Кабмін, сварки коаліції та ймовірність виборів-2016

Відставка міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса спричинила черговий скандал

фото: nv.ua
На тлі нескінченних розмов і торгів за ротації в уряді та невизначеного майбутнього нинішньої коаліції над парламентом навис дамоклів меч у вигляді позачергових виборів, якщо домовитися політикам таки не вдасться. Такий розвиток подій найгірший для країни, яка і далі перебуває у стані війни. Та український політикум з кожним днем лихоманить усе більше, а новий скандал із заявою про відставку міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса лише підлив масла у вогонь. Навіть не сам намір відставки, а прямі звинувачення в адресу першого заступника пропрезидентської парламентської фракції “Блок Петра Порошенка” Ігоря Кононенка.
“У мене та моєї команди немає бажання бути ширмою для відвертої корупції чи підконтрольними маріонетками для тих, що хочуть у стилі старої влади встановити контроль за державними грішми. Я не хочу їздити в Давос, зустрічатися з іноземними інвесторами і партнерами та розповідати їм про наші успіхи, коли за моєю спиною вирішують якісь питання в інтересах окремих людей. У цих окремих осіб є імена, і одне я все-таки хочу назвати: Ігор Кононенко. Як представник політичної сили, що висунула мене на пост міністра, останнім часом він зробив дуже багато для того, аби заблокувати мою роботу і роботу моєї команди”, – заявив Абромавичус.
Він розмістив заяву на сайті Мінекономрозвитку, а також виступив на прес-конференції. Міністр розповів, що з нього та його сім’ї несподівано зняли охорону, розкрив деталі кадрового тиску та намагання усунути його з посади.
“Спочатку підконтрольні Кононенкові депутати від БПП розробили постанову про мою відставку і подали її через фракцію “Відродження” до Верховної Ради. За кілька місяців вона зібрала аж 18 голосів. Упродовж року Ігор Кононенко активно лобіював своїх людей на посаду гендиректора ДП “Укртрансаміак”. Кононенко був безпосередньо зацікавлений у цьому держпідприємстві, де замість того, щоби скинути з посади “регіонала” Бондика, завів своїх людей, які спільно з ним керували компанією. Депутат від БПП, безпосередньо підконтрольний Кононенкові, тиснув на призначення в ДП “Держзовнішінформ”, підприємства порошкової металургії, Національне агентство з акредитації України. Кульмінацією цього кадрового свавілля і прагнення пов­ністю підпорядкувати собі потоки стало бажання мати власного замміністра в Мін­економіки, який відповідав би за Нафтогаз та інші державні підприємства”, – зазначив міністр.
Відповідь Кононенка не забарилася. “Можливо, деякі міністри таким чином намагаються перекласти з хворої голови на здорову відповідальність за особисту роботу і роботу своєї команди на народних депутатів. У залі зареєстрована постанова про відставку Айвараса Абромавичуса. Зараз її підписали 22 депутати. Я поцікавився у членів Комітету з питань економічної політики, як часто пан Абромавичус відвідував засідання органу, та отримав відповідь, що за півтора року це було двічі. Це приклад того, як міністерство співпрацює з депутатами”, – цитує слова Кононенка в кулуарах парламенту офіційний сайт БПП.
Маємо розуміти: попри заву про відставку, Абромавичус ще не пішов з уряду. За це ще має проголосувати парламент. А в “Народному фронті” заявили, що цю відставку не підтримають. Вочевидь, і в БПП буде частина нардепів проти цієї відставки. Звичайно, якщо дійде до голосування.

Слово Президента і НАБ

Учора одразу відбулася зустріч Абромавичуса з Президентом Порошенком. “Зустрівся та поговорив із Айварасом Абромавичусом, якого саме я запросив до команди, якому надав українське громадянство, звернувся до фракції “Солідарності” з пропозицією висунути його на посаду міністра економіки. Айварас підтвердив, що протягом усього часу роботи в уряді мав повну мою підтримку його реформаторських ініціатив як безпосередньо, так і через Нацраду реформ. З мого боку таке сприяння гарантоване й надалі. Вважаю, що Айварас має залишатися міністром і продовжувати реформи. Він пішов думати. Усе, що озвучив Айварас Абромавичус, має розслідувати Національне антикорупційне бюро як новостворений незалежний орган. Ігор Кононенко звернувся до НАБу і заявив, що готовий співпрацювати з ним. Про це повідомило керівництво цього органу. Чим швидше суспільство отримає відповідь на поставлені питання, тим краще”, – зазначено в повідомленні на сторінці Петра Порошенка у Facebook.
У Національному антикорупційному бюро справді підтвердили, що зареєстрували кримінальне провадження і перевіряють факти, озвучені міністром Мінекономрозвитку. Також підтвердили й те, що ці факти попросив перевірити і Кононенко. Останній також заявляв, що начебто готовий скласти депутатський мандат, якщо таке рішення прийме фракція.
Зі слів Президента, можна зрозуміти, що він зараз на цьому не наполягатиме. 

Вибори скоро?..

