“Відступники” покидають парламент

Позбавлені депутатських повноважень Микола Томенко та Єгор Фірсов подають до суду на керівництво партії “Блок Петра Порошенка” та Центральну виборчу комісію

фото: bortsi.com.ua
На закритому з’їзді партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, що відбувся 25 березня, Миколу Томенка та Єгора Фірсова позбавили депутатських повноважень. 29 березня спікер Верховної Ради Володимир Гройсман офіційно повідомив про прийняте рішення. 
Формальною підставою для того, щоби позбавити депутатів крісел у парламенті, став їхній вихід із фракції. “В БПП усі, в тому числі Томенко й Фірсов, мають свободу слова і навіть голосувань, їм цього виявилося замало, і вони, обрані за списком партії, вийшли зі складу фракції”, – цитує очільника БПП Юрія Луценка “Слово і діло”.
25 грудня 2015-го про своє рішення покинути фракцію повідомив Микола Томенко, пояснивши, що він не згоден з тим проектом закону “Про Державний бюджет на 2016 рік”, який підтримав “Блок Петра Порошенка”. Про вихід із БПП Єгор Фірсов заявив на початку лютого. Своє рішення він аргументував небажанням покривати “корупційну діяльність свого колеги по фракції Ігоря Кононенка”. Зі слів Фірсова, останньою краплею, яка переповнила чашу його терпіння, стала відставка Айвараса Абромавичуса, глави міністерства економічного розвитку й торгівлі (МЕРТ), спричинена конфліктом очільника МЕРТу з Кононенком, інформує “Слово і діло”.

Партійна бездіяльність

У фракції БПП пояснили: Томенка й Фірсова позбавили мандатів, бо вони не беруть участі в партійній діяльності. У відповідь Микола Томенко описав здійснену ним роботу: “Не пропустив жодного зі 158 засідань ВР, підготував сам і в співавторстві 131 законопроект, з яких 24 ухвалено. Враховано понад 100 моїх поправок до 20 законів”, – йдеться у дописі на його сторінці у Facebook.
В даному випадку мова йде про тривалий судовий процес, який закінчиться рішенням Європейського суду з прав людини
Згідно з моніторингом діяльності Томенка, він виконав 58% з 55 своїх обіцянок, інформує “Слово і діло”. Зокрема, сприяв будівництву нового саркофага над Чорнобильською атомною електростанцією і процесові позбавлення недоторканності нардепів Клюєва та Мельничука. З-поміж 17 невиконаних обіцянок є, зокрема, й створення в Україні громадського телебачення.
На рахунку Єгора Фірсова 10 виконаних із 18 публічних обіцянок (56%). Чотири рази він порушував слово: не виконав обіцянку зініціювати розгляд у парламенті законопроекту про звільнення від сплати податків підприємства в зоні АТО, провести відкритий конкурс при призначенні керівника Укрзалізниці, створити тимчасову спеціальну комісію з розслідування подій, що відбулися 31 серпня 2015 року під Верховною Радою, повідом­ляє “Слово і діло”.

Правові підстави

Томенко і Фірсов – не єдині депутати, яких позбавили депутатських мандатів в українському парламенті. Всього таких випадків було 14, інформує “Слово і діло”. 
“Партія має право ухвалювати таке рішення згідно з пунктом 6 частин 2 та 6 статті 81 Конституції України, пунктом 6.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №12 від 2008 року”, – цитує РБК-Україна заступника голови ЦВК Андрія Магеру.
У статті 81 Конституції України зазначено: позбавити народного депутата його мандата може Верховна Рада України, суд або партія на підставі закону. Суд залучають тоді, коли депутат порушує принцип несумісності депутатської діяльності (свого часу він позбавив депутатських мандатів Андрія Веревського, Сергія Власенка, Олександра Домбровського і Павла Балогу).
Передумовою для того, щоби партія зініціювала позбавлення мандата, є невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України зі складу такої фракції. Приймаючи це рішення, партія повинна діяти на підставі відповідного закону, однак його в Україні немає… 
Відсутність цього документа є основним аргументом у позовній заяві Миколи Томенка, в якій він вимагає визнати неправомірним і скасувати рішення БПП “Солідарність” про позбавлення його депутатського мандата. Свою заяву Томенко скерував до Вищого адміністративного суду України 2 квітня. У понеділок , 4 квітня, аналогічний позов подав і Єгор Фірсов. 
З його слів, відповідачів у даному позові двоє: партія БПП та Центральна виборча комісія. “Якщо суд винесе незадовільне рішення, я подаватиму до Європейського суду з прав людини і сподіваюсь, що виграю його”, – цитує Фірсова Укрінформ.
Томенко вже очолив громадський рух
Колишні депутати наголошують на тому, що Основний Закон передбачає обов’язкову передумову дострокового позбавлення народного депутата мандата, якщо той виходить із фракції, – наявність закону. “За відсутності відповідного закону рішення з’їзду партії є недостатньою підставою для дострокового припинення повноважень народного депутата”, – йдеться у позові Томенка.
Натомість Юрій Луценко іншої думки: “Натяки, що немає закону, за яким має відбуватися це дострокове припинення – недоречні. Конституційний суд давно встановив, що Конституція – закон прямої дії. Інакше не діє конституційна норма про персональне голосування, про право на мирні зібрання і багато інших норм Конституції, під які нема законів”, – прокоментував він на своїй сторінці у Facebook.
Окрім того, Томенко також посилається на висновки Венеційської комісії, в яких зазначено: “обов’язковість членства народного депутата у парламентській фракції або блоці порушує незалежність депутата і може вважатися неконституційною, беручи до уваги те, що члени парламенту мають представляти весь народ, а не партії, до яких належать”. У цих документах також припускають, що імперативний мандат (право політичних партій анулювати результати виборів) може перешкоджати вільному й незалежному виконанню повноважень народного депутата, створюючи ситуації, коли той не зможе дотримуватися власних переконань і водночас бути членом парламенту.
Проте у рішенні Конституційного Суду від 4 липня 2001 року вказано: можливість партії припинити повноваження народного депутата не обмежує прав і свобод народного депутата, оскільки пов’язана тільки з його спеціальним статусом, що випливає з характеру повноважень, покладених на народного  депутата України у зв’язку з виконанням державних функцій.
“Ми розуміємо, що в даному випадку мова йде про тривалий судовий процес, який закінчиться рішенням Європейського суду з прав людини. Адже сьогодні судова система України керується Президентом та його Адміністрацією, як і в часи Януковича, – цитують Миколу Томенка на його офіційному сайті. – Але ганебний прецедент, коли політика домінує над правом, мусить бути виправлений, щоб усі розуміли, що народний депутат повинен відстоювати свої передвиборчі обіцянки та служити народові, а не партійним вождям”. 
Якщо суд задовольнить вимоги колишніх нардепів і зобов’яже фракцію “Блок Петра Порошенка “Солідарність” повернути їм мандати, це стане першим прецедентом у політичній історії України. 
Проте навіть без судового рішення Микола Томенко продовжує публічну діяльність – він очолив новий громадський рух “Рідна країна”, до якого ввійшла низка громадських організацій правозахисного, екологічного, культурологічного, спортивного та іншого спрямування. Своїм гаслом активісти обрали “Людина та Україна – понад усе!”. Зі слів Миколи Томенка, його громадський рух розпочинає активно формувати та обговорювати альтернативну до владної громадську стратегію для України.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
11.1785 / 4.14MB / SQL:{query_count}