Реформи: чи буде світло в кінці тунелю?

Їх проведення гальмують олігархи й українські чиновники

Після Революції Гідності українська влада розпочала масштабну реформаторську кампанію, яка, зі слів чиновників, покликана модернізувати нашу державу. Реформування країни триває. В цьому процесі щоразу доводиться стикатися з новими викликами і можливими ризиками, тому результати змін видно не одразу. 
Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва на основі власних опитувань й опитувань Київського інституту соціології, соціологічної служби Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова дослідив, як за останні два роки змінювалося ставлення українців до проведення реформ. Разом із цим працівники фонду з’ясували, що наразі щодо цього думають експерти.

Судова реформа – пріоритет

Упродовж 3-8 лютого 2017-го фонд опитав 79 експертів Реанімаційного пакета реформ. На їхню думку, найвагомішим досягненням реформування держави є впровадження електронної системи публічних закупівель ProZorro. Серед найуспішніших реформ вони називають також електрон­не декларування доходів і майна чиновників, створення Національної поліції, формування нових антикорупційних органів і децентралізацію. На перше місце в рейтингу ключових реформаторів експерти поставили громадянське суспільство і країни Заходу, далі йдуть уряд, глава держави і населення.
Найбільшим провалом у сфері реформ експерти визнали судову реформу, повноцінне завершення якої називають найбільш пріоритетним завданням влади. До великих невдач зараховані реформа органів внутрішніх справ, державної служби, прокуратури, податкова, антикорупційна і пенсійна реформи. В економічному плані важливим є сприяння підприємництву та надходженню інвестицій, зокрема, проведенню податкової реформи, припиненню тиску на малий та середній бізнес, дерегуляції та реформі фіскальної системи.
Ще одним стратегічним напрямком на порядку денному чиновників, зі слів фахівців, має бути активізація боротьби з корупцією, посилення повноважень антикорупційних органів, доведення звинувачень у причетності до корупції, оголошення конкретних вироків і покарань. Серед нагальних кроків української влади – проведення виборчої реформи (зокрема, запровадження пропор­ційної виборчої системи з відкритими виборчими списками), реалізація реформи державної служби та держуправління.

джерело: dif.org.ua

Обороноздатність – єдиний позитив

Результати дослідження “Демократичних ініціатив” свідчать: українці – терпляча нація. Трохи більше третини наших громадян погоджуються терпіти подальше зниження рівня свого життя заради кінцевого успіху передбачених реформ. 11% із них готові чекати стільки, скільки потрібно, 24% – не більше року. Натомість кожен третій не може далі терпіти, оскільки йому доводиться вже зараз вирішувати власні матеріальні труднощі, кожен четвертий – бо не вірить в успіх реформування. До слова, кількість охочих терпляче чекати результатів реформ за останні два роки зменшилася на 10%.
Українське суспільство стабільно вважає: влада повинна насамперед зосереди­тися на досягненні миру на Донбасі, стимулюванні економічного розвитку країни, створенні сприятливих умов для бізнесу, підвищення стандартів життя населення, боротьбі з корупцією та корупціонерами.
Згідно з даними дослідження, 73% опитаних українців певні: за минулий рік становище в більшості сфер життя суттєво погіршилося. Найбільше наші громадяни незадоволені розмірами цін і комунальних тарифів, економічним становищем країни, рівнем стабільності і добробуту, демократії і свободи слова, ситуацією у боротьбі зі злочинністю, в освіті, охороні здоров’я, оплаті праці, соціальному захисті, пенсійному забезпеченні, дотриманні законності державними службовцями, становищем релігійних та етнічних меншин, міжнаціональними стосунками. Єдиний позитив люди вбачають у зміцненні обороноздатності країни, зумовленій посиленням збройної агресії в окупованих районах Донбасу.
Головними рушіями реформ суспільство вважає уряд (33,5%), Президента (29,5%), громадські організації, волонтерів (23%), західноєвропейські країни (21%) та громадськість (19%). Упродовж минулого року майже вдвічі зросли сподівання на допомогу наших іноземних партнерів, зазначають соціологи.
Попри це частина опитаних українців зараховує урядовців (31%), парламентську коаліцію (27%) і Президента (26%) до тих, хто гальмує реформи. Найбільше реформуванню України, на думку половини респондентів, заважають олігархи й державні чиновники. Порівняно з попередніми роками у громадській свідомості значно зменшилася негативна роль чинного уряду, коаліційних політичних партій, правоохоронних органів у процесі здійснення реформ, наголошують “Демократичні ініціативи”. Вочевидь, це можна пояснити тим, що чим більші виклики стоять перед державою, тим більші сподівання суспільства, відповідно підвищується суспільний кредит довіри до влади.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8005 / 4.39MB / SQL:{query_count}