистачити.
Не так давно й у фракції Радикальної партії голосно говорили про відставку Кабміну, але зараз трохи притихли. Зрештою, так само недавно в інформпросторі з’являлись повідомлення про можливість повернення “радикалів” до коаліції. Зрозуміло, що торги відбуваються постійно.
Щодо “Самопомочі”, то цього тижня від голови фракції Олега Березюка з’явилась заява про те, що уряд Гройсмана має ще попрацювати. (Зауважимо, що в “Самопомочі” зараз і так багато своїх проблем через протистояння із владною командою). Але Березюк також зазначив, що варто було б змінити кількох міністрів. Зокрема, йшлося про міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика та міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадима Черниша. Також Березюк говорив про міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, але така вимога чи прохання “Самопомочі” виглядає фантастичною. Тут треба розуміти, що існування нинішньої коаліції БПП та “Народного фронту” фактично “зав’язане” на тому, що Аваков залишається на своїй посаді.

Чи можливі зміни окремих міністрів?

“Звісно, не виключено, що може переформатуватися сама коаліція, і тоді буде обраний інший уряд, але тими ж самими фракціями. Проте це може дестабілізувати весь парламент. Тому сьогодні виглядає так, що уряд змінюватися не буде. Якщо і йдеться про заміни, то одного-двох міністрів, не більше”, – зазначив політолог, директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран в коментарі “Радіо Свобода”.
Водночас політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко у коментарі “Пошті” висловив думку, що навіть точкові зміни в уряді якщо і будуть, то не зараз.
Цього тижня власне прем’єр Гройсман заявив, що коаліція не обговорювала жодних переформатувань уряду. Тож про зміни якихось окремих міністрів  поки, начебто, не йдеться.

