Гроші МВФ, на які чекає Україна

Впродовж тижня в Україні працюватиме місія Міжнародного валютного фонду. Іноземні експерти повинні вирішити, чи готова наша країна отримати новий грошовий транш уже в червні

фото: REUTERS
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) прибула до України 10 травня, тут вона працюватиме до 18 травня. У результаті перевірки та переговорів аналітики дійдуть висновків про те, чи варто й надалі кредитувати Україну в межах програми EFF (Extended Fund Facility). Згідно з нею, Україна повинна була б отримати 17,5 млрд доларів на чотири роки. Відповідний документ наша країна підписала ще на початку 2015 року. Він передбачає, що загальну суму фінансової допомоги розділять на частини, які надходитимуть до бюджету України після щоквартальних переглядів програми.
Дотепер Україна отримала лише два з восьми траншів: один – 13 березня 2015-го в розмірі 5 млрд доларів, другий – 4 серпня того ж року, він становив 1,7 млрд доларів. З осені 2015-го програму практично припинили. В МВФ неодноразово заявляли, що Фонд очікує розв’язання урядової кризи і на стійку парламентську коаліцію, боротьбу з корупцією та продовження реформ. Мовляв, лише в такому випадку перегляд програми EFF і виділення третього траншу стануть можливими.
Отже, проаналізувати ситуацію в Україні – основне завдання травневої місії. У понеділок представники МВФ зустрілися з високопосадовцями, зокрема з Валерією Гонтаревою, головою НБУ. З нею очільник місії МВФ в Україні Рон ван Руден обговорив результати виконання програми EFF та загалом державну монетарну політику, яка повинна поглиблювати лібералізацію валютного регулювання та перезавантаження банківського сектору. Зі слів очільника НБУ, установа виконала всі умови програми, які належали до її компетенції, інформує регулятор на своїй сторінці у Facebook.
Окрім НБУ, звітувати довелося й прем’єр-міністру Володимирові Гройсману. Представникам МВФ він повідомив, що уряд працює над розробкою операційного плану діяльності, який обіцяє представити найближчим часом. “Ми вважаємо проведення реформ нашим внутрішнім домашнім завданням, а МВФ – стратегічним партнером, який допомагає нам проходити цей непростий шлях”, – наголосив глава уряду, інформує Урядовий портал. 
Гройсман зазначив, що новий уряд залишається відданим курсові на проведення і прискорення реформ зокрема в сферах діяльності митниці, оподаткування, забезпечення прозорості державного управління шляхом громадського призначення керівництва держпідприємств, вдосконалення системи держзакупівель і проведення публічної, відкритої приватизації.
Попри те, на днях Верховна Рада так і не підтримала законопроекти, які створювали умови для легшого доступу до інформації. Зокрема йдеться про відхилений законопроект 2043а “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення державного контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації, захист персональних даних та звернення громадян)”, а також про відправлений на доопрацювання документ №1591, який регламентує відкритість і доступу до інформації про діяльність Верховної Ради, її комітетів і депутатів.
Натомість проблема митниці, здається, зрушила з місця. “Ми працюємо над створенням органу, так званої Чорної сотні, яка буде займатися боротьбою з проявами контрабанди”, – зазначив Володимир Гройсман на засіданні Кабміну 11 травня, інформують “Українські новини”. Прем’єр додав, що 10 травня звільнили всіх керівників митниці, причетних до здійснення контрабанди. 
“Застерігаю всіх керівників областей, голів адміністрацій: якщо хтось думає, що він може одного “схемника” замінити на іншого, то він глибоко помиляється. Так не буде. Має бути тільки публічність, відкритість та ефективність”, – акцентував прем’єр.
Показовою у питанні контрабанди є ситуація, що склалася на Закарпатті, – минулого тижня очільник області Геннадій Москаль попросив Володимира Гройсмана звернутися до Президента України Петра Порошенка з проханням звільнити його з посади голови Закарпатської ОДА. Таке рішення Геннадій Москаль обґрунтовував тим, що не бачить сенсу свого перебування на посаді, бо “подолати контрабанду в окремому регіоні за умов, коли центральні структури не тільки не допомагають, а навпаки – намагаються відновити тіньові схеми, – неможливо”. Він також звинуватив голову Державної фіскальної служби Романа Насірова у спробах відновити контрабандний потік через кордон на Закарпатті, інформує Радіо Свобода. 
У відповідь Володимир Гройсман посадив і Насірова, і Москаля за стіл переговорів, за яким прозвучала пропозиція створити нову традицію призначати керівників митниці на основі публічних конкурсів та за участі громадських організацій. Впроваджувати в життя цю традицію було б добре саме із Закарпатської митниці, зазначив прем’єр. З його слів, якщо місцева влада та керівництво обласної державної адміністрації візьмуть на себе повноту відповідальності за порядок на митниці та викорінення сірих і чорних контрабандних схем, то результати можуть дати про себе чути вже через місяць.
Окрім того, всі митниці чекають технічного переоснащення, на пунктах пропуску зокрема мають встановити обладнання для сканування товарів. Також планують удосконалити програмне забезпечення та посилити роботу системи управління ризиками. Та не тільки машини, з контрабандою боротимуться й люди. Так, найближчим часом мають сформувати близько 20 мобільних груп, до яких залучать співробітників Національного антикорупційного бюро, прикордонних військ, поліції та Державної фіскальної служби, які стежитимуть за порядком на митниці. “Це буде сотня людей, яка буде мати усі технічні засоби для того, щоби показати, як має працювати система. І можете мені повірити, що цю сотню я забезпечу якомога краще”, – повідомив Володимир Гройсман під час наради на пункті пропуску через україно-польський кордон “Краковець – Корчова”.
Згідно з повідомлень, МФВ діяльністю нового уряду задоволений. “Ми вважаємо, що ознаки готовності нового уряду приєднатися до програми, залишитися з програмою (EFF“Пошта”.) та їхні намагання вирівняти ситуацію є дуже обнадійливими”, – цитує інформагентство Reuters заступника глави європейського департаменту Фонду Махмуда Прадхана після його виступу в Лондоні. Боротьба з корупцією та реформа адміністрування залишаються основними викликами для українського уряду, якщо той прагне отримати наступні транші МВФ. 
“Я прогнозував би, що транш у розмірі 1,7 млрд ми можемо отримати десь у середині-наприкінці червня. Якщо до 3 червня місія МВФ у Вашингтоні працює з даними, то вже десь числа 15-го рада директорів може прийняти позитивне рішення, і буквально через два-три дні гроші будуть в країні”, – вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, інформує Укрінформ.
Як би там не було, втілювати вимоги Міжнародного валютного фонду доведеться також і на законодавчому рівні. “Уже сьогодні (10 травня“Пошта”) ми включаємо у порядок денний близько 15 законів для співпраці з МВФ і необхідних для підвищення соціальних стандартів українців”, – заявив спікер Андрій Парубій у понеділок. 
З його слів, у порядку денному передбачать голосування за законопроект про внесення змін до Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування пенсій, проект закону щодо спрощення реєстрації “з-за кордону” якісних ліків, а також законопроект щодо фінансового забезпечення проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9910 / 4.42MB / SQL:{query_count}