Інвестиції у квадратні метри

Василь Куйбіда, міністр регіонального розвитку та будівництва України, про опосередковану ціну на житло, спекуляції та спокуси забудовників

Василь Куйбіда, міністр регіонального розвитку та будівництва України, про опосередковану ціну на житло, спекуляції та спокуси забудовників

kui.jpg

Одне робоче місце у будівельній галузі дає шість-вісім робочих місць у суміжних галузях, як-от металургійній, хімічній, виробництві будматеріалів та інших. Недарма будівництво фахівці називають тим антикризовим локомотивом, який би мав вивести Україну з економічної кризи . Нині ж головна проблема будівельної галузі - брак фінансів та інвестицій. Тому потрібна цілеспрямована робота державних органів влади та місцевого самоврядування для того, щоб залучити необхідні інвестиції у цю галузь. Про це "Пошта" спілкується з міністром регіонального розвитку та будівництва України Василем Куйбідою.

Симптоми недуги
і спад

- Багато експертів певні, що будівельна галузь стане так званим антикризовим локомотивом в Україні. Василю Степановичу, а як вважаєте Ви?

- Будівельна галузь першою відчула вплив світової фінансової кризи, бо припинився потік інвестицій у цю сферу. Цілком логічно дивитися на будівельну галузь, як на локомотив, що виведе Україну з кризи, позаяк одне робоче місце у будівельній галузі дає шість-вісім робочих місць в інших суміжних галузях. Відповідно, варто подбати про надходження інвестицій у цю галузь.

- Ситуацію з будівництвом житла самі будівничі вважають кепською. Які кроки робило міністерство, коли розпочиналися негативні тенденції у галузі?

- До травня минулого року ситуація була більш-менш нормальною. У травні вже з'явилися симптоми стагнації. Відповідно, наше міністерство провело наради з керівниками ОДА та міськими головами, а також ініціювало наради під керівництвом Мінфіну, адже проблема була у банківській, а не будівельній сфері. Ставили питання, як у фінансовій сфері регулювати проблеми, аби будівельна галузь отримувала кошти, бо в іншому випадку через певний проміжок часу проблеми з'являться вже у будівельній галузі. Було проведено низку нарад під керівництвом першого віце-прем'єра. Але, на жаль, тоді до наших закликів не всі дослухалися. І вже у жовтні дався взнаки обвал. Тоді лише за місяць обсяги будівельно-монтажних робіт впали на стільки відсотків, на скільки вони падали впродовж всього року. Саме тоді було створено спеціальну комісію при  Кабміні. Раніше створена комісія при Мінрегіонбуді у співпраці з цією комісією спільно напрацювали законопроект "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва". Треба віддати належне усім по­літичним силам, представленим у ВРУ, бо проголосували за нього (410 голосів "за" - "Пошта"). Після прийняття закону міністерство швидко розробило нормативні акти, потрібні для його реалізації. Частину з них уже затвердив Кабмін, ще частину буде затверджено невдовзі. Ми фактично завершили формування правового поля і фінансових інструментів, аби галузь могла вийти з тієї ситуації, в якій опинилася.

- Як оцінюєте ситуацію у галузі станом на березень? Що і наскільки змінилося на краще?

- Ні, на краще не змінилося. Заходи, яких ми вживали, мали на меті зупинити спад. Падіння будівельно-монтажних робіт за 2008 рік в Україні становило у середньому 16%. Зокрема, це стосується й підготовки до нового будівництва. А це означає, що цьогоріч буде здано набагато менше житла. Ми намагалися вплинути, щоб зупинити падіння. На жаль, нам це не вдалося. У січні-лютому спад тривав і становив понад 50%.

- ...Це дуже критично.

- Так. Це означає, що тисячі людей залишилися без роботи, зупинилося будівництво. Хтось перейшов на чотири-три­денний робочий тиждень. Відповідно, ми підписали угоду з профспілками та роботодавцями, домовившись, що будемо намагатися знаходити такі варіанти, щоб людей не звільняли, щоб втримати робочу силу.