джерело: slovoidilo.ua

Гройсман продовжує обіцяти

А поки ще без звіту у парламенті прем’єр Володимир Гройсман 11 квітня дав прес-конференцію у Кабміні. Він підбивав підсумки роботи свого уряду за рік перед журналістами і ще більше розповідав про подальші плани. Виглядав впевненим, традиційно багато згадував “леді Ю” і навіть жартував. Зокрема, сказав, якщо “Нафтогаз” програє у Стокгольмському арбітражі у судовій тяганині з “Газпромом”, то доведеться Росії замість грошей… віддати Тимошенко, бо “саме вона підписала контракт”.
Якщо ж серйозніше, то головним здобутком роботи уряду Гройсман назвав зростання, за підсумками 2016-го, української економіки на 2,3%.  Після минулорічних падінь це, звичайно, є важливим.  Також Гройсман згадав зростання середньої номінальної зарплати в країні на 35,4% і зростання місцевих бюджетів на 50%.
З одного боку, Гройсману є чим хвалитись, але з іншого – треба розуміти, що хоч він також очолив уряд під час війни, але ситуація була зовсім іншою, аніж у 2014-ому та 2015-ому. Не можна забувати про те, що Гройсман насправді продовжив роботу, яку розпочав Яценюк. Те ж запровадження єдиної ціни на газ, після якого збільшились комунальні тарифи, і за яке нинішній уряд критикують, мав зробити ще Яценюк, але відкладав рішення, бо його рейтинги минулого року і так впали до землі. Загалом же, Гройсман також не робив якихось масштабних реформаторських стрибків і намагався не ламати статус-кво між основними політичними гравцями України.
Гройсман хвалиться підвищенням мінімальних зарплат до 3200 гривень, але це рішення також одразу не всі оцінили. Зараз у суспільстві може бути різне ставлення до нинішнього уряду, але не можна також забувати і про те, що українці завжди критикують тих, хто при владі. Спочатку обирають Президента і парламент, отримують уряд і одразу всіх критикують.
“Українцям завжди не подобається влада. Це природний стан. І українці дуже рідко голосують за ті самі політичні сили, за які голосували перед тим. Це нормально для нашої електоральної культури. Говорити об’єктивно, що уряд Гройсмана міг кардинально щось змінити в нинішніх умовах, буде неправильно – Україна перебуває у стані неоголошеної війни з Російською Федерацією. Але є зрушення, в яких точно потрібно вимагати більше ефективності від роботи уряду. Це не тільки щодо математичного підняття пенсій і зарплат. Головна проблема – з України масово виїжджають люди найбільш працездатного віку. Україна стає донором людським, гуманітарним для наших сусідів, насамперед – Польщі, Угорщини, Румунії. Якщо проблема не буде розв’язана найближчим часом, то ми стикнемося з такою депопуляцією, заповнити яку Україна зможе хіба що за рахунок мігрантів…”, – зазначає політтехнолог, співзасновник Українського інституту майбутнього Тарас Березовець, повідомляє “Радіо Свобода”.
Що ж зараз обіцяє робити Гройсман? 11 квітня він вже вчергове повторив, що на 2017-й уряд запланував п’ять ключових реформ: пенсійну, земельну (із продажем земель сільськогосподарського призначення), реформи освіти та системи охорони здоров’я, продаж неефективних активів, тобто масштабну приватизацію.
Зокрема, плани  щодо земельної та пенсійної реформ у контексті співпраці з МВФ і вимог Фонду до української влади вже наробили багато галасу в українському суспільстві. Але Гройсман продовжує переконувати, що ринок землі створять тільки в інтересах громадян України.
“Ми не плануємо продаж іноземцям і великим холдингам. Ми плануємо розвивати фермерство. Це в інтересах громадян. Це в інтересах народу. Це ж стосується і пенсійної реформи. Пенсію підвищуємо, пенсійний вік не піднімаємо. Тільки вороги українського народу будуть проти. Бо це в інтересах українського народу. Це те, заради чого я працюю на посаді прем’єр-міністра”, – таку заяву зробив Володимир Гройсман.
З його слів, парламент повинен підтримати урядові ініціативи й тоді вже, з 1 жовтня, пенсії зростуть на 200-1000 гривень для різних категорій пенсіонерів. “Ми зробимо осучаснення пенсій для 5 млн 520 тис. українців. Приблизно 1 млн 308 тис. українців отримають підвищення до 200 грн, 1 млн 208 тис. – від 200 до 500 грн, 1 млн 993 тис. –  від 500 до 1000 грн, 1 млн 109 тис. – понад 1000 грн підвищення. Це не разова подачка –  це постійна система, яка дасть можливість щомісяця отримувати підвищені пенсії. Уряд планує наблизити індексацію з грудня на жовтень, таким чином 9 млн із 12 млн пенсіонерів отримають підвищення в абсолютно сталому вимірі”, – ось такі обіцянки роздає Гройсман. Він також заявив, що реформа передбачає скасування з 1 жовтня оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів.
Обіцянки, звичайно, красиві, але цікаво буде подивитись, як це все буде оформлено в законопроектах, які уряд запропонує парламенту. І чи будуть в цих ініціативах “підводні камені”. Учора, 12 квітня, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив про те, що до кінця цього тижня вони планують узгодити пенсійну реформу з місією МВФ, яка саме зараз перебуває в Україні. Так само урядовці узгоджують й інші реформи, обіцяні міжнародним кредиторам, зокрема, йдеться про реформу фіскальної служби. (Але вже очевидно, що в усі терміни, передбачені меморандумом про співпрацю з МВФ, наша влада не вкладеться. До  прикладу, нове пенсійне законодавство потрібно ухвалити до кінця квітня, а як це зробити, якщо в парламенті не буде пленарних засідань до середини травня?)

