Міжнародна торгівля: Україно, повний вперед

Зменшуючи товарообіг із Росією, наша держава поступово нарощує торговельні зв’язки з Євросоюзом

фото: gdb.rferl.org
Уже понад рік між Україною та Європейським Союзом на тимчасовій основі діє зона вільної торгівлі (ЗВТ). Односторонній безмитний режим країн ЄС із нашою державою почав працювати у квітні 2014 року, одразу після того, як ми підписали Угоду про асоціацію. При цьому європейські експортери продовжили платити мита в український держбюджет. Мита для наших виробників члени Євросоюзу зняли або частково знизили до рівня, передбаченого зоною вільної торгівлі, інформує Європейська правда.

Торговельне зближення з Європою

Європа щороку поступово відкриває власний ринок для українського експорту. В перший рік дії ЗВТ під безмитний товарообмін у рамках асоціації підпали 92% промислової та 83% сільськогосподарської і харчової промисловості. За цей час наша держава скасувала 82,6% мита для промтоварів і 35,2% – для сільгосппродукції з ЄС. Частка України в зовнішньоекономічній діяльності країн Європейського Союзу становить лише 0,8%. Такий показник засвідчує, що Європа наразі не розглядає нас як стратегічного імпортера.
Не сплачуючи мито, українські підприємці можуть експортувати в обсягах тарифних квот, понад норму – за звичайними митними ставками. Торік у вересні Єврокомісія збільшила деякі квоти для України, що є вагомим досягненням для нашої торгової дипломатії. Для того, щоб це рішення набуло чинності, його ще має погодити Європарламент.
За інформацією Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, сьогодні нашим найбільшим партнером у процесі торгівлі є Європейський Союз, який допомагає нам у реалізації різноманітних програм і втілює в нас свої проекти. Український імпорт у цьому напрямку дещо переважає експорт – 79,7% проти 71,5%. Згідно з даними Державної служби статистики, торік попри глобальне зниження вартості сировини і потужну економічну кризу український експорт до Євросоюзу зріс на 3,7% – загалом на 13,5 мільярда доларів, імпорт – на 8,1%. Ці показники свідчать: створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС сприяє розвитку вітчизняної економіки.
При цьому український експорт до решти країн світу скоротився на 8,9%. На другому місці в рейтингу найбільших наших партнерів у зовнішньоекономічній діяльності розташовуються країни Євразійського eкономічного cоюзу. Експорт до Росії, яка перебуває в трійці лідерів напрямків торгівлі України, зменшися торік на понад 20%. Здебільшого це відбувалося через заходи, які Москва ввела проти нашої держави з метою обмеження торговельних зв’язків. Окрім цього, ми часто обмінюємося товарами з країнами СНД, Близького і Далекого Сходу, Грузією, Туреччиною, Китаєм та США.
Лідером українського експорту до ЄС наразі є аграрний сектор. У 2016 році обсяги експортованих у Європу продовольчих товарів та сировини для їх виробництва склали 45,4% (зокрема, експорт української аграрної продукції – 4,2 мільярда гривень). Окрім цього, серед експортованої Україною до країн Євросоюзу продукції торік переважали чорні, кольорові метали та вироби з них (24,1%). При цьому українці поступово виходять на європейський ринок із готовими продуктами харчування, одягом, побутовими товарами. Зокрема, експорт товарів легкої промисловості України до ЄС за останній час зріс на майже 10%, повідомляють торгові експерти.

Що заважає торгівлі?

Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС і ЗВТ Україні необхідно привести власні стандарти ведення бізнесу у відповідність європейським технічним регламентам та системам стандартизації. Для цього треба внести зміни до низки законодавчих актів. Зважаючи на те, що бізнес – планований процес, українська влада має також гарантувати стабільність вітчизняної економіки. Тільки після цього українські компанії зможуть торгувати з європейцями на рівних умовах.
Зокрема, на останньому пленарному тижні парламентарі підтримали участь України в програмі ЄС “Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME)”. Приєднання до цієї програми відкриває доступ українським підприємствам державного, приватного та громадського секторів до фінансування з бюджету COSME (близько 0,9 мільярда євро), інвестиційних та венчурних фондів ЄС. Окрім цього, за інформацією першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва, Міністерство економічного розвитку і торгівлі розпочало створення при уряді Ради з міжнародної торгівлі, яка працюватиме над покращенням митно-тарифного регулювання і торгового захисту.
Однак регулювання митних та інших процедур, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності, в Україні залишається складним. Згідно з даними соціологічного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проведеного торік упродовж жовтня-грудня серед 1044 вітчизняних підприємств, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, третина підприємців особисто зустрічалися з перешкодами у процесі ведення бізнесу, що обмежує їхні можливості і потенціал. Так, у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку 2017-го Україна займає 115 місце у світі в категорії міжнародної торгівлі (рік тому ми мали 110 позицію).
“Експортерам та імпортерам найчастіше заважають непередбачувана торговельна політика України, обтяжливі правила валютного регулювання, надмірна кількість дозвільних документів, стрибки курсу валют, непрозорість визначення митної вартості імпортованих товарів, незадовільна якість транспортної інфраструктури, складність митного і податкового законодавства, бюрократія на митниці”, – зазначила виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Оксана Кузяків, презентуючи у Львові 2 березня результати опитування під час конференції “Україна-ЄС: відносини в часи невизначеності і швидких змін”.
Саме роботу митниці підприємці називають однією з ключових перешкод веденню торгівлі. Кожне п’яте опитане підприємство має досвід адміністративного або судового оскарження дій митних органів (для більшості з успішним результатом). Саме тому суб’єкти підприємницької діяльності наголошують на необхідності митної реформи. Але при цьому третина з них відзначає зниження часових і фінансових витрат під час проходження митного контролю.
Як показало опитування, використання “єдиного вікна”, що допомагає спростити бар’єри на митниці, ще не набуло широкого поширення. Такою послугою скористалися 42% опитаних (без урахування 80% підприємств, які працюють через митних брокерів). Загалом, українські підприємці не довіряють державним органам у процесі зовнішньоекономічної діяльності. 73% респондентів зазначили, що не ведуть діалог із владою щодо спрощення торгівлі, 17% спілкуються за допомогою посередників (через бізнес-асоціації і торгово-промислові палати). І лише 7% здійснюють таку співпрацю.
Отож, окрім виходу на найбільший у світі торговельний ринок, який налічує понад півмільйона споживачів із річним доходом 24 тисячі євро на душу населення, запровадження європейських стандартів та уніфікація європейського законодавства підвищить якість продукції на внутрішньому ринку. У цьому плані Україні ще доведеться зробити справжній ривок. Позитивний ефект від зони вільної торгівлі з ЄС можна буде помітити через три-чотири роки, вважають експерти.

