“Темна” бюджетна традиція

Експерти не вірять ні в прогнозований урядом показник інфляції у 8%, ні в курс гривні по 27,2 за долар у 2017-ому

фото: kmu.gov.ua (2)
Цього року український парламент знову ухвалив держбюджет вночі. Хоч і не під сам Новий рік, але 21 грудня проголосувати за основний кошторис держави на 2017-ий нардепи змогли тільки о 4.52 ранку. Звичайно, можна пожартувати про те, що народним обранцям просто не вистачило світлої пори доби, бо 21 і 22 грудня – це найкоротші дні у році. Але насправді наші політики просто продовжили щорічну традицію “темних” торгів, щоб назбирати голосів за бюджет. І власне перед голосуванням за сам держбюджет наухвалювали ще цілу низку різних супровідних рішень, як справді важливих, так і доволі неоднозначних. 
До прикладу, зменшили ренту на нафтовидобування, начебто для розвитку галузі. Але тут є “підводні камені”. “Це означає певні поступки людям, які мають владу в країні, оскільки 92%-ми видобутку нафти займається “Укрнафта”, якою на 40% володіє група “Приват”. При чому інші ренти не зменшилися. І що найцікавіше, що ця поправка про зниження ренти, зменшує доходи бюджету, а не збільшує їх. І це критично важливо, тому що перед урядом стояло завдання збалансувати бюджет”, – зазначає експерт Центру економічної стратегії Юлія Руда, повідомляє “Громадське радіо”.
Йдеться про ту саму групу “Приват”, в якої держава нещодавно націоналізувала спустошений акціонерами “ПриватБанк”. Виходить, що влада десь щось забрала, десь допомогла, “договірняк” триває. Та власне “латання дір” у найбільшому вже державному банку України також впливатиме на виконання закону про держбюджет-2017. Але про це трохи згодом.
267 голосувань за один подовжений до ранку “день” засідань. Ні, не голосувань, а натискань кнопок
Показово і те, що нардепи в останній момент перед ухваленням бюджету вносили зміни до Податкового кодексу. Хоч і зрозуміло, що кошторис держави мав будуватись на заздалегідь зрозумілих ставках податків. Власне податкові зміни потрібно ухвалювати мінімум за півроку до їх запровадження. Та знову у нашої влади все вийшло нашвидкуруч. Так звані компроміси вилились у традиційні торги. ЗМІ повідомляють, що в “бюджетну ніч” у парламенті за процесом особисто пильнували Президент Порошенко і… екс-прем’єр Яценюк.
При цьому зазначимо, що цього року бюджетний процес спочатку тривав у межах законодавчо відведених термінів. Уряд Гройсмана подав проект бюджету ще 15 вересня. Парламент у першому читанні підтримав документ 20 жовтня. Ще було багато часу, щоб у нормальному режимі затвердити документ у другому читанні. І навіть при тому, що всупереч Бюджетному кодексу знову не відбулось голосування до 1 грудня, але навіть із запізненням цього тижня був ще час, щоб обговорити всі правки до документа. От тільки депутати знову діяли “наосліп”.
“267 голосувань за один подовжений до ранку “день” засідань. Ні, не голосувань, а натискань кнопок. Бо голосування передбачає вибір позиції. А як можна було зробити вибір, коли розглядається проект закону, в якому понад 1000 правок, а він з’явився у залі буквально перед голосуванням? Чи може цим надзвичайним режимом треба було попередити зміну течії річок у зворотному напрямку, чи настання кінця світу? Чи завтра починається новий бюджетний рік? Ні одне, ні друге, ні третє… А може варто поширити парламентський досвід на інші сфери? Скажімо, хірурги мають оперувати безперервно, пілоти літаків – вставати з-за штурвалу тільки для походів у туалет. І нема що говорити про таку “дрібницю”, як прийняття законів. Подумаєш, якийсь закон про бюджет. 50 млрд туди, 50 – сюди. Тому дали, в того забрали – якось зійде. З таким підходом до рішень так і живемо. Якось”, – написав на своїй сторінці у Facebook екс-міністр фінансів. Нині він є нардепом від фракції БПП, але при голосуванні за держбюджет-2017 не голосував.

Хто проголосував?

