За кілька кроків до “безвізу”

Все йде до того, що з червня українці таки зможуть вільно подорожувати до країн ЄС

Українці нині на третьому місці за кількістю отримання шенгенських віз після росіян та китайців. Тому питання лібералізації візового режиму між Євросоюзом та Україною насправді важливе. Звичайно, скасування віз не дасть нашим громадянам права вільно працевлаштовуватись в ЄС, а ще, до прикладу, надмірне збільшення українських прохачів притулку в ЄС в майбутньому також може повернути візове питання назад. Та про запобіжники трохи згодом. Поки “безвізу” ми ще не отримали, тому насамперед розглянемо, на якому етапі це питання нині. А цього тижня євробюрократи зробили формальні, але важливі кроки нам назустріч.

Позитивний тріалог

Нарешті Рада ЄС остаточно схвалила механізм призупинення безвізового режиму для третіх країн. Це була начебто остання бюрократична перепона для розблокування українського питання. І після цього в останній день зими, 28 лютого, в Брюсселі відбувся тріалог, перемовини між Єврокомісією, Європарламентом та Радою ЄС, які обговорили затвердження проекту законодавчого акта про скасування віз для українців. На цьому етапі важливим було те, щоб тріалог не затягнувся. Зрештою, він пройшов швидко та успішно.
Представник мальтійського головування в ЄС Аніс Кассар розповів, що перемовини протривали менш ніж годину і були “дуже успішними”, повідомляє Радіо Свобода. Він заявив, що формально йдеться про проміжну згоду щодо візової лібералізації для українців. Але треба зауважити, що повторний тріалог не передбачений за стандартною процедурою. 
Європейська правда із посиланням на незалежні одне від одного джерела в Раді ЄС повідомила, що всі питання узгоджені й надалі відбуватиметься процедурне оформлення документа для скасування віз. Зрештою, представник мальтійського головування, заявляючи про попередню згоду, нічого не говорив про якесь можливе повернення до тріалогу, а лише про продовження передбаченої процедури схвалення “безвізу”.
“Наша мета як країни, що головує в ЄС, щоб цей документ затвердили якомога швидше – в ідеалі  впродовж нашого головування (до червня,“Пошта”), щоб надіслати позитивний сигнал нашим друзям в Україні”, – також зазначив Кассар у коментарі Радіо Свобода.
Вже сьогодні, 2 березня, має пройти перший етап схвалення “безвізу” для українців на рівні країн членів ЄС. Українське питання розглядатиметься в Брюсселі на зустрічі пост­­предів країн-членів ЄС (COREPER).
“Громадяни України зможуть їздити до ЄС  без віз – так передбачає неофіційна угода, укладена Європейським парламентом і переговірниками від Ради ЄС. У громадян України після того, як ці зміни наберуть чинності та за умови, що вони матимуть біометричні паспорти, буде можливість в’їжджати до ЄС на термін до 90 днів впродовж будь-якого 180-денного періоду для бізнесу або з туристичною чи сімейною метою”, – таку заяву 28 лютого поширила прес-служба Європарламенту. Успішні підсумки тріалогу привітав й український Президент Петро Порошенко. “Формальний, але важливий крок на шляху до довгоочікуваного в Україні рішення! Тепер слово за Європарламентом і Радою ЄС”, – написав Порошенко у Twitter.

Що відбуватиметься далі?

Про погодження остаточної версії документa щодо скасування віз для наших громадян після тріалогу заявила доповідач Європарламенту з питання візової лібералізації з Україною Марія Ґабріел. Тобто домовленість є, а щодо остаточності тексту, то й сама Ґабріел пояснює можливість внесення змін до нього на наступних етапах затвердження.
“У четвер комітет постійних представників країн-членів ЄС (COREPER) затвердить обумовлений текст, після чого в комітет буде відправлено лист, що означає, що Європарламент може продовжувати – проголосувати в комітеті з громадянських свобод (LIBE), потім на пленарному засіданні. Вам відомо, що завжди є можливість внести поправки або на комітеті, або на пленарному засіданні. Тому COREPER знову повинен досягти домовленостей щодо тексту, після цього має бути рішення Ради ЄС, потім – підписання, оприлюднення в офіційному журналі і потім – 20 днів, після чого рішення набуде чинності”, – розповіла Марія Ґабріел, повідомляє УНІАН.
Вона також зазначила, що зробить все можливе, щоб голосування за “безвіз” для українців у профільному комітеті Європарламенту відбулось на другому тижні березня. У такому випадку Європарламент голосуватиме на пленарному засіданні у перший тиждень квітня. Другий раунд схвалення “безвізу” для українців послами у COREPER і остаточне затвердження Радою ЄС мало б відбутись у травні. На практиці безвізовий режим може запрацювати на початку червня. Ще раніше брюссельський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк точною датою називав 12 червня.
Що ж, побачимо, найближчі місяці все розставлять на місця. Не дуже хочеться вірити, що знову позиція якоїсь одної країни в ЄС чи якийсь інший неофіційний нюанс ще раз загальмує процедуру. 
“Запровадження безвізового режиму для громадян України є важливим кроком уперед на шляху до реформування українського суспільства, об’єднання людей, будівництва мостів через кордони. Ми в Європейському парламенті переконані в тому, що громадяни України заслужили право вільно пересуватися в ЄС. Прийшов час для Ради Європи для досягнення результатів”, – заявляла вже згадана Марія Ґабріел, повідомляє ТСН.ua із посиланням на сайт Європарламенту. 