Без президентських амбіцій

Так само треба зазначити, що хто б скільки не говорив про співпрацю уряду з парламентом, ефективної комунікації між ними немає. Так само як і значно “охололи стосунки” між прем’єром та Президентом. Поза тим, Гройсман зараз хоче дати зрозуміти суспільству, що він планує протриматись у прем’єрському кріслі ще довго.
Цікаво, що минулого року під час “прем’єріади” та формування уряду Гройсман проявив деяку самостійність великого політичного гравця, протягнув кількох “своїх” людей до уряду. Але повністю самостійним він не може бути, бо завжди існуватиме небезпека відставки. Щодо того чи планує Гройсман у майбутньому стати політиком №1 в Україні й балотуватись на президентський пост вже у 2019-ому, то нинішній прем’єр під час прес-конференції 11 квітня заявив таке: “Я хочу зробити сенсаційне повідомлення. У 2019 році я буду брати участь у президентських виборах. Як і всі громадяни України, я прийду і проголосую за кандидата в президенти. Інших намірів у мене немає. Я про це вже говорив, і хочу ще раз підкреслити”.

Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:
– Почну з того, що цього тижня досить несподівано для себе почув оцінку уряду від лідера фракції “Самопоміч” Олега Березюка. Він сказав, що цей уряд кращий від попереднього, і краще його не міняти. Деякі речі він критикував, але відзначив, зокрема, проект медичної реформи. І якщо таке лунає навіть із боку представників опозиції, то це означає, що роботу цього уряду можна оцінювати як мінімум на задовільно. Хоча, безумовно, претензій до нього багато. Якщо говорити про критику, то з боку пересічних громадян найбільша критика лунає щодо підвищення ціни на газ і тарифів на опалення. Хоча це рішення з’явилось внаслідок вимог, пов’язаних із співпрацею з МВФ, але все рівно українці критикують уряд. З боку експертів, політиків, уряд частіше критикують за те, що занадто повільно здійснюються реформи. Потрібно активніше займатись соціально-економічними змінами в країні. Але це достатньо традиційна критика. Щодо досягнень, то головне, що вдалось відновити економічне зростання. Хай невелике, всього 2%, але це вже краще, аніж два роки поспіль, що було у 2014-15 рр., падіння економіки майже на 10% кожного року. Зараз вже є певне світло наприкінці кризового тунелю. Серед найбільш резонансних рішень, я б відзначив підвищення удвічі мінімальної заробітної плати. Це мало й певний економічний ефект, зросли надходження до бюджету, до Пенсійного фонду. Були побоювання, що зросте інфляція, але поки, принаймні за останніми даними, інфляція тримається на вже звичних показниках. Політично, мені здається, навколо цього уряду менше конфліктів і напруги. Так, лунають заклики до відставки, але якщо порівнювати із ситуацією, яка минулого року була навколо уряду Яценюка, то зараз для Гройсмана ризиків набагато менше. Це ми зараз і бачимо. У понеділок відбулась зустріч у Президента, я так розумію, були контакти із представниками різних фракцій, і, от навіть, якщо “Самопоміч” каже, що проти відставки уряду, то ризиків для уряду Гройсмана насправді не так багато. Думаю, як мінімум до осені цей уряд працюватиме. А, можливо, і довше. Щодо варіантів якогось переформатування уряду, то думаю, що такий сценарій зараз малоймовірний. Не тому що непотрібно, в принципі потреби є. Як мінімум треба затвердити міністра охорони здоров’я, бо Супрун працює як в.о. міністра. Є претензії до деяких міністрів. Одна із головних проблем, не тільки в уряді, а загалом у виконавчій владі є дефіцит ефективних реформаторських кадрів. Але я сумніваюсь у якомусь переформатуванні уряду, бо це потрібно проводити через Верховну Раду, що зробити буде вкрай важко. Опозиція, і не тільки опозиція, буде зацікавлена в тому, щоб завалити окремі кандидатури. Тому більш вірогідним варіантом буде зберегти статус-кво. Якщо і будуть якісь зміни, то не зараз, можливо трохи пізніше, і зміни точкові. Серйозного переформатування уряду не буде. Щодо звіту уряду, то відбулась прес-конференція Гройсмана, такий собі публічний звіт, а звіт у парламенті можна чекати у другій половині травня, коли Верховна Рада повернеться до пленарного режиму роботи.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8920 / 4.53MB / SQL:{query_count}