E-декларування: війна світів

Влада помстилась антикорупційним активістам і змусила їх iз наступного року також подавати електронні декларації

фото: gromady.dn.ua
В історії з українським е-декларуванням нічого не змінюється. Довіри до системи немає, із сайтом для подання декларацій величезні проблеми, влада лише грається у боротьбу з корупцією і змінює правила, західні партнери її за це критикують. Із самого початку було зрозуміло, що ніякого е-декларування нашим політикам та чиновникам не потрібно, але це було вимогою міжнародних кредиторів, до того ж, від запровадження такого оприлюднення статків наших можновладців залежав український «безвіз» з ЄС. Що маємо зараз? Співпраця з МВФ на пузі, але щодо цього, то українські політики (з усіх таборів) наробили багато інших помилок;  «безвіз» на фінішній прямій, але навіть у випадку швидкого завершення всіх бюрократичних процедур з боку ЄС нам ще потрібно буде «втримати» цей безвізовий режим. І на це, як наша влада виконує раніше дані обіцянки, єврочиновники звертатимуть велику увагу. Ігри з е-декларуванням, звичайно ж, матимуть значення.

“Крок назад”

От нещодавно наш парламент ухвалив зміни до закону про е-декларування і вніс до переліку обов’язкових декларантів громадські організації, які працюють на антикорупційному полі, та всіх, хто співпрацює з цими організаціями. Заповнювати е-декларації вони повинні не зараз, їх ця процедура стосуватиметься з наступного року (треба буде подавати перші декларації за період від дня набуття чинності законодавчих змін до 31 грудня 2017-го). Та це рішення нардепів одразу викликало обурення як в Україні, так і за її межами. Різко відреагували посольства США та Британії. В ЄС вже висловили не якісь прохання до української влади, а вимогу скасувати проголосовані норми.
“Е-декларації мають на меті боротьбу з корупцією у публічній адміністрації – а не протидію роботі громадянського суспільства. Зміни до закону про електронне декларування є кроком назад, а не кроком уперед, і мають бути переглянуті”, – зазначив на своїй сторінці у Twitter європейський комісар з питань політики сусідства Йоганес Ган.
Та й ще минулого року представники ЄС заявляли про те, що е-декларування має стосуватись тільки осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
Зараз на тлі маси критики в Представництві ЄС в Україні заявили, що зміни до закону про е-декларування таки не мали б вплинути на надання  нашій державі безвізового режиму, чого чекаємо до початку літа. Але тут, знову ж таки не забуваймо, і “Пошта” про це писала, що після надання “безвізу” ЄС може його і призупиняти (до речі, розблокування процесу надання “безвізу” для України було чітко прив’язане до затвердження в ЄС жорсткішого механізму призупинення безвізових режимів для третіх країн). Серед запобіжників, які вже встановив ЄС – і відмова від виконання критеріїв, які дозволили країні отримати безвізовий режим.

