Вільний стиль

Надія Савченко заявила, що домовилась з бойовиками про обмін полоненими, але тим часом російська сторона разом із своїми маріонетками зірвали перемовини з цього питання в рамках мінського формату

фото: Reuters
Нардеп Надія Савченко просто погрузла у скандалах. Вона сама критикує своїх критиків і не втомлюється повторювати, що заради звільнення українських полонених домовлятиметься навіть із чортом і що так звані лідери ДНР/ЛНР Захарченко та Плотницький – не чорти. З її слів, вони навіть не терористи! І тим, що Савченко не мала від жодної державної структури мандата на перемовини з цими, на її думку, “не терористами”, вона також не переймається, бо переконана, що мандат нардепа дозволяє їй практично все.
Останніми днями в інформаційному просторі від експертів, політиків та пересічних українців знаходимо багато різних оцінок дій Савченко. Та з’ясовувати, який у кого інтелектуальний рівень чи амбіції, видається безглуздим. Потрібне вирішення питання відповідальності українського парламентаря, який має доступ до “державної таємниці” і допомагає Кремлю легітимізувати кремлівських маріонеток на Донбасі. Свідомо чи ні, але Савченко переконана в тому, що робить все правильно… 

Недоторканна Надія

То якою мала б бути відповідальність, якщо більшість експертів та політиків заявляють про неприпустимість прямих перемовин із терористами? До прикладу, політтехнолог, президент Фонду національних стратегій  Тарас Березовець вже писав про те, що дії Савченко треба розцінювати як держраду, а тому СБУ має порушити кримінальну справу і Савченко має бути позбавлена депутатської недоторканності та арештована. Та й у парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони (до якого входить Савченко) звернулись до СБУ, щоби спецслужба перевірила її дії та вирішила питання про порушення кримінального провадження. Але в СБУ не поспішають…
Щодо принаймні політичної відповідальності, то вже на найближчому пленарному засіданні ВРУ, яке відбудеться 20 грудня, Савченко можуть виключити із Комітету з питань нацбезпеки (представники комітету вже підготували проект відповідної постанови).  
Також Савченко можуть виключити і з української парламентської делегації. Щодо позбавлення мандата, то багато парламентарів говорили про те, що це питання мала б ініціювати фракція “Батьківщина”. Нагадаємо, що на минулих виборах ця політсила використала тодішню популярність ще полоненої Кремля 
Надії Савченко, зробивши її першим номером свого виборчого списку. Після повернення Савченко в Україну в “Батьківщині” тривалий час публічно не реагували на цілу низку скандальних заяв своєї представниці. А тепер вирішили відректися від неї… 
“Якби було можливо повернути час назад, сьогодні ми зробили б для звільнення Надії те ж саме. Однак життя засвідчило, що принципи і політичні переконання Надії Савченко та “Батьківщини” не збігаються. Зокрема, “Батьківщина” виступає категорично проти будь-яких переговорів з терористами, проти амністії вбивць українців, проти легалізації бандугруповань на Донбасі. Надія вважає, “що державницька позиція України не є чітко визначеною та доведеною щодо застосування саме такої термінології”. Фракція “Батьківщина” обговорила з Надією Савченко всі ці обставини та прийняла рішення про її виключення зі складу фракції”, – йдеться у заяві “Батьківшини”, оприлюдненій 15 грудня.
Цікаво, що із партії Савченко начебто вийшла сама ще у жовтні. Але позбавляти її зараз депутатського мандата в цій політсилі не мають наміру. Про це вже наступного дня заявила лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко. “Зараз у неї своя дорога, і вона має право своєю дорогою йти. Партія “Батьківщина” не буде ініціювати позбавлення Надії Савченко депутатського мандата, бо люди віддали за неї голоси і вона має право працювати у Верховній Раді”, – заявила вона.
Заноситься на те, що Савченко пустили у “вільне плавання”, щоб не заважала нинішнім рейтингам Тимошенко і Ко. Але про відповідальність усі забули. Постійні посилання до того, що за Надію Савченко голосували люди, виглядають дивно. Так, голосували, але коли, за яких умов? І чи голосували за перемовини з терористами?
До речі, ми вже згадували про те, як оцінює Савченко Захарченка і Плотницького. “Для мене Захарченко і Плотницький не є терористами. Треба відкрити військовий статут, правила ведення війни і почитати, що таке тероризм. Ні, вони не є терористами. Є чітко визначений набір понять того, що вважається тероризмом. Там є частина сепаратистів і частина колаборантів. Є частина окупованого населення”, – сказала Савченко цього тижня в ефірі Еспресо.TV.
Отож, їй потрібен “військовий статут”, а щоб отримати повноваження на перемовини з ворогом, вже нічого не треба…

