Підсумки року від українців

Наші громадяни відзначили зміни на краще впродовж 2016-го лише в обороноздатності країни

фото: ЕРА
Третій рік неоголошеної війни з Росією та обіцяних владою реформ українці оцінили вкрай низько. Так, під кінець 2016-го 73% наших громадян вважають, що загалом за рік ситуація змінилась на гірше. Про це свідчать нещодавно оприлюднені результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” спільно зi  соціологічною службою Центру Разумкова (за фінансової підтримки посольства Нідерландів). 
Українці знову констатують погіршення становища у більшості сфер життя. Але якщо порівнювати минулорічні оцінки, то у 2016-oму наші громадяни виділили найбільші зміни на гірше у ситуації із злочинністю (у 2015 році погіршення відзначали 47% населення, у 2016 – 62%), пенсійному забезпеченні (40% і 49%), соціальному захисті (40% і 49%). І зауважимо, що єдиною сферою, де громадська думка відзначила покращення, є обороноздатність країни, 40% респондентів виділили тут позитивні зміни (21% – негативні).
Також це дослідження показало, що українці очікують, щоб влада докладала найбільших зусиль для врегулювання ситуації на Донбасі та досягнення миру (75%), регулювання цін та зниження тарифів (56%), стимулювання розвитку економіки та створення сприятливих умов для бізнесу (48%), боротьби з корупцією та корупціонерами (46%), підвищення пенсій та зарплат (42%). Заради успіху реформ готові далі терпіти матеріальні труднощі 35% населення, але 25% з них – ще не більше року. Не готові нічого терпіти 55% населення (24% – бо не вірять в успіх, 31% – бо їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне).
Також зауважимо, що головною політичною подією року (в опитуванні не вказувалось зі знаком “+” чи “–”) визнано АТО, фактично її продовження (на це вказало 14% опитаних), підвищення комунальних тарифів (8,5%) та впровадження електронних декларацій (8%). Але водночас майже третина респондентів не змогла назвати жодної події.

Без політика року

Формально, відповідно до цього соцопитування, політиком року треба визнати Петра Порошенка. Але ім’я чинного Президента в цьому контексті назвали лише 9,5% респондентів. Просто про інших політиків українці згадували ще рідше. Так, 7,6 % опитаних назвали політиком року прем’єра Володимира Гройсмана, 6,7% – тепер уже позафракційного нардепа Надію Савченко, 5,7% – лідера Радикальної партії Олега Ляшка, 5,3% – лідера ВО “Батьківщина” Юлію Тимошенко, 4,5% – екс-голову Одеської ОДА Михеїла Саакашвілі. А далі ще нижчі цифри. І тут показово, що 20,4% (кожен п’ятий) опитаних українців сказали, що серед громадських і політичних діячів політика року немає. Майже стільки ж, 17,3%, не визначились із відповіддю на це питання, і ще 4,5% просто відмовились відповідати.
Тож і не дивно, що в Україні немає жодного політика, в якого б рівень довіри переважав над недовірою. І до речі, така картинка є традиційною з року в рік. Виходить так, що наших політиків можна “міряти” хіба що за тим, у кого рівень недовіри менший. А менший він цього року виявився у першого віце-спікера Ірини Геращенко (баланс довіри-недовіри становить мінус 22%) та лідера нині непарламентської “Громадянської позиції” Анатолія Гриценка (–20%). А от найбільше українці не довіряють голові Нацбанку Валерії Гонтаревій (–80%), екс-прем’єру Арсенію Яценюку (–72%), міністру внутрішніх справ Арсену Авакову (–71%). 

Традиційно довіряємо волонтерам, армії та церкві

Так само більшість респондентів висловили найменше довіри загалом нашому держапарату, судам, комерційним банкам та Нацбанку, парламенту, прокуратурі, партіям, уряду, Президенту. Та навіть на цьому тлі “лідером” недовіри серед українців стали російські ЗМІ (–78%). Цікаво, що негативний баланс довіри-недовіри мають і поліція (–44%) і Національне антикорупційне бюро (–29%). 
Цілком прогнозовано і вже традиційно найбільшу довіру громадян і наприкінці 2016-го мали волонтерські організації. Рівень довіри до них переважав недовіру на 44%. Автори дослідження також зазначають, що загалом довіру громадян мають насамперед інституції, пов’язані з обороною країни: армія (+36%), добровольчі батальйони (+33%), Національна гвардія України (+28%), Держприкордонслужба (+12%). Позитивний баланс довіри мають також церква (+30%), громадські організації (+8,5%), нова патрульна поліція (+5%), українські ЗМІ (+4%).

Партійні рейтинги

За такої ситуації цікаво, що українці знову ж таки готові підтримувати старих політиків і фактично ті ж політсили, які нині формують парламент. Адже, за гіпотетичної умови парламентських виборів найближчим часом підтримка українців під кінець 2016-го розподіляється таким чином: “Батьківщина” (11%), “Блок Петра Порошенка” (9,9%), “Опозиційний блок” (9%), Радикальну партію Олега Ляшка (7,8% ), об’єднання “Самопоміч” (7,6%). Також на межі 5%-прохідного бар’єру (який є в нинішньому законодавстві) партія “За життя” (5,7%), “Громадянська позиція” (5,4%), партія Саакашвілі (4,7%, в опитуванні політсила мала ще назву “Хвиля”, хоч Михеїл Саакашвілі вже заявив про створення “Руху нових сил”). 16,5% українців залишаються невизначеними у партійних симпатіях.
Загалом нині ідею проведення дочасних парламентських виборів підтримують 46% українців (37% – проти), а про готовність йти голосувати заявили 63% респондентів. Тут тільки зазначимо, що багато експертів прогнозують такий розвиток подій на 2017-й, але зараз поки немає законних підстав для розпуску парламенту і оголошення дочасного волевиявлення.

Хто на президента?

За нинішнім законодавством в Україні фактично неможливо оголосити імпічмент Президенту і провести відповідні дочасні вибори (якщо глава держави сам не вирішить піти, а в нинішній ситуації у це важко повірити), але за свіжими замірами підтримки основних претендентів на боротьбу за найвищий державний пост завжди цікаво слідкувати. Наприкінці року, відповідного до цього соцопитування, за Петра Порошенка готові віддати свої голоси 11,9% виборців, за Юлію Тимошенко  – 11,1%,  Юрія  Бойка  – 8,4%, Анатолія Гриценка – 7,2%, Олега Ляшка – 6,1%. Кожен п’ятий виборець не знає, за кого б проголосував. А також зауважимо, що нині у суспільстві підтримка самої ідеї проведення позачергових президентських виборів, як і готовність українців брати участь у такому голосуванні, практично на такому ж рівні, як і з підтримкою-непідтримкою дочасних парламентських виборів.
Це опитування проходило з 16 по 20 грудня і охопило 2018 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України, окрім окупованого Криму та окупованої частини Донбасу. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7788 / 4.4MB / SQL:{query_count}