Офшорна порохова бочка

Юристи Порошенка пояснюють, що створення компаній за кордоном було єдиним способом передати Roshen у “сліпий траст”

Президенти України Петро Порошенко, Росії Владімір Путін, Аргентини Маурісіо Макрі, прем’єр Ісландії Гюннлейгссон Сигмюндюр Давид, король Саудівської Аравії Салман, футболіст Ліонель Мессі, актор Джекі Чан… Усі вони, і не тільки вони, опинились в епіцентрі масштабного міжнародного фінансового скандалу із офшорними схемами. 
Увечері 3 квітня світові ЗМІ опублікували викривальні матеріали із так званого “Панамського архіву”. Якщо коротко переповісти передісторію, то ще понад рік тому, німецька газета Suddeutsche Zeitung отримала із анонімного джерела внутрішні документи панамської юридичної фірми Mossack Fonseca, яка спеціалізується на реєстрації офшорних компаній, не тільки у себе на батьківщині, але й у таких офшорних оазисах як Британські Віргінські острови. 
Німецькі журналісти поділились інформацією із Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (ICIJ) та Центром дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) і так власне розпочався проект “Панамський архів”. Це найбільший злив даних про діяльність офшорних компаній впродовж майже 40 років, 11,5 мільйонів документів, загальний масив інформації сягає 2,6 терабайти. 
До прикладу, дані WikiLeaks займали 1,7 гігабайти, що у тисячі разів менше. Над розслідуванням впродовж року працювало 370 журналістів з 76 країн світу, які досліджували тіньові фінансові схеми понад сотні чинних та колишніх політиків та відомих персон з 50 країн. Весь список офшорних компаній журналісти-розслідувачі обіцяють оприлюднити у травні.
А поки деякі країни вже почали власні розслідування на основі документів із “Панамського архіву” і клієнтів компанії Mossack Fonseca (зокрема за справу вже взялись податкові адміністрації Австралії та Нової Зеландії) у деяких країнах пообіцяли такі розслідування обов’язково почати (про це заявив президент Франції), в деяких політики-фігуранти скандалу опинились на межі відставки (як з прем’єром Ісландії). В Україні також вже понад добу усі обговорюють офшорний скандал із Президентом Петром Порошенком. Думок з цього приводу дуже багато і дуже різних – від вимог імпічменту до того, що журналісти, які писали про Порошенка не врахували усіх нюансів і наробили помилок. А сам Порошенко не надто спішив пояснювати ситуацію…

“Офшоринятина” для Порошенка

В Україні в рамках проекту “Панамський архів” працювали журналісти “Слідство.Інфо”, які є партнерами OCCRP. 3 квітня відео-розслідування під назвою “Подвійне життя президента” могли побачити глядачі Hromadske.tv, UA:Перший та 24 Каналу.
У цьому розслідуванні йдеться про те, що Президент Порошенко ще передав свою корпорацію Roshen у “сліпий траст”, як заявляв раніше, натомість тільки заснував цілу офшорну піраміду для реструктуризації рошенівських активів. У серпні 2014-го Порошенко зареєстрував на Віргінських островах компанію Prime Asset Partners Ltd., а пізніше того ж року  на Кіпрі – CEE Confectionery Investments Ltd., і в Нідерландах – Roshen Europe B.V. Острівна компанія володіє кіпрською, а та своєю чергою нідерландською.  
Журналісти з OCCRP спілкувались з юристами Порошенка і останні заявляли, що створення офшорних компаній начебто “відповідає ринковій практиці в Україні для компаній, які підлягають продажу стратегічним інвесторам”. Про “сліпий траст” юристи говорили лише в майбутньому часі, пояснюючи, що ще треба залагодити формальності. 
Втім, автори журналістського розслідування зазначили, що завдяки реструктуризації активів Roshen через офшори при продажу компанії до держбюджету не будуть сплачені податки від угоди. А також вони звернули увагу на те, що Президент не вказав відомості про нові компанії у своїх деклараціях ні за 2014-й, ні за 2015-й роки. 
Юристи Президента зазначали, що акції цих компаній не мали номінальної вартості, але журналісти все ж таки доводили, що акції Prime Asset Partners Ltd. насправді коштують 1000 доларів, а їхнім єдиним власником записаний Петро Порошенко, вартість акцій її кіпрської “дочки”, CEE Confectionary становить 2000 доларів, а голландський підрозділ, Roshen Europe B.V., має статутний капітал у 85 доларів. Таким чином Порошенко не задекларував 3085 доларів, сума не велика, але ця інформація мала бути оприлюдненою.
Загалом же звинувачення зрозумілі – Президент продовжував таємно займатись підприємницькою діяльністю, на що не мав права. Інша річ у тому, що розслідувані занадто наголошували на тому, що Порошенко створював офшор в час Іловайського котла. На цьому автори розслідування акцентували увагу впродовж всього сюжету, і за це отримали багато критики від колег-журналістів. 
“Не ставлю під сумнів фактологічну частину розслідування – сподіваюся, там все достовірно. Але паралелі з Іловайськом абсолютно маніпулятивні. У сюжеті йде відверте нагнітання, в кращих традиціях “чорного піару”, в кращих традиціях замовних розслідувань. І такий стиль знижує цінність цього. Дивно, що такий сюжет робиться під маркою “Громадського ТБ”. До речі, на сайті OCCRPІ хоча б тональність спокійніша. Хоча незрозуміло, навіщо в принципі це було потрібно робити? Само по собі розслідування здатне було вразити”, – написала у Facebook медіаексперт Наталія Лігачова.
Тут зауважимо, що вже сьогодні, 5 квітня, має зібратись редакційна рада “Громадського ТБ”, щоб перевірити відповідав матеріал програми “Слідство.Інфо” журналістським стандартам.

