Зміни на третій рік війни

Парламентарі заборонили мобілізацію близьких родичів бійців, що загинули в АТО. Які проблеми закону ще залишаються актуальними?

фото: politeka.net
Президент Петро Порошенко заявляв, що наступних хвиль мобілізації цього року не передбачається, а якщо сьома хвиля і відбудеться, то вона буде єдиною у 2016-му. Водночас, ситуація на фронті важка, щодня надходять новини про загиблих у зоні АТО. Традиційно, перед кожним новим етапом мобілізації, Верховна Рада намагається удосконалити правила, за якими вона відбуватиметься.
“Заборонити мобілізацію близьких родичів військовослужбовців, які загинули в АТО”, – таке рішення цього тижня поставили на голосування у Верховній раді. Жоден із присутніх парламентарів не висловився проти. Найбільший відсоток тих, хто був на засіданні, але не голосував – у “Опозиційному блоці”, депгрупах “Відродження” та “Волі народу”. Як наслідок, зміни до Закону про мобілізацію підтримали 284 нардепи. Так, родичі загиблих воїнів АТО стали ще однією “окремою категорією громадян”, як їх іменує закон. 
Загалом, українське законодавство обмежує мобілізацію з різних причин. Традиційно, мобілізованими не можуть бути представники державної влади, місцевого самоврядування, депутати Верховної Ради України та АР Крим. Окремо законодавець відтерміновує мобілізацію непридатних за станом здоров’я. А також радить не мобілізовувати чоловіків, на утриманні яких перебувають троє або більше дітей віком до 18 років, жінок та чоловіків, які самостійно виховують неповнолітніх. Крім того, осіб, які доглядають за особами, які потребують догляду, у випадку, коли немає нікого іншого, хто міг би це робити. 
Разом із тим, перелік усіх “особливих категорій” відшукати значно важче. Він змінюється і поповнюється від хвилі до хвилі мобілізації. Викладачі-юристи Львівського національного університету імені Івана Франка теж зазначають, що мобілізація і військовий обов’язок у них на факультеті – біла пляма. Говорять, що цей напрямок “нормально не викладається і не вивчається”. 
З 2015 року не підпадають під мобілізацію студенти та аспіранти. Зі слів Президента, вони зараз мають вчитися. Разом із тим є студенти, які служать в АТО добровольцями. 
Викладач Української академії банківської справи п. Юрій встиг отримати повістку до того, як Верховна рада вирішила не мобілізовувати також і викладачів та вчителів. “Повістка прийшла у лютому 2015-ому. Я почав проходити медичні перевірки, а у липні Верховна Рада заборонила нас призивати”, – розповідає “Пошті” п. Юрій. Щоправда, викладач додає, що його настрій змінювався від хвилі до хвилі: “У першу хвилю навіть точно пішов би, а потім почала надходити інформація про реальну ситуацію в армії… А в інформації викладачі краще за інших орієнтуються”. За останній рік цивільного життя п. Юрій захистив ди­сертацію, став доктором економічних наук. 
Однак поруч із такими позитивними історіями, є й інші. Викладач Львівського національного університету  Володимир Труш був мобілізований, пішов служити в зону АТО. Після рішення ВР про заборону мобілізації викладачів вирішив не повертатися з війни одразу, дослужити відведений термін. Чоловік загинув 31 жовтня 2015 року поблизу м. Авдіївка Донецької області. Існує думка, що заборону призиву викладачі та вчителів, студентів, аспірантів тощо варто було прийняти ще до початку першої хвилі.
Рішення не мобілізовувати родичів загиблих, прийняте 31 травня, вкотре викликано обговорення недоліків закону. На них вказує і Надія Савченко – офіцер ЗСУ, яка щойно повернулася з російського полону. Вона зазначає, що від самого початку мобілізації, у 2014, вартувало ухвалити закон, який забороняє призивати усіх дітей з однієї сім’ї. 
Інша проблема – участь жінок у АТО. Загалом жінки не підпадають під обов’язкову мобілізацію, але є ті, хто іде воювати добровільно. Зі слів правозахисниці, журналістки Громадського радіо Лариси Денисенко, жінки не мають права офіційно реєструватися на бойових посадах в зоні АТО: “Їх ре­єструють як бухгалтерок чи навіть директорок лазні”. При чому, заборона докумен­таль­­ного оформлен­ня реаль­них обов’язків жі­нок – дискримінація закріплена не у законодавстві, а лише в постанові Міністерства оборони. “Тішить хіба те, що у міністра оборони нещодавно з’явився радник з гендерних питань, можливо, ситуація поліпшуватиметься”, – зазначає Денисенко.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
6.1641 / 4.11MB / SQL:{query_count}