“За” проголосувало загалом 274 парламентарі. З них, 112 голосів дала президентська фракція БПП, 74 – їхні партнери по коаліції представники “Народного фронту”, 18 – нардепи від Радикальної партії, яка до останнього не могла визначитись із своєю позицією, 37 – представники депгруп колишніх “регіоналів” “Відродження” та “Воля народу”, 5 – парламентарі від “Самопомочі”, всупереч позиції фракції, та ще 18 позафракційних голосів. Ось такі голоси вдалось зібрати для ухвалення першого бюджету від уряду Володимира Гройсмана.
Жодного голосу не дали “Батьківщина” та “Опозиційний блок”. І перші і другі вправлялись у критичних виступах і вживали слово “геноцид”, оцінюючи бюджет-2017 та суміжні із ним закони. “У бюджеті-2017 заморожені пенсії та зарплати, нівельований захист для людей. Дохідна частина сформована з 15% податку на пенсії працюючих пенсіонерів, зі скасування пільгової системи оподаткування для залишків фермерських господарств, за рахунок позбавлення студентів частини стипендій, збільшення системи оподаткування для малого та середнього  підприємництва. Ось чим наповнений сьогодні бюджет!.. Насправді, це класична олігархічна змова з трьома очільниками: це спікер Верховної Ради Парубій, уряд на чолі з Гройсманом і Порошенком як ключовим олігархом”, – наголосила, зокрема лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко.
З 1 січня встановлюється мінімальна зарплата у 3200 грн, але при цьому офіційний прожитковий мінімум під кінець 2017-го – 1700 грн
Своєю чергою прем’єр дуже різко відповів критикам, назвавши їх “професійними бездарями” і порадив вчити матчастину, наголосивши, що його уряд подав бюджет вчасно і вперше цей документ пройшов повну процедуру ухвалення. “Це людиноцентричний бюджет. Ми забезпечимо видатки оборони. Ми будемо будувати масштабно дороги. Ми будемо підтримувати аграрний сектор. Ми підвищимо заробітну плату вчителям на 50%, на 30% – лікарям Ми виділимо 6 млрд коштів на ліки. Ми, з 1 квітня, розпочнемо реімбурсацію – безкоштовні ліки для хронічно хворих”, – заявив Гройсман ще перед ухваленням парламентом бюджету.

джерело: slovoidilo.ua

Основні цифри

Тож уряд бюджетом-2017 задоволений. Зауважимо, що між першим і другим читанням в документі зросли як дохідна, так і видаткові частини. Зрештою, доходи передбачені в розмірі 721,4 мільярда гривень, витрати – 790,4 мільярда гривень.  Рівень дефіциту зберігся з першого варіанту документу – 77,5 мільярда гривень, тобто 3% ВВП. З огляду на це (а також націоналізацію “ПриватБанку”), у Нацбанку заявили, що Україна має шанс отримати черговий транш від МВФ вже у січні 2017-го.
Серед макропоказників урядовці прогнозують зростання ВВП у наступному році на 3% й інфляцію на рівні 8,1 %. Рівень безробіття –8,6%. Курс гривні передбачається на рівні 27,2 грн за долар. Граничний обсяг державного боргу на кінець наступного року встановлено в розмірі 1,717 трлн грн, гарантованого держборгу – 579,4 млрд грн, що загалом становить 2,296 трлн грн.
Бюджет залишається оборонним, на захист і безпеку держави в наступному році закладено майже 130 мільярдів гривень, а це 5% ВВП. 
Уряд – або чинний, або наступний – буде змушений вносити в бюджет зміни, якщо не щомісячно, то щоквартально
Водночас урядовці хваляться і збільшенням соціальних стандартів.  З 1 січня наступного року встановлюється мінімальна зарплата у 3200 грн. На підвищення мінімальної зарплати передбачено додаткові видатки обсягом близько 28,3 млрд грн. Але при цьому офіційний прожитковий мінімум  на одну особу в розрахунку на місяць встановлюється в розмірі з 1 січня 2017-го – 1544 грн, з 1 травня – 1624 грн, з 1 грудня – 1700 грн. Мінімальна пенсія впродовж року має трохи зрости у два етапи, зокрема, з 1 травня з 1247 до 1312 грн, а в грудні – до 1373 грн. Тут зауважимо, що у Пенсійному фонді зараз велика “діра”, на наступний рік передбачена його дотація у розмірі 142 мільярдів гривень.
“Нам з вами потрібно буде приймати вольові рішення. І ці рішення мають привести до того, щоб Пенсійний фонд, а точніше його дефіцит був зменшений радикально, а пенсії українським громадянам збільшені. І це наше стратегічне завдання на 2017 рік”, – заявив прем’єр Володимир Гройсман 23 грудня в парламенті під час години запитань до уряду.
Загалом після ухвалення бюджету-2017 в уряді наголошували на тому, що пріоритетними для фінансування будуть 10 напрямків: обороноздатність, соціальні стандарти, освіта, охорона здоров’я, дипломатія, АПК, інфраструктура, енергоефективність, культура і децентралізація. Щодо останнього, то урядовці обіцяють підтримку місцевим бюджетам (у порівнянні із 2016-им наступного року їхні доходи мають збільшитись на 24% – до 185 млрд грн), але Кабмін також переклав на бюджети місцевих громад фінансування освітніх, медичних та соціальних закладів. Щоправда і передбачив дотації на майже 15 млрд гривень. За словами Гройсмана, цього має вистачити всім громадам на  утримання шкіл та лікарень. А ще він розповів про державну підтримку регіонального розвитку в розмірі 9 млрд грн. 