Відповідь Порошенка

Щодо фактологічної частини, то юрист Анатолій Родзинський у своїй колонці на “Українській правді” писав про те, що у розслідуванні проти Порошенка журналісти зробили помилки. Але насамперед усіх цікавили пояснення самого Порошенка. 
До обіду 4 квітня на офіційному сайті Президента, його Twitter та сторінці у Facebook взагалі не було ніяких повідомлень, навіть на інші теми. Втім, пообіді 4 квітня Президент через Facebook таки виловився. 
Від заявив, що відійшов від управління активами, а від офшорного сандалу він фактично усунувся, заявивши, що українським та міжнародним журналістам все вичерпно пояснять його юристи. “Я перша посадова особа в Україні, яка серйозно ставиться до декларування своїх статків, сплати податків і питання конфлікту інтересів, які вирішую в рамках українського законодавства та міжнародного приватного права”, – заявив Порошенко.
Майже одразу після цього повідомлення своє зробила і юридична компанія Avellum, яка була найнята Порошенком для підготовки до продажу Roshen і для передачі його у “довірчу власність”. 
Юристи пояснювали, що частку Президента України у компанії Roshen можна було передати в управління міжнародній трастовій структурі лише шляхом створення компаній в іноземній юрисдикції. І що на сьогодні договір про створення blind trust (довірчої власності) було підписано. “Банківські рахунки цими компаніями не відкривалися, і вони не здійснювали жодних фінансових операцій. Відтак, будь-які твердження про ухилення від сплати податків є безпідставними. Крім того, повідомляємо, що статутні фонди іноземних компаній не оплачувалися, а акції, що належали клієнту, номінальної вартості не мали, і тому не підлягали декларуванню за українським законодавством. Навіть після передачі активу у blind trust (довірчу власність) отримувачем виплат буде не офшорна, а українська юридична особа. Тому всі податки сплачуватимуться в Україні, і прибутки відповідно до законодавства і банківського регулювання залишатимуться в Україні. Створення іноземної структури не впливає на оподаткування компаній групи Roshen в Україні, яка продовжує сплачувати податки відповідно до українського законодавства”, – зауважили в юридичній фірмі Avellum.

