Що ховається за блокадою?

Українські політики намагаються використати блокування окупованого Донбасу для втілення власних амбіцій

фото: Олексій Братущак
Останніми днями в Україні суттєво загострилася ситуація, яка склалася довкола блокування окупованих районів Донбасу. Учасники блокади перекривають також автомобільні шляхи і навіть погрожують заблокувати залізничне сполучення між Україною та Росією. Таким чином вони хочуть припинити торговельні зв’язки з окупантами. Проте ця акція поступово перетікає з економічної площини в політичну.
Питання підтримки/не підтримки блокади штучно розділяє українське суспільство, розхитує ситуацію всередині країни і дає підстави для ескалації конфлікту ззовні. На неод­нозначності емоцій українців спекулюють політичні сили, які хочуть проведення в Україні дострокових парламентських виборів. Вони роблять усе для того, щоб ці події викликали максимальний резонанс серед населення. Зокрема, лідер “свободівців” Олег Тягнибок уже зараз говорить про те, що нинішня влада скомпрометувала себе, адже не змогла за останні три роки провести в країні системні зміни.
Невизначеність щодо окупованої частини Донеччини та Луганщини зумовила розмови про третій Майдан. Упродовж цього тижня прибічники блокади Донбасу неодноразово проводили в Києві багатотисячні протести, вимагаючи від парламенту ухвалення закону про тимчасово окуповані території. Протестні акції пройшли під прапорами ВО “Свобода”, УКРОПу, “Правого сектору” і “Національного корпусу” (“Азов”).
Тисячі активістів під стінами парламенту вимагали від влади не торгувати з окупованими територіями Донеччини та Луганщини, не приймати зміни до Конституції про особливий статус Донбасу, не допустити приватизації стратегічно важливих підприємств, знизити комунальні тарифи і продовжити мораторій на продаж землі. В середу, 22 лютого, між учасниками акції та правоохоронцями навіть зав’язалися сутички, однак вони невдовзі вщухли. Наразі протестувальники не збираються залишати свої позиції на Майдані.
Легкого виходу з цієї ситуації не буде, зазначив у коментарі “Слову і Ділу” політолог Вадим Карасьов. 
“Перший крок вирішення проблеми полягає в тому, щоб сісти за стіл переговорів з організаторами. Другий – встановити новий перелік товарів, які можуть перетинати лінію зіткнення. Тільки так справді буде зрозуміло, що є законним, а що є контрабандою. Список має бути публічним, щоб уникнути на цьому маніпуляцій, і затверджений Кабміном. Перемовини з організаторами, виїзд на лінію зіткнення, поступове розблокування – вихід наразі такий”, – вважає експерт. Окрім цього, зі слів Карасьова, необхідно виробити чіткий механізм покарання тих, хто продовжить займатися торгівлею з окупантом, а вже після цього переходити до обговорення Закону “Про тимчасово окуповану територію України”.
Для обговорення шляхів урегулювання ситуації організатори блокади залізничного сполучення з окупованими територіями зустрілися з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом. Активісти висунули главі уряду свої вимоги – негайне звільнення полонених і прийняття закону, який забороняє торгівлю з непідконтрольними Україні районами Донбасу, зазначено на Facebook-сторінці Штабу блокади торгівлі з окупантами.
Натомість Гройсман запропонував представникам штабу ввійти в комісію з обміну полоненими. Крім цього, з його слів, Кабмін скасує дозволи, видані СБУ на переміщення товарів і видасть постанову для регулювання переміщення вантажів відповідно до Закону “Про боротьбу з тероризмом”. Блокувальники пообіцяли розглянути пропозиції прем’єра і невдовзі дати свою відповідь. До цього моменту блокада триватиме. Щоправда, незрозуміло, як уряд може займатися звільненням полонених і яким чином зупинка підприємств на підконтрольній частині Донбасу може допомогти звільненню полонених…
Попри тривалу блокаду українська енергосистема працює у штатному режимі, без застосування обіцяних віялових відключень електроенергії. Нагадаємо, після блокування залізничного сполученнями з ОРДЛО, всі поставки антрациту, необхідного для роботи теплових електростанцій, з тимчасово неконтрольованих територій припинилися. Щоб застрахуватися від енергетичної кризи, уряд запровадив надзвичайний стан в енергетиці. За інформацією прес-служби “Укренерго”, Україні вже шляхом модернізації теплових електростанцій вдалося зекономити близько 12 тисяч тонн вугілля антрацитної групи на добу завдяки надзвичайним заходам в енергетиці. Поточних запасів вугілля має вистачити для стабільної роботи об’єднаної енергосистеми України до 20 березня, зазначають енергетики.

Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:
– Сьогодні багато політсил намагаються скористатися з неоднозначних настроїв, які з’явилися в українському суспільстві внаслідок економічної блокади окупованих територій Донбасу. Деяким політикам вигідне ускладнення соціально-економічної ситуації в країні, адже таким чином вони хочуть досягти проведення в Україні дострокових парламентських, або навіть президентських виборів, що допоможе їм зміцнити чи відновити власну політичну кар’єру. Крім цього, за лаштунками ховаються й інші зацікавлені особи, які хочуть отримати вигоду з можливих потоків імпортного вугілля. Загострення внутрішньополітичної кризи провокує зіткнення громадян із власною державою. Щоб уникнути відвертої агресії і збройного протистояння, владі важливо не приймати поспішних, емоційних рішень. Уряд правильно робить, намагаючись конструктивно вирішити проблему. Хоч блокувальники ще не погодилися з компромісними пропозиціями урядовців, переговори необхідно продовжувати. Дивною виглядає вимога активістів взамін на відмову від блокади звільнити всіх українських полонених. Цьому ультиматуму аплодують у Москві, адже такі заяви послаблюють не сепаратистів, а Україну. На мою думку, повністю ізолювати окуповану частину Донеччини та Луганщини наразі неможливо. З технічного боку контакти з ОРДЛО необхідні. Тим паче багато українців мають родичів за лінією зіткнення. Відгородившись від територій під окупацією, ми визнаємо, що Донбас нам не потрібний. Це головна небезпека, яка грає на руку Кремлю.
Тарас Батенко, член парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки:
– За офіційними даними, з часу війни на Донбасі загинули десять тисяч цивільних і військових українців. Окрім цього, ми втратили 7% своєї території, яка досі не визнана окупованою, а кордони з Росією неконтрольовані. Проте Україна, перебуваючи в стані війни, продовжує активно торгувати з ворогом. Фактично таким чином держава фінансує терористичні організації! А це передбачає кримінальну відповідальність. Українські теплові електростанції залежні від антрациту з районів Донеччини та Луганщини, які перебувають в окупації. Розуміючи це, влада злочинно відмовилася виробити механізм енергетичної незалежності України від окупованих територій. Наразі парламент працює над законопроектом “Про тимчасово окуповану територію України”, що дозволить на законодавчому рівні повністю ізолювати ту частину країни, яку контролюють російсько-терористичні сили. Його необхідно прийняти якомога швидше, адже він розставить усе на свої місця, розкриє масштаби незаконних торговельних відносин з окупантами, відповідно ворога буде визнано ворогом. Ситуація довкола економічної блокади Донбасу складна. Цей гордіїв вузол треба поступово розв’язувати, а не жорстко розрубувати, лякаючи людей можливими віяловими відключеннями електроенергії. Тим паче наразі блокування залізничного сполучення з окупованими територіями не несе Україні масштабної загрози. Теперішніх запасів антрациту достатньо для енергетичної стабільності в країні в найближчі місяці. До того ж є цілком реальні альтернативні шляхи вирішення цієї проблеми – перехід із антрацитового на газову групу вугілля (щоправда, це дорого) і відповідно переобладнання теплових електростанцій. Сьогодні в українській енергетиці немає жодної катастрофи, катастрофа в головах можновладців, які бояться втратити власні прибутки після зупинки роботи підприємств на окупованій частині Донбасу.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7150 / 4.44MB / SQL:{query_count}