Прем’єр пішов. Хай живе прем’єр!

На зміну “урядові камікадзе” Арсенія Яценюка прийшов “політично відповідальний” Кабмін Володимира Гройсмана

“Сьогодні підводимо риску під кількамісячною виснажливою парламентсько-урядовою кризою. І без того, відстаючи на декілька десятків років від наших найближчих європейських сусідів, ми кілька місяців тупцювали на місці. Нібито й працювали, але на холостому ходу”, – з такими словами Президент України Петро Порошенко звернувся до Верховної Ради 14 квітня, напередодні голосування за нового прем’єр-міністра України. 
Після того, як 16 лютого парламент не зміг відправити у відставку Арсенія Яценюка, розбрат всередині коаліції “Європейська Україна” наростав, аж поки вона зовсім не перестала існувати. Формування нової, “одної на двох” більшості виявилося складним процесом: погрози, ультиматуми й дедлайни не завжди спрацьовували. Й хоча сьогодні коаліція формально існує, проте четвергове голосування за нового прем’єра продемонструвало: самотужки фракції партій “Блок Петра Порошенка” (БПП) та “Народний фронт” (НФ) не можуть гарантувати прийняття навіть політично значимих рішень. 
Лише з допомогою парламентських груп “Воля народу” та “Відродження” Верховна Рада спромоглася звільнити прем’єра Яценюка, призначити прем’єра Гройсмана, схвалити його команду та програму діяльності. Ці рішення мали б відтермінувати ймовірні перевибори до парламенту принаймні на рік – рівно стільки триватиме конституційний імунітет новообраного прем’єра.

Політики говорять

 
 фото: apostrophe.com.ua/ Vlad Sodel
13 квітня врешті стало відомо: коаліція погодила призначення Володимира Гройсмана на посаду прем’єр-міністра та затвердила склад його уряду. Зранку наступного дня Президент України вніс до парламенту проект постанови №4420: “Про призначення Гройсмана В.Б. прем’єр-міністром України”. 
Голосуванню за постанову передувала прощальна промова Арсенія Яценюка: “Мій уряд і я мали честь і відповідальність служити нашій країні, нашій великій країні і нашому сильному народові, який бореться і перемагає… Ми спільно зробили багато для нашої країни і нашого народу, але нам треба рухатися вперед. Я прошу прийняти мою відставку. А попереду нас чекають великі справи і великі звершення”.
Арсеній Петрович говорив дві хвилини, говорив натхненно, а потім покинув зал з гордо піднятою головою та під оплески народних депутатів. Напевно, впевненості йому додало й те, що напередодні на зборах коаліції погодили рішення скасувати постанову від 16 лютого про незадовільну оцінку діяльності його уряду.
Після Арсенія Яценюка слово взяв Президент. “Відставка Кабінету міністрів – це не привід мазати попередній уряд чорними фарбами і жбурляти каміння в спину. В демократичній країні в умовах жорсткої політичної конкуренції одностайності в оцінках уряду немає, не може і не повинно бути… Взяти й зробити, виявляється, не так просто, як придумати красиві гасла. Симпатична мені ідея технократичного уряду не знайшла особливої підтримки. Коли треба було долучатися до коаліції, черг не побачили... Тому коаліція і пристала на іншу концепцію. У нас буде політично відповідальний уряд, і цю відповідальність зголосилися нести дві політичні сили, які утворили нову коаліцію, і позафракційні депутати, які долучились до її складу, або залишились у її складі”.
Глава держави закликав депутатів проголосувати за кандидатуру Володимира Гройсмана, яку йому напередодні запропонувала коаліція. З його слів, Гройсман може стати (і став) наймолодшим прем’єром в історії України (йому 38 років). 
Сам Володимир Гройсман під час виступу в парламенті демонстрував упевненість та небажання вступати у довготривалі словесні перепалки з опонентами. З його слів, популізм, корупція, неефективне державне управління –  три речі, які не менше, ніж зовнішня агресія заважають успішності країни, що має величезний потенціал. “Сьогодні дуже важливо відновити довіру українських громадян до влади. Але хочу підкреслити, що кожен із нас повинен бути максимально відповідальним”, – цитує екс-спікера Українська правда. 
Напевно, історичною стане його емоційна відповідь на вигуки деяких депутатів “Ганьба!”: “Ганьба всім тим, хто за 24 роки не дав людям жити по-людськи. Те, що ви тут бовтаєте, це ганьба. Я вам покажу, що таке управління державою!”. 