Політична складова

В цій ситуації рацію мають ті, хто каже, що українці самі винні, бо знали, що обирали Президентом бізнесмена. І скільки б наші політики не виправдовувались, це стосується не лише Порошенка, від комерційної діяльності вони не відмовляються. І усі пояснення, і від юристів, і від експертів, як за, так і проти, не зупинять просто нинішній скандал.
А якщо повертатись до Порошенка, то вже не тільки в непрозорій реструктуризації Roshen його звинувачують. Впливова британська газета The Guardian нагадала, що Петро Порошенко, а також одіозний нардеп від БПП Ігор Кононенко можуть мати зв’язок із ще одним офшором з Віргінських островів – Intraco Management Ltd. 
І українські ЗМІ підхопили цю тему, згадали, що про цю компанію ще минулого року повідомлялось, щоправда в контексті лише з’язків Кононенка. Тепер деякі ЗМІ пишуть, що цей ймовірний офшор Порошенка і Кононенка торгує із російської дочірньої компанією “Газпрому”.
Загалом Порошенко нині у дуже невигідній ситуації, лише кілька днів назад була редакційна стаття The New York Times, в якій його назвали продуктом старої системи і звинуватили в у тому, що він, м’яко кажучи, не бореться з корупцією. Порошенко спочатку назвав цю публікацію проявом “гібридної війни” проти України, потім довелось виправдовуватись, зрештою The New York Times є однією із найавторитетніших газет у світі. 
Нині Порошенку треба вирішувати, що робити з новим Генпрокурором, адже чергового Шокіна йому на Заході не пробачать. І тут офшорний скандал, який знову ж таки продемонстрував, що систему треба міняти. Також зауважимо, що в “Панамському архіві” засвітилась голова НБУ Валерія Гонтарєва, яку так відстоює Президент. (Йдеться про те, що фінансова структура, яку Гонтарєва очолювала до переходу в НБУ тісно співпрацювала із російським банкіром з ВТБ, і край цій співпраці поклали лише західні санкції проти РФ).
Але як міняти систему, якщо не дуже то й хочеться?! Тут зауважимо, що у Генпрокуратурі одразу заявили, що ніякого складу злочину у публікаціях щодо офшорних схем Порошенка не побачили, а в Національному антикорупційному бюро (НАБ), – що не мають права вести розслідування проти чинного Президента. (Тут лише зазначимо, що пізніше головний антикорупційний прокурор Назар Холодницький заявив, що вони таки вивчатимуть “Панамський архів”).

фото: focus.ua
Так, можна сказати, що от юристи дали пояснення і немає чого розслідувати, але розслідування проти Президента в Україні у будь-якому випадку було б практично неможливо запустити. Як до, так і тепер, після Революції Гідності.
Нинішній скандал вдарив про Порошенкові іміджево і чим довше він продовжуватиметься, тим більшими можуть бути втрати. І особисто для Порошенка, і для країни.
“Порошенко, як власник активів, сам не довіряє податковій системі та системі захисту інвестицій, яка працює в його країні. Він вважає Панаму більш надійним місцем для зберігання активів, ніж власну державу. Про яку деофшоризацію економіки після цього можна вести мову? Про який інвестиційний клімат? Як можна взагалі кликати когось вкладати гроші в країну, в якій і президент боїться зареєструвати свої активи та вважає за краще Панаму?”, – писав у своїй колонці заступник редактора “Новое время Бізнес” Олег Гавриш.
З одного боку, Президент Порошенко озвучив свою позицію. Але, от до прикладу політтехнолог Тарас Березовець зазначав, що на його думку найкращим виходом було б пряме інтерв’ю Порошенка ініціаторам офшорного розслідування Дмитру Гнапу та Анні Бабінець. Таким чином можна було б дати прямі відповіді на прямі запитання.
В цій ситуації взагалі дивує, що команда Порошенка, яка не могла не знати про розслідування, адже журналісти звертались із запитами до АП і говорили з юристами Президента, не зіграла не випередження. Чому пояснень про офшори як єдиний шлях до “сліпого трасту” не було раніше?!. Адже можна було навіть зібрати політичні дивіденди на цьому, а не нині виправдовуватись у форс-мажорному режимі.
“Самопоміч” та Радикальна партія вже ініціюють створення в парламенті тимчасової слідчої комісії для розслідування офшорного скандалу із Порошенком. До цього навряд чи дійде. На відміну від “єврооптимістів” деякі інші члени фракції “БПП” заявляли, що підстав для ТСК немає. Але нинішню ситуацію нові обопільні звинувачення загострять ще більше. І деякі сили отримають додаткові плюси у підготовці до дострокових парламентських виборів, яких остаточно ніхто не відміняв.
От тільки тут треба зазначити, що попри те, як би хто не ставився до Президента в нинішній ситуації, усі розмови про початок процедури імпічменту, а про це вже заявив у понеділок Олег Ляшко, є нічим іншим як політичною маніпуляцією і грою на публіку. Немає нині в Україні закону про імпічмент. Саме поняття є, згадується в Конституції, але конкретна процедура ніде не прописана.