- Це вдалося чи так і залишилося на папері?

- Не можу сказати, що всу­ціль вдалося. На засіданні колегії міністерства, яку проводили спільно з центральним комітетом профспілок, зазначали, що підписана галузева угода діє. Тобто, роботодавці, зважаючи на наші домовленості, намагаються не звільняти людей і хоча б мінімально платити зарплату. Звісно, це не може тривати до безконечності. Головне - дати людям роботу. А вона з'явиться тоді, коли будуть гроші, інвестиції.

Вагомі кроки

- Чим саме держава допомогла будівельникам? Що зробили урядовці, щоб оживити ситуацію у будівельній галузі загалом та зведенні житла зокрема?

- По-перше, змінили погоджувально-дозвільну систему для того, щоб було простіше розпочати будівництво. По-друге, формуючи Держбюджет, заклали кошти на великі інженерні галузеві об'єкти - це, так би мовити, держзамовлення будівельній галузі. По-третє, намагаємося привабити інвесторів, створити для них умови, щоб вони прийшли й почали реалізовувати інвестиційні проекти. Потрібно подбати, аби гроші прийшли у будівництво житла. Є незначні муніципальні замовлення (вони становлять лише 3%). Держава мусить потурбуватися, щоб ті гроші, які вона виділила торік, не "гнили" у землі і будівництво житла було завершено. Вона також виділяє кошти на завершення цих об'єктів. 70% - це будівництво житла за кошти громадян. Решта ведеться за кошти юридичних осіб. Мінрегіонбуд запропонував вибрати об'єкти незавершеного житлового будівництва зі ступенем готовності понад 70% (але за умови, що 30% є вільних ще не проданих площ), що можуть бути добудовані за державної під­тримки. За зверненнями забудовників, місцевих та центральних органів виконавчої влади Мінрегіонбуд склав перелік таких житлових об'єктів. Їх є більш як 400. Для спрямування на ці об'єкти коштів, що мають бути залучені державною іпотечною установою шля­хом випуску облігацій під отримані державні гарантії в обсязі 1 млрд грн, прийнято постанову Каб­міну "Деякі питання іпотечного кредитування".

Про накрутки
і прогнози

- Вартість житла в Україні просто захмарна і дорівнює цінам у європейських країнах або навіть перевищує їх. На одній із нарад глава уряду так і сказала, що в Україні ціни на нерухомість є суттєво завищені.

- ...Живемо в ринковому світі. Що входить у структуру ціни? Понад 50% -  вартість будівельних матеріалів, 3-5% - сам проект. Також це вартість землі, оренди будівельних механізмів та машин, робочої сили.

- А хабарі, які треба дати за ту чи іншу ділянку? На вже згаданій нараді прем'єр чітко сказала, що хабарі також входять. Це також накрутка у ціні?

- Звичайно, це також закладають у вартість квадратного метра. Всі хабарі хтось оплачує, зазвичай громадяни України, тому всім разом треба боротися проти хабарництва... Раз у три місяці міністерство підраховує та затверджує наказом міністра вартість квадратного метра житла. Це називається опосередкованою ціною. Вона залежить від регіону, бо вар­тість землі різна, як і середня зарплата. Так, на сьогодні для Києва - це 8 тис. грн за квадратний метр, для Львова - близько 6 тис. грн. Ми рахуємо реальну собівартість.

- А чому у нас вартість квадратного метра є вищою, аніж у Парижі?

- Вартість робочої сили у нас не є більшою, аніж за кордоном, як і вартість будівельних матеріалів. Отож, ціни ростуть з інших причин. Їх формує ринок. Попит більший, аніж пропозиція. А чому попит більший, аніж пропозиція? Люди мають гроші і хочуть їх десь вкласти, аби мати прибуток. У нас не розвинений фінансовий ринок, ринок цінних паперів.

