Зруйнувати міфи

Борис Тарасюк, голова Комітету ВРУ з питань європейської  інтеграції, директор інституту Євроатлантичного співробітництва, про 30-відсотковий рівень підтримки вступу в НАТО та
прогнози, коли станемо членом Альянсу

Борис Тарасюк, голова Комітету ВРУ з питань європейської  інтеграції, директор інституту Євроатлантичного співробітництва, про 30-відсотковий рівень підтримки вступу в НАТО та
прогнози, коли станемо членом Альянсу

tarasuk.jpg

Ми повинні усвідомлювати, що живемо в умовах постійної інформаційної агресії проти України з боку Росії. Про це заявив голова парламентського комітету з питань європейської інтеграції, директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Борис Тарасюк під час II Всеукраїн­ського семінару "Відносини Україна - НАТО: досвід, сьогодення та майбутні перспективи". "Для цього використовують телебачення, друковані видання та Інтернет-медіа. Сьогодні Росія застосовує абсолютно всі доступні засоби впливу на українське суспільство з метою спекуляції громадською думкою, намагається дискредитувати Україну", - говорить Б. Тарасюк.

- Чи є в Україні реальне соцдослідження стосовно того, наскільки громадяни прагнуть у НАТО?

- Таких досліджень багато і вони є різними. Інститут Євроатлантичного співробітництва  займається цією тематикою системно. Превалює цифра, що близько 30% українців підтримують вступ України до НАТО. Понад половина - не підтримує. До речі, коли Іспанія вступала до Альянсу, то це підтримували лише 18% громадян. Але то­дішня влада прийняла рішення, й Іспанія стала членом НАТО. Приблизно такий же низький рівень підтримки був і в Німеччині у 1955 р. Але канцлер Аденауер тоді взяв політичну відповідальність на себе. Щодо наших сусідів (Болгарії, Словаччини, Балтійських країн), то на початку 90-х рр. рівень підтримки був приблизно такий, як і в Україні. Коли перед громадянином постане не гіпотетичне питання (Ви за вступ України до НАТО чи ні?), а коли він змушений буде приймати рішення і усвідомлювати свою відповідальність, певен, що ця цифра буде понад 50%.

- На чергових виборах антинатівське питання знову порушуватимуть. Наскільки це небезпечно для України?

- Це небезпечно для громадської думки. Адже вводитиме в оману людей, збиватиме їх із пантелику і вони будуть дезорієнтовані. А коли ще не отримують достатньо об'єктивної інформації, то у них з'являються сумніви: "А чи дійсно треба?"

- На Вашу думку, які головні міфи про НАТО шкодять і які треба руйнувати?

- Що НАТО - це агресивний блок. Це не так, бо Альянс ніколи не здійснював агресії проти своїх держав-членів на відміну від Організації Варшавського договору. Остання двічі здійснювала агресію проти своїх же країн-членів (коли народи Угорщини та Чехословаччини захотіли жити по-своєму, у них на вулицях у 1956 та 1968 рр. з'явилися танки СРСР та інших держав Варшавського договору  - "Пошта").

Ще один міф полягає в тому, що вступивши у НАТО, Україна тим самим зіпсує стосунки з Росією, що резонує і кореспондує з погрозами, які чуємо з Росії. Але ці погрози абсолютно безвідповідальні, адже в основоположному акті "НАТО-Росія" записано, що жодна зі сторін не вважає іншу ворогом. Якщо НАТО не є ворогом, тоді які можуть бути претензії у Росії до України, якщо наша держава стане членом Альянсу. Отож, потрібно громадянам пояснювати і знімати ці навмисні піарівські ходи.

- Чому Україні таки варто бути у НАТО?

- Ми повинні не приєднуватися до чогось, а маємо усвідомити, що для нашого майбутнього краще. Найголовніше - забезпечити незалежність нашої держави. Чи маємо достатньо ресурсів, аби це зробити? Ні, не маємо. Альтернатива - убезпечити себе від будь-яких проявів агресивності шляхом участі в існуючій системі колективної безпеки, яка вже довела свою ефективність. Тому я не маю сумніву, що ми повинні бути в НАТО.

Альянс має і фінансовий вимір. Щойно країна вступає у НАТО, одразу збільшується кількість іноземних інвестицій в її економіку. Інвестор знає, що вступ до НАТО - це гарантія стабільності і країна є надійним партнером.

- Прогнози - річ невдячна. Та все ж коли Україна може стати членом Альянсу?

-Усе залежить від внут­ріш­ньополітичної ситуації. Думаю, що через 3-4 роки це цілком можливо.  

Розмовляла Ірина Цицак, Львів - Київ - Львів

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
8.5530 / 4.11MB / SQL:{query_count}