Політичні ігри

До речі, Надія Савченко розповідала в ЗМІ, що, окрім перемовин із Захарченком, Плотницьким та представниками “російської сторони” 7 грудня, в майбутньому також відбуватимуться такі зустрічі. 
У ефірі Радіо Свобода, коментуючи першу таку “таємну”, але резонансну мінську зустріч, Савченко переконувала, що зосередилася виключно на питанні звільнення полонених. “Не було жодного слова, напевно, про амністію, навіть слово “амністія” не звучало за три години жодного разу. Можливо, воно звучало в якійсь іншій подачі. Наприклад, у тому, що ми дійшли згоди, що саме ці представники, які на цей момент не можуть бути сприйняті Верховою Радою. Але це не означає, що люди з окупованих територій не можуть бути представниками у Верховній Раді тієї частини українців, яка зараз на окупованій території. Я думаю, що вони це чудово розуміють і ми це чудово розуміємо. І вони не були щодо цього впертими”, – розповідала Савченко.
А ось керівник Центру зі звільнення полонених при СБУ Юрій Качанов 15 грудня на брифінгу в парламенті розповідав інше: “Я знаю, що обговорювалися кулуарно питання не тільки заручників, а також питання амністії та зняття економічних санкцій”.
У СБУ й далі наполягають на тому, що нічого наперед не знали про перемовини Савченко із бойовиками. Але завдяки ЗМІ спершу суспільство дізналося про цю зустріч, а тепер з’являються інші цікаві подробиці. Зокрема, “Дзеркало тижня”, посилаючись на не пов’язані між собою джерела в Адміністрації Президента та СБУ, повідомило, що Савченко напередодні та після зустрічі в Мінську з бойовиками говорила із радником голови СБУ Юрієм Тандітом. Сам Тадіт не поспішив коментувати цю інформацію. 15 грудня в коментарі Укрінформу він тільки зазначив, що домовлятись про обмін заручників можуть виключно компетентні структури, а Савченко ніхто не уповноважував на ці перемовини. “Я не можу оцінювати роботу народного депутата, але є певні речі, які треба враховувати, – процедура і людський фактор”, – пояснив він.
Однак питання, чи знали в СБУ наперед про зустріч Савченко із бойовиками, чи узгоджувалась ця поїздка нардепа до Мінська з українською спецслужбою, насправді залишається відкритим.
Повертаючись до подробиць самої зустрічі, про які писало “Дзеркало тижня”, потрібно зауважити, що українську сторону представляв і близький до одіозного кума Путіна Віктора Медведчука (його наша влада залучила до перемовин щодо полонених у рамках офіційного мінського формату) керівник ГО “Офіцерський корпус” Володимир Рубан. А той напередодні зустрічі, 6 грудня, начебто зустрічався із уже згаданим керівником Центру зі звільнення полонених – полковником СБУ Юрієм Качановим. 
Якщо ФСБ, Кремль та їхні маріонетки вирішили передати українських бранців одному з народних депутатів, нехай негайно це роблять. Родинам все одно, хто привезе їхніх дітей додому
“Під час переговорів Савченко та Рубана з бойовиками ішлося не так про звільнення заручників, як про шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі. Акцент був зроблений на політичний процес”, – інформували джерела “Дзеркала тижня”.
Загалом у цій історії ще багато незрозумілого. І ще не відомо, яким чином продовжуватиметься ця начебто “самодіяльність” Савченко і як надалі реагуватимуть на це наші спецслужби. До речі, лунають думки про те, що Надію Савченко може використовувати й українська влада, офіційно не визнаючи цього…
“Один з варіантів – це те, що вона прокладає певний місток, бо невідомо, як складуться стосунки між адміністрацією Банкової та Вашингтоном. Краще якщо все, що робить Савченко, на Банковій знають, розуміють і так само, як ФСБ, використовують. Ще краще, якщо вони поруч із нею мають людину, яка її веде”, – зазначив у ефірі Еспресо.TV екс-представник України в мінській політичній підгрупі Роман Безсмертний.
Але це тільки одна з версій. Савченко може бути й ніким не керованою. Раніше Безсмертний заявляв про те, що Кремль намагається реалізувати проект “Мінськ-3”. З його слів, на певному етапі переформатування перемовин знову зростуть ролі одіозного помічника Путіна Владислава Суркова та вже загаданого Віктора Медведчука. А зараз Надію Савченко Москва використовує “в темну”.
“Мені дуже шкода, адже ця людина пройшла великі випробування, і я думаю, що такі кроки не несуть користі ні їй, ні країні”, – такою була реакція на дії Савченко Президента Порошенка.