Джерела: Facebook, “Українська правда”
Мустафа Найєм, нардеп, фракція “БПП”:
– У цьому скандалі є два аспекти – юридичний і політичний. З юридичного погляду опублікована інформація вельми скупа. Я не фахівець, юристи можуть поправити. Наскільки я розумію, в документах немає доказів вчинення кримінального злочину. Актив все ще не проданий, звинуватити в ухиленні від сплати податків неможливо. Намір укласти таку угоду довести буде складно і, швидше за все, це прив’яжуть до “сліпого трасту” і підготовки до продажу, що президент і обіцяв. Що стосується не зазначення в декларації, згідно з чинним законодавством, це не кримінальний злочин. З чого випливає, що почати процедуру імпічменту – про що у же багато написали – буде неможливо. Це безвідносно до того, що закону про імпічмент в українському законодавстві в принципі немає. З політичним аспектом все складніше. Не потрібно пояснювати про репутаційні втрати глави держави, офшорні компанії якого перебувають в управлінні структур, причетних до активів президента країни-агресора. Тим більше не потрібно пояснювати реакцію людей на продаж активу без сплати податків в Україні. Все це вимагає політичної оцінки і, очевидно, до цього Президенту і потрібно готуватися. Зважаючи на те, що юридичний аспект пояснити набагато складніше, громадськість вимагатиме чітких пояснень як особисто від самого глави держави, так і від незалежних експертів. Повна відкритість і прозорість усіх етапів розгортання цього скандалу – єдиний вихід з цієї ситуації. Мовчанням, штурмом ботами мережі, невиразними відмовками і гібридними заявами ця пожежа ми загасити. Я думаю, Верховній Раді необхідно створити незалежну комісію з числа юристів і фінансистів, які повинні провести відкрите розслідування, аж до публічних допитів і відкритих засідань. Кінцевий звіт і аналіз опублікованих документів цією комісією і може стати єдиною гідною відповіддю на “Панамагейт”. Буду переконувати колег ініціювати створення такої комісії.
Олексій Геращенко, фінансист, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи:
– Світ стає розумнішим. Люди, які стикаються з фінансами фахово, знають, що практично весь крупний бізнес в світі (не лише в Україні) використовує систему юридичних осіб у різних юрисдикціях задля підтримки своєї діяльності. Це не завжди має на меті суто економію на податках, бо часто також йдеться про безпеку бізнесу, ризики, захист прав власності. Українці дізнаються, що Президент оформлював власність на свої активи не напряму, а через низку юридичних осіб, включаючи ті, які зареєстровано в офшорних зонах. І тут виникає великий розрив між сприйняттям фахівця і нефахівця. Фахівець каже: “Тю, так працює весь світ”. Так і є. Facebook, в якому ви це читаєте, Google, в якому ви щось шукаєте, Samsung чи Apple, завдяки яким ви телефонуєте, і багато-багато інших, практично всі світові глобальні корпорації так чи інакше структурують свою діяльність, оптимізуючи оподаткування за допомогою іноземних юрисдикцій. А допомагають їм це робити законно найкращі й найчесніші аудиторські компанії “великої четвірки” та топ-консалтингові і юридичні компанії. Гадаю, що в світі кількість юридичних осіб, які переслідують ціль лише бути ланкою в ланцюжку, є набагато більшою за тих, на яких насправді ведеться активна діяльність. Так сталося, що фінансисти до цього вже звикли і щиро не бачать в цьому крамоли, це просто правила гри. І ось тепер решта людей, які не мають справи з усіма цими методами роботи, запитає в них: “Так це ж неправда. Всіх цих юридичних осіб насправді не існує. Для чого ви робити це? Чому існує два світи – реальний і намальований вами у фінансових схемах?”. І ці наївні, фінансово дитячі питання рано чи пізно переможуть. Бо колись треба замислитися, що всі філігранні законні схеми, з одного боку, є справді законними, а, з іншого, справді схемами. А поки Президента з цією історією реєстрації офшорних компаній можна звинуватити лише в тому, що він діяв не як Робін Гуд, а дотримувався загальновживаної світової практики. Законної і повсякденної. Хоча за великим рахунком, це претензія не стільки до України, скільки саме до світової фінансової практики. Поклавши руку на серце, це неправильно. Світ має змінитися.