фото: president.gov.ua

Голосування року

Одна-єдина постанова Верховної Ради України №4423 передбачала три положення: звільнити Яценюка, позбавити чинності документ, яким визнавали роботу його уряду незадовільною (одна з коаліційних вимог “Народного фронту”), призначити Гройсмана новим прем’єром. 
За постанову проголосувало 257 депутатів (за необхідних 226), проте голосів “нової коаліції” нарахували лише 206. Рішення би не пройшло, якби його не підтримали 12 позафракційних депутатів (зокрема й Артем Вітко, що, зі слів Олега Ляшка, вийшов з Радикальної партії 18 вересня 2015-го, проте дотепер в ній числиться), 16 представників групи “Воля народу” та 23 членів групи “Відродження” (при цьому двох його представників – Віктора Бондара й Олександра Пресмана – зловили на кнопкодавстві, інформує рух “ЧЕСНО” на офіційному сайті). 
Фракції партій “Батьківщина”, “Самопоміч”, “Опозиційний блок” у повному складі голосування проігнорували. Крім того одностайності не було й коаліційних фракціях: у БПП Гройсмана не підтримали Мустафа Найєм, Наталія Новак, Сергій Лещенко й Світлана Заліщук, а з НФ утрималися Віктор Романюк та Наталія Кацер-Бучковська. Загалом проти такого призначення проголосувало 50 депутатів, 48 утрималися, не голосували 35.
Ця цифра – 206 голосів від БПП та НФ – небезпечний сигнал для критики та сумнівів у силах коаліції. За цю цифру швидко вхопилися “проєвропейські опозиціонери”. Зокрема Олег Ляшко виступив з такою заявою: “Фракція “Блоку Петра Порошенка” – 131 голос, “Народний фронт” – 75, разом на двох – 206 депутатів. Оце і є справжня коаліція. Усі інші, хто голосував, це … олігархічні групи. Тому я стверджую, що прем’єр-міністр Гройсман обраний в результаті змови з олігархами… У парламенту коаліції демократичної європейської немає”.
У “Батьківщині” ж помітили порушення Конституції під час голосування за нового прем’єра, бо депутати голосували не за президентський проект постанови (№4420), як передбачає Основний закон, а за проект постанови №4423, внесений депутатами Юрієм Луценком та Максимом Бурбаком. Про це повідомив депутат Сергій Соболєв, інформує УНІАН.

Нова команда

Вже після призначення нового прем’єра Верховна Рада погодила призначення на посаду спікера Верхов­ної Ради Андрія Парубія (284 за, при цьому жодного голосу від  представників “Опозиційного блоку” та груп “Відродження” і “Воля народу”), а Ірина Геращенко стала першим віце-спікером (її підтримало 260 депутатів).
Наступним рішенням Верховної Ради стало затвердження членів новоспеченого Кабміну. За відповідну постанову проголосувало 239 народних депутатів: з БПП – 125 із 136 присутніх (утрималися – четверо, зокрема Мустафа Наєм, Світлана Заліщук, Сергій Лещенко, Владислав Голуб), 72 члени “Народного фронту” (з 75 присутніх утрималися Вікторія Сюмар та Віктор Романюк), вісім позафракційних, 12 представників групи “Воля народу”, 22 з групи “Відродження”.
Основною специфікою нового Кабінету міністрів стало призначення шести віце-прем’єрів, відсутність міністра охорони здоров’я та іноземців, за винятком Івана Миклоша, що, зі слів Гройсмана, очолить в уряді групу підтримки реформ.
Свої квоти у формуванні уряду мали учасники коаліції – фракції БПП, “Народний фронт”, а також Президент України й Володимир Гройсман. 
 