- Ви хочете сказати, що квартири купують, а згодом їх перепродують. І вже виходить спекулятивна ціна.

- Правильно. У столиці є цілі будинки, які незаселені. Якщо норма прибутку в нерухомості була вищою, аніж у банку, то люди не несли гроші на депозит у банк, а купували квартири.

- Як припинити це?

- Варто розвивати фондовий ринок. Коли людина зможе вкладати гроші у цінні папери, то вона не купуватиме нерухомість, адже згодом з нею потрібно щось робити.

- Побутує думка, що через кризу в Україні може знизитися вартість житла. Так це чи ні?

- Уже було названо низку причин підвищення вартості житла. Під час кризи їх співвідношення буде змінюватися. Якщо ще рік тому отримати земельну ділянку було великою проблемою і за це платили хабарі, то зараз такого немає. Отож, ця складова квадратного метра відпадає. Якщо зараз квартири взагалі ніхто не купує, то, маючи гроші людина, не вкладатиме їх у ще одну квартиру. Вона намагатиметься збутися цієї, бо ціна квадратного метра падає.

- А до якої межі вона падатиме?

- До опосередкованої ціни, де закладено вартість матеріалів, робочої сили тощо.

- Скільки в Україні працює будівельних фірм?

- Близько 50 тис. Із них великих та середніх - майже 12 тис. Решта 38 тис. - малі. Найбільше потужних будівельних фірм зосереджено у Києві. У столиці будують 30% житла від усього в Україні.

- Як оцінюєте ситуацію з будівництвом житла у Львові?

- У Львові більший спад, аніж в середньому у державі. І це падіння навіть більше, ніж у Тернопільській чи Івано-Франківській областях. Це залежить і від того, як веде господарку влада, і від інвести­ційного клімату. Будівництво - це регіональна справа. У будь-якій країні центр лише приймає закони та затверджує державні будівельні норми.

- Самі будівничі визнають, що тепер громадяни вже не вкладатимуть гроші у незавершене будівництво, як досі (себто, фундамент), а купуватимуть лише готове житло. Є недовіра до будівельників?

- Не до будівельників, а до забудовників. Будівельну фір­му наймають, і вона будує, а наймає її забудовник. Хоча є випадки, що будівельники і забудовники є в одній особі. Яка зваба є у забудовника? Він збирає гроші з людей, відповідно, частину дає будівельникам, а другу частку використовує для придбання наступної ділянки чи під якісь інші речі. Він розраховує, що поки будинок зводитимуть (зазвичай це рік), він ці кошти кілька разів прокрутить із вигодою для себе. І коли я говорив про відбір, то мав на увазі, що треба аналізувати кожен об'єкт. Якщо фірма звертається по допомогу до держави, щоб його завершити, то має відкрити інформацію. Як-от, на будову зібрав та використав 70% грошей громадян і не придбав за ці гроші нічого іншого, усі вклав у будову. Тоді фірма має право сподіватися на допомогу держави. Якщо ж фірма зібрала 100% і 70% вклала у будову, а 30% - десь-інде, то це вже питання не до Мінрегіонбуду, а до правоохоронних органів. Будівельний бізнес для забудовника був високорентабельним, на відміну від будівельників, у яких рентабельність становила 15-20%.

- Які прогнози для будівельної галузі на 2009 р.?

- Сподіваюся, що з квітня надходитимуть інвестиції у будівельну галузь і розпочнеться невеликий підйом. Головне - забезпечити притік фінансового капіталу у галузь, і все за­працює.

P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що соціологічні дослідження, проведені на Львівщині напередодні звітно-виборної конференції Крайової організації НРУ, засвідчили: Василь Куйбіда є реальним кандидатом на посаду голови ЛКО НРУ. За нього висловилися 24% опитаних, інші претенденти залишилися далеко позаду.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
9.0716 / 4.21MB / SQL:{query_count}