Запобіжники від ЄС

Тепер ще раз про механізм призупинення безвізових режимів, який стосуватиметься України, якщо для нас скасують шенгенські візи. Насправді такий механізм для третіх країн у ЄС був й раніше, але тепер затверджено його жорсткіший варіант. 
Якщо з країною, яка отримає безвізовий режим з ЄС, виникатимуть проблеми, то Єврокомісія або проста більшість країн-членів ЄС можуть ініціювати призупинення цього безвізового режиму спочатку на 9 місяців. Механізм призупинення стосуватиметься не обов’язково всіх громадян певної країни, він може застосовуватись до  окремих категорій. Якщо проблеми не будуть усунуті, то “безвіз” призупинять ще на 18 місяців, а, зрештою, країна взагалі може бути вилучена зі списку безвізових. 
Про які проблеми йдеться? Прописані п’ять причин для призупинення безвізового режиму. Це, зокрема, суттєве зростання випадків відмови у в’їзді до ЄС на кордоні або збільшення кількості нелегальних мігрантів із безвізової країни; суттєве збільшення кількості безпідставних прохань про притулок від громадян безвізової країни. (Європейська правда пояснює, що під цю норму підпадають лише ті безвізові країни, громадяни яких традиційно рідко отримують згоду на притулок (у 3-4% випадків). Українці це роблять частіше, але Єврокомісія за потреби може корегувати цей базовий відсоток конкретно до кожної країни); невиконання угод про реадмісію, тобто повернення нелегальних мігрантів на свою територію; суттєве збільшення серйозних кримінальних злочинів громадянами безвізової країни; відмова від виконання критеріїв, які дозволили країні отримати безвізовий режим.
Тобто більшість запобіжників стосуються нелегальної міграції і питання безпеки в ЄС, це можна легко зрозуміти. Але і тут можуть бути ризики із зловживанням окремими нормами.
“Наприклад, однією з підстав початку призупинення “безвізу” може бути зростання, понад 50% нелегальної міграції з певної країни, яка вимірюється не тільки кількістю виловлених нелегалів, але і, в тому числі, кількістю осіб, не допущених прикордонною службою при спробі перетину кордону. Це – ризик, адже багато що залежить від прискіпливості прикордонників, а вона – від наданих прикордонникам інструкцій”, – пише на своїй сторінці у Facebook директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.
Тож втримати “безвіз” бути не легше, ніж його отримати. Але зрозуміло, що в ЄС ніхто не прийматиме поспішних рішень про призупинення безвізових режимів. Все детально перевірятиметься. “Безвіз” має велике політичне й суспільне значення, тому в радикальних сценаріях ніхто не зацікавлений. Серед іншого, регламент містить вимогу до Брюсселя ретельно дослідити всі можливі наслідки призупинення для подальших відносин ЄС із державою та її населенням… 
Формально ЄС вже кілька років поспіль мав підстави застосувати “старі” норми до держав Західних Балкан – але жодного разу не зробив цього”, – пише Європейська правда. До того ж, великий вплив на вирішення питання матиме Єврокомісія, де до України традиційно ставляться позитивніше, аніж у деяких окремих державах ЄС. 
А от “реформаторський” запобіжник буде важливим власне й для українців. Єврокомісія моніторитиме те, як у країнах, які отримали безвізовий режим, продовжуватимуться реформи, і за відмову від реформ доведеться заплатити “безвізом”. Такий моніторинг триватиме сім років від початку скасування віз.  Отже, якщо наша влада захоче перехитрити євробюрократів, то хвалитись отриманням безвізового режиму вже не зможе. Насправді, це важливо.
Будуть ризики і будуть позитиви, але все це в майбутньому. Україна ще не має “безвізу”, тому насамперед треба дочекатись, щоб євробюрократична процедура із скасуванням шенгенських віз для українців, яка вже справді вийшла на фінішну пряму, раптом не звернула на бік.

джерело: kmu.gov.ua
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7549 / 4.44MB / SQL:{query_count}