Чи стане медицина якіснішою і доступнішою?

З наступного року систему охорони здоров’я очікують фундаментальні зміни, реалізацію яких почнуть із сімейної медицини

Кабінет Міністрів затвердив запропоновану профільним міністерством концепцію реформи вітчизняної системи охорони здоров’я, яка дозволить вивести медичну галузь України на європейський рівень, запевняє прем’єр-міністр Володимир Гройсман. До кінця цього року Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) має розробити чіткий план заходів її реалізації.
“Не секрет, що вітчизняна система охорони здоров’я перебуває в коматозному стані. Останні спроби її реформувати були кроком до знищення системи охорони здоров’я. За неї ніхто належним чином не брався, тому що це — одна з непопулярних реформ, але при цьому найбільш результативна. Її ефективність із часом можна досягти спільними зусиллями парламенту, уряду та органів місцевої влади”, – сказав Володимир Гройсман у середу, 30 листопада, на засіданні уряду. Він зазначив: медична сфера не реформувалася десятиріччями через те, що її попередні очільники заробляли на недосконалостях цієї системи, а політики не бралися до реформи через побоювання втратити рейтинги. Відповідно результати такої роботи призвели до повного розвалу системи охорони здоров’я та зменшення тривалості життя українців.
Сьогодні бюджетні кошти спрямовуються на утримання лікувальних закладів, а не на відшкодування фінансових ризиків у разі хвороби. Таким чином фінансується приміщення, незалежно від того, чи перебувають там на лікуванні пацієнти. Тому в рамках реформи запланована реалізація медичного страхування. Зі слів заступника міністра охорони здоров’я України Павла Ковтонюка, вже в наступному році кожен громадянин нашої країни на рівні первинної допомоги незалежно від місця реєстрації зможе самостійно обирати собі лікаря, укладати з ним контракт і отримувати послуги, які покриватимуться за рахунок страхових внесків, які надходитимуть до державного бюджету через загальну систему оподаткування.
“Тепер у центрі фінансування буде не адміністрація і приміщення закладу, а пацієнт. Пацієнт шукатиме лікаря, а лікар — пацієнта. Багатшими будуть ті лікарі, в яких більше пацієнтів. Це стимулюватиме їх якісно виконувати свою роботу”, – зазначила виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун під час свого візиту до Львова. З її слів, пріоритетним є також розвиток сфери громадського здоров’я, який передбачає перехід від лікування до зміцнення та збереження здоров’я людини.
Перехід на нову модель фінансування медичної галузі здійснюватиметься впродовж найближчих трьох років. Для регулювання цього процесу планують створити Національну службу здоров’я, яка плануватиме та закуповуватиме медичні послуги для громадян, безпосередньо контрактуватиме медичні заклади, оцінюватиме та контролюватиме якість послуг, підтримуватиме електронну систему збору та обміну медичною інформацією. З метою зменшення особистих витрат пацієнта на лікування запроваджується поняття гарантованого пакету медичної допомоги – чітко визначеного набору медичних послуг та ліків, право на отримання яких матимуть усі без винятку українці. Його щороку переглядатимуть та оприлюднюватимуть. Страхові виплати на лікування не прив’язуватимуть до розміру індивідуальних внесків, інформує Урядовий портал.
Уряд також урегулював оперативні питання управління системою охорони здоров’я. З цією метою передбачено вже з наступного року автономію фінансового планування для всіх медичних закладів України. Їхні керівники зможуть перерозподіляти кошти між статтями, що має оптимізувати процес управління медичною інфраструктурою. 
Крім цього, з резерву медичної субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на цей рік виділено понад 430 мільйонів гривень, що, зі слів урядовців, унеможливить ризики зриву лікувального процесу та виникнення соціальної напруги через заборгованість із виплати заробітної плати, оплати комунальних послуг та енергоносіїв.
Для зміцнення механізму співпраці між органами місцевої влади, перепрофілювання малозавантажених і погано оснащених лікарень, які не можуть надавати якісну допомогу, розпочато створення госпітальних округів. Урядовці встановили технічні критерії для визначення географічних меж і порядок їх створення. Формування госпітальних округів планується таким чином, щоб у перспективі на його основі можна було створити ефективну сучасну медичну мережу. Облдержадміністрації впродовж місяця зобов’язані надати Міністерству охорони здоров’я пропозиції щодо складу та меж округів, перелік яких окремою постановою Кабмін повинен затвердити до 1 лютого наступного року.
“Постанова про формування госпітальних округів актуальна для реструктуризації вторинної ланки охорони здоров’я, переведення матеріально-технічної й управлінської системи в працездатний стан. Фактично, якщо сьогодні кожна районна лікарня не виконує весь спектр завдань, які покладені на “вторинку”, то в рамках госпітального округу відбудеться спеціалізація лікарень. Буде основа – лікарні інтенсивного лікування, далі — спеціалізація. Звісно, округи ще потрібно створити, але сам факт затвердження постанови про їх створення – це вже позитив, якого чекали цілий рік, тому що змінювались очільники МОЗ”, — зазначив у коментарі “Слову і Ділу” експерт Реанімаційного пакета реформ Юрій Ганущак.
Наразі урядовці запротоколювали наміри, ключові положення коригуватимуться в процесі їх запровадження. Поки що це лише пропозиції. Медицина в Україні зможе стати якіснішою і доступнішою лише в разі їх успішної реалізації.