джерело: slovoidilo.ua (2)

Будуть переписувати?

В Кабміні називають бюджет-2017 реалістичним. Але от експерти не вірять в основні цифри, які намалювали урядовці разом із нардепами. Так, голова Комітету економістів України Андрій Новак звертає увагу на нереалістичність анонсованого показника  інфляції. Він зазначає, що насправді не були врахованими такі важливі фактори як націоналізація “ПриватБанку” (з “діркою”у капіталі на 148 мільярдів гривень, яку влада “лататиме”, звичайно, не всю одразу, але все ж із держбюджету за наш з вами рахунок) і збільшення удвічі мінімальної зарплатні.
“І перше, і друге вимагатиме серйозної зміни як дохідної, так і витратної частини бюджету, вимагатиме додаткової емісії гривні. Це означає, що показник інфляції у 8,1% – абсолютно нереальний для 2017 року. Як мінімум це буде двозначна цифра. Але яка саме – залежатиме від реальної емісії, суми, потрібної для докапіталізації “ПриватБанку” в наступному році, від справжнього дефіциту бюджету і курсу гривні. Так, у бюджеті курс закладений на рівні 27,2 за долар, проте це умовний орієнтир. Згадаємо, що в бюджеті на 2016 рік прогнозували курс 24,2-24,4 гривні за долар, хоча в дійсності він зовсім не такий”, – зазначив експерт у блозі, опублікованому на сайті TCH.ua.

Не вірить він і у виконання деяких статей доходів, на які надіється влада. Зокрема, у 17 мільярдів гривень від приватизації. Така ж сума очікувалась у цьому році, але “великої” приватизації не відбулось, зокрема продаж Одеського припортового заводу (ОПЗ) у 2016-ому провалився. Чи відбудеться це у 2017-ому. Можливо, але стартова ціна ОПЗ вже із 600 мільйонів доларів впала майже утричі, а загалом очікувані доходи від приватизації залишились старими. Андрій Новак прогнозує, що до анонсованого дефіциту бюджету у 77,5 мільярдів гривень додадуться майже всі 17 мільярдів, очікуваних від приватизації. І ще 10,5 мільярдів – від спец конфіскації. Такий дохід уряд вже заклав у держбюджет-2017, але парламентарі не можуть дійти згоди щодо закону про спецконфіскації. Нардепи вже провалювали голосування за урядовий законопроект про спецконфіскацію, але в Кабміні не зупинились і внесли його знову. “Пошта” вже неодноразово писала про повітчині дискусії щодо спецконфіскації майна ще до вироків суду.  У п’ятницю, 23 січня, прем’єр Гройсман закликав парламентарів ухвалити відповідний закон одразу після канікул у січні. (Тут зазначимо, що зараз почнуться довгі парламентські канікули, а  у сесійному залі нардепи зберуться тільки 17 січня). Та навіть, якщо за закон буде швидко позитивно проголосовано, навряд чи можна надіятись, що заарештовані кошти екс-чиновників одразу надходитимуть до держбюд­жету. 
Показник інфляції у 8,1% – абсолютно нереальний для 2017 року. Як мінімум це буде двозначна цифра
“Якщо дефіцит настільки збільшиться, тоді уряду, щоб покрити його, доведеться або ще більше здійснювати емісію гривні, або ще більше брати в борг. Із цього випливає неправдивість іншого показника – 600 мільйонів гривень, на які уряд планує збільшити граничний розмір державного і гарантованого державою боргу. Його Кабмін заклав на кінець 2017 року в сумі 2,3 трильйони гривень. Отже, бюджет України на 2017 рік мало чим відповідатиме економічним і фінансовим реаліям. Цього варто було очікувати від самого процесу його формування – Кабмін погнався за термінами прийняття, а не якістю цього документа. Тому уряд – або чинний, або наступний – буде змушений вносити в нього зміни, якщо не щомісячно, то щоквартально”, – такий висновок щодо перспектив виконання держбюджету-2017 зробив Андрій Новак. 
Насамкінець зазначимо, що це також традиція для наших політиків: ухвалити наосліп вночі держбюджет, а потім вже впродовж року вносити до нього зміни, щоб наблизити до реальної економічної ситуації.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9591 / 4.49MB / SQL:{query_count}