Помста активістам

Про наміри влади зобов’язати й громадських активістів подавати е-декларації було відомо вже давно. Здавалося, а що тут насправді такого страшного: розвелось багато “грантоїдів”, активісти, які заявляють про боротьбу з корупцією роблять це не безкоштовно і вони повинні чесно показати суспільству свої статки. Адже дуже часто такі активісти далі йдуть у політику (до речі, як стверджує Українська правда, інструкції з приблизно такою аргументацію Адміністрація Президента розіслала нардепам від БПП, щоб ті виправдовували поширення е-декларування на громадські організації). Такі думки також нині лунають в українському суспільстві й, чесно кажучи, в цьому є логіка. Діяльність наших громадських організацій є не такою вже й прозорою.
Але є багато “але”… І насамперед кидається у вічі те, в який спосіб нині влада просунула зміни до закону про е-декларування. Тут зазначимо, що про наміри влади зобов’язати подавати е-декларації громадських активістів було відомо вже давно, в жовтні минулого року навіть з’явилась відповідна законодавча ініціатива, зареєстрована позафракційним нардепом Юрієм Дерев’янком. Але до голосування в сесійному залі не дійшло. В ЄС й тоді критикували такі  ще наміри.
Зараз проект змін до закону про е-декларування вносив Президент Петро Порошенко, але з благородною метою – звільнити від декларування окремі групи військовослужбовців, зокрема тих, які служать в зоні АТО. А вже  правки про додавання до переліку е-декларантів громадських організацій у президентському законопроекті з’явились, формально, від нардепа з “Народного фронту” Тетяни Чорновол. У цих правках легко впізнати пропозиції оформлені Дерев’янком ще минулого року. Та тепер нинішня коаліція БПП і “Народного фронту” вже вирішила не боятись критики Заходу і просувала вже “правки Чорновол” як в антикорупційному комітеті ВРУ, так після цього і в сесійному залі. Зрештою, під час голосування вносились ще правки з голосу, затверджувались і правки, які комітет відхилив. В такому бардаку наші парламентарі 23 березня й ухвалили закон, який звільняє від е-декларування АТОвців, але змушує це робити громадські організації та всіх їх контрагентів. Коаліція на двох, яка так і не може довести свою легітимність і показати 226 голосів, сама б не справилась, тому знову скористалась підмогою. Під час голосування за скандальні зміни  фракціям БПП і “Народного фронту” допомогли представники “Опоблоку” (хоч у цій політ силі 16 березня заявили про те, що вони взагалі не за що не голосуватимуть доти, поки парламент не розгляне законопроекти про переселенців), депгруп “Відродження” та “Воля народу”, Радикальної партії Ляшка. Ось такий розклад вийшов.
Правку про е-декла­рування редакторів та засновників ЗМІ Чорновол таки відкликала, але це не означає що ухвалений без неї закон не торкнеться журналістів. Норми прописані так, що під його дію підпадають фактично усі активісти антикорупційних організацій та ті, хто з ними співпрацюють.
“Корупцію викривають і розслідування на цю тему пишуть здебільшого журналісти, які працюють в ГОшках – бюро журналістських розслідувань взагалі всі є громадськими організаціями. Вони зареєстровані не як ЗМІ, а як неприбуткові громадські організації”, – зазначила директор ГО “Інституту масової інформації” Оксана Романюк, повідомляє Українська правда.

фото: president.gov.ua
“Це дрібна помста. Притягнути цих людей за незаконне збагачення неможливо, тому що кримінальна відповідальність за це стосується тільки державних службовців. А членів громадських організацій можна притягнути лише до адміністративної відповідальності за неподання чи невчасне подання декларацій. Але це може зробити незручним їх життя, тому що контрагенти, з якими вони співпрацюють, також підпадають під е-декларування. Наприклад, радіо запрошують вести пряму трансляцію із прес-конференції, і радіо, звичайно, на цьому заробляє. І його змушують заповнювати е-декларацію. Декларацію мають заповнювати навіть ті, хто надає послуги кейтерингу (організація виїзного харчування під час заходів, – “Пошта”). Тобто це зроблено з однією метою: зробити їх життя незручним”, – заявив позафракційний нардеп Віктор Чумак в ефірі Громадського радіо.
Е-декларування тепер стосуватиметься також кандидатів у депутати всіх рівнів (це насправді можна позитивно оцінити), членів конкурсних комісій громадських рад доброчесності при державних органах по всі країні (раніше закон стосувався лише представників конкурсних комісій при відборі найвищих держслужбовців). Уже лунають думки про те, що громадськість просто витісняють із цих комісій. А ще заповнювати е-декларацію будуть змушені члени наглядових рад держбанків та держпідприємств.
Ще зазначимо, що після ухвалення закону парламентом була провалена спроба його відмінити. Потім Президент мав право заметувати документ, але не зробив цього. 27 березня він підписав закон. Перед цим провів зустріч із представниками громадських організацій, на якій заявив, що закон повинен бути підписаним, щоб врахувати інтереси сотень тисяч військовослужбовців, які зараз захищають Україну від російської агресії. Ось так, Президент зробив вигляд, що нічого вдіяти не міг, знову виправдався благородною метою. А що далі? На цій зустрічі Петро Порошенко ініціював створення робочої групи за участі представників громадських організацій,  нардепів та представників Адміністрації Президента з метою опрацювання узгоджених змін  до скандального закону. А потім уже новий законопроект Порошенко обіцяв внести як невідкладний. Тобто Президент обіцяє все виправити і час до 2018-го ще насправді є,  активісти  підтримали створення робочої групи. От тільки вони не надто вірять, що вона себе виправдає. Тут виникає питання: хіба хтось зараз повірить у те, що в АП не знали і не контролювали, яким буде кінцевий вигляд закону, проголосованого в парламенті 23 березня? Якщо нардепи підтримали скандальні правки і вже відмовлялись їх скасовувати, то як в майбутньому назбирати необхідні голоси для того, щоб все виправити? Все це схоже лише на політичні ігри від Президента та перекладання відповідальності на парламент.
У середу, 29 березня, скандальні зміни до закону про е-декларування вже були опублікованими в офіційній пресі.