Олена Щербан, юрист Центру протидії корупції:
– Сьогодні в Україні немає такого правоохоронного органу, що міг би розслідувати діяльність Президента. Така можливість була в Законі про Антикорупційне бюро, утім, коли з АП вийшов текст проекту, Президента у підслідності Бюро вже не було. І це був той єдиний компроміс, що дозволяв зібрати більшість голосів за закон в Раді. Таким органом могло б бути Державне бюро розслідувань. Але влада докладає зусиль, аби воно не з’явилося. І це – примарна можливість, адже нагляд, тобто – контроль за слідством ДБР теж у Генпрокуратури. Тепер ви розумієте, чому ГПУ настільки принциповий для політичної стабільності президентської вертикалі орган. До створення ДБР подібні злочини – фінансові – має розслідувати підконтрольна Президентові Генпрокуратура. Порошенко має щонайменше публічно пояснити, що відбувалося з його бізнесом весь цей час. І слова Президента мають підтвердити ті ж Ротшильди, яким він, начебто, передав в управління свою корпорацію. Президент, якого журналісти підозрюють у корупції – як у власній країні, так і за океаном, має понести політичну відповідальність і самостійно піти з посади. Або – створити умови, за яких йому можна оголосити недовіру. Фактично, йдеться про процедуру імпічменту, яку ліквідували попередники, але не відновили постмайданні політики. Також потрібні зміни до закону про Антикорупційне бюро, яке має отримати можливість розслідувати діяльність не тільки колишніх президентів, а й чинних.
Анатолій Родзинський, юрист, ГО “Реформи проти корупції”:
– З використанням відкритих українських реєстрів нескладно простежити, що у відкритого акціонерного товариства “Київська кондитерська фабрика “Рошен” два акціонери, які володіють майже 100% акцій – це дочірнє підприємство “Кондитерська корпорація “Рошен” (понад 73,4% акцій) і ТОВ “Центрально-європейська кондитерська компанія” (понад 23,5%). Дочірнє підприємство “Кондитерська корпорація “Рошен” на 100% також належить ТОВ “Центрально-європейська кондитерська компанія”. ТОВ “Центрально-європейська кондитерська компанія” на 85% належить нідерландській ROSHEN EUROPE B.V., кінцевим бенефіціаром якої зазначений Президент України Петро Порошенко. Потрібно ввести коди українських підприємств у відкритий реєстр Мін’юсту і ви самі побачите цю інформацію. Таким чином, ми легко встановили, що Порошенко продав нідерландській ROSHEN EUROPE B.V. 85% належного йому статутного капіталу ТОВ “Центрально-європейська кондитерська компанія”, яка контролювала його кондитерську фабрику “Рошен”. Оскільки частка, яка належала Порошенку в статутному капіталі “Центрально-європейської кондитерської компанії” була продана за номінальною вартістю, то податкові зобов’язання у нього виникнути не могли, що спростовує твердження журналістів про нібито ухилення від сплати податків в Україні. Ці звинувачення тим абсурдні, що фактично Порошенко переклав фабрику зі своєї української кишені в свою ж нідерландську – сплата податків на цій, чисто технічній операції, була б дивною. Щоправда, можна з упевненістю стверджувати, що ВАТ “Київська кондитерська фабрика “Рошен” як платила податок на прибуток, ПДВ та інші податки в Україні, так і буде продовжувати їх платити. Понад те, якщо її чистий прибуток буде розподілятися між акціонерами, то перед тим, як ці гроші відправляться в Нідерланди, всі податки в Україні з них так само будуть сплачені – такий Закон і обійти його ніяк не можна, навіть Президенту… Що стосується відсутності в декларації у Порошенка акцій на 1000 доларів його BVI компанії Prime Asset Partners Limited, то, згідно з усталеною практикою, такі акції просто не оплачуються при створенні компаній. Їх вартість – “нуль”. Часто цей “нуль” місцевий юрист, котрий оформлює компанію, технічно дарує її власнику, відповідно “нуль” не може бути внесений в українську декларацію.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.4944 / 4.31MB / SQL:{query_count}