Зауважимо й те, що посли дев’яти західних країн одразу висловили свою підтримку Абромавичусу. Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт на своїй сторінці у Twitter навіть назвав Абромавичуса “одним із великих чемпіонів з реформ в українському уряді”. А ще за день до заяви міністра економрозвитку про відставку застеріг українську владу від заміни міністрів-технократів на міністрів-політиків.
“Посольство США перейшло в атаку. Цікава гра почалася. Саакашвілі проти Кононенка. Американці також осторонь не залишилися”, – написав на своїй сторінці у Facebook політтехнолог Тарас Березовець. 
До чого тут Саакашвілі? Березовець повідомив, що напередодні заяви про відставку Абромавичус обідав в одному зі столичних ресторанів із головою Одеської ОДА. “Тепер зрозумілий предмет зустрічі. Цікаво, що міністр проводить консультації напередодні своєї відставки з губернатором, зайнятим створенням нової політичної сили, в переддень дострокових виборів до Ради у вересні”, – також писав експерт. Він зазначив і те, що всі штаби БПП вже отримали команду готуватися до виборів саме на вересень.
Сам Михеїл Саакашвілі підтвердив зустріч із Айварасом Абромавичусом напередодні заяви про відставку. І вже зі слів губернатора вийшло, що зміни керівників держпідприємств блокує прем’єр Яценюк з подачі Кононенка. Сам Абромавичус про Яценюка нічого не говорив.
“Хіба не сумно, що литовці і грузини змушені взяти на себе функцію захисників країни від деяких нечистих на руку людей, які, хоч і народилися в Україні, прорвалися до влади… Сподіваюся, що 16 лютого Рада знайде в собі сили не тільки відправити уряд у відставку, а й забезпечити те, щоб наступний уряд був повністю захищений від тіньових інтересів із президентської, прем’єрської або будь-яких інших фракцій. Також упевнений, що у всіх основних фракціях є достатньо здорових сил, і вони зможуть підтримати процес очищення”, – написав Саакашвілі у Facebook.
Такі заяви можуть бути грою на дострокові вибори, тим паче, що тепер Саакашвілі зачепив і людину Президента. 
На тлі всіх останніх скандалів і непорозумінь як у коаліції, так і окремо в президентській команді, “Пошта” запитала політичних експертів про ймовірність дочасних парламентських виборів цього року і їх наслідки для України.
Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:
– Про вибори наразі лише розмови. Нині із тих сценаріїв, які існують щодо розв’язання кризових тенденцій в уряді, всередині коаліції, найменш вірогідний сценарій – дострокові парламентські вибори. Усі чутки і розмови про те, що Президент іде на дострокові вибори, не відповідають дійсності. Публічна позиція (і, наскільки я знаю, неформальна позиція Президента) така, що вибори можуть відбутися лише у форс-мажорній ситуації. Зараз основний сценарій, який просуває президентська команда, це компроміс із командою прем’єра та іншими фракціями коаліції. Зберігаючи нинішній формат коаліції і нинішнього прем’єра, планується лише частково оновити уряд. Якщо це не вдасться, то за другим сценарієм доведеться міняти прем’єра і формувати новий уряд. Лише третій форс-мажорний сценарій – це дострокові вибори. Думаю, що цього все ж таки спробують уникнути. Щодо виборів на осінь, то ті, що про це кажуть, трохи плутаються у процедурах. Ідеться не про осінь. Події мають розвиватися іншим чином, в інші терміни. Наприклад, якщо Яценюка відправляють у відставку десь наприкінці лютого чи на початку березня і якщо впродовж двох місяців не вдасться сформувати персональний склад уряду, тоді приблизно на початку травня Президент отримає право припинити повноваження Верховної Ради. Тоді вибори можуть відбутися на початку липня, але тільки якщо він їх призначить. Бо Президент не зобов’язаний розпускати парламент. Він лише може отримати таке право. Щоби вибори відбулися восени, Президент має розпустити парламент у липні. Глава держави це вирішуватиме залежно від свої стратегічних інтересів. Думаю, і є сигнали від наших міжнародних партнерів. Були заяви посла США, та й у Євросоюзі нам неодноразово говорили, що півроку без повноцінного сильного уряду – найгірший варіант для України. Наші міжнародні партнери категорично проти сценарію дострокових парламентських виборів. У разі відставки Яценюка, думаю, більш вірогідним варіантом буде намагання якомога швидше створити новий уряд. Щодо того, чи може бути якийсь реванш екс-“регіоналів” у разі виборів, то одразу скажу, що “Опозиційний блок” може взяти трохи більше, аніж у 2014-ому (щонайбільше – 15%). Проблема не в цьому, а в тому, що принципово в розкладах у парламенті нічого не зміниться. Ситуація може погіршитися в тому, що замість шести фракцій у Верховній Раді залежно від того, яким буде прохідний бар’єр, може бути вісім або й дев’ять фракцій. Це ускладнить процес формування нової коаліції. Будуть полярні позиції, буде “Свобода”, буде більш жорстке протистояння. Більше суб’єктів братимуть участь у створенні нової коаліції. А ті проблеми, які є зараз, збережуться. Не буде домінуючої фракції, що теж ускладнюватиме утворення коаліції.
Олексій Гарань, професор політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи”:
– Вважаю, що дострокових виборів варто було б уникнути. Безумовно, вибори означатимуть період політичної нестабільності в Україні – парламент та уряд не працюватимуть нормально, усі будуть зайняті виборами. Ба більше, я не вірю, що це призведе до якісного оновлення парламенту. На жаль, в умовах війни, соціально-економічної кризи виборами, найімовірніше, користатимуться популістські сили, а також Путін. Йому потрібна політична нестабільність в Україні. Просто уявімо: знову відбуваються парламентські вибори, потім формування коаліційного уряду, там складаються нові пазли… Думаю, цього можна уникнути. Зрештою, нині ключовою є взаємодія двох основних парламентських сил: БПП і “Народного фронту”. І тут є два сценарії: збереження Яценюка на посаді прем’єр-міністра або його відставка, але зі збереженням самої коаліції. Я б розглядав другий варіант також як можливий. Але збереження коаліції – також не самоціль. Потрібне проведення рішучих заходів і щодо економічної стабілізації, і щодо боротьби з корупцією, і щодо ухвалення нових законів. Якщо буде це і політична воля для прискорення реалізації коаліційної угоди, тоді, думаю, дострокових виборів можна буде уникнути.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1787 / 4.48MB / SQL:{query_count}