Спрощення торгівлі

22 лютого в Україні набула чинності угода Світової організації торгівлі (СОТ) про спрощення процедур міжнародної торгівлі, яку вже ратифікували понад дві третини зі 164 членів організації. Документ передбачає спрощення митних формальностей, згортання субсидій, розширення допомоги країнам, що розвиваються і полегшення доступу до світових ринків для бідних держав.
Він дасть нашій державі додаткові можливості для залучення прямих іноземних інвестицій, створення сприятливих умов ведення бізнесу, стимулювання реформ із дерегуляції у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, як наслідок, збільшення обсягів українського експорту. Серед основних положень угоди – використання електронних платежів, гарантії прискореного випуску товарів у вільний обіг, спрощення транзитних процедур, скорочення кількості документів і формальностей на основі вироблення спільних митних стандартів.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
– Європейський Союз – найбільший торговельний партнер України. Але нам не варто обмежуватися торгівлею з країнами ЄС. Європейський ринок насамперед потрібно розглядати як можливість виходу на інші світові ринки. Здебільшого наша країна імпортує з Європи продукти машинобудування, різноманітне транспортне обладнання, певні види сировини – загалом усе те, що необхідно для технологічної модернізації української економіки. Ми не наздоженемо Євросоюз у розвитку зовнішньоекономічної діяльності, якщо сподіватимемося лише на внутрішнього виробника, внутрішні фінансові ресурси, технології, культуру виробництва. Так, з одного боку за останні декілька років Україна здобула важливі перемоги в економічній політиці, але при цьому необхідно розуміти, що сьогоднішній світ рухається швидкими темпами. Роблячи один крок у той час, як передові світові держави – три, ми відстаємо в темпах розвитку. Країни Європейського Союзу важливі для нас як великий платоспроможний більш-менш прогнозований ринок збуту товарів із високим рівнем конкуренції. Присутність на ньому дає експортерам можливість розширювати власне виробництво. Експортна стратегія нашої держави, як і виробників зокрема, має базуватися на зміцненні своїх позицій на ринках, де українці вже працюють. Це складно, але тим не менше це треба робити. Разом із цим, необхідно пам’ятати, що ринок ЄС не тільки товарний. Це також ринок послуг, який наразі в Україні не надто розвинутий. А світова статистика свідчить: динаміка послуг значно перевищує темпи розвитку товарного експорту. Вочевидь це та ніша, де кожна країна має що запропонувати. Без сумніву, зона вільної торгівлі працює на нашу державу. У світовій ринковій економіці існує жорстка конкуренція, тому важливо встигати за всіма змінами. Обсяги українського експорту залежать від того, як ми рухаємося в рамках відповідних технологічних тенденцій. Будь-яка зона вільної торгівлі не є домовленістю про ціни і кількість товарів, які експортери мають постачати одне одному. Тут іде мова про режими співпраці, фактично створення умов для міжнародного товарообороту. Після цього вже починається здійснення бізнес-операцій. Зона вільної торгівлі дає невичерпний потенціал. Наскільки ефективно ми ним скористаємося, залежить від того, чи зможе наша держава провести необхідні регуляторні зміни, гарантувати макроекономічну стабільність і проективну позицію бізнесу всередині країни. Україна зобов’язана привести вітчизняне законодавство у відповідність до європейського, забезпечити відповідні інструменти перевірки якості, а також стандарти безпеки продукції. На жаль, багато українських підприємців помилково вважають, що їхній товар не потребує додаткової верифікації. Але не достатньо пропонувати товари, які відповідають передбаченим нормам, потрібно ще розуміти логіку європейського бізнесу. Належна культура виробництва і зовнішньоекономічної співпраці, ефективність роботи митниці, високий рівень логістики – це питання, над якими необхідно добре попрацювати українській владі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7994 / 4.47MB / SQL:{query_count}