  фото: Олександр Косарєв
З поміж десяти ставлеників БПП опинився зокрема перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку Степан Кубів. Іванна Климпуш-Цинцадзе (що належала до позафракційного об’єднання “Єврооптимісти”) зайняла новостворену посаду віце-прем’єра з питань євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції. Таке призначення, зі слів Президента, має засвідчити незмінність проєвропейського курсу України: “Це не лише символічний жест, а практичний крок до того, аби всі наші урядові рішення приводилися до спільного європейського знаменника”, – пояснив Глава держави.
За квотою БПП до Кабміну увійшли також віце-прем’єр Павло Розенко, віце-прем’єр – міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко, міністр фінансів Олександр Данилюк (свого часу був позаштатним радником Януковича). Серед інших ставлеників президентської фракції – міністр аграрної політики Тарас Кутовий, Юрій Стець (він залишається на посаді очільника Міністерства інформаційної політики), міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. 
Євген Нищук, за поданням БПП, повертається в крісло міністра культури, а Вадим Черниш стане на чолі цілком нового інституту – Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.
“Народний Фронт” в уряді представлятимуть семеро осіб: віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, що зберіг свій портфель, як і міністр юстиції Павло Петренко та міністр молоді і спорту Ігор Жданов. Міністерство освіти та науки очолила Лілія Гриневич – дотепер вона завідувала роботою профільного комітету в Верховній Раді України. Міністерством інфраструктури керуватиме львів’янин Володимир Омелян (раніше був заступником міністра Андрія Пивоварського). Міністром екології та природних ресурсів призначили Остапа Семерака, члена НФ.
За квотою Володимир Гройсмана до Кабінету міністрів пройшли віце-прем’єр Володимир Кістіон та міністр соціальної політики Андрій Рева – з обома Володимир Борисович працював ще в Вінниці, перебуваючи на посаді міського голови. Третім ставлеником екс-спікера став його соратник і радник Олександр Саєнко, він займе посаду міністра Кабінету міністрів, очоливши Секретаріат уряду. 
Згідно з Конституцією, міністра оборони та міністра закордонних справ призначає Президент. На засіданні Верховної Ради 14 квітня Петро Порошенко повідомив, що залишає генерала Степана Полторака та Павла Клімкіна при їхніх портфелях. 
Крісло міністра охорони здоров’я наразі пустуватиме. Зі слів парламентаря Вікторії Сюмар, кандидата на цю посаду має узгодити фракція партії “Блок Петра Порошенка”.
15 квітня, під час години запитань до уряду, Володимир Гройсман повідомив: “ядро реформаторів” із попереднього уряду, зокрема Макс Нефьодов (куратор проекту ProZorro), Юлія Ковалів (що була першим заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі) продовжать працювати в уряді, інформує “Українська правда”. З слів нового прем’єра, Андрієві Пивоварському та Наталії Яресько пропонували залишитися в новому Кабміні, але вони відмовилися, зокрема й з особистих причин. 