Хлопців треба звільнити!

Що не кажіть, ситуація складна, бо надважливе питання звільнення українських полонених тепер опинилось у епіцентрі політичних змагань за те, хто в Україні є кращим перемовником. Можна критикувати владу, можна говорити про те, що Президент, СБУ чи офіційна мінська група докладають замало зусиль. Так, процес іде дуже повільно, але ворог постійно блокує перемовини. І хіба Савченко, яка переконує всіх у своїй винятковій ролі після того, як сама побувала у полоні бойовиків, а потім у російській тюрмі, нині без будь-чиїх підкилимних ігор раптом стала найбільшим авторитетом для ворожої сторони?.. Тільки вона зможе домовитись? Чи тільки вона готова офіційно визнавати нинішніх бойовиків як якусь владу на Донбасі?
“Ви запитайте блогерів та політиків, які мене критикують: а що вони зробили для того, щоб повернути хлопців додому? Якщо вони мають право кидати у мене перший камінь, то хай кидають!” – відповіла Савченко.
Питання слушне, але є й інші. Якщо кремлівські шефи Захарченка і Плотницького постійно блокують звільнення заручників, торгуючи життями в політичних іграх за вибори на Донбасі, особливий статус для цих територій і амністію для своїх бойовиків, а зараз раптом вирішать усіх відпустити, то чи Україна має дозволити всім цим захарченкам-плотницьким стати офіційною місцевою владою, фінансувати їх і сподіватися, що Росія таки забере свою зброю? Тоді хто в Україні візьме на себе відповідальність просувати і ухвалювати такі рішення? 
Зауважимо, що прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив факт неофіційних переговорів їхніх представників із нардепом Савченко і дуже цікаво висловився щодо ймовірних результатів. “Це буде залежати від того, наскільки Президент і уряд України надають значення подібним контактам, наскільки вони можуть використовувати ці контакти для отримання інформації з перших рук… Російська сторона завжди вказувала на безальтернативність поступового налагодження в тому чи іншому форматі діалогу між Києвом і представниками Донбасу”, – сказав він, повідомляють РИА Новости. 
Повернути своїх людей необхідно. Але оскільки мало віриться в гуманність російсько-терористичних сил, усі, що задіяні в цьому процесі з української сторони, мали б стояти одним фронтом. Як це було тоді, коли Україна і весь цивілізований світ боролися за звільнення Надії Савченко. 
Зараз Савченко вже заявила, що їй фактично вдалося домовитись із бойовиками про звільнення 52 українців (з її слів, саме така кількість живих підтверджена) в обмін на 226 сепаратистів. Але про те, коли і як це має відбутися, вона не розповіла.
Тим часом цього тижня російська сторона двічі відмовилась від відеоконференції мінської гуманітарної підгрупи щодо обміну полоненими. Про це розповіла офіційний представник України в цій підгрупі Ірина Геращенко. Натомість, аби розблокувати процес звільнення полонених, Україна вирішила передати бойовикам 15 людей. “Оголошуємо про передачу 15 осіб зі списку 228-ми, яких запитували ОРДЛО, іншій стороні (серед цих 15 осіб, що здійснили злочини, – важко хворі люди і шість жінок). Ці люди будуть удома впродовж кількох днів, до наступного засідання мінської групи 21 грудня. Це жест гуманізму і доброї волі. Ми ще раз підтверджуємо готовність української сторони передати інших осіб зі списку 228-ми до новорічних свят з вимогою звільнити всіх українських бранців. Ми чекаємо жесту гуманізму від РФ і їх підлеглих. Якщо ФСБ, Кремль та їхні маріонетки вирішили передати українських бранців одному з народних депутатів, нехай негайно це роблять. Родинам все одно, хто привезе їхніх дітей додому, а українська сторона провела усю відповідну підготовчу роботу зі списками. Ми зробили всі відповідні кроки, ми чекаємо хлопців, і влада забезпечить їх лікування та реабілітацію”, – написала Геращенко на своїй сторінці у Facebook.
За даними СБУ, в полоні бойовиків перебувають 108 українців, ще 495 вважаються зниклими безвісти. Але у вересні бойовики підтвердили у своєму полоні тільки 58 українців. Під кінець цього тижня представники так званої ДНР через сепаратистські сайти повідомляли, що готові до обміну за формулою 228 своїх на 8 наших. Ось таке відверте знущання кремлівських маріонеток… 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7411 / 4.49MB / SQL:{query_count}