Всі проти НАЗК

Як зрештою складеться доля ініційованої Президентом робочої групи і чи взагалі буде спроба виправити ситуацію – продемонструють найближчі місяці. Та система е-декларування продовжує кульгати на обидві ноги нині і без декларацій активістів.
Перша хвиля е-декла­рування нікого нічого не навчила. Шоковане оприлюдненими статками наших високопосадовців і політиків суспільство так і не дочекалось якихось гучних кримінальних справ. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке повинно перевіряти е-декларації, із своїми функціями, м’яко кажучи, не справилось. Та й насправді доволі дивно говорити про те, що справді можна було перевірити усю достовірність минулорічної інформації про статки і доходи  високопосадовців за 2015 рік. Водночас цікаво буде порівняти їхні перші декларації із деклараціями за 2016-й, які треба зареєструвати до 1 квітня цього року. Для тих осіб, які цього року подають декларації вперше термін продовжили до 1 травня ( такі зміни 23 березня нардепи також внесли до закону про е-декларування).
Зазначимо, що восени минулого року е-декларації мали подати і подали майже 100 тисяч високо посадовців та політиків. Цього року друга хвиля е-декларування  є масштабнішою. До найвищих посадових осіб держави, депутатів та суддів додаються, зокрема, поліцейські, дипломати, посадові особи місцевих органів влади, комунальних підприємств та установ. Загалом йдеться про близько 1,5 мільйона е-декларацій. І звичайно, якщо технічні проблеми із сайтом е-декларацій виникали минулого року і їх ніхто не виправив, то цього року вони стали ще масштабнішими. А їх ніхто не виправив, бо декларанти в останній тиждень просто проклинали реєстр е-декларацій. Реєстр “лежав” і знову почалось з’ясовування, хто в цьому винен.
У НАЗК, яке є власником реєстру, заявляють, що проблема та сама, як і минулого року: занадто багато осіб одночасно хочуть зареєструвати свої е-декларації. І виправдовуються, що  вчасно вжили заходів з дооснащення апаратної бази реєстру. Всю вину у повторенні минулорічної ситуації голова НАЗК Наталія Корчак поклала на адміністратора реєстру з держпідприємство “Українські спеціальні системи”.
Низка громадських організацій вже вимагає від уряду звільнення керівництва НАЗК.  Водночас на засіданні уряду 29 березня відбулась словесна перепалка між прем’єром Володимиром Гройсманом та головою НАЗК Наталією Корчак. Гройсман закликав членів НАЗК піти у відставку добровільно, на що Корчак відповіла, що не буде цього робити.
Нинішня ситуація навколо НАЗК доволі цікава, адже у ЗМІ Наталію Корчак  на посаді голови Агентства весь час називали креатурою екс-прем’єра, лідера “Народного фронту” Арсенія Яценюка. А зараз Корчак погрузла у публічних з’ясуваннях стосунків із представниками “Народного фронту”, зокрема  із міністром юстиції Павлом Петренком. В Мін’юсті заявляють, що нині йдеться про зрив е-декларування і у  цьому звинувачують НАЗК.
 “Легальним способом відправки у відставку даних осіб, якщо вони добровільно це не зроблять, буде оперативне ухвалення в парламенті змін до закону, який визначить нову структуру керівних органів НАЗК і запустить процес призначення через конкурс фактично нового керівництва НАЗК”, – заявив Петренко 29 березня, повідомляє Радіо Свобода.
29 березня в уряді ініціювали перевірку роботи системи е-декларацій, а в держпідприємстві “Українські спеціальні системи” обіцяли забезпечити належну роботу реєстру.  Також в уряді заявляли, що НАЗК має розіслати повідомлення всім тим, хто може подавати е-декларації до 1 травня, щоб ці особи зараз почекали і дали можливість зареєструвати декларації насамперед посадовцям, котрі повинні подавати декларації до 1 квітня.
На такому тлі експерти говорять про різні варіанти подальшого розвитку ситуації. Зокрема, голова Центру політичних студій та аналітики “Ейдос”, голова Громадської ради при НАЗК Віктор Таран у коментарі “Німецькій хвилі” заявив, що не виключає бажання влади знівелювати роботу НАЗК, відправити всіх у відставку та створити новий повністю підконтрольний орган. За його словами, інший сценарій передбачає, що постійні технічні проблеми із реєстром декларацій влада може використати для того, щоб через дискредитацію системи  взагалі в майбутньому скасувати публічне декларування.
 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8756 / 4.49MB / SQL:{query_count}