Затвердження програми

Представляючи програму діяльності новоствореного уряду, Володимир Гройсман озвучив принцип, який, на його думку, гарантує успішність всякому управлінцеві: “Слухати людей та дивитися в майбутнє”. Він наголосив на неефективності державного управління й зокрема на неузгодженості співпраці між Верховною Радою та Кабінетом міністрів .  Гройсман прирівняв шкоду від популізму з діями зовнішнього агресора, пообіцяв застосувати “ніж до бюрократії” та здійснити “капітальний ремонт країни” (на посаді мера Вінниці Гройсман відремонтував занедбані дороги міста, тож, можливо, метафора невипадкова).
Незважаючи на впевненість Володимира Борисовича, Верховній Раді довелося тричі голосувати за програму діяльності його уряду. Перші два рази відповідний документ отримував підтримку лише 214 та 222 депутатів відповідно. Зрештою новоспечений голова парламенту пан Парубій змушений був оголосити перерву. Лише після неї у Верховній Раді знайшлися необхідні 243 голоси: 127 від БПП (“Єврооптимісти” не голосували), 74 – “Народного Фронту”, десять від позафракційних (разом з Артемом Вітком), 21 – групи “Відродження”, 11 – групи “Воля народу”.
Ні “Батьківщина”, ні “Самопоміч”, ні “Радикальна партія Олега Ляшка” та “Опозиційний блок” не голосували за програму, як і за призначення нового складу уряду. Ба більше, Юлія Тимошенко заявила, що планує звертатися до Конституційного Суду з питанням про законність процедури затвердження програми дій Кабміну Гройсмана. 
З її слів, такий документ потрібно було напрацьовувати разом з громадянським суспільством, профспілками, фахівцями та академічним середовищем. Потім належало його затвердити на засіданні уряду й лише після цього виносити на затвердження у Верховній Раді. “Що робиться у нас? У нас – програма дій уряду на п’ять аркушів, про яку ніхто не знає, яку ніхто не читав. Навіть новий уряд її не створював і не читав, та й не обговорював. Цю програму роздали депутатам за три хвилини до голосування. Вони не встигли її відкрити, а тим більше прочитати. При цьому ця програма не проходить голосування з кількох спроб”, – зазначила Юліяі Тимошенко в ефірі каналу “112.ua”.

фото: kmu.gov.ua

Чого чекають від нового уряду?

Отож, технократів змінив “політично відповідальний уряд”. “Що я як Президент очікую від нового уряду? Того ж, що і все суспільство – зростання економіки та добробуту людей. Від стратегії виживання, цілком виправданої в 2014-15 роках, слід переходити до стратегії прискореного розвитку. Від затягування пасків – до їхнього послаблення”, – сказав Петро Порошенко на засідання ВРУ. 
Сподівання посла ЄС в Україні Яна Томбінського стосовно прозорої процедури призначення міністрів з заздалегідь підготовленими стратегіями дій не справдилися. Проте є ще інші сподівання європейців, які уряд Гройсмана може втілити в життя: пришвидшення реформ, посилення боротьби з корупцією, остаточна імплементація мінських угод. 
У Європі чекають на продовження процесу економічних і політичних реформ, на прогрес у виконанні мінських угод, про це заявила Майя Коч’янчич, речниця високого представника ЄС з зовнішньої і безпекової політики Федеріки Могеріні, інформує “Українська правда”.
Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр вважає, що новий уряд може покласти край політичній невизначеності у Києві й негайно здійснити реформи, бо Україна не може більше витрачати час, йдеться у його заяві, опублікованій на сайті відомства.
Проте, чи стане така політична зміна стимулом для реформ, залишається питанням суперечливим. “Нова коаліція і прем’єрство Гройсмана будуть побудовані на домовленості з Коломойським і Ахметовим (з огляду на підтримку парламентських груп “Відродження” та “Воля народу” – “Пошта”). Вони забезпечили безкровний відхід Яценюка і гарантуватимуть “подушку”, якщо не вистачить голосів. За це Коломойський виторговує реструктуризацію боргів Приватбанку, а Ахметов – новий тариф на теплову енергетику плюс викуп державної частки в енергетичних підприємствах без проведення приватизаційного конкурсу”, – цитує Українська правда парламентаря Сергія Лещенка.
Видання зазначає, що натомість в Адміністрації Президента іншої думки: “У найближчий рік при Гройсмані навряд чи будуть парламентські чи президентські вибори. Він зуміє втримати ситуацію. Гройсман – людина, яка здатна віртуозно вибудовувати відносини з усіма”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7359 / 4.25MB / SQL:{query_count}