фото: slovoidilo.ua
Близько 88% українців лікуються у вітчизняних медичних закладах, про що свідчать дані опитування, проведеного 13-20 жовтня цього року соціологічною групою “Рейтинг”. Така кількість зумовлена не якісним рівнем української медицини, а відсутністю інших варіантів. Близько 70% опитаних незадоволені державними медичними послугами, які вони отримували за останні п’ять років. Задоволені рівнем послуг у державних медустановах 24% респондентів. 8% зазначили: українська медична галузь близька до європейських стандартів, 85% вважають: якість медичного обслуговування в Україні далека від європейських стандартів. Вартість медичних послуг є одним із основних факторів вибору респондентів, коли вони вирішують, де саме можна отримати медичну допомогу.
33% опитаних відповіли: якщо б можна було не рахувати гроші, вони б зверталися за медичною допомогою у приватні медичні установи, 31% висловив бажання поїхати лікуватися за кордон. 27% готові звернутися за допомогою навіть за таких умов до послуг державної медицини. Загалом опитано 1,5 тисячі респондентів методом особистого формалізованого інтерв’ю. Помилка репрезентативності дослідження складає 2,5%.

Володимир Зуб, начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради:
– Основна мета реформи – змінити систему охорони здоров’я через зміну фінансування надання медичних послуг. Сьогодні кошти на медичну галузь розподіляються органами місцевої влади за схемою 80% – на заробітні плати медперсоналу, 10% – на оплату енергоносіїв, 5% – на поточне утримання медичної інфраструктури, решта – на пацієнтів. Уряд передбачає, що з липня наступного року реалізовуватиметься принцип “гроші ходять за пацієнтом”. Планується, що 12% держбюджету, який наповнюється завдяки сплаті податків, через посередництво єдиного страховика – Національної служби здоров’я – спрямовуватимуть сімейним лікарям, з якими українці за власним вибором укладатимуть контракт на обслуговування. Крім цього, кожному українцю гарантують пакет медичної допомоги. Згідно з концепцією, сімейні лікарі надаватимуть послуги 1-2,5 тисячам пацієнтів, на кожного з яких передбачається близько 250 гривень. Цей своєрідний механізм захисту від неякісного лікування сприятиме підвищенню рівня відповідальності лікарів, які будуть зацікавлені в тому, щоб не втратити пацієнта. Держава також регулюватиме цінову політику на ліки шляхом реімбурсації – процесу, за допомогою якого система охорони здоров’я впливає на доступність лікувальних препаратів та медичних послуг для населення. Ліки, вартість яких відшкодовуватимуться відповідно до цієї системи за ціною найдешевшого генерика, будуть у переліку гарантованих послуг на первинній ланці. Спочатку під реімбурсацію підпадатимуть люди, які мають серцево-судинні хвороби, цукровий діабет другого типу і бронхіальну астму.
Гнат Герич, лікар-хірург, асистент кафедри загальної хірургії Львівського національного медуніверситету ім. Д. Галицького:
– Принцип “гроші ходять за пацієнтом” ефективний в плані фінансування медичної установи, до якої потенційно звертається пацієнт, та фінансової мотивації лікаря. Це в свою чергу може впливати на зростання рівня як технічного забезпечення медичного закладу, так і стимуляції медичних працівників до підвищення рівня професійної кваліфікації, що в комплексі повинно призвести до покращення якості надання медичної допомоги . Негативом цього може бути зниження потреби лікувальних закладів у молодих медичних працівниках. Основною перевагою страхової медицини є практично абсолютна компенсація страховими компаніями фінансових затрат, пов’язаних із лікуванням. В Європі вона успішно реалізовується у зв’язку з історично притаманним для цієї території комерційним принципом надання медичних послуг та ментальністю людей, які готові вкладати кошти в медичне страхування, розуміючи, що в такому випадку вони при потребі отримають необхідну кваліфіковану допомогу. Модель та прототип госпітальних округів узяті з держави, в якій ці округи так і не запрацювали. Їх створюють із метою адаптації та оптимізації лікарських послуг і медичних установ під потреби конкретної територіальної одиниці. Функціонування госпітальних округів потребує постійного значного фінансового забезпечення, що стало перепоною в їх коректному функціонуванні.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
6.1290 / 4.17MB / SQL:{query_count}